Підсистема маркетингових досліджень

Окремі ситуації маркетологу потрібно вивчати докладно і у зв’язку з цим проводяться маркетингові дослідження (рис. 2.1).

Маркетингові дослідження – це систематичний збір інформації про ринок, її аналіз і звіт про результати. Підприємство може замовити проведення маркетингових досліджень декількома способами. Невелика фірма може звернутися до студентів або викладачів з проханням провести таке дослідження, або може використати для цього спеціалізовану організацію. Багато великих компаній мають власні відділи маркетингових досліджень. У такому відділі може бути від одного до декількох десятків співробітників.

Дослідники ринку постійно розширюють сферу своєї діяльності.

Найбільш типові завдання, які входять в систему маркетингових досліджень:

– аналіз розподілу часток ринку між фірмами-конкурентами;

– вивчення тенденцій ділової активності підприємств на ринку;

– довгострокове і короткострокове прогнозування;

2.2. Маркетингова інформація в системі управління маркетингом.

Маркетингова інформація є необхідною компонентою маркетингової діяльності підприємства на різних етапах управління маркетингом.

Управління маркетинговою діяльністю – динамічний процес, пов’язаний з використанням значних обсягів маркетингової інформації, яка характеризується постійною зміною параметрів і показників, що відображають зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкта. Своєчасне виявлення цих змін, можливість прогнозувати та оперативно реагувати на них, а також бачити перспективу для прийняття маркетингових рішень – основна мета управління маркетингом. Маркетингова інформація – це сукупність даних, повідомлень, відомостей, які характеризують маркетингове середовище, об’єкти, явища, процеси, зв’язки, які необхідно збирати, передавати, накопичувати та обробляти для прийняття управлінських рішень. [14]

Маркетингова діяльність базується на використанні маркетингової інформації. Потреба в інформації на різних стадіях управління маркетинговою діяльністю в загальному вигляді показана на рис. 2.3. На кожній з цих стадій спеціалістам з маркетингу необхідна конкретна вхідна інформація, одночасно формується результатна вихідна інформація, яка використовується як вхідна на інших стадіях управління.

Сучасні інформаційні технології, організація баз і банків даних забезпечують прямий і зворотній обмін інформацією та доступ до неї користувачів на всіх стадіях управління. Особливо це важливо на стадіях прийняття рішень при оцінюванні альтернативних варіантів, коли маркетолог може зробити новий розрахунок за іншою методикою або виявити потреби у додаткових даних і повернуться до стадії збирання даних.

Основними вимогами до інформації що використовується в управлінні маркетингом, є її повнота, достовірність, актуальність, а також оперативність збирання. Використання в управлінні інформації, що відповідає цим вимогам, дозволяє отримати підприємству ринкові переваги, знижує фінансовий ризик та дозволяє здійснювати підтримку прийняття ефективних управлінських рішень.

Спеціалісти з маркетингу поділяють маркетингову інформацію на декілька типів: факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв’язки та конфіденційна інформація, які є суттєвими при використанні інформаційних технологій.

Факт – це інформація про подію, процес, існуючий стан, які мають місце в маркетинговому середовищі (наприклад, про виробництво і продаж продукції, про фактичний стан ринку і попит на товари, про ціни). Фактична інформація, яка використовується в управлінні маркетингом, дуже різнорідна, формується з різних джерел, має великі обсяги, підлягає накопичуванню в базі даних і подальшій обробці, в основній масі циклічно поновлюється.

На всіх стадіях управління маркетингом існує значна потреба у фактичній інформації як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище. Ця інформація – основа для ситуаційного аналізу, контролю виконання планів маркетингу, вивчення динаміки маркетингових показників і прогнозування їх на майбутнє.

Рис.2.3. Маркетингова інформація на різних етапах управління маркетингом

Оцінка – ґрунтується на висновках, одержаних при обробці інформації у минулому чи теперішньому часі. Інформація, яка містить оцінку процесу, явища, стану, є основою для прийняття маркетингових рішень. Так, оцінка конкурентоспроможності товару дозволяє прийняти рішення про необхідність його удосконалення (модернізацію) чи зняття з виробництва.

Оцінка не завжди є достовірною інформацією і може мати різні рівні помилковості. Це пов’язано із правильністю використаних методів вимірювання і методик розрахунків, похибок у виробництві, професійних знань спеціаліста, який вибрав методику розрахунку та дав оцінку. Інформацію з оцінками необхідно зберігати у базі даних для подальшого аналізу їх правильності і набуття знань на майбутнє, особливо при використанні баз знань та експертних систем.

Прогноз – інформація, отримана в результаті розрахунків маркетингових показників на майбутнє. Для прогнозу використовуються різні методи і моделі розрахунків (екстраполяція тенденцій, кореляційний і регресійний аналіз), знання експертів і спеціалістів у конкретній предметній області. Достовірність прогнозу може бути оцінена шляхом використання іншого методу прогнозу та порівняння отриманих результатів, оцінки якості моделі і т. п. Крім того, можна порівняти прогнозну й фактичну інформацію і зробити висновки.

Узагальнені зв’язки – найважливіші показники в управлінні маркетингом. Характеризують ступінь залежності досліджуваного показника від одного чи декількох інших показників (наприклад, залежність попиту на товар від ціни та рівня доходів покупців). Узагальнені зв’язки дають можливість побачити не тільки ті дані, що лежать «на поверхні», а й системні зв’язки між показниками і тому широко використовуються в ситуаційному аналізі та розробці тактики й стратегії маркетингу.

Конфіденційна інформація, як і джерело її отримання, не підлягає розголошенню і має різний рівень надійності. В маркетингу використовується конфіденційна інформація про плани конкурентів, про науково-технічні досягнення, можливі зміни у законодавстві країн стосовно виробництва, торгівлі, податків, тощо.

Таблична (матрична) форма – найбільш поширена форма подання як первинної, так і результативної інформації. Таку форму мають первинні документи (рядки в документах і реквізити, які можна розглядати як стовпчики), вихідні документи (звіти, відомості, розрахунки, таблиці), дані на машинних носіях у реляційних базах даних.

При обробці табличної інформації найбільш поширена організація реляційних баз даних з використання відповідних систем управліннями базами даних (СУБД): Access, Informix, Oracle. Реляційна модель даних представлена набором двомірних плоских таблиць, які складаються із стовпчиків і рядків. Так на машинному носії можна подати будь-який документ чи лінійний файл даних. При цьому розробляється спеціальне програмне забезпечення, яке дає змогу розв’язувати необхідні задачі з маркетингу.

Графічне відображення маркетингової інформації дає більш наочне і концентроване уявлення про: динаміку процесів ринку, функціональні залежності між двома і більше факторами в маркетинговому середовищі, дозволяє виявити закономірності, що склалися, тощо. У багатьох випадках графічна інформація ефективніше сприймається персоналом управління і сприяє прийняттю обґрунтованих рішень.

Графічне відображення інформації може бути результатом розв’язання маркетингових задач на підприємстві або отримуватися із зовнішніх джерел. Графіки різних видів будуються за допомогою електронних таблиць, окремих текстових процесів або спеціального програмного забезпечення. Графічні процесори можуть використовуватися для створення не тільки комерційної графіки, а й ілюстративної, наукової (картографія, хімічні та математичні формули) графіки.

Створюючи інформаційну базу, важливо встановити основні характеристики маркетингової інформації, які впливають на вибір інформаційних технологій розв’язання маркетингових задач. Це можна зробити за допомогою її класифікації за певними ознаками.

Так, наприклад, за стабільністю інформація поділяється на постійну, умовно-постійну та змінну. Постійна інформація зберігає свої значення протягом тривалого часу без змін (наприклад, рекомендовані значення не округлених цін, дані математичних таблиць); кількість такої інформації обмежена. Значна частка інформації є умовно-постійною, що протягом певного часу не змінюється і багаторазово використовується одним чи кількома спеціалістами при розв’язанні відповідних задач. Період стабільності має конкретний характер для певних задач (рік, квартал, місяць, день). До умовно-постійної належить інформація довідкова (довідники товарів, країн світу, ринків, покупців, конкурентів і т.п.) нормативна, планово-договірна, розрахункова (попит на товари, частка на ринку, план виробництва та збуту товарів) тощо.

Виділення постійної та умовно-постійної інформації важливе для обробки даних, оскільки така інформація одноразово заноситься у базу даних і коригується з урахуванням її поточних змін згідно із правилами ведення баз даних. За рахунок цього забезпечується тотожність даних, які використовуються різними спеціалістами підприємства.

Змінна інформація – це інформація фактична, облікова, що постійно змінюється в показниках. Змінна інформація, яка необхідна для вирішення задач, вводиться в ПК і накопичується у базі даних.

За місцем утворення маркетингова інформація поділяється на внутрішню та зовнішню. Внутрішня інформація — це сукупність даних, що виникають на самому об’єкті і характеризують його діяльність. Такі дані формуються на стадії конструкторсько-технологічної підготовки виробництва, у поточному виробництві товарів і їх збуті, оперативному, бухгалтерському та статистичному обліку. Частина цієї інформації фіксована на машинних носіях, інша – у паперових документах. Внутрішні дані підприємства, фірми використовуються при розв’язанні значної кількості задач з маркетингу, а їх організація для автоматизованої обробки мусить відповідати вимогам управління як усім об’єктом, так і маркетингом. Зовнішня інформація виникає за межами об’єкта і має безпосереднє відношення до досліджуваної предметної області. Це інформація про стан ринку, попит на продукцію, про споживачів та конкурентів, державне регулювання ринкових відносин. Джерелами зовнішньої інформації є урядові публікації і матеріали, державна статистика, економічні огляди; науково-технічні журнали і газети (науково-технічний напрям, нові товари, ідеї та технічні рішення), спеціалізовані журнали; індустрія інформаційних послуг, яка забезпечує користувачів різними даними.

Обробка маркетингової інформації здійснюється на базі використання інформаційних систем, які функціонують на основі використання сучасної комп’ютерної техніки, засобів телекомунікацій, програмного забезпечення та відповідних баз маркетингових даних. Тобто інформаційні системи і технології в маркетингу утворюють інтерактивне інформаційне середовище для маркетолога, де використання ПК та програмного забезпечення базується на методологічних принципах управління маркетингом.

В ІСМ обробка інформації є одночасним і єдиним технологічним процесом, який призводить до виключення паралелізму і дублювання, до однократної фіксації інформації. Використання ІСМ дозволяє вирішити проблему точності, оперативності і достовірності інформації. Протягом декількох хвилин, використовуючи базу даних, ІСМ можуть бути підготовлені різноманітні документи, які необхідні для прийняття маркетингових рішень.

Достовірність даних, що реєструються в ІСМ, забезпечується програмними засобами шляхом:

• використання спеціальних засобів блокування введення даних у випадку пропуску будь-яких реквізитів;

• застосування спеціальних засобів захисту інформації;

• наявності в програмі засобів ідентифікації особи, що працює з ІСМ.

Юридична чинність електронного цифрового підпису визнається за наявності в ІСМ програмно-технічних засобів, що забезпечують ідентифікацію підпису і дотримання встановленого режиму їх використання.

1) Дайте характеристику змісту маркетингової інформації.

2) З яких підсистем складається система маркетингової інформації?

3) Функції підсистем: внутрішньої звітності; зовнішньої маркетингової інформації; аналізу маркетингової інформації та маркетингових досліджень

4) Для чого здійснюється управління маркетинговою інформацією?

5) Яка потреба в інформації на різних стадіях управління маркетингом?

6) Які є форми відображення маркетингової інформації?

7) Які Ви знаєте класифікаційні ознаки маркетингової інформації?

8) Для чого проводиться класифікація маркетингової інформації?

Тема 3: “ Методологічні принципи створення інформаційних систем маркетингу ”

3.1.Основні методологічні принципи створення ІСМ.

Застосування комп’ютерних інформаційних систем і технологій у маркетингу значно підвищує ефективність маркетингової діяльності. У зв’язку з цим доцільним є створення на підприємствах комп’ютеризованих інформаційних систем маркетингу. Вибір комп’ютеризованої інформаційної системи є ключовим моментом в організації та управлінні маркетингом і повинен відповідати особливостям функціонування конкретного підприємства, його цілям та стратегіям розвитку.

Створення та використання комп’ютеризованих інформаційних систем маркетингу на малих, середніх й великих підприємствах дозволяє не тільки прискорити обробку маркетингової інформації, але і суттєво вдосконалити управління маркетингом. Це зумовлено тим, що комп’ютерні засоби обробки маркетингової інформації вимагають формального, чіткого опису маркетингових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок їх виконання маркетологами. При вирішенні проблем впровадження ІСМ можна відмітити дві характерні передумови: наявність грошових коштів для інвестицій для впровадження ІСМ, а також зацікавленість керівництва підприємства в проведенні цієї роботи.

До основних методологічних принципів створення ІСМ відносяться принципи:

• безперервності розвитку інформаційної системи маркетингу.

Принцип системного підходу є базовим принципом при створенні ІСМ на підприємстві. Його сутність полягає у тому, що ІСМ розглядається як система, в якій всі її складові елементи і процеси, що відбуваються, взаємопов’язані з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Згідно з системним підходом об’єкт розглядається к єдине ціле, а не як сукупність складових його частин. Запроваджуючи і далі цей принцип, специфічні властивості об’єкта можна оцінити тільки з позицій усієї системи. Тобто спочатку треба обумовити цілі і критерії системи, а потім структурувати систему для виявлення комплексу технічних, економічних та організаційних задач, розв’язання яких необхідне для того, щоб проектовані системи відповідали певним цілям і критеріям. Без комплексного і всебічного вирішення цих питань ефект від впровадження ІСМ буде меншим.

Принцип системного підходу передбачає проведення аналізу об’єкта управління в цілому і системи управління ним, а також визначення загальних цілей і критеріїв функціонування об’єкта в умовах його комп’ютеризації. Цей принцип обумовлює однократне введення інформації в систему і багаторазове її використання, наявність єдиної інформаційної бази, впровадження комплексного програмного забезпечення.

Принцип системного підходу, який використовується при проектуванні і створенні ІСМ, значною мірою визначає успішність роботи ІСМ.

Принцип економічної доцільності. При обґрунтуванні економічної доцільності впровадження ІСМ необхідно враховувати отримання можливої економії коштів від використання ІСМ, яка повинна перевищувати витрати коштів на проектування, впровадження, супровід системи і навчання персоналу.

Принцип гнучкості. ІСМ, яка створюється, повинна мати достатній запас гнучкості, щоб забезпечити можливість реагування та зміну зовнішніх та внутрішніх чинників. Основні вимоги до гнучкості ІСМ пов’язані з використанням програмного забезпечення, операційних систем, комп’ютерної техніки та персоналу.

Принцип контролю. ІСМ, як комп’ютеризована система, повинна забезпечувати і здійснювати контроль дій користувачів системи з точки зору їх коректності; дотримуватись певних вимог щодо контролю достовірності інформації, яка використовується в системі та виключати можливість розбіжностей та припущення помилок.

Принцип захисту і безпеки маркетингових даних. ІСМ, що проектується, повинна сприяти захисту інформації від некоректного її використання, забезпечувати надійність та безпеку інформації в системі, використовуючи технічні, програмні та інші засоби. До таких засобів можна віднести: розподіл доступу до функцій і маркетингових даних шляхом авторизації користувачів за паролем; шифрування даних; створення резервних (архівних) копій інформації на магнітних носіях, тощо.

Принцип сумісності та універсальності. Принцип сумісності означає, що ІСМ повинна проектуватися з урахуванням людського фактору, організаційних особливостей підприємства, вже наявних комп’ютерних систем, комп’ютерних мереж і програмного забезпечення. Необхідно враховувати сумісність нової ІСМ з вже працюючим комп’ютерним обладнанням, операційними системами і типами комп’ютерних програм.

Принцип універсальності обумовлює виконання в ІСМ стандартних, універсальних процедур при вирішенні маркетингових завдань.

Принцип безперервності розвитку інформаційної системи маркетингу передбачає постійне вдосконалення усіх видів забезпечення ІСМ (технічного, програмного, інформаційного). Це зумовлено тим, що підприємство, яке знаходиться під впливом мікро- та макросередовища весь час змінюється. З цією метою необхідно передбачити можливість заміни застарілих технічних і програмних засобів новими, більш продуктивними і ефективними.

Розробка і створення ІСМ – тривалий і трудомісткий процес, який проходить декілька етапів і зумовлює необхідність її проектування як єдиної системи. Це знаходить відображення в обґрунтуванні комплексу технічних засобів, програмного забезпечення, організації баз і банків даних, які застосовуються.

Розробка і впровадження ІСМ пов’язані зі значними витратами на проектування й підтримку її функціонування. Доцільність розробки ІСМ визначається не за зменшенням витрат на обробку інформації, а за впливом функціонування системи на прийняття маркетингових рішень, встановлення нових цілей, збільшення прибутків підприємства.

• адаптація комп’ютерних інформаційних технологій і комунікацій до існуючої структури управління і розподілу обов’язків між спеціалістами з маркетингу на підприємстві. При цьому відбувається автоматизація, модернізація методів виконання функцій управління, певне удосконалення розподілу інформаційних потоків між фахівцями;

• розробка нової організаційної структури управління (не тільки маркетингу, але й всього підприємства), за якої ефективність функціонування ІСМ є найбільшою. При цьому ліквідується розрив між інформаційними та організаційними структурами, зменшуються потоки інформації, що циркулюють на підприємстві, тощо. Цей підхід передбачає максимальний розвиток комунікацій, формування нових організаційних взаємозв’язків, удосконалення форм і методів управління.

За першим варіантом ризик впровадження ІСМ зводиться до мінімуму, за другим – система може розвиватися згідно з вимогами й потребами вдосконалення управління підприємством.

У практиці сучасної маркетингової діяльності існують два основних варіанти використання комп’ютерної техніки: автономне – ПК встановлюються на робочому місці маркетолога для виконання певного кола розрахунків та системне – організується ІСМ, призначена для комплексного розв’язання задач, пов’язаних з маркетинговою діяльністю. При розробці такої системи можна використати підходи: проектування самостійної ІСМ у межах підприємства або здійснювати розробку ІСМ як складової інформаційної системи управління підприємством.

Перший підхід характерний для новоутворених підприємств чи фірм, які вважають автоматизацію функцій і процедур управління маркетингом першочерговим завданням. При цьому рівень впроваджуваних інформаційних технологій дуже різний: від використання текстових редакторів та електронних таблиць до баз даних і СУБД локальних чи корпоративних мереж. З часом виникає необхідність інформаційної взаємодії з іншими ділянками управління (виробництво, збут, конструкторсько-технологічна розробка нових товарів), що реалізувати в системі обробки даних без додаткових розробок неможливо. Тому описаний підхід може розглядатися як перший етап створення ІСМ.

Найбільш доцільний варіант – створення ІСМ як складової інформаційної системи (корпорації, фірми, підприємства), яка має свою автономію при розв’язанні функціональних задач.

Стадії та етапи розробки інформаційних систем в тому числі і ІСМ, визначає відповідний державний стандарт, де наводиться повний перелік стадій та етапів створення інформаційних систем, причому в конкретних умовах окремі стадії та етапи можуть поєднуватись один з одним або не виконуватись. Це залежить від особливостей інформаційних систем, які створюються, та від домовленості між розробником системи та її замовником.

Державний стандарт розрізняє наступні стадії створення інформаційних систем: обґрунтування вимог до інформаційної (автоматизованої) системи; розробка концепції ІС; технічне завдання; ескізний проект; технічний проект; робоча документація; введення в експлуатацію; супроводження ІС.

На етапі обґрунтування вимог до ІС (перший етап) проводиться обстеження об’єкта та визначається необхідність створення ІС, формулюються вимоги користувачів до ІС, оформлюється звіт про виконану роботу.

Під час обстеження об’єкта з’ясовується документообіг (у тому числі кількість документів або документорядків для кожного документа за певний період часу), форми вхідних та вихідних документів, методики розрахунку окремих показників. Обстеження має виявити проблеми, розв’язання яких можливе засобами обчислювальної техніки та надати оцінку доцільності створення ІС.

Обстеження проводиться шляхом бесід та консультацій із працівниками підприємства, для якого буде створюватись інформаційна система.

Під час розробки концепції ІС (другий етап) проводяться науково-дослідні роботи для пошуку шляхів та оцінки можливостей реалізації вимог користувачів. На цьому етапі можна визначити методи, які будуть покладені в основу розрахунків, або принципові підходи до розв’язування конкретних задач.

Етап закінчується складанням та затвердженням звіту про науково-дослідну роботу. Він може містити оцінку необхідних для реалізації ресурсів розробки ІС, давати порівняльну характеристику тих чи інших варіантів розробки ІС та визначати порядок оцінки її якості.

На третьому етапі формується технічне завдання (ТЗ) на створення ІС. ТЗ є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення (розвитку або модернізації) інформаційної системи. На підставі технічного завдання провадиться розробка інформаційної системи, її прийом під час вводу в дію. ТЗ розробляють для системи в цілому. Додатково можуть бути розроблені ТЗ на окремі частини ІС.

На етапі розробки ескізного проекту враховуються попередні проектні рішення щодо всієї системи або її частин. Може бути визначений перелік задач, які будуть розв’язуватися в системі, концепція інформаційної бази, яка створюється (інфологічна модель), функції та параметри основних програмних засобів. Для кожної задачі в ескізному проекті можуть бути наведені погоджені із замовником форми вхідних (первинних) та вихідних документів, структури інформаційних масивів або їх перелік, основні алгоритми обробки інформації.

Етап розробки технічного проекту передбачає розробку проектних рішень щодо системи та її частин, розробку документації на ІС, розробку документації на постачання виробів для комплектації ІС або технічних вимог для їх розробки, розробку завдань на проектування в суміжних частинах проекту.

Проектні рішення щодо системи та її частин обумовлюють: організаційну структуру, функції персоналу ІС, структуру технічних засобів, мови програмування, СУБД, які використовуватимуться, загальні характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та кодування (особливо визначаються загальнодержавні або галузеві класифікатори, які будуть використовуватися), та варіанти ведення інформаційної бази.

Під час створення робочого проекту ІС готуються документи, які визначає стандарт для цього етапу проектування, та розробляються або адаптуються програми обробки інформації. Серед документів робочого проекту можуть бути: загальний опис системи, опис технологічного процесу обробки інформації, інструкції з виконання окремих операцій технологічного процесу, керівництво користувача, опис програм, тощо.

Найважливішою роботою під час створення робочого проекту є розробка та налагодження комп’ютерних програм або їх адаптація. Адаптація відбувається тоді, коли для створення інформаційної системи використовуються вже готові програми: типові або ті, які розроблялися для інших об’єктів. На кожну програму розробляється її опис або паспорт. Якщо програми адаптувались, то можуть бути описані тільки зміни, які були внесені до програм.

На етапі вводу в експлуатацію ІС необхідно виконати певний обсяг робіт, а саме: підготувати ІС до вводу в експлуатацію, скомплектувати ІС, встановивши технічні та програмні засоби, виконати будівельно-монтажні роботи, провести попередні випробування системи, дослідну експлуатацію системи, приймальні іспити.

Як свідчить практика, підготовка підприємства до розробки та впровадження ІСМ починається з видання наказу про зміни в структурі відділу маркетингу, документообігу, розподілу обов’язків між фахівцями-маркетологами, у зв’язку з переходом на нову технологію обробки маркетингової інформації. Такий наказ видається в довільній формі, але в ньому обов’язково зазначаються строки переходу до використання нової інформаційної технології та особи, які відповідають за впровадження і експлуатацію ІСМ.

На стадії проектування формулюють вимоги до створюваної ІСМ. Для цього необхідно забезпечити співпрацю широкого кола фахівців: програмістів, керівників підрозділів та маркетологів, які безпосередньо будуть працювати з ІСМ. При проектуванні уточнюють процедури взаємодій маркетологів і напрямки руху документів в ІС, узгоджують і затверджують форми необхідних звітів, складають проектну документацію. На етапі проектування ІСМ слід мати на увазі, що комп’ютеризація – це постійний процес. Тому підприємству-замовнику бажано зафіксувати в договорі з фірмою-розробником ІСМ права на певні зміни технічного завдання в процесі проектування.

Важливою проблемою, на яку слід звернути увагу при проектуванні ІСМ, є можливість пристосування програм до змін в законодавчій та економічних сферах.

Після того, як проект ІСМ створено, необхідною умовою його успішного впровадження є вдалий підбір працівників та їх підготовка до роботи в інформаційній системі. Підготовка персоналу може проводитися розробниками ІСМ (лекції, семінари, практичні заняття), або за допомогою навчальних сертифікованих програм підготовки фахівців на спеціальних курсах. Під час такого навчання кожен працівник має навчатися роботі з комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням.

Паралельно з підготовкою персоналу проводять роботи з встановлення та налагодження апаратних і програмних засобів, визначають місця встановлення комп’ютерів, засоби їх охорони, осіб, відповідальних за їх збереження та інсталюють необхідні пакети комп’ютерних програм. В разі необхідності виконують будівельно-монтажні роботи, пов’язані з прокладанням кабелів, зміною освітлення робочих місць, де встановлюються ПК. Перед впровадженням ІСМ важливо, щоб були проведені попередні випробування для перевірки коректності роботи технічних і програних засобів.

Впровадження ІСМ пов’язано з капітальними вкладеннями на придбання комп’ютерної техніки, розробку проектів, виконання підготовчих робіт та навчання персоналу. Тому впровадженню повинно передувати економічне обґрунтування доцільності впровадження ІСМ. Це означає, що повинна бути визначена ефективність використання інформаційних комп’ютерних технологій. Як показує практика, впровадження сучасних комп’ютерних інформаційних систем, в яких ІСМ є складовою, віддачу від інвестицій на підприємствах отримують за рахунок:

• зниження транспортно-заготівельних витрат;

• зниження собівартості продукції за рахунок скорочення адміністративних і загальновиробничих витрат.

1) В чому полягають основні методологічні принципи створення ІСМ?

2) Охарактеризуйте етапи розробки інформаційних систем.

4) Обґрунтування доцільності впровадження ІСМ.

5) В якому випадку ефективність функціонування ІСМ є найбільшою?

6) Коли ризики впровадження ІСМ є мінімальними?

8) В чому полягає підготовка персоналу до роботи в ІСМ?

Тема 4: “ Технічне забезпечення інформаційних систем маркетингу ”

4.1. Характеристика технічного забезпечення ІСМ.

4.2. Комп’ютерні мережі та Інтернет-технології електронного маркетингу та бізнесу.

4.1. Характеристика технічного забезпечення ІСМ.

Технічне забезпечення ІСМ – це комплекс взаємозв’язаних технічних засобів, призначених для автоматизованого збирання, накопичення, обробки, передавання, обміну та відображення інформації, необхідної для управління маркетинговою діяльністю. Управління маркетингом має низку особливостей, і характеризується певною інформаційно-технологічною автономністю, але разом з тим пов’язане, з функціонуванням усього об’єкта (компанії, фірми, підприємства). Тому організація систем обробки даних та інформаційних технологій будується на загальних принципах визначення і вибору конфігурації комплексу технічних засобів, які забезпечують ефективне інформаційне обслуговування всіх рівнів управління, а також враховують особливості виконання функцій і процедур управління в ІСМ. Склад і кількість використовуваних технічних засобів визначаються обсягами та інтенсивністю потоків інформації, технологією реалізації функцій управління та їх часовими особливостями. Зростання вимог до маркетингової діяльності та вдосконалення управління зумовлюють необхідність використання в маркетингу більш продуктивних і розвинених засобів і технологій.

Технічне забезпечення сучасних ІСМ – це багатомашинний комплекс різних видів техніки (обладнання, устаткування, пристроїв), основними компонентами якого є: засоби обчислювальної техніки (великі універсальні і персональні комп’ютери); периферійне обладнання (засоби накопичування і зберігання даних; засоби виведення результатної інформації); засоби автоматичного зчитування даних; офісне обладнання (копіювальна техніка, видавничі системи); торговельне обладнання (комп’ютерні касові апарати, сканери); засоби управління технологічними та виробничими процесами; комунікаційне обладнання, апаратура передачі та обміну даними, мережне обладнання; мультимедіа (засоби інтерактивного телебачення, електронні засоби масової інформації)

Основними засобами обробки даних є персональні комп’ютери (ПК), номенклатура та технічно-експлуатаційні характеристики яких повсякчас розширюються й вдосконалюються. Поруч з ПК зберігають своє значення и високопотужні ПК (Mainframе System). Вони використовуються великими компаніями, фірмами, підприємствами, а також спеціалізованими організаціями з маркетингових досліджень, які працюють у мережах із розподіленим доступом і висувають значні вимоги до оперативності, надійності та захисту інформації.

Використання обчислювальної техніки забезпечує декілька режимів розв’язання задач: пакетний, діалоговий, обробку даних у мережах і реального часу.

Пакетний режим застосовується при розв’язанні маркетингових задач, в яких є формалізований опис алгоритму, а процес розв’язання не потребує участі спеціаліста (наприклад, при обробці даних анкетного опитування, розв’язанні задач з обліку збуту товарів). При діалоговому режимі користувач має доступ до машинних ресурсів (інформаційної бази, технології розв’язання задач, алгоритму розрахунків), а сам процес розв’язання задач, виконання функцій і процедур управління виконується в режимі діалогу спеціаліста з ПК.

Обробка інформації в режимі реального часу відповідає фактичній швидкості процесів реального життя (наприклад, при продажу товару і складанні на АРМ-продавця відповідного документа змінюється залишок, збільшується обсяг продажу, тощо). Цей <

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: