Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







КАБІНЕТ ЕКОНОМІКИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА





КАБІНЕТ ЕКОНОМІКИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА

ПЛАНУВАННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА

ПЛАНУВАННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА»

на тему: «Розрахунок показників виробничо-фінансового плану

по лісовому господарству і мисливству»

 

 

для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації

галузі знань 0901 «Сільське господарство і лісництво»

напряму підготовки 090103 «Лісове і садово-паркове господарство»

спеціальності 5.09010301 «Лісове господарство»

освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст»

денної та заочної форм навчання

 

2-е видання, перероблене та доповнене

 

 

ЛУБНИ


УДК 630*6

 

Методичні вказівки складено на основі загальної програми дисципліни, рекомендованої методичною радою навчально-методичного кабінету Державного комітету лісового господарства України відповідно протокол №96 від 11.01.2010 р. до навчальних планів для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації з підготовки фахівців галузі знань 0901 «Сільське господарство і лісівництво», напряму підготовки 090103 «Лісове і садово-паркове господарство», спеціальності 5.09010301 «Лісове господарство».

Наведено методичні вказівки та поради для виконання курсової роботи.

 

2-е видання, перероблене та доповнене.

 

Методичні вказівки розглянуті, схвалені та рекомендовані до тиражування і використання у навчальному процесі цикловою комісією спеціальності «Лісове господарство» Лубенського лісотехнічного коледжу

Протокол № 6 від «05» _лютого_ 2013 р.

 

Навчальне видання

Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни «Економіка, організація та планування лісового господарства» (навчально-методичний порадник). /Литвиненко О.М., Космина О.О./. - 2-е вид., перероб. та доп. – Лубни, ЛЛТК, 2013.- 50 с.

Відповідальний за випуск:

викладач спецдисциплін

Литвиненко О.М.

Видання здійснено за авторським редагуванням.

 

Рецензенти:

Кравець П.В.,кандидат сільськогосподарських наук, доцент, в.о. зав. кафедри лісового менеджменту Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України, м. Київ;

Сопушинський І.М.,кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України, м. Львів.

© Литвиненко О.М., Космина О.О., 2013

ЗМІСТ

 

  Стор.
Передмова ………………………………………………………………………..
Розділ 1. Мета та завдання курсової роботи …………………………………..
Розділ 2. Загальні вимоги до написання та оформлення курсової роботи …..
Розділ 3. Структура пояснювальної записки курсової роботи ……………….
Розділ 4. Пояснення до виконання курсової роботи ………………………….
Додатки …………………………………………………………………………..
Список використаних джерел інформації ……………………………………..

 


ПЕРЕДМОВА

 

Для закріплення навичок складання розрахунків по плануванню і організації лісогосподарського виробництва, набуття майбутніми техніками лісового господарства комплексного економічного мислення навчальним планом і програмою передбачено виконання курсової роботи. В якості теми курсової роботи рекомендується розрахунок окремих показників виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству, так як саме така робота охоплює всі розділи вивченого курсу. Під час складання виробничо-фінансового плану студентами виконуються розрахунки затрат на окремі види робіт, лісоуправління, розраховують джерела покриття витрат на лісогосподарські заходи і утримання апарату управління з врахуванням застосування прогресивних технологій і раціонального використання машин, механізмів, матеріальних і трудових ресурсів.

Невід’ємною частиною процесу планування на лісогосподарському підприємстві є етап визначення витрат трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для виконання попередньо сформованої виробничої програми. Точність цих розрахунків впливає на ефективність прийняття управлінських рішень щодо оптимізації використання виробничих ресурсів та узгодження роботи всіх підрозділів підприємства впродовж планового року.

На даній стадії планування, виконавцю потрібно оперувати великою кількістю нормативних даних, які стосуються виконання усіх лісогосподарських робіт і заходів. Основним джерелом інформації в даному разі є норми праці - норми виробітку, часу, чи витрат певних ресурсів. Згідно з чинною Галузевою угодою, для нормування праці робітників рекомендується «...використовувати галузеві, міжгалузеві норми і нормативи з праці. Якщо на окремих нових видах робіт відсутні технічно обґрунтовані норми виробітку або умови технології чи організації праці не відповідають умовам, передбаченим у нормативних збірниках, підприємство у встановленому порядку організовує розробку відповідних нормативів і затверджує їх за погодженням з профспілковим комітетом».

Дисципліна «Економіка, організація та планування лісового господарства» займає провідне місце в системі економічної підготовки молодших спеціалістів лісового господарства. Дана курсова робота займає в цьому плані провідне місце.

Головна мета курсової роботи – комплексне поєднання лісівничих, технологічних та економічних знань для розробки виробничо-фінансового плану лісогосподарського підприємства.

Вихідними даними для курсової роботи є дані отримані під час проходження виробничо - переддипломної практики на лісогосподарських підприємствах, та показники виробничих умов усіх складових лісгоспу, що були зібрані під час практики. Студенти заочного відділення збирають матеріали для виконання курсової роботи на підприємствах, на яких вони працюють або будуть проходити виробничо-переддипломну практику.

В даній курсовій роботі проводиться критична оцінка технологічних рішень підприємства, робляться висновки щодо ведення лісового господарства в підприємстві.


Розділ 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Майбутні молодші спеціалісти лісового господарства повинні бути добре підготовлені в теоретичному та практичному аспектах щодо творчого вирішення різноманітних виробничих завдань відповідно до вимог сучасного лісового господарства на засадах збалансованого розвитку. У розвитку практичних навиків з самостійної та творчої роботи студентів в напрямку визначення витрат трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для виконання попередньо сформованої виробничої програми відіграє важливу роль курсова робота з «Економіки, організації та планування лісового господарства».

Курсова робота є самостійним видом навчальної роботи, яка виконується індивідуально кожним студентом при консультативно-методичній допомозі викладача. В процесі виконання курсової роботи закріплюються, поглиблюються та узагальнюються теоретичні і практичні знання, навики та вміння, набуті під час вивчення навчальної дисципліни «Економіка, організація та планування лісового господарства», інших базових і забезпечуючих дисциплін - дендрології, механізації лісогосподарських робіт, лісівництва, лісових культур та лісової меліорації, лісової таксації та лісовпорядкування, ґрунтознавства, лісозахисту і охорони лісу тощо.

Всі заходи повинні проектуватись з врахуванням сучасних досягнень науки і практики в лісогосподарській галузі.

Дані методичні вказівки містять роз'яснення основних вимог щодо написання та оформлення курсової роботи, її найскладніших положень, особливостей складання виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству. Для певної кількості положень наведені конкретні літературні джерела, за допомогою яких можна успішно виконати ті чи інші завдання.

Виконання курсової роботи повинно супроводжуватись ґрунтовною пояснюючою запискою, де приводяться обґрунтування, опис процесів виконання та очікувані результати від проведення тих чи інших заходів.

Методичні вказівки для виконання курсової роботи розроблені у відповідності до програми курсу та бюджету робочого часу, передбаченого навчальним планом. При цьому були враховані діючі інструкції та нормативно-довідкові матеріали, особливості проектування виробничо-фінансового плану лісогосподарських підприємств, а також багаторічний досвід кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Інституту екологічної економіки Національного лісотехнічного університету України та кафедри лісового менеджменту Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Повне засвоєння матеріалу методичних вказівок та наведених літературних джерел дасть можливість успішно виконати курсову роботу з дисципліни, підготуватись до іспиту та набути певних навиків, необхідних для застосування на виробництві.

Курсова робота має мету закріпити і систематизувати знання студентів із дисципліни, розвивати у студентів навички самостійної роботи і навчити їх практично застосовувати одержані ними теоретичні знання при вирішенні питань виробничого характеру.


Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

При оформленні пояснювальної записки до курсової роботи потрібно дотримуватися вимог Держстандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», а саме:

Текстова частина курсової роботи подається у вигляді пояснювальної записки і включає в себе: титульний лист, завдання, зміст, анотацію, вступ, виклад розділів роботи, список використаних джерел інформації, додатки.

Зміст включає вступ, назви частин, розділів, підрозділів та пунктів курсової роботи, список використаних джерел інформації.

Текст курсової роботи виконується студентом на білому папері формату А4 (розміром 297 х 210 мм) від руки фіолетовими (синіми) чорнилами або пастою з одного боку аркуша. Відстань між рядками - 7-10 мм. На одній сторінці повинно поміститись не менше 30-35 рядків[1], в одному рядку - в середньому 60-65 знаків. Текст потрібно писати, притримуючись таких розмірів полів: ліве - 3 см, праве - 1 см, верхнє – 1,5 см, нижнє - 2 см. При виконанні роботи з використанням комп’ютера величина шрифту має відповідати за висотою шрифту Times New Roman 14 pt.

Заголовки розділів і підрозділів пишуться з абзацу. Абзаци в тексті починаються відступом рівним 15-17 мм. Перенесення слів в заголовках не допускається. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Заголовки розділів і підрозділів пишуться чорною тушшю з використанням стандартного шрифту (при рукописному оформленні) або виділяються напівжирним шрифтом (у разі комп’ютерного набору). Підкреслення заголовків та виділення їх, а також формул, таблиць і інших елементів тексту кольоровими олівцями або тушшю (крім чорного кольору) не допускається. Відстань між заголовком і текстом мас бути рівною 15-20 мм.

Новий розділ починають з нової сторінки, з відступом заголовку від основного тексту на 1-2 рядки. Відступ між назвою підрозділу та основним тестом становить 1 рядок.

Сторінки курсової роботи нумерують арабськими цифрами. Титульна сторінка (с.1).та завдання (с.2) входять до загальної нумерації сторінок роботи, але номер на них не ставиться. Третьою сторінкою є зміст, а четвертою анотація, які нумеруються. Номер сторінки проставляють внизу сторінки по центру.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи і позначаються арабськими цифрами з крапкою на кінці.

Вступ та список використаних джерел інформації не нумеруються. Підрозділи та пункти нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер параграфу складається із номера розділу параграфу, відділених крапкою. В кінці номера підрозділу повинна бути крапка, наприклад: 1.5. (п'ятий підрозділ першого розділу). При необхідності проводять поділ підрозділів на дрібніші частини - пункти, які позначаються трьома цифрами, наприклад: 3.1.2. (другий пункт першого підрозділу третього розділу).

Ілюстративний матеріал. До ілюстративного матеріалу належать таблиці, схеми, графіки, фотографії. Вони розміщуються після першої згадки про них. Ілюстрації, розташовані на окремих сторінках роботи, входять до загальної нумерації сторінок. Всі ілюстрації (крім таблиць) позначаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах розділу (напр. Рис. 1.1; Рис. 1.2; Рис. 2.3 і т.д.). Допускається наскрізна нумерація ілюстрацій.

Кожна ілюстрація повинна мати відповідну назву, яку проставляють під ілюстрацією (напр.: Рис. 2.1. Структура джерел фінансування витрат ДП «Лубенське лісове господарство» за 2013 рік).

При необхідності ілюстрації забезпечують відповідними поясненнями, які наводять нижче назви ілюстрації.

Таблиці. Таблиці нумеруються послідовно арабськими цифрами (за винятком таблиць, поданих в додатку) в межах розділу. В правому верхньому куті таблиці поміщається підпис «Таблиця» з номером. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці (напр.: Таблиця 1.5). Якщо в розділі одна таблиця, її не нумерують, а лише пишуть слово «Таблиця». При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і номер її вказується один раз в правому куті над першою частиною (сторінкою) таблиці. Над іншими частинами (сторінками) пишуть слова «Продовження табл.» або «Закінчення табл.» і вказують номер таблиці. Таблиці розміщують таким чином, щоб їх можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці, наведені в пояснювальній записці, повинні бути логічно пов'язані з текстом. В тексті повинні бути посилання на кожну таблицю (напр.: табл. 3.1), після чого цю таблицю необхідно навести. Посилання на таблицю потрібно робити таким чином, щоб не повторювати її тематичний заголовок. В тексті наводяться лише висновки, які містять в собі аналіз табличних даних. Не допускається розривання таблиць в районі шапки, коли остання приводиться на одній сторінці, а результати - на наступній.

Формули. Всі формули або рівняння виконують тільки в одиницях СІ, або в одиницях, допущених до застосування поряд з одиницями СІ. Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається із номера розділу і номера формули в розділі, розділених крапкою. Номер вказується з правого боку аркуша, на рівні формули, в круглих дужках, напр.: (3.1). Допускається також наскрізна нумерація формул.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони подані в формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

В тексті необхідно наводити не лише одну формулу, але й сам розрахунок.

Посилання. Посилання в тексті на використане літературне джерело (книгу, журнал, державний стандарт тощо) дають в квадратних дужках (напр.: [12]), де цифрою вказано номер літературного джерела, згідно списку використаних джерел інформації. При посиланні на ілюстрацію вказують її порядковий номер (напр.: (рис.3.2). При посиланні на формули вказують порядкові номери формул в дужках (напр.: Середню тарифну ставку бригади визначаємо за формулою (1.1). В тексті повинні бути посилання на всі таблиці. При цьому слово «Таблиця» в тексті пишеться повністю, якщо таблиця не має номера, і скорочено - якщо має номер (напр.: Результати розрахунків наведено в табл. 3.3). При повторних посиланнях на таблиці й ілюстрації слід вказувати скорочено слово «дивись» (напр.: (див. табл. 1.3).

Список використаних джерел інформації повинен містити перелік всіх джерел літератури, використаних при виконанні курсової роботи. Джерела розміщають в алфавітному порядку прізвищ авторів. Кожне джерело повинно мати дані, прийняті в бібліографії див. додаток: прізвище і ініціали автора чи авторів; повну назву літературного джерела: назву збірника (книги) або журналу, де опублікована робота; місце видання і видавництво (крім журналів); рік видання; номер тому, випуску книги чи журналу; сторінки (для книги - повний обсяг, для статей - номери сторінок в збірнику або журналі). Розміщення наведених вище даних бібліографії проводиться з використанням розділових знаків після кожного з них. Приклади оформлення списку використаних джерел інформації наведено в кінці методичних вказівок.

Послідовність проходження курсових робіт. Повністю виконана згідно виданого завдання та переплетена (зшита) курсова робота у встановлений термін подається викладачу на перевірку.

Керівник курсової роботи знайомиться з її змістом і готує на неї письмовий відгук. У відгуку відмічаються позитивні й негативні сторони роботи, недоліки її змісту та оформлення.

Після перевірки курсової роботи викладач приймає рішення про можливість допуску її до захисту, чи про необхідність доопрацювання і представлення до повторної перевірки. Прорецензована робота повертається студенту для підготовки до захисту перед комісією, яку призначає завідувач відділення.

Виправлена курсова робота представляється до захисту. Захист проходить у формі співбесіди по суті питань, висвітлених в роботі. За рішенням навчальної частини, захист курсової роботи може проходити в присутності комісії із двох-трьох викладачів за участю керівника роботи. Студент протягом п’яти-восьми хвилин доповідає про зміст роботи, дає відповіді на критичні зауваження, які вказані в рецензії, а також на питання членів комісії. Комісія, як правило, задає питання з теми роботи студента.

За результатами захисту виставляється оцінка за 4-х бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Критерії оцінки виконання курсової роботи є наступними:

Оцінку «Відмінно» заслуговує студент, який виявив глибокі знання програмного матеріалу, вміло виражає його, засвоїв основну літературу, проявляє інтерес до публікацій в наукових виданнях. У відповідях проявляє творчий підхід до вирішення завдань, вміє застосовувати засвоєний теоретичний матеріал на практиці.

Оцінки «Добре» заслуговує студент, який виявив повні знання з основного матеріалу, проявляє здібності творчого характеру, вміє вирішувати практичні питання.

Оцінки «Задовільно» заслуговує студент, який виявив знання лише з основного програмного матеріалу допускає неточності, помилки у вирішенні практичних завдань.

Оцінка «Незадовільно» виставляється студентові, який не засвоїв основний матеріал, допускає принципові і істотні помилки не може рішати практичні завдання.

Захищені роботи, підписані головою і членами комісії передають по реєстру завідувачу архіву для зберігання з подальшою ліквідацією на підставі акту про ліквідацію курсових робіт.

Не приймаються на перевірку та не допускаються до захисту курсові роботи в наступних випадках:

1) якщо курсові роботи виконані не за завданням, сторонніми особами, на папері невідповідного формату; незавершені курсові роботи.

2) не допускаються до захисту курсові роботи виконані з порушенням існуючих вимог ДСТУ, стосовно оформлення (з помилками, підтирками, виправленнями, недбалим оформленням, без графічного матеріалу і т.п.).


Розділ 3. СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Рекомендована структура курсової роботи наступна:

Титульна сторінка (див додаток )

Завдання на курсову роботу (див. додаток)

Зміст

Анотація (приклад написання анотації наведено на стор. 10)

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про лісогосподарське підприємство, природні та економічні умови району діяльності

1.1. Підпорядкування та місцезнаходження підприємства

1.2. Природні умови

1.3. Економічна характеристика району та підприємства

Розділ 2. Виробнича програма

Розділ 3 План по праці та заробітній платі та виробнича собівартість

3.1. Розрахунок витрат праці і заробітної плати

3.2. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

3.3. Матеріальні витрати

3.4. Загальновиробничі (цехові) витрати

3.5. Адміністративні витрати

3.6. Зведений кошторис витрат на лісове господарство і мисливство

Розділ 4. Визначення трудовитрат і організація робіт.

4.1. Календарний графік використання робітників

Розділ 5. Фінансове забезпечення виконання виробничої програми

Розділ 6. Основні показники лісогосподарської діяльності

Висновки

Список використаних джерел інформації

 

Розділ 4. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ТА ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Пояснювальна записка до курсової роботи є її основною складовою частиною. Зміст її свідчить про рівень розуміння поставлених перед студентом завдань, про глибину опрацювання ним того чи іншого аспекту проектування, про вміння студента викладати думку та власні судження щодо проведення розрахунків виробничо-фінансового плану.

Основною вимогою до пояснювальної записки є її не описовий, а обґрунтовуючий характер. Доцільність всіх запроектованих заходів повинна бути обґрунтована з наведенням необхідних розрахунків, пояснень та описів, а також відповідних посилань на літературні джерела, де є експериментальне підтвердження тих чи інших положень.

Матеріал пояснювальної записки слід викладати точно, лаконічно і в логічній послідовності з правильним використанням спеціальних термінів.

Роботу над курсовою роботою з розрахунку показників виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству можна умовно поділити на дві частини, які між собою дуже тісно пов'язані і взаємно доповнюють одна одну: 1) описова; 2) розрахункова.

Описова частина приводиться з метою обґрунтування конкретних запроектованих заходів по лісогосподарського характеру.

Розрахункова частина включає в себе розрахунок витрат праці і заробітної плати, розрахунок вартості послуг машин і механізмів, різноманітні витрати, визначення чисельності необхідної кількості працівників для виконання запроектованих робіт.

Пояснення щодо написання окремих розділів курсової роботи полягають в наступному:

АНОТАЦІЯ.

Після завершення роботи над курсовою роботою складається анотація, в якій відображаються:

Ø прізвище та ініціали виконавця, тема курсової роботи та основні запроектовані заходи;

Ø обсяг у сторінках пояснювальної записки з переліком усіх її структурних частин: розділів, підрозділів, додатків, списку використаних джерел інформації тощо;

Ø кількість рисунків, таблиць, які доповнюють текст пояснювальної записки.

Анотацію розміщують після завдання на курсову роботу, перед змістом пояснювальної записки.

Приклад оформлення анотації:

Костюк М.М. «Розрахунок показників виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству ДП «Лубенське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства». // Курсова робота. –Лубни: ЛЛТК, 2013. – 50 с.

В роботі проаналізовано природні та економічні умови району та підприємства. Визначено перелік та обсяг робіт, які передбачаються виконати протягом планового року, визначено собівартість та трудозатрати на виконання лісогосподарських робіт. Запроектовано організацію виконання робіт а також їх фінансове забезпечення.

Табл. 14. Іл. 3. Бібліограф.: 8.

ЗМІСТ.

Зміст складається з назв всіх розділів та підрозділів і пунктів курсової роботи. Там же подається нумерація сторінок, на яких ці розділи, підрозділи і пункти починаються. Заповнюється ця сторінка, як правило, після виконання курсової роботи. Орієнтовна структура змісту курсової роботи наведена на стор 9.

ВСТУП.

У вступі мають бути відображені мета і завдання курсової роботи та дисципліни загалом в підготовці молодших спеціалістів лісового господарства, наводиться загальні положення виробничо-фінансового плану, його роль і значення в лісогосподарському виробництві. Обсяг - до 2 сторінок рукописного чи друкованого тексту.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО, ПРИРОДНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДІЯЛЬНОСТІ.

Він складається з таких підрозділів:

1.1. Підпорядкування та місцезнаходження підприємства.

1.2. Природні умови розташування підприємства.

1.3. Економічна характеристика району та підприємства.

У підрозділі 1.1. «Підпорядкування та місцезнаходження підприємства» вказується приналежність, відомча форма власності, адміністративно-територіальне розташування, загальна площа підприємства і розподіл її в межах лісництв, поштову адресу. Адміністративно-організаційну структуру лісового підприємства доцільно навести за вказаною формою, яка наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

ДП «Лубенський лісгосп»

    Назва лісництва, місцезнаходження контор     Адміністративний район Загальна площа, га кількість складових відстань в км
майстерських дільниць обходів до контори підприємства до найближчої залізничної станції
1. Калайдинцівське: с. Калайдинці Лубенського р-ну Лубенський        
Чорнухинський        
Разом
…………………… ……………….. ….. ….. ….. …….
Всього по ДП «Лубенський лісгосп» - -

 

Під час написання підрозділу 1.2. «Природні умови розташування підприємства» характеризуються лісорослинна зона, кліматичні умови, рельєф, ґрунти та гідрологія району розташування лісового підприємства. Для характеристики клімату використовуються дані стосовно температурного і вітрового режиму району, кількості опадів та їх розподілення за місяцями року. Їх можна оформити у вигляді зведених даних, як це представлено в табл.1.2.


Таблиця 1.2

Кліматичні показники району розташування ДП «Лубенський лісгосп»

Кліматичний показник Значення показника Величина показника
температура повітря середньорічна абсолютна максимальна абсолютна мінімальна градус   +7 +36 - 35
кількість опадів за рік мм
протяжність вегетаційного періоду дні
останні заморозки навесні дата 12.V
перші заморозки восени дата 17.IX
середня дата замерзання рік дата 20.ХІІ
середня дата початку паводку дата 17.ІІІ
потужність снігового покриву час появи час сходу в лісі см дата дата 20.ХІІ 27.ІІІ
глибина промерзання ґрунту см
напрям переважаючих вітрів по сезонам та їх середня швидкість -зима -весна -літо -осінь     румб, м/с     Зх;ПдЗх – 4,5 Пд;ПдСх – 4,0 ПдСх;Сх – 3,7 Зх;ПдЗх – 4,0
відносна вологість повітря % максимальна мінімальна січень травень

 

При написанні підрозділу 1.3. «Економічна характеристика району та підприємства» економічні умови аналізуються на основі даних останнього лісовпорядкування приблизно за такою схемою: основні галузі за спрямованістю народного господарства у районі розташування підприємства, роль лісового господарства в економіці району, основні напрямками його розвитку, навести лісистість в зоні діяльності лісгоспу, коротко охарактеризувати сітку шляхів транспорту (обов’язково вказати наявність лісових доріг), вказати на що направлена господарська діяльність підприємства, навести показники рівня ведення лісового господарства (середній розмір користування на 1 га земель вкритих лісовою рослинністю на початок ревізійного періоду та на його кінець; середній приріст та ін.), середньоспискову чисельність працюючих, забезпеченість кадрами постійних робітників, основні форми організації праці при проведенні робіт в підприємстві.

Всі необхідні дані для написання першого розділу можна знайти на базовому лісогосподарському підприємстві в книзі «Проект організації та розвитку лісогосподарського підприємства», яка є в кожному лісгоспі.

 

Розділ 2. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА

Виробнича програма – це перелік та обсяги робіт (заходів), які передбачаються виконати протягом планового року у встановлені календарні строки.

Особливості лісогосподарського виробництва визначають його специфіку, способи і методи планування. Виробнича програма лісогосподарського підприємства включає найрізноманітніші роботи (послуги), які до того ж вимірюються різними одиницями виміру (грн, м3, га, м2, кг, тощо). Виконання її вимагає лісівничих знань, застосування відповідної агротехніки, технології та організації проведення робіт.

В структурі виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству усі роботи об’єднані у наступні розділи:

1. Лісовпорядкування та проектно-вишукувальні роботи (виконуються централізовано);

2. Рубки формування та оздоровлення лісів, інші рубки та ліквідація захаращеності;

3. Допоміжні лісогосподарські роботи;

4. Лісокультурні роботи в державному лісовому фонді;

5. Охорона лісу від пожеж;

6. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу;

7. Мисливство;

8. Головне користування та інші заходи;

9. Загальновиробничі (цехові) витрати;

10. Адміністративні витрати.

Перелік та обсяги робіт, які передбачається виконати протягом планового року, на лісових підприємствах розробляються на підставі проекту організації і розвитку лісового господарства, матеріалів безперервного лісовпорядкування та довгострокових програм розвитку лісового господарства.

Вихідними даними для формування виробничої програми в даній курсовій роботі є найнеобхідніші види робіт (заходів) по якісному і вчасному лісопоновленню, догляду за лісом і відтворенню лісових ресурсів.

У скороченому вигляді перелік робіт виробничої програми для курсового проектування наведено в табл. 2.1 (дані переносимо із завдання).

Таблиця 2.1

Виробнича програма

№ п/п найменування робіт (заходів) одиниці виміру обсяг календарні строки виконання, місяці
         

 

Обсяги деяких видів робіт треба розчленовувати на окремі операції, а також деталізувати окремі об’єми сортиментів (ділових, дров, хворосту, хмизу), які планується заготовити із загальної маси окремих видів рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Це робиться для того, щоб можна було використати норми виробітку для розрахунків потреби робітників і заробітної плати на виконання комплексу робіт по штучному лісопоновленню та лісорозведенню, відведенню лісосік під рубки, заготівлі сортиментів. Для цього складаються допоміжні таблиці 2.2. та 2.4.

В табл. 2.1 заносяться обсяги кожного виду рубок та середня вибірка (для рубок догляду, маса, що вирубується (вибірка з 1 га), для РГК – запас на 1 га) у відповідності з вихідними даними, які вказані у завданні.

Таблиця 2.2

Розрахунок обсягів робіт по відведенню лісосік під рубки

Види рубок Обсяг, м3 Маса, що вирубується, м3/га Площа рубок, га Площа одного виділу, га Параметри одного виділу, м х м Кількість виділів, шт. Довжина візирів, м Кількість стовпчиків, шт.
одного виділу всього
ЛІСОЗАГОТІВЛЯ
Рубки головного користування                  
РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ, В Т.Ч. РУБКИ ДОГЛЯДУ:
Освітлення                  
Прочищення                  
Проріджування                  
Прохідні рубки                  
В С Ь О Г О Х Х Х Х Х Х Х Х  

 

Діленням обсягу робіт (гр.2) на масу, що вирубується з 1 га (гр.3) визначається площа рубки (гр.4). Маса деревини, що вибирається з одного гектара для кожного виду рубок є різною і наведена в індивідуальному завданні. Для РГК в графу 3 записуємо запас на 1 га.

Рубки догляду, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому площу одного виділу (гр.5) приймаємо в межах 2-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша.

Наприклад, для освітлення можна умовно прийняти площу одного виділу в межах 2-3 га, для прочищення 4-5 га, для проріджування 6-7 га, для прохідної рубки в межах 8-9 га. Для рубки головного користування приймаємо площу в 10 га.

Діленням площі рубок (гр.4) на площу одного виділу (гр.5) отримуємо кількість виділів (гр.7), в яких планується відвести ділянки під рубки. Маючи площу виділу, можна прийняти відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначити периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубок.

 

Наприклад: площа одного виділу при РГК складає 10 га. Підбираємо параметри ділянки (дві сторони ділянки) перемноживши як,і ми б отримали площу 10 га. В нашому випадку параметри ділянки можуть бути 500х200 м або 400х250 м чи інші варіанти.

Довжина візирів одного виділу визначається як периметр ділянки, тобто сума всіх сторін.

Наприклад: для РГК ми прийняли параметри ділянки 400х250 м, тоді довжина візирів одного виділу буде складати (400 + 250) х 2 = 1300 м.

Перемноживши довжину візирів одного виділу (гр.8) на кількість виділів (гр.7) отримуємо загальну довжину візирів всіх ділянок (гр.9). На кожній ділянці встановлюється 4 діляночних стовпчики і перемноживши їх на кількість виділів (гр.7) отримуємо загальну кількість стовпчиків (гр.10).

В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. Довжина візирів, яку необхідно прорубати приймається умовно і складає 50% від їх загальної довжини.

Визначені таким чином обсяги робіт по кожній операції (прорубування візирів, промір візирів, площа переліку дерев, встановлення діляночних стовпів) заносяться в табл. 3.1. для наступних розрахунків. Обсяг трелювання визначається масою ліквідної деревини і її сортиментним складом, що заготовляється при рубках формування і оздоровлення лісів. В курсовій роботі проектуємо, що на верхній склад трелюються переважно ділова д







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.