Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Перечень основных затрат на ОТ на предприятии





До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизм) і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статі, провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійною захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Коментованою статтею передбачено право на стимулювання діяльності з питань охорони праці.

Перша частина статті передбачає, що до працівників підприємств можуть застосовуватись будь-які заохочення в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Стосовно економічного стимулювання підприємств діють норми статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Слід звернути увагу на те, що в рамках конкурсу "Кращий роботодавець року" Держнаглядохоронпраці України за підтримки Фонду соціального страхування від нещасних випадків запровадив три номінації "За безпечне ведення робіт". Переможці номінацій мають право на зменшення розміру страхового внеску на 50 відсотків.

Классификация затрат

Затраты на ОТ делят на:

1) Целесообразные – направленные на сохранение здоровья работников, на рациональное использование ими жизненных сил во время работы и на восстановление трудоспособности;

Эти затраты обеспечивают улучшение условий труда и повышение ее производительности.

2) Частично целесообразные – это затраты на льготы и компенсации за неблагоприятные условия труда;

Эти затраты приводят к убыткам предприятия и снижению эффективности производства. На предприятиях на порядок выше занимают затраты на льготы и компенсации, связанные с опасными и вредными условиями труда, чем на технику безопасности, мероприятия по предотвращению производственного травматизма профзаболеваний и нормализации условий труда.

Соотношение между затратами на улучшение условий и охраны труда и затратами на доплату за неблагоприятные условия труда, льготные компенсации и дополнительные отпуска составляют 1:10, а иногда и больше.

3) Нецелесообразные – обуславливают повышение себестоимости продукции и снижении ее объемов.

Эти затраты также приводят к убыткам предприятия и снижению эффективности производства.

В условиях несовершенства рыночных механизмов все эти затраты относят на себестоимость продукции и в результате за пренебрежительное отношение к ОТ на предприятии расплачиваются, к сожалению, не их руководители, а общество.

Штрафные санкции, которые выплачивает предприятие в случае неудовлетворительной работы по ОТ и при наличии фактов травмирования и ПЗ работников носят значительные затраты и поэтому требуют каждого работодателя или уполномоченный им орган серьезно задуматься что лучше:

Терпеть убытки, которые могут привести даже к банкротству, не занимаясь ОТ или не конфликтовать с законом и своевременно вкладывать средства в профилактические мероприятия по сохранению здоровья и жизни людей.

Кроме того затраты на ОТ для реализации МОТ включают :

1) капвложения;

К капитальным относятся одноразовые и поэтапные затраты на:

А) создание или обновление ОФ трудоохранного назначения;

Б) усовершенствование техники и технологии производства с целью улучшения условий и охраны труда.

Эксплуатационные затраты.

Эти затраты направлены на поддержание и обслуживание оборудования, имеющего трудоохранное значение.

Финансирование мероприятий по улучшению условий труда может осуществляться на:

1) многоцелевой основе – это финансирование производственных процессов, технологий, оборудования, машин и механизмов; такое финансирование является составной частью реконструкции, модернизации, внедрения новых технологий и средств производства. (Другими словами, средства на ОТ отдельно не выделяются, а относят к капиталовложениям для обновления производства).

2) б) одноцелевое финансирование – это финансирование только трудоохранных мероприятий и определяется как сумма капитальных вложений и текущих ежегодных затрат с учетом фактора времени (с помощью метода дисконтирования).

Краткосрочные (до 1 года) затраты на ОТ рассчитывают по формуле:

З=С00

где З – затраты на ОТ;

С0 – текущие (эксплуатационные) затраты на ОТ;

К0 – капитальные вложения.

Показатель эффективности затрат предприятия на МОТ рассчитывается:

 

где ЭГ – годовая экономия от улучшения условий и охраны труда на предприятии (прибыль или уменьшение убытков);

З – общие затраты (вложения) предприятия на ОТ.

Тема: Методи аналізу травматизму

Велику роль у запобіганні травматизму має аналіз і, головне, своєчасне доведення його результатів до всіх структурних підрозділів та всіх працівників.

При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:

1. виявлення причин нещасних випадків;

2. виявлення характеру і повтору нещасних випадків;

3. визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;

4. виявлення факторів, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі;

5. виявлення загальних тенденцій, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі.

Мета аналізу травматизму – розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.

Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємодоповнюють один одного, є статистичний і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають економічний та ергономічний методи.

Характеристика методів аналізу травматизму

1. Статистичний метод,

базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників:

Груповий метод

При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:

1. за професією та видами робіт потерпілих;

2. за характером і локалізацією пошкоджень;

3. за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого тощо.

Таке групування дозволяє виявити найнесприятливіші моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування.

Топографічний метод

При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.

Монографічний метод

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта (технічного стану об’єкта, характеру та організації трудового процесу, планування виробничого процесу, підготовки працівників, стану обліку та аналізу травматизму тощо), тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій ділянці, устаткуванню, технологічному процесу.

Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження. Це не тільки дозволяє виявити причини нещасних випадків, а й, що особливо важливо, сприяє визначенню потенційної небезпеки і шкідливості, які можуть впливати на людей. Даний метод можна застосовувати і для розробки заходів з охорони праці для виробництва, яке лише запроектовано.

Економічний метод

Економічний метод полягає у визначенні економічних наслідків травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

Матеріальні (Мтр) витрати визначаються за формулою:

де Птр – витрати виробництва внаслідок нещасних випадків;

Етр – економічні витрати;

Стр – соціальні витрати.

Ергономічний метод

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи «людина — машина (техніка) — виробниче середовище». Відомо, що кожному виду трудової діяльності повинні відповідати певні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Лише при комплексній відповідності зазначених властивостей людини особливостям конкретної трудової діяльності можлива ефективна та безпечна робота. Порушення цієї відповідності може призвести до нещасного випадку.

При такому аналізі травматизму враховується й той факт, що здоров’я і працездатність людини також залежать від біологічних ритмів функціонування його організму і геофізичних явищ. Під впливом гравітаційних сил, викликаних зміною взаємоположення небесних тіл, земним магнетизмом або іонізацією атмосфери, відбуваються певні зрушення в організмі людини, що позначається на стані її поведінки.

Метод анкетування

При дослідженні травматизму може застосовуватися і метод анкетування (письмове опитування працівників). Він установлює переважно причини психофізіологічного характеру. Важливим моментом у методі анкетування є розробка опитувального листа. Аналіз опитувальних листів (листів спостереження) дає можливість визначити вплив психофізіологічних факторів на безпеку праці.

ОЦІННІ ПОКАЗНИКИ

Серед найбільш поширених оцінних показників стану охорони праці слід виділити традиційні коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т).

Крім них, для оцінки стану можуть бути використані й такі оцінні показники:

1. чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);

2. загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних;

3. коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с);

4. відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в), що обчислюються як відношення Kч.т та Kт.т до базових завдань Kч.т.б і Kт.т.б, тобто

.

Серед усіх оцінних показників відносні коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму найбільше відповідають цільовій стратегії управління, оскільки базові значення показників можуть періодично коригуватися в міру наближення до них чи за їх перевищенням. Тоді робота підприємства (підрозділу) оцінюватиметься як задовільна.

АНАЛІТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

Виділяють також аналітичні показники. До них можна віднести:

1. загальний показник травматизму;

2. чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності менш ніж на один робочий день (за даними статистики);

3. загальні фактичні витрати на відшкодування шкоди потерпілим (за бухгалтерськими даними) або сума страхових внесків з урахуванням прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

4. загальні фактичні витрати, вкладені в цільові заходи охорони праці (за бухгалтерськими даними).

Аналіз може провадитися і за іншими, більш специфічними параметрами та напрямами, характерними для конкретних виробництв, наприклад за кількістю нещасних випадків на облікову одиницю виробленої продукції у натуральному чи грошовому виразі, на 10 млн відпрацьованих годин тощо. Аналогічний підхід може бути й до статистики професійно зумовлених захворювань.

Та професійних захворювань»

Виробничий травматизм та профзахворювання спричиняють не тільки моральні, соціальні, а й значні економічні збитки. Тому визначення економічних наслідків непрацездатності є важливим і актуальним на рівні як держави, так і виробництва.

Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я.

Розмір відшкодування встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який мала особа до ушкодження здоров’я.

Власник має повністю відшкодувати втрачений потерпілим заробіток у розмірі, що відповідає встановленому МСЕК відсотку втрати професійної працездатності потерпілого.

Розмір одноразової допомоги потерпілому визначається колективним договором (угодою, трудовим договором).

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку потерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця.

Усі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи:

1. загальнодержавні витрати і збори K;

2. втрати і збитки виробничих підприємств Св.

Загальнодержавні витрати K у випадку втрати працездатності визначаються за формулою:

де – розміри витрати і збитків, які несе суспільство в цілому для відновлення здоров’я в кожному випадку втрати працездатності;

В – величина еквівалента заробітної плати, невиплаченої за час хвороби робітника в розрахунковому періоді.

Втрати, які несе суспільство, включають:

1. втрати профспілкових організацій на надання допомоги та оплату путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

2. суму виплат державного страхового товариства особам у порядку індивідуального страхування;

3. суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків;

4. суму збитків суспільства у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами (лише в державних підприємствах);

5. суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

У кожному випадку втрати працездатності сума еквівалента неодержаної робітником заробітної плати В розраховується за формулою:

,

де В¢ – сума заробітної плати за три місяці, які передували захворюванню;

n – кількість відпрацьованих днів за ці місяці;

Т – тривалість хвороби в робочих днях.

Економічні втрати виробничих підприємств та організацій при тимчасовій чи довготривалій непрацездатності працівників колек­тиву Сп встановлюються за формулою:

,

де Р – втрати кількості виробленої продукції за період непрацездатності. Їх у кожному випадку непрацездатності визначають за формулою:

де а – коефіцієнт, який враховує поправку до кількості виробленої продукції внаслідок різниці в кваліфікації потерпілого усередненого розряду і середньооблікового працівника та розраховується відношенням тарифного коефіцієнта розряду потерпілого Kф до тарифного коефіцієнта розряду середньооблікового працівника Kс;

Р0 – середньоденний виробіток продукції, що припадає на один відпрацьований людино-день у розрахунковому періоді;

Ті – тривалість хвороби;

Сі – втрати і збитки, котрі несе безпосередньо організація при втраті працівником працездатності;

ПВ – допомога по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування.

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизм) і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статі, провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійною захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Коментованою статтею передбачено право на стимулювання діяльності з питань охорони праці.

Перша частина статті передбачає, що до працівників підприємств можуть застосовуватись будь-які заохочення в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Стосовно економічного стимулювання підприємств діють норми статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Слід звернути увагу на те, що в рамках конкурсу "Кращий роботодавець року" Держнаглядохоронпраці України за підтримки Фонду соціального страхування від нещасних випадків запровадив три номінації "За безпечне ведення робіт". Переможці номінацій мають право на зменшення розміру страхового внеску на 50 відсотків.

Классификация затрат

Затраты на ОТ делят на:

1) Целесообразные – направленные на сохранение здоровья работников, на рациональное использование ими жизненных сил во время работы и на восстановление трудоспособности;

Эти затраты обеспечивают улучшение условий труда и повышение ее производительности.

2) Частично целесообразные – это затраты на льготы и компенсации за неблагоприятные условия труда;

Эти затраты приводят к убыткам предприятия и снижению эффективности производства. На предприятиях на порядок выше занимают затраты на льготы и компенсации, связанные с опасными и вредными условиями труда, чем на технику безопасности, мероприятия по предотвращению производственного травматизма профзаболеваний и нормализации условий труда.

Соотношение между затратами на улучшение условий и охраны труда и затратами на доплату за неблагоприятные условия труда, льготные компенсации и дополнительные отпуска составляют 1:10, а иногда и больше.

3) Нецелесообразные – обуславливают повышение себестоимости продукции и снижении ее объемов.

Эти затраты также приводят к убыткам предприятия и снижению эффективности производства.

В условиях несовершенства рыночных механизмов все эти затраты относят на себестоимость продукции и в результате за пренебрежительное отношение к ОТ на предприятии расплачиваются, к сожалению, не их руководители, а общество.

Штрафные санкции, которые выплачивает предприятие в случае неудовлетворительной работы по ОТ и при наличии фактов травмирования и ПЗ работников носят значительные затраты и поэтому требуют каждого работодателя или уполномоченный им орган серьезно задуматься что лучше:

Терпеть убытки, которые могут привести даже к банкротству, не занимаясь ОТ или не конфликтовать с законом и своевременно вкладывать средства в профилактические мероприятия по сохранению здоровья и жизни людей.

Кроме того затраты на ОТ для реализации МОТ включают :

1) капвложения;

К капитальным относятся одноразовые и поэтапные затраты на:

А) создание или обновление ОФ трудоохранного назначения;

Б) усовершенствование техники и технологии производства с целью улучшения условий и охраны труда.

Эксплуатационные затраты.

Эти затраты направлены на поддержание и обслуживание оборудования, имеющего трудоохранное значение.

Финансирование мероприятий по улучшению условий труда может осуществляться на:

1) многоцелевой основе – это финансирование производственных процессов, технологий, оборудования, машин и механизмов; такое финансирование является составной частью реконструкции, модернизации, внедрения новых технологий и средств производства. (Другими словами, средства на ОТ отдельно не выделяются, а относят к капиталовложениям для обновления производства).

2) б) одноцелевое финансирование – это финансирование только трудоохранных мероприятий и определяется как сумма капитальных вложений и текущих ежегодных затрат с учетом фактора времени (с помощью метода дисконтирования).

Краткосрочные (до 1 года) затраты на ОТ рассчитывают по формуле:

З=С00

где З – затраты на ОТ;

С0 – текущие (эксплуатационные) затраты на ОТ;

К0 – капитальные вложения.

Показатель эффективности затрат предприятия на МОТ рассчитывается:

 

где ЭГ – годовая экономия от улучшения условий и охраны труда на предприятии (прибыль или уменьшение убытков);

З – общие затраты (вложения) предприятия на ОТ.

Перечень основных затрат на ОТ на предприятии

№ группы затрат Название и Обозначение группы затрат Название составных затрат Обозначение составных затрат
I Возмещение пострадавшим в результате НС и ПЗ   Временная нетрудоспособность; В1
Одноразовая помощь (включая членов семей и иждивенцев погибших; В2
Моральный ущерб; В3
Возмещение затрат лечебным заведениям; В4
Санаторно-курортное обслуживание; В5
Протезирование, приобретение транспортных средств, затраты на социальную помощь инвалидам; В6
Доплаты к предыдущему заработку в случае перевода на легкий труд; В7
Пенсии инвалидам и иждивенцам погибших В8
II Льготы и компенсации работающим в тяжелых и вредных условиях труда дополнительные отпуска; Л1
сокращенный рабочий день; Л2
лечебно-профилактическое питание;
получение молока или др. равноценных продуктов; Л3
повышенные тарифные ставки; Л4
доплаты за условия и интенсивность труда; пенсии на льготных условиях Л5
III Затраты на профилактику НС и ПЗ Затраты на МОТ за счет всех источников финансирования, регламентированные нормативными актами государства; З1
Затраты на МОТ по колдоговору; З2
Затраты на МОТ из фонда ОТ предприятия З3
IV Затраты на ликвидацию аварий и НС на производстве Стоимость испорченного оборудования, инструментов, разрушенных зданий, сооружений; Г1
Затраты на спасение пострадавших, расследование НС, транспорт, связь; Г2
Выплаты заработной платы и доплаты за время простоя; Г3
Стоимость ремонта частично испорченного оборудования, машин и механизмов, зданий и сооружений; Г4
Стоимость подготовки или переподготовки работников вместо пострадавших или погибших в результате НС Г5
V Штрафы и др. возмещения Штрафы, выплачиваемые в результате регистрации НС и утаивание пострадавших от учета; Ш1
Штрафы на предприятия, учреждения, орга- Ш2
низации за несоблюдение нормативных требований по безопасности труда;
Штрафы на работников за нарушение актов законодательства и др. нормативных актов по ОТ; Ш3
Компенсации за время вынужденного простоя из-за необеспечение выполнения работ и из-за приостановку работ органами госнадзорохрана труда; Ш4
Штрафы, пеня, выплаты за несоблюдение договорных обязательств с другими предприятиями; Ш5
Компенсационные выплаты за причиненный ущерб населению, жилищному фонду, частному имуществу и ОПС. Ш6

 







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.