МИКОЛАЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Циклова комісія професійно-практичних дисциплін декоративно-прикладного мистецтва

освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст"

спеціальності 5.02020801 "Декоративно-прикладне мистецтво"

на тему: “Використання геометричного орнаменту в основі композиції вишитого панно”

^{(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)}

викладач охорони праці Корнієнко С.В. _______________

Консультант з охорони навколишнього середовища -

^{(посада, науковий ступінь, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) (підпис)}

Засвідчую, що у цій дипломній роботі немає запозичень із праць інших авторів без відповідних посилань.

на тему: Використання геометричного орнаменту в основі композиції вишитого панно

Тема дипломної роботи "Використання геометричного орнаменту в основі композиції вишитого панно".

Дипломний проект складається з запровадження, трьох розділів і висновку.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета і завдання дослідження.

Перша глава присвячена дослідженню теоретичних та історичних питань, розкриваються поняття та види художньої вишивки, а так само технології матеріали які використовувалися. Композиційне рішення самого виробу з геометричним орнаментом.

У другій главі розрахована собівартість вишитої роботи і доведено, що робота буде мати попит в плані ціни.

У третьому розділі представлена інформація на рахунок екологічних матеріалів і їх вплив на навколишнє середовище. Так само опис потрібної інформації з охорони праці для вишивальниці. Техніка і правила безпеки.

Висновок містить основні висновки диполомної роботи.

Обсяг роботи 36 сторінок, вона містить 8 малюнків, 3таблиці, і 12 джерел літератури.

A theme of diploma work of the "Use of geometrical decorative pattern is in basis of composition of the embroidered picture".

Actuality of select theme is grounded in an entry, an aim and task of research are formulated.

First head sanctified to research of theoretical and historical questions, a concept and types of artistic embroidery open up, and similarly technologies materials that was used. A composition decision of good is with a geometrical decorative pattern.

In second to the head the expected prime price of the embroidered work and it is well-proven that work will have demand in the plan of price.

In the third division the presented information is on the account of ecological materials and their influence on an environment. Similarly description of necessary information is from a labour protection for an embroideress. Technique and safety rules.

A volume of work is 36 pages, she contains 8 pictures, 3таблиці, and 12 sources of literature.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ...........8

ВСТУП...........................................................................10

РОЗДІЛ 1. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИШИТОГО ПАННО.......................................................................... 12

1.1.Історія виникення вишивки..........................................................................12

1.2.Семантика і символіка вишитих орнаментів півдня України................16

1.3.Композиція, та композиційне рішення.......................................19

1.4.Технологія виконання та матерілаи..........................................23

Висновки до розділу1.............................................................27

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИШИТОГО ВИРОБУ..........................................................................28

2.1. Розрахунок собівартості дипломного виробу...............................28

Висновки до розділу 2...........................................................30

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ,НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА................................................................. 31

3.1.Екологічний аналіз проекту...................................................31

3.2. Безпека життєдіяльності. Охорона праці....................................34

3.3. Техніка безпеки.............................................................48

Висновки до розділу 3............................................................49

ВИСНОВОК..................................................................... 51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................... 53

ДОДАТКИ....................................................................... 55

Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.

Актуальність вишивки як мистецтва та її практична цінність полягають у тому, що цілком можна при деякій вправності прикрасити неповторним і оригінальним малюнком різні власні речі. Крім цього вишивка відкриває і абсолютно унікальні можливості для виготовлення подарунків своїми руками. А адже немає більш щирої та приємного подарунка, ніж справжній handmade, іншого примірника якого в світі точно немає і більше не буде. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлено тим, що вона широко виступає в різноманітних варіантах – як прикраса тканин одягового побутового, інтер’єрно-обрядового призначення.

У розмаїті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність.

вишивка є одним із найважливіших елементів національної культури українського народу.

А геометричні орнаметни у вищивці відносять до найдавніших, створених людством.

У геометричних та геометризованих мотивах вбачають успадковані від далекого минулого знаки та символи.

Аналіз символіки лише кількох груп геометричних мотивів орнаментики української вишивки дає нам можливість підтвердити, що народна пам'ять у вигляді цих орнаментів зберегла архаїчний пласт культури разом із давньою знаковою системою. Це добре проглядається не лише в символіці окремих орнаментальних мотивів, а й у тому, як вони комбінуються у вишивці. Принцип розміщення орнаментів у загальній композиції вишивок..

В цілому орнаментальні композиції із застосуванням геометричних орнаментів у вишивках несли важливу інформативну та символічно-знакову функцію, розповідаючи як про саму людину, так і про її життя. Особливо важливою роллю вишивок було, на нашу думку, заклинання на щасливу долю, довге життя, багатство, здоров'я та захист від нечистої сили. Геометричні орнаменти в цих композиціях через свою символіку відігравали важливу роль, визначаючи загальний зміст вишивки та зміст її окремих рівнів Вишивка – це орнаментальна скарбниця колективного генія. В ній втілено чудеса народної вигадки, фантазії – геометризований метод зображення краси землі, природи, сонця, людини. Численні повтори різноманітних композицій геометричного, рослинного, оргітоморфного, зооморфного орнаментів приведені до їх особливої вишуканості, лаконічності, художньої виразності.

Саме актуальніть вишивки в сьогоденні спунукали до вибору теми дипломної роботи: “Використання геометричного орнаменту в основі композиції вишитого панно”.

Однією з найпоширеніших в українських народних вишивках є техніка вишивання хрестиком, яка ґрунтується на лічбі. Вишивають хрестиком по рахунку ниток на тканинах полотняного переплетення, по канві або контурах, позначених крапками. Можна приготувати канву з висмикнутих вздовж і впоперек ниток тканини, які утворюють квадрати. Вишиваючи хрестиком, треба слідкувати за рахунком ниток тканини. Помилка хоча б на одну нитку спотворить вишивку. Треба також слідкувати, щоб всі верхні стібки перетинали нижні завжди в одному напрямі.

Мета роботи: дослідити основи побудови геометричного орнаменту та використання геометричних композицій для вишивки панно технікою хрестик;

Завдання: вивчити історію виникнення вишивки;

розрахувати економічно вигідсть;
переконатися в екологічній безпеці отриманого виробу;

Методи: виконання роботи в техніці хрестик.

Достовірно також невідомо, коли вишивка(3) з'явилася на території України, напевно можна сказати тільки про матеріали, на яких вишивка робилася - це шкіра, тканина, повсть, шовк. Найстаріші європейські зразки, які зберігаються в музеях Європи, відносяться до V століття, українська ж вишивка збереглася тільки за кілька останніх століть (найкраще експонатами представлено XIX століття). Сама вишивка проводилася шовковими, лляними, вовняними нитками, з використанням дорогоцінних каменів і перлів.

Українська вишивка бере свій початок з епохи пізнього неоліту - початку бронзового століття, від племен трипільської культури. Елементи орнаментів, що використовувалися трипільцями, сарматами та скіфами зустрічаються навіть на сучасній національній вишивці. Серед найдавніших знахідок образотворчого мистецтва - речі, датовані VI століттям, знайдені в Черкаській області біля села Мартинівка.

Мало того, вишивка вважалася однією з найбільш шанованих професій: сестра Володимира Мономаха організувала в Андріївському монастирі Києва спеціальну школу. Молоді дівчата навчалися в ній шиттю сріблом і золотом. Цікаво, що, незважаючи на вплив з боку інших народів на культуру стародавньої Русі, вишивка залишилася практично недоторканою - творчий потенціал народу і повага до традицій були настільки сильні, що створили свій унікальний стиль. Багато які з давніх традицій вишивки дійшли до наших днів - деякі трохи змінилися (малюнок минулого був більш суворий - гострі і прямі кути зустрічалися частіше), інші - удосконалилися, але залишилися і оригінальні техніки. Цікаво, що язичницька вишивка донині зустрічається на іконах XV і пізніших століть. Малюнки людей тих років також демонструють нам химерні орнаменти, характерні і сьогодні для людей певної місцевості, зокрема, Західної України.

Сьогодні в українській вишивці ви можете побачити зовсім різні колірні виконання і поєднання геометричних, рослинних і зооморфних фігур. До слова сказати, різні ромби, квадрати, трикутники, хрести та лінії притаманні вишивці всіх слов'янських народів ще з язичницьких часів.(мал.1) Наші пращури за допомогою них відображали своє бачення світу. Так, наприклад, серед рослинних орнаментів превалює. «дерево життя» - у вигляді гілок або листя. Барвінок на сорочці або подолі значив любов, а виноград - добробут. Нерідко тварини також були складовими «дерева життя», утворюючи три його яруси. Однак в окремих випадках розшивалася не вся тварину цілком, а якась його частина, несучи своє значення у вишитому «посланні» - вовчі ікла, луска, бичаче око і т.п. Треба також пам'ятати, що геометричні фігури могли мати і свій внутрішній малюнок, бути його основою або частиною, з'єднуватися з іншими фігурами, утворюючи чарівної краси картини.

Свої більш-менш сучасні риси українська вишивка почала отримувати на рубежі XVI і XVII століть, у часи розквіту українського козацтва. Що характерно, візерунок змінюється залежно від місцевості і кожен має своє значення, як татуювання у народів Далекого Сходу. Найупізнаваніші школи вишивки - полтавська, гуцульська, подільська і поліська.

Широке поширення почала отримувати техніка вишивання хрестиком, що кардинально змінило багато традицій народної творчості. Крім того, в XIX столітті стали приділяти більше уваги лінії крою - майстри, починаючи з цього періоду, намагалися більше не приховувати його, а підкреслити ажурним швом. Ажурний шов - одна з відмінних рис української вишивки, хоч і має різне кольорове виконання залежно від області.

Вишивка в кожному регіоні України має відмінні риси. Так, у Закарпатті вишивка виповнюється в т.зв. «каракульних мотивах». Однак переважає техніка «заволiкання», візерункових вирізів і шиття.

Найпоширеніше поєднання кольорів - червоний і чорний з домінуванням одного з них. Проте, широке поширення мають і інші колірні поєднання. Також осібно стоїть гуцульська школа вишивки. На Полтавщині ж вишивка робиться хрестиком, плутаним хрестиком, ланцюжком, подвійним прутиком, мережкою, зубчиком та іншим. Узори наносяться окремими швами або їх поєднанням. Найпоширеніший колір в полтавській вишивці - білий, рідше червоний і зовсім рідко сірий. Сам же візерунок практично завжди обведено кольоровими або чорними нитками. На відміну від попередніх шкіл вишивки, де переважають геометричні фігури, у київських школах переважає рослинний орнамент. Поруч з квадратами і ромбами ви можете побачити виноград, хміль, ялинки та ін. рослини. Основний колір - червоний або яскраво-рожевий. Рідше зустрічаються жовті і блакитні фігури. Київські майстри використовують техніки вишивки гладдю, хрестиком або знизуванням.

Незважаючи на всі негаразди, які господарювали в Україні довгі століття, один з видів вишивки «охоронявся» народом особливо завзято - це рушники. Вишитими особливим орнаментом рушники українці прикрашають свої оселі, використовують їх у різних обрядах (на весіллі, на похоронах, зустрічаючи дорогих гостей і т.д.). Багато з цих обрядів також йдуть з язичницьких часів - тоді з рушником приходили до породіллі, накривали їм свіжоспечений хліб, а в більш пізні часи ними стали також прикрашати образи святих. Так як рушник був символом початку або закінчення якоїсь важливої справи, його завжди стелили в основі споруджуваного будинку, на довгих рушниках опускали в землю труну з небіжчиком, з вишитим рушником, хлібом і сіллю починали пору жнив. Цікаво, що саме слово «рушник» - збірний образ вишитого рушника. Проте, залежно від функцій, вони носили різні назви: утирачем витирали руки і обличчя, стирком - посуд і стіл, спокутелем прикрашали ікони, плечовим рушником зв'язували сватів, а шлюбний і похоронний використовували для весіль і похоронів відповідно. Як і решта вишивка, візерунок на них змінюється від регіону до регіону - існують буковинські, галицькі, гуцульські, київські, подільські і поліські рушники.

До 70-х років минулого століття, коли добробут радянських громадян почало зростати, вони, як і міщани якихось 100 років тому, почали відчувати потребу в задоволенні культурного голоду. Радянський народ почав обертати погляд до національних творів мистецтва, і Україна не стала винятком. Громадяни почали купувати вишиті панно, килими, рушники, сорочки і т.п., а в 1975 ЦК КПРС прийняв постанову «Про художні народні промисли», яка закликала всіляко заохочувати народних майстрів і надавати їм необхідну допомогу. У 1991 році, з набуттям незалежності, кількість приватних шкіл вишивки та інтерес до національної творчості зріс багаторазово, і сьогодні все буйство фарб і візерунків для себе може відкрити кожен - не тільки на виставках і народних ярмарках, але і в магазинах.

Створення добутку декоративно-прикладного мистецтв – складний творчий
процес: художник втілює свій задум, свою художню ідею засобами
даного виду мистецтва. Основа цього творчого процесу – пошуки гармонії
композиції, орнаментального ритму, кольору і матеріалу.

Композиція декоративного добутку це ритмічно організоване членування
його площини, коли всі орнаментальні або зображувальні елементи
виконані в єдиних художніх і технічних прийомах і підлеглі загальному
художньо-декоративному задуму.

Прийоми композиції у всіх художніх добутках коштують у тісному зв'язку з
основним ідейним задумом художника, емоційним складом його натури. Робота
над композицією полягає у свідомому знаходженні композиційних рішень
у кожному окремому випадку в залежності від поставлених завдань, від усього
творчого ставлення до світу.

У значній мірі характер композиції визначається ритмом – одним з
найважливіших художніх засобів створення твору декоративно-
прикладного мистецтва. Ритм – це закономірне чергування порівнянних елементів малюнка, сприяють досягненню ясності і виразності композиції, чіткості її сприйняття. З ритмічним початком людин постійно зіштовхується, спостерігаючи природні явища: у природному розподілі листів на стеблах рослин, у чергуванні хвиль, що набігають, колах, що розходяться по воді від кинутого каменю.

Послідовне розподіл елементів композиції художнього твору – збільшення або зменшення відстаней між ними, зміна заповнювання візерунком до країв або середині виробу – також варіювання руху в певному ритмі. Ритмічне побудова в текстильному малюнку досягається різними прийомами:

1) раппортним повторенням візерунка, при якому елементи композиції рівномірно чергуються на площині виробу на основі різного
типу сіток. Сітка може бути побудована з квадратів, трикутників, ромбів,
прямокутників, розташованих у певному порядку. Таке розташування
найчастіше зустрічається в метрових декоративних і плательних тканинах. В
штучних виробах цей прийом застосовують тоді, коли за принципом раппортного побудови вирішується середина, що закінчується гладкою облямівкою.

На відміну від метрових тканин тут розмір і розташування раппорта повинні бути розраховані таким чином, щоб по краях виробу він укладався цілком. Навіть при дуже чіткій і простій сітці відмовляються від багаторазового повторення одних і тих же елементів на всьому полі виробу, часто розряджають або навпаки навантажують центр;

2) розташування елементів малюнка по тому, що убуває або наростаючому ритм. Цей прийом можна простежити в старовинних зразках народного

мистецтва: в тканих і вишитих фартухах, рушниках, рукавах, подолах жіночих

і чоловічих сорочок - з характерним для них надзвичайним багатством ритмічних поєднань орнаментальних смуг. У простих композиціях із смуг створюється враження поступового витіснення одного кольору іншим;

3) симетричною побудовою малюнка. Симетрію слід розуміти не лише як дзеркальне повторення малюнка відносно вертикальної або горизонтальній осі. Вона може мати і діагональний напрям або довільний нахил. Частенько ритмічну організацію малюнка спрощено розуміють тільки як симетричне двух- або чотирикратне повторення, какого- або мотиву. Як правило, при такій композиційній побудові виходять механічні стики в місцях з'єднання орнаментальних груп, що повторюються. З усіх можливих побудов найцікавіша зворотна симетрія, коли орнаментальна група повторюється відносно осі симетрії в перевернутому на 1800 зображенні.Малюнок повинен логічно розвиватися у відповідності із задуманим рішенням;

4) вільним розподілом орнаменту по усій площині прикрашаній речі. В цьому випадку елементи, розташовані на протилежних краях виробу, уравновешенны - вони схожі за величиною і загальним силуетом. Це не виключає і таких рішень, при якому малюнком може бути заповнений тільки один кут або одна сторона розписної хустки, тканої скатертини, вишитої серветки. Рівновага композиції в цьому випадку досягається колірним рішенням.

Ритмічно організований малюнок легко перетворюється на орнамент - основу

композиції. Не слід думати, що орнамент тільки багатократне повторення схожих елементів малюнка. На головній хустці або в невеликому килимі,

наприклад, може бути зображена одна гілка, вільно вписана в квадрат або прямокутник. У ній не повторюється жодна квітка, жоден лист, алеокремі групи, просвіти фону між ними, сам характер зображення сприймаються як орнамент, оскільки вони утворюють ритмічний повтор схожих між собою форм. Дуже важливого значення набуває красива і чітка промальовування деталей, загального силуету і застосування мальовничих і графічних розробок, що збагачують малюнок.

Добре злагоджена і продумана композиційна схема - основа створення художнього твору. Слід розпочинати з нарису композиційною схеми у натуральну величину або в зменшеному масштабі. Не рекомендується

виконувати малюнок для чверті або половини виробу, оскільки надалі

утворюються негарні стики окремих частин. При розробці декору слід визначити, яка частина виробу нестиме основне орнаментальне і смислове навантаження. Наприклад, в шарфах тканих і вишитих рушниках, доріжках орнамент може розташовуватися на кінцях. Уподовж краї або в середині виробу, по горизонтальних або похилих смугах, в головній хустці прикрашається центральне поле а навпаки основний орнаментальний акцент доводитися на кайму.

За схемами побудови і характером трактування орнаменту композиційні рішення бувають двох видів: статичні і динамічні. Статичні (нерухомі)

композиційні схеми найчастіше симетричні і вимагають строгого трактування

орнаменту. Сюди, як правило, відносяться лінійні малюнки (смуги і клітини),

композиції з геометричним орнаментом і деякі твори з рослинним візерунком. Статичні композиції передають стан спокою і урівноваженості. Орнамент розташовується в основному на прямокутній сітці, усі елементи лежать на вертикальних і горизонтальних осях, перпендикулярних чи паралельних краям виробу, образотворчі елементи дані фронтально, вони стійкі, і місце їх в композиційній схемі чітко визначене. У динамічних по рішеннях композиціях елементи візерунка розташовуються по діагональним осям або вільно розподіляються на площині. У них яскравіше виражений рух, схеми різноманітніші, тут можливе сміливе порушення симетрії. Контур малюнка частенько буває зміщений відносно колірного плями, квіти і листя зображаються на енергійно і пружно зігнутих гілках.

Колірне рішення в динамічних композиціях може бути більше напруженим.

У композиціях, побудованих на ритмічному поєднанні смуг і клітин, основою

служить колірний і лінійний ритм, співвідношення ширини смуг і відстаней між

ними. Ці роботи можна віднести до статичних композицій.При такому рішенні

хусток, косинок, вишитих і тканих рушників, доріжок, килимових виробів

ретельно порівнюються ширина смуг і відстань між ними. Проміжки між

смугами не мають дорівнювати ширині довколишньої смуги, бо це створює

монотонність. Малюнок може бути побудований в затухаючому ритмі до центру виробу чи до його краю. Звужуючі смуги і що поступово збільшуються між ними відстані створюють поступове полегшення малюнка, і м'який перехід від яскравої кайми до нейтрального кольору, середини або, навпаки, від легкої за кольором облямівки до яскравої, насиченої середини. На тому ж принципі ритмічного розчленовування будуються і малюнки в клітину типу " шотландок". Тематична орнаментальна композиція в текстильному творі, раніше всього композиція на площині. Збираючи матеріали на ту або іншу тему,

художник повинен уявити собі наскільки вони за своїм змістом, по можливості декоративного узагальнення можуть бути використані для створення

декоративного твору.У процесі виконання ескізів і начерків здійснюється вибір найбільш цікавого композиційного рішення.

Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Багатий колорит, складні геометричні узори, що густо заповнюють тло тканини, властиві вишивці Галичини, Буковини, Закарпаття. Рослинний орнамент червоного, чорного і синього кольорів у поєднанні із зображенням тварин характерний для Полтавщини, Київщини, Чернігівщини. Серед найвідоміших майстрів Г. Герасимович, Л. Березовська, О.Василенко, Г.Гринь, Л. Вансальська, Г. Кольченко, а також В.Сидоренко, А Корзун (Зхапрків), Н.Гречанівська, Л. Городина (Київщина), О. Великодна, О. Закорна (Полтавщина), М. Коржук, Є. Ковтун (Вінниччина), Д. Петневич, С.Селянкіна (Івано-Франківщина), Л. Фролова, Г.Бигук (Львівщина), А. Шувайло, З. Кресанова (Черкащина), І. Ремізова, В. Тташмик (Чернігівщина)

Вся композиційна робота зосереджується на питаннях розміщення орнаментів та вазону в межах заданої площини.

Українська вишивка бере свій початок з давнини. Мистецтво вишивки йде коренями в далеке минуле. В той час, коли древня людина зробила перший декоративний стібок на своєму одязі. Вишивка дозволяла виділитися, оскільки на тканинах, що виготовляються, частенько був відсутній орнамент.

Точно не відомо, де і як з'явилася вишивка. Вишивок, що датуються раніше за XII століття, практично не залишилося. Відомо, що в Азії це мистецтво було відоме задовго до того, як його почали використати греки і римляни.Вишивка хрестом - це один з прадавніх видів рукоділля, яким захоплена безліч чоловіків і жінок по всьому світу. І це не дивно, адже, все, що потрібно для вишивання - це терпіння, терпіння і ще раз терпіння.

Даний виготовлений виріб (панно) вироблений на суму 447,82 грн.

Визначення його вартості, розраховувалося в такій послідовності.

1. Визначення суми тканини. Для виготовлення виробу мені знадобилося 0,6м тканини,який коштує 60грн.

2. Визначення суми ниток. Для виготовлення виробу потрібно 3 кольори ниток. 2мотка червоної і 1 чорної 2 багряної. 1 моток ниток коштує 16грн. помножити на потрібну кількість і отримаємо загальну суму ниток 80грн.

3. Вартість вишивки, визначається за підрахунком кількості хрестиків в кожному узорі. 3 хрестики мають вартість 1 коп.

Свій виріб я розраховувала за таким методом.

Підрахувала кожен узор і множила на його кількість:

Після підрахунку додаємо усю кількість хрестиків і ділимо на 3;

отримаємо суму вартості за вишиті узори 7,82 грн.

4. Визначаємо суму витрати часу за який був виготовлений виріб. 1 день вишивальниці коштує 6 грн. помножити на кількість днів вишивання 25 і отримаємо суму за роботу 150грн.

5. Після цього додаємо усі отримані суми вираховані попередньо і отримаємо загальну суму нашого виробу 447,82грн.

А також є інший спосіб вирахувати собівартість продукта. Спочатку потрібно знати скільки коштує матеріал.

Після потрібно вирахувати амортизація інструментів та обладнаня.

Загальна амортизація обладнання та інструментів: А =5,5 грн.

Розрахунки витрат на електроенергію та воду:

3. Собівартість виробу: М

Цₑ+Цᵦ+А=68+2,05+0,26+5,5=75,81грн.

При плануванні, обліку й аналізі витрати класифікуються за ознаками і поділяються:

·за місцем виникнення — на витрати виробництва підрозділу, дільниці, служби;

·за видами продукції, робіт, послуг — на витрати на вироби, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, реалізовану продукцію;

·за видами витрат — на витрати за економічними елементами, статтями калькуляції;

·за способом перенесення витрат на продукцію — на прямі та непрямі;

·за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — на умовно-змінні й умовно-постійні або змінні чи постійні;

за календарними періодами — на поточні та одноразові.

·Собівартість продукції (робіт, послуг)(6)— це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості — вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рівня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдосконалення цін, визначення доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних ділянок, амортизація тощо.Висновки до розділу 2

По економічному розділі можна зробити такий висновок, що кожен виріб потребує економічних затрат. Якщо порівняти два варіанта вирахування собівартості, то можно побачити, що другий варіант набагато дешевший. І що саме найголовніше якість самого виробу не змінна. Другий варіант вирахування собівартості більш економний і тому з упевненістю можу сказати, що данний продукт буде користуватися попитом.

У сучасному індустріальному урбанізованому світі величезне значення має вплив будь-якої праці, хобі, підприємництва на навколишнє середовище, або екологічність процесу. Такі впливові міжнародні організації, як ООН, ПАРЄ, ЮНЕСКО не перший рік оголошують боротьбу за екологію одним із пріоритетних завдань.

Домашній пил є виключно антропогенний субстрат, до складу якого крім частинок піску і грунту входять текстильні волокна, волосся і епідерміс людини, шерсть домашніх тварин, а також пилок рослин, метаболіти синантропних організмів і т.д.

Постійно йде процес пилоутворення - витираються килимові покриття, обсипається і вишарківается фарба, з вулиці потрапляє пил і вихлопні гази автомобілів, люди і домашні тварини втрачають волосся, шкірний епітелій, лупа і т.д. Пил є транспортним засобом для поширення бактерій і вірусів і сприяє виникненню і поширенню епідемій.

Склад і вплив на здоров'я людини звичайної побутової пилу все частіше стає предметом наукових досліджень і обговорень на міжнародних симпозіумах. Ще в 1993 році в журналі "Біологічні науки" був опублікований прогноз Всесвітньої організації охорони здоров'я - до початку XXI століття найпоширенішими будуть алергічні захворювання. Тепер ми бачимо, що так воно і є.

Але самий неприємний компонент пилу - це мікроскопічні пилові кліщі. Підраховано, що в 1 г домашнього пилу може жити до 30 тисяч таких кліщів. У житлові приміщення вони потрапляють з одягом, взуттям або всередині м'яких меблів. Ці кліщі не є паразитами людини, але продукти їх життєдіяльності часто викликають алергію.

До складу пилу входить обсипається побілка, лак, що витирається, фарба для підлоги і т.д.; органічні - волосся і лупа людей і домашніх тварин, витирає килими і килимові покриття, пух і пір'я подушок і домашніх птахів.

Словом, саме вдома нас усюди підстерігають шкідливі для здоров'я фактори. Повітря всередині будинку практично завжди більш курний, ніж на вулиці.

Адже при провітрюванні кімнати, коли потоки вуличного повітря входять через кватирку і виходять через вентиляційні решітки або через іншу кватирку, швидкість і напрямок повітряного потоку постійно змінюються. При цьому пил випадає в осад, а на вулицю виходить очищений в кімнаті повітря. Фахівці виміряли, що за добу ми вдихаємо разом з повітрям в середньому близько двох столових ложок пилу! І чим дрібніше пил, тим глибше вона проникає в наші легені. Частинки пилу ушкоджують стінки альвеол, порушуючи перший імунний бар'єр і відкриваючи шлях інфекціям і алергенів. Так що серйозно захворіти від пилу будинку або на роботі набагато ймовірніше, ніж на вулиці, де дрібний пил несеться вітром, прибивається і змивається дощем.

На щастя, моє улюблене вишивання, повністю відповідає всім критеріям екологічності. Перерахуємо компоненти, необхідні для роботи. До них відносяться: нитки, фабричне полотно “панама”, п'яльця і голки для роботи. У даній роботі, і переважно в інших, я використовую нитки Акрил. Вони виготовлені з бавовни або вовни, оброблені стійким натуральним барвником. Я принципово не користуюся китайськими нитками, так як їх колір нестійкий - вони швидко вицвітають, линяють при пранні. Це пояснюється їх неекологічністю - до складу барвника входить бистроразлагающееся компоненти на основі шкідливих хімічних сполук, включаю фенол.

Канва зроблена з бавовни знаменитими Ивановским виробниками. П'яльц<

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: