Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Спадкове право Німеччини в новий і новітній час.





V книга ЦК присвячена спадковому праву, регламентуються два порядки спадкування (за законом і за заповітом); юридичне становище спадкоємця; особливий договір про спадкування й правила про "обов'язкову частку" так званих необхідних спадкоємців.

Відсутність меж спадкування за законом. При відсутності близких родичів спадкоємцями померлого ставали родичі будь-яких віддалених ступенів. Родичі призивалися до спадкоємства за законом за так званими парантеллу (лініям - І сам спадкодавець зі своїми спадними; ІІ батьки спадкоємця. Пережита дружина мала право власності на певну частину спадщини померлого (від 1/4 до 1/2 за наявності спадкоємців І двох ліній, а також діда й бабці). Пережитий чоловік був привілейованим законним спадкоємцем. Принцип свободи заповіту з правом "усунути від спадкування за законом ". Встановлено легальні обмеження свободи заповіту в інтересах найближчих родичів спадкоємця - "обов'язкова частка". За ЦК, спадні спадкодавця, а також батьки і чоловік спадкодавця, якщо вони відсторонені від спадкування заповітом спадкодавця, можуть зажадати від спадкоємця надання їм обов'язкової частки спадщини. Обов'язкова частка дорівнює половині вартості його частки при спадкуванні за законом.

 

Кримінальне право Німеччини в новий і новітній час.

Кримінальне уложення (1871). Злочинні діяння: злочини, проступки і поліцейські порушення, залежно від тяжкості передбачених покарань. Найсуворіше каралося порушення існуючого ладу імперії. Держ. зрада: вбивство імператора, спроба насильницького зміни держ. устрою імперії, зміна порядку престолонаслідування, публічний виступ або розповсюдження творів з метою спонукати до одного з зазначених діянь (позбавлення волі на 10 р). Проголошення промов на зборах, поширення творів чи зображень, які підбурювали до непокори законам або ін. постановам влади - великий штраф або тюремне ув'язнення до 2 р. Покарання: смертна кара (у мирний час допускалося лише за держ. зраду і за сплановане умисне вбивство), позбавлення волі (тюремне ув'язнення, утримання у фортеці), штраф, конфіскація майна, обмеження в правах, тілесні покарання. Для нацистської диктатури кримінальне право служило засобом подавлення політ. противників, а ІІ чергу для наведення “громадського порядку”. Основні оновлення кр. пр. пов`язані з забезпеченням кр. санкціями домінуючого положення партії і держави: відміна кр. покарань за злочини, скоєнні під час боротьби за націон. “виживання” нім. народу (1932-1933 рр), використання знаків чи уніформи нацистської партії без офіц. приналежності до неї – кр. злочин, посилилась відповідальність за держ. злочини, нові склади злочинів (порушення расового законодавства), розповсюдження шкідливих чуток. 1935р. нова редакція старого Кр.К.: злочини в екон. сфері та у сфері захисту навкол. середовища, протизаконні дії посадових осіб, сексуальне насильство, проти сім'ї. Чинне кр. закон-во - дуалістична система кр. санкцій: призначення осн. покарання (позбавлення волі і штраф) і застосування заходів виправлення і безпеки (додаткове покарання - позбавлення права займати певну посаду, користуватися правами, заборони керувати транспортним засобом). Послідовно проводячи в життя осн. демокр. принципи та ідеї правової і соц. держави.



 

Трудове і соціальне закон-во Німеччини в новий і новітній час.

70-ті рр.. XIX ст. форм. особливий комплекс норм, що регулюють укладення угод між підприємцями і найманими працівниками з приводу визначення робочого часу та умов оплати праці (тарифні угоди). І тарифну угоду укладено в 1873 р. у сфері друкованої промисловості за актив. участю профспілок (легалізовані Промисловим статутом 1869р. Пн-Нім. союзу - свобода підприємництва та промислових об'єднань). 1890 р. скасув. Виняткового закону проти соціалістів, активізація вільних профспілок під керівн. соціал-демократів. "Вільні профспілки" під пливом теорії К. Маркса виступали проти укладення угод з підприємцями і лише з 1899 р. пішли на компроміс в інтересах робітників. Освіта в 1918 р. Веймарської республіки ознаменувало початок нового етапу. Відтепер усі умови організації і оплати праці повинні були встановлюватися шляхом укладення відповідних колективних угод між об'єднаннями підприємців та профспілками. Нормативний характер тарифних угод закріплений прийняттям спеціал. постанови по тарифному договорі (1918р): принцип тарифної автономії залишився недоторканим, зберігалося відомчий розгляд трудових спорів (примусове примирення сторін). Процедура розгляду трудових спорів регламентована постановою від 30 жовтня 1923 р: всі трудові спори повинні були розглядатися ств. на паритетних засадах комісіями, на чолі яких стояв незалежний голова (відповідна посадова особа), рішення приймалося головою комісії одноосібно. В останні роки Веймарської республіки на зміну принципу тарифної автономії приходить законодавче нормув. оплати праці. 1949 р. в ФРН приймається Закон про тарифні договори, що заклав міцну законодавчу базу для визначення умов організації та оплати праці. В цей період після довгих років підпільного існування на політичну арену Німеччини знову виходять профспілки. Ст. 9 Осн. закону ФРН: громадяни мають право "ств. об'єднання для охорони і поліпшення умов праці та економ. умов". Страйк - 1 із засобів досягнення своїх інтересів.

Паралельно розв. особливий комплекс правових норм - "соціальне законодавство". І нім. соціал. закон - Закон про матеріальну відповідальність 1871р: встановив особливу відповідальність власників залізничних підприємств за нещасні випадки з працівниками, зайнятими на будівництві і обслуговуванні залізничних шляхів і складів, роботодавець зобов’язаний відшкодувати шкоду не залежно від вини. У 80х рр XIX ст. - ряд законів про соц. страхування: 1883 р. - Закон про медичне страхування робітників, 1884р. - Закон про страхування від нещасних випадків, 1889 р. - Закон про страхування на випадок інвалідності та старості (пенсійне), 1911р. - закон про пенсійне страхування службовців. 1911 р. постанова про імперське (держ.) страхування (згодом - Соціальний кодекс, 6 книг): об'єднало всі діючі на той час у Німеччині соціально-правові норми. Тенденція поступового рівняння в права робітників і службовців в соц. сфері продовжувала залишатися осн. напрямком розвитку соціального законодавства Німеччини і після ІІ світової війни. У 70х рр XX ст. реформа соціального законодавства: 1975 р. книга І ("Заг. положення") Соц. кодексу, 1976 р. - книга IV ("Положення про соц. страхування"), 1988 р. - книга V ("Медичне страхування"), 1989 р. VІ книг присвячена пенсійному страхуванню.

 

Право імперії Цин.

За династії Цін діяли норми звичаєвого права, сформованого на принципах розвитку взаємин первинних структур суспільства: сільських громад, купецьких гільдій, сімейних кланів. Не було однакового підходу до застосування цих норм на території всієї країни. Зміни патріархального загального права на прогресивні норми не було потрібно. В рамках імперії з деспотичним правителем, залежності селянства і розвитку натурального господарства Китай був законсервований. Особливість: імператори нової династії не прагнули ств. нові правові норми, видавати нові тексти законів, підданим доручалося переглядати вже існуючі збірники, коригувати їх зміст залежно від умов, не вносити застарілих законів – зб. Дацин хуейдянь: спроба систематизувати китайське законодавство, визначав порядок формування держ. органів, найменування посад і прикріплення чиновників того чи ін. району держави. 1644р. складений Дамін люй із законів люй. Ств. додаткові постанови - чи. Дацин люйлі: в рамках правління манчьжурскіх завойовників, докладно визначено порядок правління, перелік привілеїв Манчьжурії в порівнянні з корінними китайцями, система покарань за вчинені злочини, для манчьжурцев ці покарання можуть бути замінені на більш м'які при певних обставинах. Несплата податків каралася так само суворо, як і серйозні злочини проти життя і здоров'я людей. Злочинів налічувалося кілька тисяч видів. Покарання: страта, публічне побиття, вигнання з поселення. Сімейне пр: необхідність укладення шлюбного договору між батьками наречених. Звід регламентує право власності й відносини за договором оренди. Закріплено перелік прав і повноважень комерсантів (банкіри, торгові агенти, власники акціонерних товариств).

 

98. Право Китайської республіки (1912-1949).З встановленням республіканського ладу почався процес модернізації традиц. права. І кодекс законів після Синхайской революції - Кримінальне укладення 1912 (411 статей,з 1928 р. внесено зміни і перейменовано в Кр. Кодекс, редакція Кр.к. 1935 р. з 357 статей): заперечувалося призначення покарання за аналогією, невизначені санкції, досить докладно вирішені питання суб'єктивної сторони злочину, співучасті, включені статті про дострокове звільнення, ліквід. тілесні покарання. Майже цілком запозичений з кримінального законодавства Японії, Франції, Бельгії, Німеччини і Нідерландів. В цивільно-правових відносинах продовжували діяти положення Дацин люйлі. Прийнято важливі для підприємців закони, що регул. майнові відносини в спеціальних обл.: гірничопромисловий статут 1914 р., Лісовий статут 1915. Верховний суд виконував певні нормотворчі ф-ї, пристосовував законодавство Цинскої династії до потреб буржуазії і таким же шляхом заповнював численні прогалини цивільного законодавства, посилаючись при відсутності законів і звичаїв на принципи права. У наступні 2 етапи реформи націон. права (до кін. 20-х та до серед. 30-х) в кодифікації перемогло прагнення до більшого обліку особл. націон. правової культури, правосвідомості кит. народу, специфіки мислення юристів країни, стали вводити в нормативні акти китайські правові поняття. Злочинці: організатори та підбурювачі, навіть якщо вони фізично не брали участь у скоєнні злочину. Віднов. інститут викупу покарань. Всі кодекси встановлювали підвищену кримінальну відповідальність за посягання на життя, здоров'я і честь родичів. Обмеження застосування смертної кари до осіб молодше 18 років не поширювалося на випадки умисного вбивства ними родичів по прямій висхідній лінії. Кодекс 1935 повернувся в деяких питаннях до регулювання економічних відносин доревол. законодавства. Проект Цивільного кодексу розроблений до кінця 1925 р. Проте націон. революція 1925-1927 завадили його прийняттю. Остаточно проект ЦК прийнятий по частинах в 1929-1930 і вступив в дію в тр. 1931. ЦК був розроблений з орієнтацією на відповідний кодекс Японії та Німецьке цивільне укладення, але мав свої особливості: заг. форма і окремі інститути більш спрощені, спримітизовані - багато його положення не були розроблені настільки докладно і ретельно. ЦК регулював майнові відносини в заг. формі. 1929 р. Положення про торгові товариства, Закони про купецькі гільдії, про біржі, про страхування, про товаророзпорядчих документах. 1930 законодавство про товарні знаки і цінні папери. 1930р. - закон про банки 1932 р. - Земельний закон і Тимчасове положення про патенти. 1933р. - Положення про торгов. порти. 1935р. - Закони про неспроможність і страхових підприємствах.

Кін. 20-х - поч. 30-х - сплеск гоминьдановского трудового законодавства: ведені в дію Тимчасові правила роботи арбітражних комісій та правила врегулювання конфліктів між робітниками і підприємцями для Шанхая (тр.1927) і в ін. містах. Загальнодерж. акти: Закон про врегулювання конфліктів між робітниками і підприємцями (березень 1930): сувора обов'язковість звернення до послуг примирної або арбітражної комісії, порушників штрафували або піддавали тюремного ув'язнення, у період розгляду конфлікту заборонялися страйки робітників та оголошення локаутів або звільнення робітників підприємцями. 1928 р. Фабричний закон: умови праці, робочий час, мінімум заробітної плати, договори про найм, трудове страхування, умови праці жінок і дітей. 1930 р. – Закон про колективні договори, в 1931 р. - Положення про техніку безпеки, 1936 р. – Закон про мінімум заробітної плати.

 









ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.