Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Право англійської революції ХVІІ ст.





У листопаді 1640 король змушений скликати парламент, який функціонував по 1653р. (Довгий парламент). Прийняті ним рішення були спрямовані: проти держ. церкви, в результаті чого єпископи були вигнані з Палати лордів, що суттєво змінило співвідношення сил у парламенті на користь Палати громад; на ств. відповідальної перед парламентом адміністрації - судом імпічменту були засуджені граф Стаффорд, архієпископ Лодд; на скорочення судових повноважень корони - були ліквід. всі суди королівської прерогативи, а замість них підтверджені повноваження судів загального права. Спеціальним актом були знищені органи королівського абсолютизму - Зоряна Палата і Висока Комісія. Щоб уберегти від несподіваного розпуску, Довгий парламент прийняв: Трирічний акт (15.02.1641 р.) - передбачав скликання парламенту кожні 3 роки незалежно від волі короля, й Акт, відповідно до якого цей парламент може бути розпущений тільки за власним рішенням. Всі акти узагальнені й подані королю для затвердження у вигляді петиції - «Велика ремонстрація» (01.12.1641 р.).

Палата общин 4 січня 1649 р. проголосила себе носієм верховної влади в Англії, постанови якої мали силу закону без згоди короля й палати лордів. Після суду над королем та його страти наприкінці березня 1649 р. королівське звання й верхня палата були скасовані. Конституційне закріплення республіканської форми правління було довершено Актом 19 травня 1649 р. У постанові про проголошення себе вищою владою в державі (4 січня 1649 р.) палата громад визнавала народний суверенітет як основу будь-якої влади, представницьку і виборчу від громад організацію вищої влади, необмежені законодавчі повноваження представників громад.



Протекторат Кромвеля. В армії, що складалася здебільшого з середнього селянства та ремісників, уплив левеллерів продовжував посилюватися. У цих умовах індепен-денти, спираючись на армійську верхівку, вдалися до встановлення режиму диктатури, що була прикрита проголошенням «протекторату». Наприкінці 1653 року Рада офіцерів підготувала проект акту про нову форму правління, який дістав назву «Знаряддя управління»: вища законодавча влада в Англії, Шотландії та Ірландії зосереджувалася в особі лорда-протектора і народу, представленого в парламенті. Щоб до однопалатного парламенту потрапили тільки представники буржуазії і джентрі, акт передбачав високий майновий ценз для виборців. Крім того, виборчих прав позбавлялися католики й особи, що брали участь у війні на боці короля роялістів, розпродаж королівських земель (акт 1649 р.) і загарбницька війна в Ірландії на початку 1650-х рр.

76. Загальний розвиток англійського законодавства у ХVІІ – ХХ ст.ст.

Поділ на цивільне і карне право має умовний характер. Галузева структура права не визнається англійськими юристами. Ставши на шлях капіталістичного розвитку Англія поєднувала новий зміст правових норм, які замінили феодальні конструкції і застарілі середн. форми права. У XIX ст. продовжував зберігатися поділ майна на "реальну" і "особисту" власність. І регулювали спори, які виникали з питань земельної власності, родової нерухомості та володіння титулами. При успадковуванні діяло право майорату. Особисті позови були покликані захищати речові, авторські та патентні права. Осн. тенденція еволюції власницьких стосунків була у вивільненні права власності від середньовічних термінів і юрид. принципів. Поступово вводяться закони, які стали легітимною основою ств. консервативним, наприкінці XVIII у XIX ст. зазнало лібералізації: 1836р. визнано цивільний шлюб, 1857р. – розлучення, 1882р. заміжні жінки одержали право розпоряджатися своєю власністю в майновому обороті. У карному праві в післяреволюційний період не відбулося радикальних змін: зберігалася середньовічна класифікація злочинів: зрада (тризн), важкі карні злочини (фелонія) та дрібні (місдимінор). До 60-х років XVIII ст. злочинів, які карались смертною карою - 50 видів, а на поч. XIX ст. - 150. Смертна кара призначалася за умисне поранення худоби, вирубування садових дерев та кишенькову крадіжку. Місдимінори каралися штрафом, відправленням до виправних установ та тілесними покараннями залежно від тяжкості вчиненого злочину. За вчинення фелонії передбачалася каторга від одного місяця до двох років або смертна кара. На поч. XIX ст. парламент видав серію актів, спрямованих на пом'якшення покарань і лібералізацію системи карного права. Скасовано опублічне побиття жінок і виставляння біля ганебного стовпа. Значно скорочувалося і застосування смертної кари. Основна маса карних справ розглядалася у двох судах асизів - традиційно роз'єднаних судах загального права. 1836 р. спеціальним законом обвинуваченим, які перебували у в'язниці, надавалося право користуватися послугами адвокатів. Протягом усього XX ст. продовжувалася політика спрощення і модернізації карного права країни шляхом ств. консолідованих актів, які містили одночасно кодифіковане законодавство попереднього періоду і нові правові положення.

 

77. Особливості розвитку англійського цивільного та сімейного права в новий і новітній час.

У нову епоху основними джерелами англійського цивільного права виступили прецедент і закон.

У середині XX ст. була прийнята ціла низка консолідованих законів і зокрема коди-фікованих законів, що зумовило суттєві зміни в регулюванні шлюбно-сімейних відносин: наприклад, Закон про помешкання сім'ї 1967 р., Закон про реформу порядку розірвання шлюбу 1969 р., консолідуючий Закон про шлюбно-сімейні справи 1979 р., Консолідуючий Закон про судочинство у шлюбно-сімейних справах 1984 р. Водночас вони не виключали дії попередніх актів і прецедентів, які зберігали традиційні і своєрідні риси.Сучасними джерелами цивільного процесуального права Англії виступають насам-перед законодавчі акти судоустрійного характеру, що визначають структуру, компетенцію й деякі питання діяльності судів відповідних рівнів (Закон про Верховний суд 1981 р., Закон про суди графств 1984 р., Закон про суди і юридичні послуги 1990 р.). Важливу роль у регулюванні цивільного судочинства відіграють закони про відправлення правосуддя, зокрема Закон 1985 р., а також правила Верховного суду й інших судів, що розробляються комітетами, до складу котрих входить невелика кількість суддів та інших висококваліфікованих юристів.

У XX ст. у шлюбно-сімейному законодавстві Англії звертає на себе особливу увагу вирівнювання прав чоловіка і дружини. Жінка, яка вступає у шлюб, має право на нове ім' я, нове громадянство (якщо чоловік іноземець), самостійне місце проживання — домиціль (раніше місце проживання дружини визначав чоловік) самостійний банківський рахунок тощо. Шлюб, за англійським правом, являє собою різновид контракту, але суди не реалізують договірні відносини між чоловіком та дружиною. До суду можна звертатися тільки тоді, коли подружжя починають правові дії, що випливають з використання або поділу майна.У законодавстві останнього часу більш докладно розглядаються майнові взаємини чоловіка та дружини із загальною тенденцією до їх вирівнювання.На краще змінилося становище позашлюбних дітей, У сімейному праві Англії збереглася також правова відповідальність батьків за дії дітей до досягнення ними 18 років. Акт про освіту 1944 р. поклав на батьків відповідальність за здобуття їх дітьми освіти; відповідно цей обов' язок був покладений на місцеві влади та на адміністрації шкіл. Закон встановив обов' язкову шкільну освіту для дітей віком від 5 до 16 років.

 

 

78. Трудове і соціальне законодавство Англії в новий і новітній час.

. Перші закони про працю в Англії нового часу являли собою безпосереднє продовження робітничого законодавства Тюдорів і характеризувалися надмірною жорстокістю. Примусове державне регулювання умов праці лишалося характерною рисою протягом усього ХУШ століття.. З' явилися чисельні заборони, обмеження, які встановлювались у зв' язку з появою та зростанням робочих об' єднань. Закони 1802, 1803 рр. регламентували робочий час дітей, умови його контролю, а в 1842 р. було заборонено підземну працю для жінок і дітей віком до 10 років.Основи сучасного трудового законодавства в Англії склалися після другої світової війни. Його характерною рисою було те, що провідну роль у регулюванні важливих ас-пектів трудових відносин: умови праці, заробітна плата, час відпочинку, відіграли ко-лективні договори..Особливо бурхливого розвитку після другої світової війни набуває система соціального забезпечення: створена мережа установ, через які фінансуються відповідні програми (національна служба охорони здоров' я, національне страхування від нещасливих випадків на виробництві). Ці та інші численні фонди формуються за рахунок внесків працівників, підприємців, коштів муніципальних органів, а також державного бюджету. З них виплачуються пенсії за старістю, утримання по безробіттю, інвалідності, хворобі, багатодітності, на материнство, а також на освіту, оплату житла тощо.

 

79. Англійське кримінальне право і процес в новий і новітній час.

До 60-х років XVIII століття таких злочинів налічувалося 50 видів, а на початку ХІХ століття - вже близько 150. Смертна кара призначалася за умисне поранення худоби, вирубування садових дерев та кишенькову крадіжку. Найважливішою метою покарання вважало­ся залякування підсудного і суспільства в цілому. Документ, який датується 1752 роком, проголошував, що «смертна кара повинна бути доповнена подальшими жахами та знаками безчестя».На початку ХІХ століття англійський парламент видав серію актів, спрямованих на пом’ягшення покарань і лібералізацію системи карного права. Було скасовано особливо застарілі феодальні способи покарання: публічне побиття жінок і виставляння біля ганебного стовпа. Значно скорочувалося і застосування смертної кари. У 1836 році спеціальним законом обвинуваченим, які перебували у в’язниці, надавалося право користуватися послугами адвокатів.

 

 

80.Становлення правової системи США в колоніальний період та його еволюція після завоювання незалежності.

В колоніальну епоху і в І післяревол. десятілетія основу правової системи становили закони. Особл. америк. права в колоніальний період: більш спрощений характер; судова процедура швидка і більш спрощена, здійснювалось не освіченими юристами; поява норм, котрі регулювали стосунки переселенців з індіанцями; норми вирізняються швидким пристосуванням до особл. умов життя на америк. материку; здатність до запозичення та оновлення норм права (з правової системи Англії, Німеччини, Франції, Іспанії); впровадження норм, сформованих під впливом певних релігійних поглядів поселенців; відмінності у правовому регулюванні у кожному штаті. Америк. революція 1775–1783 рр. на І план висувала ідею самостійності америк. національного права. І важливим кроком для цього стало прийняття у 1787р. федеральної Конституції та окремих Конституцій штатів, що увійшли до складу США.

 









Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.