Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Управління як процес. Інформаційні проблеми організації управління. Властивості управлінської інформації. Мета документування управлінської діяльності.





 

Латинське слово processus означає рух уперед, послідовну зміну станів, стадій розвитку; сукупність послідовних дій з метою досягнення певного результату. Діяльність, спрямована на досягнення цілей загальноосвітнього навчального закладу за допомогою інших людей (учасників педагогічного процесу), є серією безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція теж є процесом, тому що також: складається із серії взаємопов ^язаних дій.

Процес управління - це реалізація взаємопов "язаних функцій, необхідних для того, щоб сформувати і досягти мети загальноосвітнього навчального закладу. Управлінські функції спрямовані на об'єкт управління. У взаємодії, співробітництві з ним вони є конкретними формами прояву змісту процесу управління.

Ми зазначали, що А. Файоль, якому приписують первинну розробку цієї концепції, вважав, що існує п'ять вихідних функцій. Інші автори розробили інші переліки функцій. Огляд сучасної літератури дає змогу виявити такі функції - педагогічний аналіз, прогнозування, планування, організація, мотивація, керівництво, координація, контроль, оцінка, регулювання. Фактично майже в кожній публікації з управління є список управлінських функцій, який буде хоч трохи відрізнятися від інших подібних списків.

Урахування змісту і структури "шкільного виробництва" і об'єднання суттєвих видів управлінської діяльності у невелику кількість категорій дозволило нам виділити чотири управлінські функції: аналіз інформації, планування, організація, контроль.

У загальних рисах процес управління школою здійснюється таким чином: управляюча підсистема (керівники школи) отримує певну інформацію про стан підсистеми, що управляється. Цю інформацію вона аналізує, порівнює зі станом зовнішнього середовища, розпорядженнями та рекомендаціями керівних органів народної освіти, напрацьовує та приймає управлінські рішення, спрямовані на впорядкування стану керованої підсистеми або на переведення її в новий, вищий стан. Це рішення (командна інформація) потрапляє до керованої підсистеми. Коло руху інформації в управлінській діяльності керівників школи замикається.



 

Порушення хоча б однієї ланки цього циклу призводить до того, що керована система частково чи повністю виходить із взаємодії з управляючою системою.

Процес управління складається з великої кількості різних за цілями, завданнями, об'єктами, тривалістю управлінських циклів: "навчальний рік", "навчальний семестр", "навчальна чверть" тощо. Незалежно від того, які цілі передбачає цикл управління, які часові рамки для нього визначив керівник, незалежно від об'єкта, управлінський цикл завжди має функції: аналізу, планування, організації, контролю. Кожна з цих функцій виконує лише їй одній властиву роль і не може бути ігнорована без ризику допустити диспропорцію в управлінській діяльності. Візьмемо для прикладу управлінський цикл "навчальний рік". На основі аналізу підсумків навчального року, який показує досягнення і недоліки у роботі педагогічного колективу, виробляється прогноз, уточнюється мета і головні завдання на новий навчальний рік. Складається і затверджується річний план роботи школи.


Після затвердження річного плану роботи на педагогічній раді (він одержує силу обов'язкового документа) починає діяти наступна функція управління - організація, спрямована на визначення місця і ролі кожного члена педагогічного колективу в процесі досягнення поставленої мети, виконання плану роботи школи. Одночасно із здійсненням організаційно-координаційної діяльності вступає в дію контроль з боку адміністрації школи. Визначаючи якість діяльності керованої підсистеми через порівняння результатів із визначеними стандартами (норми, правила, плани, рішення), керівники школи усувають розбіжність між плановими і реальними результатами, здійснюють регулювання. Оцінка ефективності управлінського циклу, розкриття причин успіхів і недоліків у роботі навчального закладу, урахування даних зовнішньої інформації є підставою для побудови прогнозу, визначення мети й основних завдань на новий навчальний рік.

Властивості управлінської інформації

1. Обсяг. Серед якісних характеристик обсягу інформації виділяють її надмірність, недостатність і достатність.

Інформаційна надмірність про об'єкт управління в деяких випадках може підвищити якість рішення, однак збільшує час па його прийняття і підвищує вартість інформації. Якщо з "сирої" інформації не виділяти значиму і потрібну, вона може завдати шкоди, оскільки організації поглинають і розподіляють все більше інформації, проте якість її знижується [3]. Проте для прийняття важливих рішень іноді потрібно дублювання інформації, тобто створення інформаційної надмірності.[3]

Навпаки, недолік інформації ускладнює вироблення правильного рішення і збільшує ступінь ризику.

Брак інформації часто створюється штучно через монополізацію різних відомостей, яка проявляється у двох напрямках.

• обґрунтоване чи необґрунтоване засекречування частини необхідних відомостей;

• прагнення окремих осіб або організацій монопольно володіти інформацією для підвищення свого соціального та матеріального статусу.

Рішення проблеми нестачі інформації може складатися в демократизації інформаційних процесів, тобто в широкому доступі всіх зацікавлених осіб до цікавить їх через різні канали.

Достатній рівень інформації - це мінімальний для конкретної людини обсяг інформації, при якому він може прийняти обгрунтоване управлінське рішення. Сучасні керівники постійно вирішують нелегку для себе завдання: яку інформацію і в якому обсязі слід надавати її того чи іншому працівникові.

2. Достовірність. У деяких випадках достовірність залежить від порядку документообігу. Зазвичай, чим менше людей беруть участь в зборі, передачі та обробки інформації, тим вище її достовірність. Слід також враховувати, що про одне й те ж подію можна одержати різну інформацію залежно від методики її збору та обробки. У той же час достовірність залежить від часу проходження інформації. Наприклад, навіть абсолютно достовірна інформація, що прийшла до одержувача занадто пізно, може стати помилковою через події зміни ситуації.

3. Вартість інформації. Характеризується рівнем витрат ресурсів (матеріалів, часу, грошей) на ухвалення правильного рішення. Вона кваліфікує інформацію як товар, має споживчу вартість.

4. Насиченість інформації. Це співвідношення корисної і фонової інформації. Корисна управлінська інформація - це інформація, яка має безпосереднє відношення до об'єкта управління. Фонова інформація служить для кращого сприйняття корисної (діловий) інформації за рахунок поліпшення настрою, підняття емоційного рівня. Вона може включати жарти, анекдоти, відомості про матеріальному і моральному стимулюванні, допоміжну і ввідну інформацію. Якщо фонової інформації немає, то корисна оцінюється людиною як "суха" і погано сприймається.

5. Відкритість інформації. Це можливість її надання різним категоріям працівників. Існує три рівні відкритості інформації:

секретна (державна таємниця) - відбиває глобальні потреби держави і має обмеження на використання;

конфіденційна (для службового користування) - виражає інтереси суспільства, потреби групи чи колективу людей. Має обмеження на використання. До конфіденційної інформації відносяться відомості про потенціал комерційної організації (кадровому, технологічному, науковому і т.п.);

публічна (відкрита) - відображає потреби й інтереси суспільства. Не має обмежень на використання.

6. Відповідність інформації ціннісним орієнтирам діяльності людини ши організації.

Важливо розрізняти дані та інформацію. Дані розглядають як якийсь випадковий набір окремих фактів.Сьогодні дані реєструються на безлічі носіїв. Записані на папері, плівки, магнітних і оптичних дисках дані можуть приймати будь-які форми. Однак тільки тоді, коли відповідні дані відібрані, організовані і належно узагальнені, створюється управлінська інформація.

Таким чином, управлінська інформація повинна відповідати певним характеристикам з погляду її обсягу, достовірності, вартості, насиченості, відкритості, відповідності ціннісним орієнтирам організації. Саме від цих характеристик залежить якість прийнятих керівниками управлінських рішень, спрямованість і точність їх управлінських впливів.

Метадокументування управлінської діяльності полягає у фіксації за встановленими правилами на папері або інших носіях управлінських дій в процесі їх здійснення або за їх підсумками, тобто у створенні управлінських документів.

Підставою для створення документів є необхідність засвідчення наявності і змісту управлінських дій, передача, зберігання і використання інформації протягом певного часу або постійно.

 

25.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.