Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основные методы бальнеологического лечения и их применение.





К бальнеологическим методам лечения относится применение различных процедур из минеральных вод и лечебных грязей.

Минеральные воды используются в виде ванн, купаний в бассейнах, душей, различных орошений и промываний, ингаляции, а также питьевого лечения.

 

Ванны.

Из бальнеологических процедур, воздействующих на кожу, наиболее широко используются различного рода ванны. В основе действия ванн лежит влияние воду разной температуры на многочисленные нервные окончания (рецепторы), заложенные в коже. В результате раздражения кожных терморецепторов происходят рефлекторные изменения в системе кровообращения, в интенсивности процессов обмена веществ в организме. При приёме горячих ванн усиливается кровоснабжение кожи и хронических воспалительных очагов. В результате усиления кровообращения в коже в организм поступают из ванны значительные количества тепла, что ведёт к повышению интенсивности окислительных процессов и, в частности, к окислению патологических продуктов, образующихся в воспалительных очагах, и их выведению из организма, а также к ускорению восстановительных процессов в патологических очагах. Улучшение кровоснабжения кожи способствует и улучшению её физиологических функций, в частности функции иммуногенеза.

При приёме холодных ванн сначала происходит быстрое сужение кожных сосудов, которое вскоре сменяется их расширением.

Под влиянием холодных процедур происходит повышение тонуса нервной системы и тонуса мышц. Эти процедуры оказывают тонизирующее действие, ведут к тренировке терморегуляционных механизмов организма.

 

Ванны так называемых индифферентных температур (температур, близких к температуре кожи) не оказывают раздражающее действие на терморецепторы кожи, не вызывают связанного с этим перераспределения крови в организме, а следовательно, не предъявляют повышенных требований к сердечно-сосудистой системе. Они снижают повышенную возбудимость нервной системы, вызывают развитие торможения в коре головного мозга. Поэтому такие ванны широко используются при лечении гипертонической болезни, при наклонности к сосудистым и мышечным спазмам, при дискинезиях (расстройствах двигательной функции) внутренних органов, при гиперстенических формах неврозов.



При пользовании различными минеральными ваннами охарактеризованные выше закономерности влияния ванн, зависящие от их температуры, полностью сохраняются. Однако в их действии выделяется целый ряд особенностей, обусловленных их физико-химическим составом и свойствами. В некоторых минеральных ваннах (газовых, содержащих фармакологически активные вещества, например, сероводород) эти особенности весьма существенны, но они никогда не снимают основной реакции организма на температуру ванны.

В настоящее время нельзя считать окончательно разрешённым вопрос о том, проникают или нет через неподвижную кожу во внутреннюю среду организма различные вещества, содержащиеся в минеральных ваннах. Если можно считать точно доказанным, что растворённые в воде газы (углекислота, сероводород, радон и др.) проникают в организм при приёме соответствующих ванн и оказывают там присущее им действие, то в отношении минеральных веществ (различных солей), содержащихся в лечебных водах, до сих пор не получено убедительных доказательств их проникновения в организм через неповреждённую кожу. Большинство бальнеологов в настоящее время отрицает такую возможность. Есть основания предполагать, что через неповреждённую кожу могут проникать в организм некоторые органические вещества, содержащиеся в минеральных водах, правда, в минимальных количествах.

По современным представлениям, соли, растворённые в минеральных водах, не проникают при приёме ванн внутрь организма. Этот факт не противоречит тому, что действие минеральных ванн отличается определёнными особенностями от действия ванн из пресной воды. Из этого факта не следует также делать вывода о том, что физико-химический состав и свойства минеральной воды не имеют значения при её наружном применении, и о том, что больному безразлично, какую минеральную ванну ему назначают.

Некоторые минводы обладают резко выраженной щелочной реакцией. Особенностью действия ванн из такой воды является их смягчающее кожу действие, что особенно важно при некоторых кожных заболеваниях. Наоборот, минводы, обладающие кислой реакцией, действуют на кожу и слизистые оболочки «дубящим» образом, снижая интенсивность воспалительных процессов в них. Поэтому кислые воды с успехом используются для гинекологических орошений при воспалительных заболеваниях женских половых органов и для ванн при некоторых кожных заболеваниях.

Наиболее выраженными особенностями отличается действие ванн из минвод, содержащих значительные количества растворённых газов (углекислота, азот, метан) или хотя бы сравнительно небольшие количества особо активных в биологическом отношении газов – сероводорода и радона. На теле принимающего ванну, содержащую большое количество газа, осаждаются многочисленные мелкие пузырьки этого газа, что создаёт своеобразные условия для кожи. Как известно, индифферентная температура у воды и газов различна – у воды она близка к температуре кожи (34-35°), а у газов равняется примерно 20-23°. При приёме такой газовой ванны рецепторы кожи испытывают резко различные раздражения в зависимости от того, прилегает ли к данному участку кожи вода или пузырёк газа. При приёме таких ванн постоянно происходит движение пузырьков газа – одни из них отрываются от кожи и к этому участку вновь прилегает вода, а на других участках пузырьки образуются вновь, то станет ясно, в каких своеобразных условиях находятся в таких ваннах терморецепторный аппарат кожи и тесно связанные с ним сосуды. При тепловом раздражении в газовых ваннах происходит своеобразная гимнастика сосудов кожи и как её следствие их тренировка. Поэтому газовые и в первую очередь углекислые ванны с успехом применяются в тех случаях, когда необходима тренировка нервно-сосудистого аппарата.

Углекислота, проникая в кожу, вызывает общее расширение сосудов, так что происходящая в углекислой ванне гимнастика сосудов не влечёт за собой значительного повышения требования к работе сердца, чем и объясняется широкое их применение при многих заболеваниях сердечно-сосудистой системы. Кроме того, углекислота, поступающая в организм через кожу, вызывает повышение концентрации её в тканях; это вызывает рефлекторное повышение дыхательной функции, что также полезно при дыхательных заболеваниях.

Сероводородные ванны способствуют резкому расширению кожных сосудов (реакция покраснения), что значительно облегчает работу сердца. Действие сероводорода резко улучшает функции кожи и течение регенеративных процессов в ней, питает её. Эти ванны благоприятно влияют на процессы обмена веществ, усиливают выведение из организма продуктов распада белков и нормализуют жировой обмен, а также усиливают процессы иммуногенеза. В результате усиления обмена веществ усиливается выведение из организма различных токсических продуктов, как образующихся в организме, так и поступающих извне.

Высокая активность сероводородных ванн делает их весьма ценными при лечении ряда заболеваний сердечно-сосудистой системы. Особенно связанных с нарушениями обмена веществ, при хронических воспалительных и обменных заболеваниях костей, суставов, мышц и периферических нервов, при хронических профессиональных отравлениях, при кожных, гинекологических и других заболеваниях. Содержащийся в некоторых минводах радиоактивный газ радон действует своими излучениями как на поверхность кожи, так и на внутренние органы, проникая во внутреннюю среду организма при приме ванн через кожу и при дыхании. Из многочисленных клинических наблюдений известно, что радоновые ванны обладают обезболивающим действием, они благоприятно действуют на некоторые заболевания суставов, стимулируют обмен веществ. Радоновые ванны индифферентных температур благоприятно действуют при гипертонической болезни, неврозах с сердечно-сосудистыми проявлениями и т.п.

Купания.

В бассейнах с минводой в основном купания аналогичны действию соответствующих ванн, но они имеют и ряд существенных особенностей. При купаниях в бассейнах больные обычно двигаются, причем движения производить значительно легче, чем в воздухе, во-первых, потому, что тело человека в воде теряет примерно 9/10 своего веса. А во-вторых, потому, что в тёплой и горячей воде снимаются болевые ощущения, которые часто ограничивают движения на воздухе. Поэтому при ряде заболеваний, сопровождающихся ограничением подвижности в суставах, купания в бассейнах имеют преимущества перед приёмом ванн. При купаниях в бассейнах нижние конечности и тазовая область испытывают большее давление, чем грудная клетка, это способствует лучшему оттоку крови и лимфы из них, что имеет существенное значение при хронических воспалительных процессах с локализацией в этих областях. При купаниях на теле купающихся оседает значительно больше продуктов распада радона, чем при приёме ванн. Эти продукты распада радона также обладают радиоактивностью, и такой «активный налёт» имеет существенное значение в действии радиоактивных процедур.

 

Промывания и орошения.

Минводы применяются для различного рода промываний и орошений – гинекологических, кишечных и т.п., для полоскания полости рта и глотки и некоторых других процедур. При этих процедурах механическому и химическому действию минводы подвергаются непосредственно те или иные слизистые оболочки. Эти методы использования минвод весьма эффективны при ряде заболеваний желудочно-кишечного тракта и женских половых органов.

 

Питьевое лечение.

 

Из методов внутреннего применения минвод наиболее распространено питьевое лечение. При приёме минвод внутрь, они оказывают раздражающее действие на рецепторы слизистых оболочек верхних отделов желудочно-кишечного тракта (полости рта, желудка и отчасти двенадцатиперстной кишки).

Раздражение рецепторов желудочно-кишечного тракта минводой вызывает прежде всего рефлекторные изменения желудочной секреции. Многочисленными экспериментальными исследованиями на животных и клиническими наблюдениями на больных установлено, что раздражение минводой рецепторов, заложенных в слизистой оболочке желудка, стимулирует желудочную секрецию – при этом выделяется большое количество желудочного сока, обладающего большой переваривающей способностью. При раздражении же рецепторов, заложенных в слизистой оболочке двенадцатиперстной кишки, наблюдается обратный эффект – количество желудочного сока, его кислотность, переваривающая сила уменьшаются.

Установлено также, что минвода, принятая натощак, за 1-1.5 часа до приёма пищи, довольно быстро переходит, притом почти в неизменном виде, в двенадцатиперстную кишку и, раздражая рецепторы её слизистой оболочки, тормозит желудочную секрецию. Если же минводу выпить вместе с приёмом пищи или за 10-15 минут до него, то она не успевает перейти в неизменном виде в двенадцатиперстную кишку и надолго задерживается в желудке, раздражая рецепторы его слизистой оболочки, стимулируя тем самым желудочную секрецию.

Этим свойством минвод пользуются при питьевом лечении заболеваний желудка, сопровождающихся тем или иным нарушением желудочной секреции, причем время применения минводы назначается в зависимости от того, какой эффект – стимулирующий или тормозящий – необходимо получить у данного больного. Следует отметить, что таким действием на желудочную секрецию обладают минводы различного химического состава. Гидрокарбонатно-натриевые воды (щелочные) хорошо растворяют слизь, которая в больших количествах покрывает слизистую оболочку желудка при некоторых его заболеваниях. Наоборот, воды, содержащие в большом количестве сульфатные ионы, свёртывают слизь, и она прочно фиксируется на слизистой оболочке.

Известно, что кальций обладает противовоспалительным действием, поэтому воды, содержащие значительные количества кальция, благоприятно действуют при воспалительных заболеваниях. Сернокислые соли, в первую очередь сернокислая магнезия, вызывают так называемый пузырный рефлекс – выделение в двенадцатиперстную кишку желчи, скопившейся в желчном пузыре. Поэтому при заболеваниях, сопровождающихся застоем желчи, предпочтительнее пользоваться минводами, содержащими в достаточных количествах ионы сульфата и магния.

 

Отсюда следует, что химический состав минводы в значительной степени определяет её действие на организм при питьевом лечении и что его надо учитывать при выборе курорта.

При питьевом лечении имеет значение и температура принимаемой воды. Питьё холодной минводы усиливает перистальтику желудочно-кишечного тракта, а при повышенной раздражительности мускулатуры желудка, кишечника и желчных путей может повести к их спазму. Поэтому обычно назначают подогретую воду; холодная вода назначается лишь при необходимости усилить перистальтику кишечника, например при некоторых формах запора.

Установлено, что некоторые минводы, преимущественно невысокой минерализации и содержащие ионы кальция, обладают выраженным диуретическим (мочегонным) действием. Большие количества мочи, протекающие при таком лечении по мочевым путям, способствуют вымыванию из них болезнетворных бактерий, продуктов воспаления (слизи), мелких и более крупных кристаллов мочевых солей (мочевого песка), а иногда и мелких конкрементов. Ионы кальция, содержащиеся в таких водах, способствуют уменьшению воспалительных явлений, а наступающая при питьевом лечении нормализация минерального обмена уменьшает вероятность образования мочевых конкрементов в дальнейшем.

 

Ингаляции.

Другим методом внутреннего использования минвод являются ингаляции. Этот лечебный метод заключается во вдыхании воздуха, насыщенного очень мелко распылённой минводой. При этом мельчайшие капельки минводы проникают довольно глубоко в дыхательные пути, а по сообщению некоторых авторов, достигают лёгочных альвеол.

При разбрызгивании минводы в аппаратах для ингаляций происходит образование мельчайших заряженных электричеством частичек, так называемых аэроинов, правда, в количествах, значительно меньших, чем при распыливании пресной водой в специальных аппаратах, называемых гидроаэроионизаторами. Поэтому при ингаляциях имеет место и действие на организм аэроионов.

Осаждаясь на поверхности слизистых оболочек дыхательных путей, мельчайшие частицы минводы увлажняют их, способствуют разжижению покрывающей их слизи (особенно при ингаляциях щелочных и щелочно-соляных вод), а также раздражают многочисленные рецепторы, имеющиеся в этих оболочках. Ингаляции оказывают не только местное действие на слизистые оболочки верхних дыхательных путей, но и разностороннее общее действие. Однако механизм их действия до сих пор в полной мере не изучен.

 

Ингаляции используются главным образом при заболеваниях верхних дыхательных путей, преимущественно при сухих катарах, оказывая разжижающее слизь и отхаркивающее действие. В последние годы ингаляции минвод начали применять и для общего воздействия на организм, например при лечении больных гипертонической болезнью, бронхиальной астмой, силикозом и некоторыми другими заболеваниями.

Используются и другие методы внутреннего применения минеральных вод – это промывание желудка при помощи толстого зонда, дуоденальный дренаж ("тюбаж"), орошение слизистой оболочки полости рта, ректальные процедуры (клизмы или специальные установки "кишечного душа").

В заключение следует сказать, что выбор нужных для данного больного процедур, построение плана лечения определяется в первую очередь особенностями заболевания и реактивности этого больного, а затем возможностями санатория и опытом лечащего врача. При этом в первую очередь необходимо, чтобы применяемые процедуры были должным образом обоснованы особенностями патогенеза заболевания у данного больного, соответствовали его реактивности, ни в коем случае не перегружали его, а постепенно тренировали его ослабленные физиологические механизмы.

Правильно организованный режим больного и правильно проведённый курс климато-бальнеологического лечения на курорте и в санатории всегда ведут к более или менее значительному улучшению в состоянии больного и в течение патологического процесса и, что самое важное, укрепляют его организм, повышают сопротивляемость больного к неблагоприятным воздействиям, повышают его трудоспособность, т.е. имеют большое профилактическое значение.

(примеры курортов украины смотреть по номенклатуре)

Лікування грязями.

Одним із найдавніших видів лікування багатьох захворювань природними засобами є грязелікування (фанготерапія). Лікувальні грязі успішно використовувалися в Древньому Єгипті, в Давній Греції, Римі, а також в Індії

Але раніше, коли грязелікування ще не було поставлено на наукову основу, хворих просто закопували у грязь і залишали там на певний час. Це було дуже небезпечно, у деяких хворих серце не витримувало такого навантаження, і вони помирали. Адже під час прийому процедури частішає пульс і дихання, підвищується артеріальний тиск, посилюється потовиділення.

Що таке лікувальна грязь

Лікувальна грязь не схожа на звичайну ні за виглядом, ні за складом. Вона блискуча, масляниста, особливого сірого або чорного кольору і більше схожа на крем або косметичну маску. Якщо б будь-яким брудом можна було лікуватися, не відкривалися б спеціальні курорти та грязелікарні на березі солоних озер. Лікувальні грязі утворюються в озерах, морях та лиманах, це продукт складних, багаторічних фізичних, хімічних та біологічних процесів. До складу бруду входять нерозчинні, розчинні та органічні речовини.

Цілющі властивості грязей пояснюються високою концентрацією в них самих природних компонентів землі і води. Глина, пісок, різні солі, залізо, залишки тварин і рослин під багатовіковим впливом солі, води, сонця та особливих мікроорганізмів в результаті хімічних та біологічних змін перетворилися на унікальні природні ліки, що дарують зцілення від недуг. Вчені продовжують досліджувати і знаходити в грязях нові цілющі речовини, деякі з яких по своєму впливу схожі на антибіотики, інші мають життєво необхідні організму людини мікроелементи, кислотні сполуки, метали, вітаміни та біогенні стимулятори, схожі на жіночі статеві гормони. До складу лікувальних грязей входять також різні гази — сірководень, метан, аміак. У грязей велика волого- та теплоємність. Все це говорить про те, що грязі мають складний комплекснив вплив на організм людини.

 

Як грязі діють на організм

Лікування грязями полягає в їх здатності активізувати життєві сили організму, збільшити ступінь опірності організму різним захворюванням і підвищити здатність протистояти бактеріальному впливу та запальним процесам. Основні способи використання грязей - у вигляді грязьових аплікацій; загальних грязьових ванн, коли гряззю обмащують все тіло, за винятком шиї і ділянки серця; та місцевих ванн, коли цілющий розчин накладають тільки на поперек, стегна, ноги...

Вплив грязьових процедур в першу чергу сприймається шкірою. Подразнення нервових закінчень, викликані процедурою, передаються в кору головного мозку. Складні процеси, що відбуваються в нервовій системі, ендокринних залозах і крові, ведуть до перебудови організму, до підвищення його опірності та усунення хворобливих явищ. Встановлено, що грязьові аплікації впливають на основні функції організму (кровообіг, дихання, обмін речовин і т.п.) Під впливом місцевого застосування процедур покращуються також регенеративні процеси в кістках. Грязелікування сприяє посиленню захисних та розвитку компенсаторних процесів, спрямованих проти хвороб, впливає на регуляцію та відновлення порушених функцій організму.

Де можна пролікуватися

В основному грязьові курорти на території України знаходяться в Криму. Грязьові санаторії в Саках, розташовані на березі солоного Сакського озера, славляться своїм успішним досвідом щодо лікування незпліддя у жінок і чоловіків. Видобувається тут ропа і грязі з давніх часів.

Санаторії, що використовують грязьові лікування, які територіально відносяться до Євпаторії, розташовуються на озері Мойнакі, цілющі властивості якого також набули великої популярності. Лікувальні грязьові озера розташувалися і неподалік Феодосії (на східному узбережжі Криму). Якщо лікарі порадять вам пройти лікування грязями саме в Криму, не варто відмовлятися.

Цілющими грязями можна скористатися і в умовах міста. Наприклад, у Хмельницькому віднедавна працює кабінет грязелікування. У ньому застосовується лікування за допомогою лазера та сертифікованих грязей кримського курорту Саки. Це є великою альтернативою для тих, хто в умовах кризи не має можливості відвідати грязьові курорти. Вартість курсу процедур, за словами працівників кабінету, дорівнює вартості проїзду до Кримського півострова і назад.

Як правильно лікуватися

Щороку в районі Євпаторії і Сак, на лиманах, можна спостерігати одну і ту ж саму картину: дивні чорно-сірі фігури, схожі на чортів, стоять нерухомо, підсихаючи на сонці і вкриваючись тріщинами. Їх видно здалеку — це відпочиваючі, які намазалися брудом з лиману з голови до ніг і таким чином намагаються «лікуватися». Звичайно, користі таке лікування не приносить — не було б шкоди! Як і будь-який лікарський засіб, лікувальна грязь корисна, коли знаєш, як з нею правильно поводитися.

Захворювання, показані при лікуванні грязями

Артрити і поліартрити нетуберкульозного походження. Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) поліартрити, хвороба Бехтерева.

Хвороби і травми кісток, м'язів, сухожиль. Переломи з уповільненою консолідацією (зрощення).

Хвороби і наслідки травм центральної та периферичної нервової системи. Наслідки травм спинного мозку. Радикуліти.

Окремі гінекологічні захворювання: запалення придатків матки, функціональна недостатність яйників, деякі форми незпліддя, вульвіти, вагініти, ерозії, мастопатія, спайки тощо.

Чоловічі хвороби: непліддя, імпотенція, простатит, гормональна недостатність.

Захворювання судин, залишкові явища після тромбофлебіту.

Індустрія туризму

Формування національного туристичного ринку є наслідком складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних процесів, які спричинюють потребу в туризмі і формують попит на туристичні послуги. Саме ці процеси зумовлюють різні моделі формування національного туристичного ринку. На основі аналізу ринкових процесів в сфері туризму можна виділи принаймні дві основні такі моделі: 1) модель саморозвитку та 2) привнесену модель. За першою схемою національний ринок туристичних послуг є наслідком загального соціально-економічного розвитку і формування потреби населення в туризмі як в формі проведення дозвілля в подорожі. Попит на туристичні послуги формується як в країні (на послуги внутрішнього та міжнародного зарубіжного туризму), так і за її межами (послуги міжнародного іноземного туризму), а задовольняється він пропозицією, яку створюють і реалізують суб'єкти національного туристичного ринку. За другою схемою національний ринок туристичних послуг формується під переважним впливом попиту зовнішніх ринків і задля його задоволення створюється сфера діяльності, рівень розвитку якої відповідний попиту та можливостям національної економіки при недостатньо вираженому внутрішньому попиті. Тобто, формування національного ринку туристичних послуг може відбуватися під дією як внутрішніх, так і зовнішніх потреб. Стабільність національного ринку гарантується перш за все потребами внутрішніми, тобто потребами населення країни в відпочинку і змістовному проведенні дозвілля в подорожі. Обсяг цих потреб, їх структура, ритміка визначаються сукупною дією об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, які саме й характеризують умови та стиль життя населення. Наявність мотивації залежить не тільки від демографічних характеристик споживача, зокрема рівня освіти та рівня життя, Що впливають на поінформованість і формують попит, а й від можливостей національного ринку країни не тільки задовольнити цей попит, а й сприяти виникненню мотивації, формувати та підтримувати її. Задоволення туристичних потреб, які створюються на зовнішніх ринках, також залежить від стабільності національного туристичного ринку, від його здатності створювати різноманітний туристичний продукт, стимулюючи попит. Таким чином, національний туристичний ринок створюється внутрішнім та зовнішнім попитом і внутрішньою пропозицією, просторово-часова збалансованість між якими забезпечується національною індустрією туризму. Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення. Вислів «індустрія туризму» став вже звичним, але що містить це поняття? По-перше, чому «індустрія»? Індустріалізація передбачає широке впровадження техніки і технологій в процес виробництва, постійне оновлення виробничих потужностей, комплексну механізацію виробничих процесів, їх уніфікацію та стандартизацію з метою підвищення ефективності праці шляхом збільшення масштабів та скорочення строків виробництва. Зазначене цілком відповідає меті діяльності та характеризує процес обслуговування в туризмі. Специфіка туристичної послуги передбачає технологічну єдність процесу обслуговування і відповідну їй єдність вимог до підготовки кадрів, які саме й забезпечують великою мірою (через значний обсяг ручної праці) якість обслуговування, постійне оновлення виробничих потужностей і технологій, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств на туристичному ринку (сучасне технологічне устаткування для виробничих галузей обслуговування, доступ до розподільчих мереж тощо) шляхом задоволення зростаючих потреб споживачів. Масштабність туристичного руху обумовила впровадження уніфікованих технологій і стандартів, які дозволяють забезпечити масове обслуговування на індивідуальній основі відповідно сучасним загальним тенденціям світового ринку послуг, якому притаманна модифікована постфордистська тенденція, а саме індивідуалізація масового обслуговування. По-друге, чому індустрія туризму визначається як міжгалузевий комплекс? Міжгалузевий комплекс є елементом функціонально-компонентної структури господарства і являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, об'єднаних загальною метою та програмою розвитку. Тобто, міжгалузевий комплекс (МГК) як в матеріальному виробництві, так і в сфері споживання, є цільовим утворенням, орієнтованим на задоволення певних суспільних потреб. В основі виокремлення МГК лежать об'єктивні системні функціональні, синергетичні, еволюційні та управлінські зв'язки. Спільність мети - задоволення специфічних потреб туриста у відпочинку і враженнях, отриманих під час подорожі, шляхом надання послуг та забезпечення товарами, які зроблять її комфортною і сприятимуть здійсненню мети подорожування, об'єднує різнорідні галузі та види діяльності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери в міжгалузевий комплекс, який характеризується значною взаємозв'язністю компонентів та взаємозамінністю елементів. Комплекс з суспільно-географічної точки зору є відкритою поліструктурною системою з переважанням тісноти внутрішніх зв'язків. Міжгалузевий комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв'язків, стадійністю споживання та організації обслуговування. Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму. Таким чином, внутрикомплексні вертикальні зв'язки лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму. Внутрикомплексні горизонтальні зв'язки, наявні між підприємствами різних галузей, причетних до організації туристичного споживання відповідно стадійності процесу обслуговування, дозволяють виділити в межах індустрії туризму Функціонально-стадійні підсистеми, представлені сполученнями різнорідних функціонально-галузевих елементів, що виконують однорідні функції в сфері туризму. Відносно споживчо-ресурсної орієнтації їх можна розташувати наступним чином: І - організаційно-інституційна; II - фукціонально-господарська; III - територіально-господарська підсистеми (таблиця 1.4)

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.