Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Охарактеризуйте поняття та принципи освітнього менеджменту.





Освітній менеджмент ми розглядаємо як специфічний вид і мистецтво управлінської діяльності, що включає в себе комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітніми системами різних типів і видів, спрямованих на їхнє становлення, ефективне функціонування і розвиток. Освітній менеджмент є складовою частиною соціального менеджменту, а також самостійною галуззю наукового знання, поява якої зумовлена необхідністю забезпечення ефективного управління освітніми організаціями.

Принципи освітнього менеджменту можна поділити на дві групи. Перша - загальні принципи, друга - ті, що властиві кожній управлінській функцій (часткові принципи).

До загальних принципів освітнього менеджменту можна віднести:

- принцип системності, який означає, що менеджмент поширюється на всю освітню систему (освітню організацію), враховуючи її внутрішні та зовнішні взаємозв’язки, взаємозалежність та відкритість в цілому;

- принцип багатофункціональності, який передбачає, що менеджмент охоплює всі сфери діяльності освітньої системи чи організації: зміст діяльності, систему управління, колектив, систему матеріально-технічного забезпечення та ін.;

- принцип інтеграції означає, що у внутрішньому середовищі освітньої організації взаємовідносини та погляди її співробітників повинні інтегруватися заради досягнення спільної цілі;

- принцип партисипативності передбачає, що в управлінні освітніми організаціями активну участь беруть замовники та споживачі освітніх послуг;

- принцип зовнішнього оцінювання як створення умов, за яких оцінку роботі освітньої організації в цілому та її окремих представників дають споживачі освітніх послуг;



- принцип забезпечення професійної свободи, що полягає у створенні таких умов роботи педагогічним працівникам, за яких вони можуть максимально розкрити свої педагогічні здібності, а не лише виконувати вказівки суб’єктів управління щодо технології здійснення освітньої діяльності;

- принцип мобільності системи управління. Він передбачає, що система може змінюватися, реагуючи на запити споживачів освітніх послуг;

- принцип поваги до дитини, учня, студента, вихованця, що означає сприйняття учня (вихованця) особистістю та визнання того, що він має свої права, які потрібно захищати;

- принцип правової захищеності управлінського рішення, відповідно до якого керівник освітньої організації приймає управлінські рішення лише на основі чинного законодавства, управлінець готовий відстоювати законне рішення і наполягати на його виконанні;

- принцип цілісного погляду на людину, що передбачає сприйняття керівником освітньої організації кожного члена колективу як особистості з її потребами, мотивами, цілями, переживаннями, проблемами. Це зумовлює побудова відносин із педагогами не тільки в межах «керівник — підлеглий», а й у системі «людина — людина»;

- принцип соціальної справедливості, як таке управління, що забезпечує рівні умови та права педагогам; керівник оцінює людину за результатами її праці, внеском у діяльність колективу;

- принцип індивідуального підходу, що передбачає врахування індивідуальних особливостей, рівня професіональної під­готовки, досвіду, інтересів;

- принцип найменшого впливу, що полягає в широкому делегуванні керівником владних повноважень підлеглим, залишаючи за собою організаційно-розпорядчу владу; уникнення дрібної опіки та постійного контролю за роботою підлеглих без очевидної на те причини;

- принцип відповідності передбачає, що керівник освітньої організації завжди доручає підлеглим ту роботу, яку вони можуть виконати відповідно до своїх інтелектуальних та фізичних можливостей; керівник домагається виконання дорученого завдання, допомагає працівнику знайти своє місце в колективі, покликання і виявити себе; організовує систему наставництва для допомоги працівникам у їхньому професійному становленні;

- принцип підвищення кваліфікації та збагачення роботи як створення належних умов педагогічним працівникам колективу для підвищення їхньої кваліфікації та творчого зростання;

- принцип консенсусу, що передбачає створення умов для формування різних думок, поглядів, їх узгодження;

- принцип колегіальності означає прийняття колективних рішень зі стратегічних та найбільш важливих про­блем; повагу думок більшості та меншості; розвиток горизонтальних зв'язків та дружніх стосунків у колективі;

Зазначимо,що перелік основних принципів освітнього менеджменту не є вичерпним і може змінюватися відповідно до конкретних умов роботи освітньої організації, вимог її зовнішнього середовища.

Ефективний менеджмент передбачає дотримання всіма управлінцями цих принципів, адже в них знаходять відображення основні вимоги, що пред’являються наукою, практикою і суспільством до управлінської діяльності.

Охарактеризуйте поняття управління. Інформаційна природа управління.

Управління - це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Інформація в найзагальнішому сенсі - це поняття, що описує обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, між автоматами, обмін сигналами у тваринному і рослинному світі, передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму.

У процесі аналізу, планування, здійснення і контролю ефективності комерційних заходів менеджерам потрібно різноманітна інформація. Інформація дозволяє підприємству:

- знизити фінансовий ризик і небезпеку для образа фірми;

- отримати конкурентні переваги;

- стежити за маркетинговим середовищем;

- координувати стратегію;

- оцінювати ефективність діяльності;

- підкріплювати інтуїцію менеджерів.

Зазвичай інформацію підрозділяють на первинну і вторинну.

 

Охарактеризуйте регіональну систему управління. Місце ДНЗ у системі управління освітою.

М.О.Соколов обґрунтовує використання поширених моделей управління регіональними системами відповідно їх ефективності:

- Веберівська модель (ефективність може бути досягнута завдяки раціональному поділу праці та чіткому визначенню сфер компетенції);

- переходу від наукового управління до школи „людських відносин” (ефективність постає питанням мотивації підлеглих в умовах, що передбачають взаємний обмін);

- перехід від механічної до кібернетичної, або інформаційної моделі (ефективність досягається в результаті відбору та передачі інформації, а також прийняття рішень на тих рівнях, де ця інформація найбільш доступна);

- перехід від організації як ієрархії до організації як асоціації фахівців (ефективність означає створення такої організаційної структури, у якій фахівці можуть якнайкраще використати свої професійні якості).

ДНЗ в системі управління освітою займають провідну нішу, що займається навчанням та вихованням особистостей віком від 3 до 6 років. Система управління освітою передбачає контроль за діяльністю ДНЗ, його реалізацію соціокультурних змістових ліній навчання, забезпечення інформаційне та технічне.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2020 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.