Погляди вчених щодо сутності та призначення держави.

Держава є одним із найважливіших явищ суспільного характеру. І тому не

секрет, що протягом століть філософи, юристи та політики намагалися дати

визначення поняття цього явища і розкрити його сутність.

Так розглядаючи дане питання, найдоцільніше буде ознайомити читача з

поглядами мислителів про державу у хронологічній послідовності.

Розуміння держави в історії державно-правової думки можна пов'язувати з

поглядами софістів, Сократа, Платона, Арістотеля, Цицерона, Гроція,

Розрізняють два покоління софістів у Стародавній Греції:

старші(Протагор, Горгій, Гіпій та ін.) і молодші(Фрасимах, Калікл,

Так, Протагор уважав, що демократичний устрій суспільства є правомірним

і справедливим, визнавав принцип рівності всіх людей. Закликав усіх

державних діячів бути справедливими, розсудливими та благочестивими.

Фрасимах уперше сформулював три дуже важливі висновки: про роль насилля

в діяльності держави, щодо авторитарного характеру політики і законів і

висновок відносно того, що у сфері моралі панують уявлення тих, у кого

Сократ був принциповим критиком софістів. Він відкидав суб'єктивізм

софістів, їхню апеляцію до звільненої від моральних засад сили;

умотивовував об'єктивний характер моральних оцінок природи, держави і

права; розрізняв природне і позитивне право, обстоював законність;

обґрунтовував тезу, що керувати суспільством повинні професіонали;

критикував тиранію; намагався сформулювати морально-розумні засади

В 360 р. до. н.е. Платон написав свою працю під назвою „Держава”. В

своєму однойменному діалозі мислитель виразив думку, що держава

являється виразом ідеї справедливості. [21; ст. 170]

Дещо інший погляд на це питання мав Арістотель. Центральною проблемою

“Політики” в Арістотеля є питання про походження держави. Перший розділ

роботи мислителя ставить питання “що таке держава”. І відразу

відповідає: “держава – це спілкування, яке організовується для

будь-якого блага.” [22; ст. 79].У своїй праці Арістотель розробляє

теорію ідеальної держави, ідеального полісу, а також походження цієї

ідеальної держави. Арістотель відкидає релігійне походження держави. Він

пише, що людина – це істота політична, і що держава базується на

природному потязі людей до спілкування та спільного життя. Саме цей

потяг, на його думку, призводить до утворення родини в суспільстві.

Отже, перша форма суспільного життя – родина рабовласницького

суспільства. Другий етап утворення держави – селище, громада, що

складаються з декількох родин. Це фактично розвинута велика родина, але

її інтереси вже не обмежуються повсякденними проблемами, тому що

з’являються й інші, більш вагомі потреби. І третій етап утворення держав

– виникнення її з декількох селищ, чи громад. Оскільки держава за

Арістотелем, є розвинуте “спілкування” селищ, а селище – розвинута

родина, що роздрібнилася, форми організації родини були перенесені ним і

Тож, можна зробити висновок, що відомий давньогрецький учений та філософ

визначав державу як певне зосередження вcix розумових та моральних

Наступним, хто виклав свої думки щодо поняття держави, був знаменитий

римський оратор, юрист і державний діяч Марк Туллій Цицерон. Державу

Цицерон визначає як справу, надбання народу. Звідси походить і її назва

- республіка. Основну причину походження держави він вбачає у вродженій

потребі людей жити разом. Цицерон погоджувався з Арістотелем у тому, що

держава виникла з первинного осередку суспільства (сім'ї) поступово і

природним шляхом. Ще однією причиною утворення держави є необхідність

охорони як приватної, так і державної власності. [22; ст. 96] Іншими

словами, Цицерон характеризував державу як союз людей, об'єднаних ідеями

У XVII ст. нідерландський правознавець, класик міжнародного права Гуго

де Гроот (Гроцій) [4; ст. 136] дав вельми ґрунтовну відповідь, що собою

являє держава. Виникнення держави він пояснює природною схильністю

людини до спілкування. Люди первісно об'єдналися у державу,

переконавшись на досвіді в неспроможності окремих розділених сімей

протистоянню насильству. Гроцій підкреслює, що люди вчинили це "не за

божим велінням, а добровільно". Таким чином, він дотримується так званої

договірної теорії походження держави, котра стала типовою для буржуазних

природно-правових концепцій. У згоді з цією теорією, Гроцій так визначає

державу: "Держава… є досконалий союз вільних людей, укладений задля

дотримання права і загальної користі". [15; ст. 216]

Представником буржуазного лібералізму у поглядах на державу був Імануїл

Кант. Його вчення зводиться до таких постулатів:

–право має гарантувати соціальний простір моралі, бути

загальнообов'язковим і забезпеченим силою держави.

Походження держави філософ виводив із суспільного договору. Він

розрізняв три гілки влади (законодавчу, виконавчу, судову) і три форми

правління (автократію чи абсолютизм, аристократію, демократію); виступав

проти повстання й застосування сили, обґрунтовував пасивний опір владі

через вимоги реформ; засуджував загарбницькі війни і закликав до вічного

Німецький мислитель-діалектик Г.-В.-Ф. Гегель розрізняв громадянське

суспільство і правову державу (причому перше передбачає наявність

другої); державу бачив як конституційну монархію з принципом поділу

влади; вважав, що держава повинна мати ідеальний суверенітет.

Одним із перших французьких мислителів щодо проблеми визначення держави

був Ш.Л. Монтеск’є. Його політичні погляди викладені у працях “Перські

листи” (1721), “Роздуми про причини величі і падіння римлян” (1734),

„Про дух законів” (1748). Монтеск’є виділив три форми правління:

республіку, монархію, деспотизм. Кожну форму правління, на його думку,

характеризує певний розмір території держави: монархії – невеликі,

республіки – середнього розміру, імперії – величезні.

Республіці притаманні недостатньо ієрархізований порядок,

поміркованість, законність, участь усіх у реалізації вищої влади.

Монархія вирізняється ієрархічністю, диференціацією громадян. Проте тут

також була й поміркованість та законність. Для деспотій характерна

відчуженість громадян від влади. Беззаконне, страх перед сваволею

Ш.Л. Монтеск’є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу,

виконавчу, судову. Мислитель дав одне із пластичних визначень поняття

“свобода” – це право “робити все що дозволено законом”, однак він

зауважував, що свобода і влада повинні мати певні межі.

За Дж. Локком, до виникнення держави люди перебували у природному стані,

де не було "війни всіх проти всіх". Люди вільно розпоряджалися собою і

своєю власністю. Однак у природному стані не було органів, які б

безпристрасно вирішували спори між людьми, здійснювали належне покарання

З метою належного забезпечення природних прав, рівності і свободи,

захисту особи і власності люди погодились утворити державу. Держава є

сукупністю людей, які об'єдналися в єдине ціле під захистом ними ж

установленого загального закону і створили судову інстанцію,

уповноважену уладнувати конфлікти між ними і карати злочинців.

Відомим є також визначення держави, яке дали їх К.Маркс і Ф.Енгельс.

Вони розглядали державу як механізм для придушення одного класу іншим.

Згодом такий підхід підтримав В.Ленін, який писав: «Держава – це машина

для підтримки панування одного класу над іншим». Обидва формулювання

були поширені в науці й офіційній пропаганді за часів СРСР. [22; ст.

Однак вони можуть бути застосовані тільки до таких держав, у яких

виникає висока класова напруженість і політичне протиборство, що може

призвести до руйнування цілісної структури суспільства. Інакше кажучи,

ці визначення підходять до тиранічних і диктаторських держав, оскільки,

відображаючи їх насильницький бік, е дають змоги побачити у державі

цінні феномени цивілізації, культури та соціального порядку.

Також погляди на державу висвітлювались у працях Ж.-Ж. Руссо, О.

Радищева, Б. Констана, І. Бентама [14; ст. 39], М. Коркунова, Дж. Ролза

Виникнення держави це складний і суперечливий довготривалий процес, пов'язаний з розвитком конкретних умов життя людей в певних історичних умовах. Існує багато теорій, пояснюючих походження держави, в кожній із яких підкреслюються ознаки, умови, що можуть враховуватися і сьогодні при сучасному розвитку науки для кращого розуміння держави та її ролі в розвитку суспільства на різних історичних етапах.

Змістом цих багатьох теорій є намагання різних авторів, що жили в різні історичні епохи пояснити питання походження держави і права, побудови

державного устрою, соціального призначення держави і права, співвідношення держави і права, держави і особи, права і закону.

Теорії походження держави базуються на різних релігійних, філософських та наукових засадах:

1) на міфологічно-релігійних - у державах Стародавнього Сходу (Древній Вавилон, Єгипет, Індія та ін.), в яких особлива роль відводилася божественному освяченню влади. Правитель проголошувався носієм Божої волі, відігравав роль посередника між Богом і людьми. Влада проголошувалася священною, недоторканою і непорушною;

2) на історико-філософських - у європейських державах (Древня Греція, Древній Рим та ін.), в яких утворення держави було пов'язано із виникненням приватної власності, класовим розшаруванням суспільства та іншими чинниками;

3) на теологічних - у середньовічних державах, це було пов'язане із догматами церкви, які розглядалися аксіомами, так як біблійні тексти набули сили закону. Влада земна і влада небесна усвідомлювались як цілісні і єдині, божественність земної влади визначає абсолютну необхідність служінню правителю;

4) науково-юридичних, пов'язаних із певними закономірностями розвитку державно-правової думки, узагальненням знань про державу і право, ролі держави в регулюванні суспільних відносин, врахуванням історичних тенденцій розвитку держав.

Представниками якої були Аврелій Августин, Фома Аквінський, які стверджували, що держава виникла з волі Бога, визначали її вічність і непорушність. У Старому Заповіті Біблії міститься підтвердження цієї теорії, що встановлює необхідність кожної людини підкорятися владі, яка

санкціонована церквою. Посягання на державу, створену Богом приречене на невдачу.

Представниками якої були Арістотель, Роберт Філмер, Микола Михайловський, які стверджували, що держава походить від сім'ї, батьківська влада в якій перетворюється у зв'язку із розростанням сім'ї у владу монарха (князя, короля, царя).

Представниками якої були Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Вільгельм Лібкнехт, Август Бебель, Георгій Плеханов, Володимир Ульянов (Ленін), які стверджували, що виникнення держави базується на принципах визначальної ролі суспільного буття по відношенню до суспільної свідомості, формаційності історичного розвитку, приватної власності та класової боротьби, як рушійної сили розвитку суспільства.

Представниками якої були Гуго де Гроот Гроцій, Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза, Джон Локк, Жан-Жак Руссо, Шарль Луї Монтеск'є, Олександр Радищев та ін., які стверджували, що держава - це добровільне об'єднання людей, яке виникає на основі суспільного договору, тобто люди добровільно передають частку своїх природних прав (своєї свободи) державі, погоджуючись на підкорення верховній владі. При цьому, як підкреслював Б.Спіноза, чим більше своїх природних прав людина передає верховній владі, тим більше потрапляє у залежність від неї і тим менше у неї залишається індивідуальних прав, що може привести до повної втрати свободи. Це відбувається у зв'язку із зростанням авторитету верховної влади і її реальної сили.

Представниками якої були Людвіг Гумплович, Євген Дюрінг, Карл Каутський, які походження держави обґрунтовували зовнішнім або внутрішнім насильством. Так вони вважали, що держава виникла в результаті завоювання одних племен (народів) іншими.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: