|
ЗБІРНИК ЗАДАЧ З ПРОГРАМУВАННЯСтр 1 из 3Следующая ⇒ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Посібник написаний на базі програми курсу “Програмування та алгоритмічні мови” для студентів технологічних спеціальностей з урахуванням багаторічного досвіду викладання в Івано-Франківському Національному університеті нафти і газу. Посібник складається з 18 розділів, пов’язаних між собою за принципом “з низу до гори”. Кожний розділ складається з набору задач, прикладу розв’язування задачі, контрольних запитань. Розв’язуючи задачі з кожного розділу, студенти набувають практичних навичок з алгоритмізації та складання програм. Для ілюстрації в кінці розділу наведено алгоритм розв’язання задачі, програми мовами GW-BASIC, PASCAL, C, DELPHI, VISUAL BASIC і пояснення до них. У перших дев’яти розділах наведено задачі, розв’язування яких сприяє засвоєнню простих алгоритмічних структур, що застосовуються як складові частини при розв’язуванні складніших інженерних задач. Окремі розділи містять задачі, розв’язання яких вимагає застосування процедур, функцій користувача, вміння працювати з файлами даних послідовного і безпосереднього доступу. В останніх п’ятьох розділах наведено задачі розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь, числового інтегрування та інтерполяції функцій. Посібник може бути корисним студентам, які вивчають курси “Програмування”, “Інформатика”, “Програмування і математичні методи”, "Програмування і алгоритмічні мови". Посилання на використану літературу в тексті відсутнє, бо це ускладнило б роботу з посібником. Список використаної літератури наведено в кінці посібника.
ЗМІСТ 1 Лінійні програми................................................................... 5 2 Програми з розгалуженням................................................. 22 3 Циклічні програми з регулярною зміною аргумента.......... 37 Циклічні програми з регулярною зміною аргумента, які містять розгалуження......................................................... 53 5 Ітераційні циклічні процеси.................................................. 71 6 Одновимірні масиви.............................................................. 82 7 Циклічні програми з накопиченням суми або добутку....... 104 8 Вкладені цикли...................................................................... 119 9 Двовимірні масиви, сортування масивів.............................. 137 10 Процедури........................................................................... 156 11 Підпрограми-функції.......................................................... 173 12 Обробка текстів................................................................... 194 13 Файли................................................................................... 208 14 Розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гауса............................................................ 238 15 Розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь методом простої ітерації або методом Зейля........................ 239 16 Числове інтегрування......................................................... 242 17 Розв’язання диференційних рівнянь................................... 243 18 Інтерполяція функцій.......................................................... 243 19 Перелік використаних джерел............................................ 246
ЛІНІЙНІ ПРОГРАМИ Структура лінійної програми складається з введення аргумента чи аргументів, присвоєння сталим їх числових значень, обчислення значень функції за заданими залежностями і виведення результатів обчислень. При складанні лінійних програм для прикладів, які наведені в таблиці 1.1, необхідно виконати такий обсяг роботи: - скласти графічний алгоритм; - виконати ідентифікацію змінних; - скласти програму однією або двома мовами, передбачивши введення аргумента і виведення проміжних результатів обчислень, значення аргумента та функції; - налагодити програму; - розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі. Таблиця1.1 –Варіанти завдань
Приклад. Скласти графічний алгоритм і програму для обчислення Значення сталих величин: Значення аргумента: Um=360.6. 1. Графічний алгоритм наведений на рис. 1. 1
2. Ідетинфікація змінних
3. Програма мовою GW Basic і результати обчислень мають вигляд
10 REM ЛІНІЙНА ПРОГРАМА 20 REM МОВОЮ GW BASIC 30 DATA 20.5, 31.6, 18.95, 3.142 40 READ R3, R4, R2, P 50 INPUT U1 60 F=P/16: R1=R3+R4 70 U=SQR(U1)*SIN(F) 80 Z=(R1^2+R2^2)/(R1+R2)*U 90 PRINT “F=”;F,”R1=”;R1,”U=”;U 100 PRINT “Z=”;Z,”U1=”;U1 110 END F=.196375 R1= 52.1 U= 3.705136 Z= 160.2784 U1=360.6
4. Програма мовою С
/*лінійна програма*/ #include <math.h> #include <stdio.h> #define Pi 3.14 main() { float r1,u,f,z, r2=18.95, r3=20.5, r4=31.6, u1=360.6; f=Pi/16; r1=r3+r4; u=sqrt(u1)*sin(f); z=(r1*r1+r2*r2)/(r1+r2)*u; printf(“\nF=%f R1=%f U=%f \ nZ=%f U1=%f”, f, r1, u, z, u1); } F= 0.196250 R1= 52.099998 U= 3.702808 Z= 160.278399 U1= 360.600006
5. Програма мовою Pascal
{Лінійна програма} program lab1(input,output); var r1,r2,r3,r4,z,f,u,u1,p: real; begin r2:=18.95;r3:=20.5;r4:=31.6;p:=3.142; write(‘Введіть аргумент>’); read(u1); f:=p/16; r1:=r3+r4; u=sqrt(u1)*sin(f); z:=(r1*r1+r2*r2)/(r1+r2)*u; writeln(‘f=‘,f:11,’ r1=‘,r1:11,’ u=‘,u:11); writeln(‘z=‘,z:11,’ u1=‘,u1:11); end. f= 1.9638E - 01 r1= 5.2100E+01 u= 3.7051E+00 z= 1.6028E+02 u1= 3.6060E+02 Завдання: Скласти програму для обчислення Значення сталих величин: Значення аргумента: Опис форми. Відкриваємо нову форму і на цій формі створюємо такі елементи(Таблиця 1.2): Таблиця 1.2 - Елементи керування і їх властивості
Рисунок 1.2 – Інтерфейс програми.
R2 = 18.95 P = 3.142 U1 = Val(Text1.Text) F = P / 16: R1 = R3 + R4 U = Sqr(U1) * Sin(F) Z = (R1 ^ 2 + R2 ^ 2) / (R1 + R2) * U Label8.Caption = F Label9.Caption = R1 Label10.Caption = U Label11.Caption = Z End Sub Тепер програмуємо кнопки „Скинути” і „Вихід”: Private Sub Command2_Click() Text1.Text = "" Label8.Caption = "" Label9.Caption = "" Label10.Caption = "" Label11.Caption = "" End Sub
Private Sub Command3_Click() End End Sub
Результати: F = 0.196375 R1 = 52.1 U = 3.705136 Z = 160.2784
Програма мовою Delphi Опис форми. Відкриваємо нову форму і на цій формі створюємо такі елементи:
Таблиця 1.3 - Елементи керування і їх властивості
Тепер почнемо програмувати. Коли ми двічі клацнемо на кнопці „Обчислити” з’явиться вікно, в якому набираємо таку програму: procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject); Label 1;
begin r2:=18.95; r3:=20.5; r4:=31.6; p:=3.142; if Edit1.Text<>'' then u1:=StrToFloat(Edit1.Text) else Begin ShowMessage(‘Введіть будь ласка аргумент'); Goto 1; end; f:=p/16; r1:=r3+r4; u:=sqrt(u1)*sin(f); z:=(r1*r1+r2*r2)/(r1+r2)*u; Label3.Caption:='f='+format('%2.6s',[FloatToStr(f)]); Label4.Caption:='r1='+format('%2.6s',[FloatToStr(r1)]); Label5.Caption:='u='+format('%2.6s',[FloatToStr(u)]); Label6.Caption:='z='+format('%2.6s',[FloatToStr(z)]); Label7.Caption:='u1='+format('%2.6s',[FloatToStr(u1)]);
1:end;
Тепер запрограмовуємо кнопку „Вихід”. Її код наступний: procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject); begin close; end; Нижче поданий код вСєї програми. unit Unit1;
interface
uses Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs, StdCtrls;{оголошення модулів}
type TForm1 = class(TForm) Button1: TButton; Button2: TButton; Edit1: TEdit; Label1: TLabel; Label2: TLabel; Label3: TLabel; Label4: TLabel; Label5: TLabel; Label6: TLabel; Label7: TLabel; procedure Button1Click(Sender: TObject); procedure Button2Click(Sender: TObject); private { Private declarations } public { Public declarations } end;
var {оголошення змінних} Form1: TForm1; r1,r2,r3,r4,z,f,u,u1,p:real;
implementation
{$R *.DFM}
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);{Код програми першої кнопки} Label 1; begin r2:=18.95; r3:=20.5; r4:=31.6; p:=3.142; {обробка ситуації коли користувач не ввів аргумент} if Edit1.Text<>'' then u1:=StrToFloat(Edit1.Text) else Begin ShowMessage(‘Введіть будь ласка аргумент'); Goto 1; end; {Обчислення і виведення результатів} f:=p/16; r1:=r3+r4; u:=sqrt(u1)*sin(f); z:=(r1*r1+r2*r2)/(r1+r2)*u; Label3.Caption:='f='+format('%2.6s',[FloatToStr(f)]); Label4.Caption:='r1='+format('%2.6s',[FloatToStr(r1)]); Label5.Caption:='u='+format('%2.6s',[FloatToStr(u)]); Label6.Caption:='z='+format('%2.6s',[FloatToStr(z)]); Label7.Caption:='u1='+format('%2.6s',[FloatToStr(u1)]); 1:end; {Код кнопки для виходу із програми} procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject); begin close; end; end.
Рисунок 1.4 – Результат виконання програми. Пояснення до програм. В програмі мовою GW- Basic сталим величинам їх числові значення задають за допомогою операторів DATA і READ, в програмах іншими мовами за допомогою операторів присвоєння. Після введення аргумента U1 обчислюються і виводяться проміжні значення F, R1, U і значення функції Z, а також значення аргумента.
Питання для самоперевірки. 1. Що таке ідентифікатор? Які правила побудови ідентифікаторів? 2. Які основні оператори введення-виведення даних? 3. Як виконується введення-виведення даних мовами Pascal і С, Visual Basic, Delphi? 4. Який порядок дій в арифметичному виразі? 5. Як задається аргумент стандартної тригонометричної функції? 6. Що таке програма лінійної структури? 7. Якою командою запускається на виконання? 8. Типи даних та їх оголошення? ПРОГРАМИ З РОЗГАЛУЖЕННЯМ
Структура розгалуженої програми складається з введення аргумента, формування умови розгалуження, розрахунку в кожній вітці значення функції відповідно до умови задачі, виведення значення аргумента і обчислення значення функції. При складанні програм з розгалуженням (таблиця 2.1) необхідно: - скласти графічний алгоритм; - ідентифікувати змінні; - скласти однією або двома мовами програму, в якій передбачити введення аргумента і виведення значення обчисленої функції в кожній вітці алгоритму; - розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі. Задачу слід розв’язати для двох значень аргумента, які вказані в умові задачі, що дає можливість тестувати алгоритм.
Таблиця 2.1- Варіанти завдань
Приклад. Скласти графічний алгоритм і програми для обчислення функції a=6.6; b=2.95. Задачу розв’язати для двох значень аргумента х=2.46 і х=4.1.
Розв’язок задачі. 1. Графічний алгоритм показаний на рис.2.1 2. Ідентифікація змінних
3. Програма і результати обчислень мовою GW- Basic
10 REM РОЗГАЛУЖЕНА ПРГРАМА 20 A=6.6: B=2.95 30 INPUT X 40 IF X>A/2 THEN 70 50 IF X>A/3 AND X<B THEN 100 60 GOTO 130 70 Y=A*X^2+B*SIN(A/2)^2 80 PRINT “Y=“;Y,”X=“;X 90 GOTO 120 100 Y=(B+1)/2+A*COS(A^3) 110 PRINT “Y=“;Y,”X=“;X 120 END Y=2.240538 X=2.46 Y=111.0194 X=4.1
4. Програма мовою С #include <math.h> #include <stdio.h> #define A 6.6 #define B 2.95 main() { float x,y; scanf(“f”,&x); if(x>a/2.) { y=A*pow(x,2.)+B*pow(sin(a/2.).2.); printf(“\ny=%f x=%f”,y,x); } else if((x<B)&(x>a/3.)) { y=(B+1)/2.+A*cos(pow(A.3.)); printf(“\ny=%f x=%f”,y,x); } } Y=2.240538 X=2.460000 Y=111.0194 X=4.100000
5. Програма мовою Pascal
program lab2(input,output); const a=6.6; b=2.95; var x,y: real; begin write(‘Введіть x>‘); read(x); if x>a/2 then y:=a*x*x+b*sin(a/2)*sin(a/2) else if (x>=a/3) and (x<b) then y:=(b+1)/2+a*cos(a*a*a); writeln(‘y= ‘,y,’x= ‘,x); end.
Y=2.2407E+00 X=2.4600E+00 Y=1.1102E+02 X=4.1000E+00
Завдання: Скласти програму для обчислення функції:
![]()
Задачу розв’язати для двох значень аргументу x = 2.46 i x = 4.1. Опис форми. Відкриваємо нову форму і на цій формі створюємо такі елементи (таблиця 2.1):
Таблиця 2.2- Елементи керування і їх властивості
Рисунок 2.2- Інтерфейс програми. Програма з оператором If…Then: Private Sub Command1_Click() Dim A, B, X As DoubleA = 6.6: B = 2.95 X = Val(Text1.Text) If X > A / 2 Then Y = A * X ^ 2 + B * Sin(A / 2) ^ 2 Else If X > A / 3 And X < B Then Y = (B + 1) / 2 + A * Cos(A ^ 3) Else Y = "Функція не існує" End If Label3.Caption = Y End Sub
Private Sub Command2_Click() Text1.Text = "" Label3.Caption = "" End Sub
Private Sub Command3_Click() End End Sub
Програма з оператором Case: Private Sub Command1_Click() Dim A, B, X As Single A = 6.6: B = 2.95 X = Val(Text1.Text) Select Case X Case Is > A / 2 Y = A * X ^ 2 + B * Sin(A / 2) ^ 2 Case Is > A / 3 And X < B Y = (B + 1) / 2 + A * Cos(A ^ 3) Case Else Y = "Функція не існує" End Select Label3.Caption = Y End Sub
Private Sub Command2_Click() Text1.Text = "" Label3.Caption = "" End Sub
Private Sub Command3_Click() End End Sub
Результати:
Рисунок 2.3 – Результат виконання програми. Програма мовою Delphi Опис форми. Відкриваємо нову форму і на цій формі створюємо такі елементи (таблиця 2.2):
Таблиця 2.3 - Елементи керування і їх властивості
Код програми з оператором IF… unit Unit1; interface uses Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs, StdCtrls; type TForm1 = class(TForm) Button1: TButton; Button2: TButton; Edit1: TEdit; Label1: TLabel; Label2: TLabel; Label3: TLabel; Button3: TButton; procedure Button1Click(Sender: TObject); procedure Button2Click(Sender: TObject); procedure Button3Click(Sender: TObject); private { Private declarations } public { Public declarations } end; const a=6.6; b=2.95; var Form1: TForm1; x,y: real; implementation
{$R *.DFM}
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject); begin x:=StrToFloat(Edit1.Text); if x>a/2 then y:=a*x*x+b*sin(a/2)*sin(a/2) else if (x>=a/3) and (x<b) then y:=(b+1)/2+a*cos(a*a*a); Label3.Caption:='y='+format('%2.7s',[FloatToStr(y)]); end; procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject); begin close; end;
procedure TForm1.Button3Click(Sender: TObject); begin Label3.Caption:=''; end;
Рисунок 2.5 – Результат виконання програми.
Пояснення до програм Щоб позбутися зайвих операторів при програмуванні розгалужених процесів, необхідно слідкувати за тим, щоб обхід здійснювався по вітці ТАК. Кількість умов у графічному алгоритмі повинна бути на одиницю меншою за кількість віток. В приведених програмах обчислення у вітказ організовані за допомогою логічних умовних операторів if … then … else …
Питання для самоперевірки 1. Як працює умовний оператор? 2. Як працює безумовний оператор за обчисленням? 3. Яка різниця між арифметичним і логічним умовними операторами? 4. Чим визначається кількість умовних операторів у програмі? 5. Які логічні фунуції можуть бути використані в умовних операторах? 6. Чим визначається кількість операторів у тілі умовного оператора? 7. Як уникнути надлишкового застосування безумовного оператора? 8. Як отримуються дані логічного типу? ![]() ![]() Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... ![]() Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... ![]() Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... ![]() Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|