Еволюція теорії і прак-ки ОВ.

Історія розв-ку ОВ поч-ся з 18ст., коли англ.мех-к Р.Аркрайт створив "фабрич-

ний кодекс”, в якому була с-ма штрафів та режим для роб-ків. Далі Ф.Тейлор вперше узаг-в і розробив с-му “людина-

машина”: гол. ел-т-людина; повинна бути створ-на заохоч. с-ма праці, яка б спонук-лароб-в експл-ти машину у від-ті з інстр-єю і найб-ш еф-но.Він відокр-в підготов-

ку від самого вик-ня опер-й;диференц-в процес праці і закріпив за 1прац-м, як прав., 1 опер-ю, що повтор-ся; запроп-в хронометраж як засіб усун-ня зайвих не-

функц-ня керів-в, які орг-ли і спрям-ли одну з однорід-х видів д-сті; ввів диферен

ц. оплату праці; запроп-в встан-ти норми часу за доп-ю хрономет-жу спец-но підго

т-х роб-в. У 1912р. Г.Форд на автозаводі ввів с-му неперерв.-поточ. орг-ції в-ва

лом праці, в рез-ті чого майже всі опер-ї могли вик-ти роб-ки низ. кваліф-ції при напруж.темпі праці, яка регул-ся конвеє-

ром і інш. машинами і облад-м. Емерсон визн-в 12 пр-пів, що підвищ-ть прод-сть: чітко поставлені цілі; здоров. глузд;ком-

пет. консультанти; дисципліна; справедл. від-ня до персонолу; шв.,надійн., повн., точн.,пост. облік; диспетчирув-ня; норми і розклад; нормо-мізація умов; норм-ня опер-й;формоліз-я станд.інстр-в; премії за прод-ть. Гант розробив графік, на яко-

совою. Ф.і Л.Гілберт вивчали роб.опер-ї, викор-чи кінокамеру і винайдений при-

. рухів і підвищ-ня еф-ті праці на звич. обл-ні; довели, що осн.ел-т вир.опер-й не зал-ть від змісту роботи. Шухард розро-

лей по опер-ях, вивів фор-ли розр-ку вир. циклу. Мейнер розробив с-му мікроел. норм-ня на базі досл-нь Гілбертів.

ді сукуп-ть взаємопов-х і взаємодіюч. ел-в чи ч-н. У с-ми, що вирішує вир.завд-ня,

пов. бути:осн.вх.ел-ти; суттєв-й зв-к між ел-ми; інтегратив.об'єднув. вл-ті; внутр. упоряд-ть стр-ри і орг-ції іх д-сті;цілі функц-ня;критерії оц-ки; керуюч. або регулююч. пристрій;межі з зовн. серед-щем і сп-би іх взаємодії; особл.вл-ті ел-в, з якимивони вх-ть в дану с-му. вхід [процес] вихід. Вир.с-ма - це особл. клас-я с-ми, де осн. ел-ти –це роб-ки, засоби праці, предмети праці і інш. комп-ти, що необх-ні для функц-ня с-ми, в пр-сі якого створ-ся прод-ти чи послуги. Вир.с-ми можуть бути роб.місця, дільниці, цехі та п-во в цілому.Вир.с-ми мають заг. особл-ті: цілеспр-ть; полістр-сть(одночасне існ-ня в ній залеж-х підс-м, де кожен ел-т одночасно вх-ть в декілька підс-м і функц-є у відпов-ті з інш. вимогами і цілями); відкритість(прояв-ся в інформац. енергетич. обмінах серед-ща); складність

(обумов-на осн. ел-ми с-ми, напр., прац-ки,полістр-тю, а токож змінами стану ел-в с-ми і взаємодією з зовн. серед-щем). В пр-сі створ-ня і удоск-ня вир. с-м, їм нада

ються певні вл-ті, які х-ні тільки для тієї чи інш. вир.с-ми: результитив-ть;надійсть

праці, а іноді і природ. пр-сів, в рез-ті яких вихідні мат-ли і напівфаб-ти перетв-

ся на готову прод-ю.Визнач-м у вир. пр-сі є пр-с праці - цілеспр-на д-сть, в якій лю-

предмети праці, перетвор-чи на готов. продукт. Прир. пр-си відбув-ся без учас-

ті людини, під дією сил природи (сушка, остигання). За признач-ям і х-ром виговл. прод-ї вир.пр-си бувають основні, допо-

-ю п-ва, що реаліз-ся на сторону; визн-є вир.профіль п-ва, спеціал-ю. Допоміж. - пр-си по виготов-ню прод-ї, що викор-ся на самому п-ві для своїх потреб(ремонт., інстр., енерг. в-во). Обслугов.- для забез-ня необх-х умов для нормал. протікання осн. і допом. пр-сів(склад., тр. опер-ї).

За перебігом у часі: дискретні (циклічно зв'язані з вигот-ям вир-в певн. Форми, які обчисл. в шт.)та безперервні пр-си (в-во прод-ї, яка не має сталого об'єму і форми, не потреб-ть технолог. цикл-сті) Важл.

Складовою вир.пр-са є технолог.пр-с(ч-на вир.пр-са, що має дії по зміні і подаль-

формування. 67.Основні фактори вироб.середовища і хар-ка їх впливу на працезд-ть людини. Умови праці це сук-ть взаємозв'язаних вироб,санітар -гігієн., псіхофізич.,естетичних і соц.факторів конкретної праці,обумовлених рівнем розвитку ПС сус-ва,які визнач-ть стан вир. середовища на здоров'я людини. Працезд-ть визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залеж-ті від статі,віку,стану здоров'я,кваліфікації, умов праці.Відповідно до рекомендацій

МОП основні фактори вир.середовища, що впливають на працезд-ть людини у процесі вир-ва:фізичні зусилля (переміщення вантажів певної ваги, зусилля пов'язані натисканням)нервове напруження(склад-ть розрахунків, особливі вимоги доя кості пр-ції)робоче положення тіла людини і його органів відповідно до засобів вир-ва)монотоність роботи(багаторазове повторення однома-нітних короткочас.опер-цій) температура, вологість,теплове вимірювання в роб.зоні забрудення повітря,вир.шум,вібрації, обертання,поштовхи,освітленість у роб. зоні.Також на працезд-ть впливають особисті фактори(настрій,ставлення до праці,стан здоров'я).Психологічна межа харак-ся певними нормативами,перевищення яких викликає у працюючих дискомфорт.Фізіологічна межа- нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.Кожен з цих факторів діє відокремлено і його вплив враховується окремо під час атестації і паспортизації РМ. РМ за умовами праці оцінюється з урахуванння впливу всіх факторів вироб.середовища і труд.процесу на працюючих.На підставі комплекс. оц-ки РМ від-ся до різн. Умов праці(з особл. шкід-ми і особл. важк.умовами праці; шкідл. і важк. умовами; із шкідл.умовами

).Умови праці визн-ся певн. Критер-ми фак-в вир. сер-ща і тр. Пр-су. На кожн. РМ на працезд-ть впл-ть здебіл-го декіл. фак-в.

71.Раціональні режими праці і відпочинку… Раціональне використання роб.часу починається із встановлення найдоцільніших режимів праці і відпочинку.Розрізняють 1)змінний режим праці і відпочинку(визначає тривал-ть змін,час їх початку і закінчення,трив-ть і час початку і закінчення перерв у роботі)

3)тижневий(передбачає різні графіки робот,тижнева кіл-ть вихідних днів за тиждень,роботу у вихідні чи святкові дні,порядок чергування змін4)міс.(визн-є к-сть роб.і нероб. Дн. Іу дан. Міс., які отр-ть від-ки, трив-ть осн. І дод. Від-к). Режим праці і від-к регул-ся КЗОТом. Заг. Вимогами до режимів роботи є: дотрим-ня встан-ї з-ном заг. Трив-ті роб. часу; забез-ня рівномір. Черг-ня часу роботи і перерв між змінами, для чого розр-ся трив-ть циклу обороту змін- пер-ду, за який всі прац-ки відпрац-ть у всіх змінах, перед-х графіком; забез-ня пов. Викор-ня обл-ня і роб. часу для підв-ня прод-ті праці; обмеж-ня к-сті змін. Графіків на п-ві усклад-є пр-с упр-ня.

89.Оперативно виробниче планування. Завдання,склад і системи.

Оперативне планування - це детальна розробка планів пд-ва і його підрозділів на короткі відрізки часу(місяць,декаду, добу,зміну.Складається з двох етапів:

розроб-ся оперативні плани, графіки вигот-ня і випуску прод-ції - календарне планув-ня; 2) характериз-ся неперервним оперативим обліком, контролем і регулюв-м виконання операт-х планів або ходу в-ва - диспетчеризація. Задачі операт-го планув-ня: забезпеч-ня виконання плану випуску гот-ої прод-ції в строк при равномірній роботі кожного роб-го місця і рівномірному випуску прод-ції дільницею, цехом, під-вом; найб. Повном і ефективном використанні обладнання і робочих; max скороч-ня тривал-ті вироб-го циклу і об єму незав-го в-ва. Операт. планув-ня здійсн-ся у масштабі заводу по цехам (міжцехове) і окремих цехів - по дільницях і робочим місцям (внутрішньоцехове). Міжцехове опер. планув-ня направлене на забезпеч-ня координації діяльності і необхідних пропорцій у в-ві між цехами, особливо між основними і допоміжними, заготівельними і оброблювальними. Узгодження номенклатури заготівок, деталей, вузлів і строків їх руху між цехами - головний зміст цього планув-ня. Це планув-ня включає розробку календарно - планових нормативів, календарних планів цехів, сводний контроль виконання планів і оперативне міжцехове регулюв-ня в-ва, здійснюється на основі різних с-м (подета-льні с-м - у якості планово - облікової од-ці застосов-ся деталь кожного найменув-ня: складська, по нормам заділів, по строкам міжцехових подач, по стандартним строкам, по такту потока; комплектні с-ми - у якості планово-облікової од-ці застосов-ся комплекти деталей, об єднаних за ознаками: комплектно - вузлова, комплектно - групова,ма-

шинно - комплектна,умовно- комплектна; позамовна с-ма: у якості планово- обліікової од-ці застосов-ся замовлення.). У функції внутрішньо - цехового оперативго планув-ня входять розробка календарних планів в-ва для дільниць, контроль їх викон-ня, календарне планув-ня і розподілення робіт на дільниці, доведення завдань до роб. місць, оперативне, внутрішньо цехове і регулюв-ня в-ва.

Історія розв-ку ОВ поч-ся з 18ст., коли англ.мех-к Р.Аркрайт створив "фабричний кодекс”, в якому була с-ма штрафів та режим для роб-ків. Далі Ф.Тейлор вперше узаг-в і розробив с-му “людина-машина”: гол. ел-т-людина; повинна бути створ-на заохоч. с-ма праці, яка б спонук-лароб-в експл-ти машину у від-ті з інстр-єю і найб-ш еф-но.Він відокр-в підготовку від самого вик-ня опер-й;диференц-в процес праці і закріпив за 1прац-м, як прав., 1 опер-ю, що повтор-ся; запроп-в хронометраж як засіб усун-ня зайвих нерац.прийомів праці; запроп-в аппарат

функц-ня керів-в, які орг-ли і спрям-ли одну з однорід-х видів д-сті; ввів диференц. оплату праці; запроп-в встан-ти норми часу за доп-ю хрономет-жу спец-но підгот-х роб-в. У 1912р. Г.Форд на автозаводі ввів с-му неперерв.-поточ. орг-ції в-ва

лом праці, в рез-ті чого майже всі опер-ї могли вик-ти роб-ки низ. кваліф-ції при напруж.темпі праці, яка регул-ся конвеєром і інш. машинами і облад-м. Емерсон визн-в 12 пр-пів, що підвищ-ть прод-сть: чітко поставлені цілі; здоров. глузд;компет. консультанти; дисципліна; справедл. від-ня до персонолу; шв.,надійн., повн., точн.,пост. облік; диспетчирув-ня; норми і розклад; нормо-мізація умов; норм-ня опер-й;формоліз-я станд.інстр-в; премії за прод-ть. Гант розробив графік, на яко-

му кожн. роб-к міг бачити рез-ти своєї праці і розмір зар-ку за б.-я. час; він ліг в основу оператив. план-ня вир.опер-й, пр-сів, мережев. графіків, створ-х пізніше. вважав, що опер-ї упр-ня пов. розділ-ся на ел-ти і мікроел-ти; розробив і впровадив урочну с-му з\пл. С-ма Ганта є почасовою. Ф.і Л.Гілберт вивчали роб.опер-ї, викор-чи кінокамеру і винайдений прилад, що наз-ся мікрохронометр; вони змінили роб. опер-ї для усун-ня зайвих непрод. рухів і підвищ-ня еф-ті праці на звич. обл-ні; довели, що осн.ел-т вир.опер-й не зал-ть від змісту роботи. Шухард розробив м-ди статист. контролю якості. Адамецькій створив т-ю побудови вир. процесів у часі; розробив графік руху деталей по опер-ях, вивів фор-ли розр-ку вир. циклу. Мейнер розробив с-му мікроел. норм-ня на базі досл-нь Гілбертів.

Історія розв-ку ОВ поч-ся з 18ст., коли англ.мех-к Р.Аркрайт створив "фабрич-

функц-ня керів-в, які орг-ли і спрям-ли одну з однорід-х видів д-сті; ввів диферен

ц. оплату праці; запроп-в встан-ти норми часу за доп-ю хрономет-жу спец-но підго

т-х роб-в. У 1912р. Г.Форд на автозаводі ввів с-му неперерв.-поточ. орг-ції в-ва

совою. Ф.і Л.Гілберт вивчали роб.опер-ї, викор-чи кінокамеру і винайдений при-

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: