Типи в-ва та їх техн.-ек.хар-ка

Тип в-ва- це класиф-на катег-я в-ва,яка врах-є такі його вл-ті, як широта номен-ри,регул-сть,стабіл-сть, обсяг випуску. Є три типа в-ва. Одиничне: х-ся шир.номен

біл-го не передбач-ся. Серійне: обмеж-на номен-ра прод-ї, вогот-ня окр. вир-в пері

ний випуск може бути досить знач-м. Масове: вуз.номен-ра, вел. обсяг безпер-го і тривал. вигот-ня однаков. вир-в.Окре-

ки чи партії вир-в для провед-ня досл. робіт, випроб-нь, доопрац-ня конструк-й.За цими зразками розроб-ся докумен-я для сер.і мас. в-ва.За своїми х-ми схоже на один.в-во. Пон-тя “тип в-ва”від-ся до роб.місця,діл-ці,цеху, п-ву. Найважл. х-кою типу в-ва є рівень спец-ї роб.місць, який обч-ся за доп-ю коеф.закріп-ня опер-й (сер.к-сть технол. опер-й, яка прип-є на 1роб.місце за місяць):

опер-й; n – к-сть найм-нь пред-в, які оброб-ся на дан. групі роб.місцьзаміс.; m_i – к-сть опер-й, що їх прох-ть i-й ел-т у пр-сі обробки на дан. групі роб.місць; M - к-сть роб. місць, для яких обч-ся k_з.о.

Роб. місця од. в-ва: вик-ня різн. опер-й над різн. дет-ми в межах технолог можл-й устат-ня, яке є універс-м, розм-ся однотип. Групами.Через часту зміну пред-в праці багато часу витрач-ся на переналагодж-ня. Потребує висококвал. роб-в-універсалів. k_з.о.›40 Роб.місця сер. в-ва: Вик-ся опер-ї над обмеж. номен-ю дет-й, які оброб-ся періодично партіями. Застос-ть універс. та спец-не устат-ня,що розм-ся технол.групами і за предмет-м пр-пом. Квал-я роб-в середня. Зал-но від широти номен-ри, вел-ни партії, період-ті їх обробки воно поділ-ся на: роб. місця дрібносер.в-ва (за хар-м близьке до до роб. місць один.в-ва з дещо меншою к-стю опер-й, що вик-ся, т.я. пред-ти оброб-ся мал.партіями; 20 < k_з.о.<40); роб. місця середньосер. в-ва (х-не ще б-ше обмеж-ня к-сті викон-х опер-й, т.я. партіїстабіл. Повтор-ся; устат-ня має б-ш вис. рівень спец-ї 10 < k_з.о.<20)

Роб. місця великосер. В-ва (пред-ти оброб-ся вел. партіями, устат-ня спец-не, 1 < k_з.о.<10).

11.Вир. цикл та його складові. Вир. цикл-це інтервал від поч-ку до закін-ня пр-су вигот-ня прод-ї; час,протягом якого запущ-ні у в-во пред-ти праці перетвор-ся на готов. прод-ю.Час, коли пред-ти праці є вир. запасами, не вкл-ся до вир. циклу. Трив-ть вир. циклу вкл-є: час в-ва і час перерв. Час в-ва- трив-ть технолог. опер-й, прир. пр-сів, допоміж. Опер-й (підгото-

ності і час міжопер-го, міжцех. чекання) і нероб. час(вихідні і св. дні, перерви між змінами на обід).Перерви парт-ті вин-ть, коли пред-ти праці оброб-ся партіями, по одному чи кілька одразу, кожн. Пред-т чекає своєї черги, а потім остан-го.Перер-

ви чекання вин-ть, коли несинхронні опер-ї циклу: пред-ти праці не оброб-ся через зайн-ть роб.місця. Стр-ра вир.цик-

лу зал-ть від особ-тей прод-ї, технолог. пр-сів її вигот-ня, типу в-ва і інш. У безпер. в-вах (хім.,металург.) найб-шу частку має час в-ва; у дискрет.- істотна частка перерв.Особливо тривалі перерви в од.в-ві, м-ші- в сер-му, мінім-ні- у мас.

12.Розр-к і графік трив-ті операц. циклу при послід. Виді. Полягає в тім, що наступна опер-я поч-ся після зак-ня обробки всіх пред-в партії на поперед. Опер-ї. Партія перед-ся повністю. Технолог. цикл обч-ся:

в од-ях часу(хв.); п – к-сть пред-в в партії; t – трив-ть обробки одного пред-та; М- к-сть роб.місць, на яких вик-ся

опер-я;m- к-сть опер-й технолог. пр-су. Посл. Передача дет-й х-ся простотою,

полег-є облік і план-ня, але потребує трив.циклу.(од.і сер.в.)

13.Розр-к і гр-к трив-ті опер. Циклу при парал. Виді. Кожен предмет праці після закін-ня попер-ї опер-ї відразу перед-ся на наступну і оброб-ся.Пред-ти однієї партії вигот-ся парал-но на всіх опер-ях. Малогабаритні нетруд. Пред-ти можуть передав-ся не пошт-но, а тр-ми партіями n _m. Технол. цикл дор-є трив-ті обробки партії пред-в на максим.трудо-

міст-й опер-ї і тр-ної партії- на решті опер-й:

При цьому виді скороч-ся технол. цикл проти посл-го.Але якщо при цьому трив-ть опер-й не однакова і не кратна (коли вони не синхрон-ні), то на всіх опер-ях, крім опер-ї з макс. Трив-тю, вин-ть перерви в роботі.Застос-ся в мас. і великосер. в-ві.

14.Розр-к і гр-к трив-ті опер. Циклу при посл.-пар. Виді. Парал.-посл. Поєд-ня опер-й ще наз-ть зміш-м. Відріз-ся тим, що обробка пред-в праці на наступ. Опер-ї поч-ся до закін-ня обробки всієї партії на попер-й, але за умови, щоб пар-

ший за цикл посл-й на час парал. Вик-ня суміжн.опер-й(τ),тобто Т_m_.п.п.= Т_m_.посл.- ∑τ_i

Час парал. вик-ня суміж. опер-й дор-є добутку к-сті дет-й без однієї тр-ної партії та трив-ті м-шої опер-ї. Якщо останню позначити (t/М)м, то в заг. вигляді для б.-я пари суміж. Опер-й:

Для m опер-й таких суміщень буде m-1. Можна записати:

За пар.-посл. Видом технол. цикл трив-ший від циклу за парал. І м-ший ніж цикл за посл. Поєд-ня опер-й. Застос-ся, коли пред-ти оброб-ся вел.партіями (великосер.в-во)

15.Трив-ть вир. циклу скл.виробу: розр-к і побудова циклограми.

Коли виріб скл-ся з ряду дет-й, вузлів, агрегатів, які вигот-ся певною мірою парал-но, то для такого виробу скл-ся збиральна схема, на якій показано ком-

плектацію окрю вузлів і виробів в цілому. На її основі буд-ся циклов.графік вигот-ня виробу у вигляді стічкової чи сітьової діаграми. В циклограмі показані всі робо-

ти, які необх. Вик-ти, їх трив-ть.Вир.цикл скл. виробу дор-є найб-ш тривалому ланцюгу взаємопов-х послідовно вик-х робіт. Тобто, вир.цикл скл.виробу визн-ся найб-ю сумою циклів послід-но пов'яз-х між собою простих пр-сів і міжциклов. перерв:

m'- к-сть послід-но пов'яз-х між собою пр-сів вигот-ня дет-й і збіроч-х пр-сів; Tц_і - трив-ть циклу вигот-ня дет-й або вик-ня збірков-х пр-сів; Тмц_і - трив-сть міжциклов. перерв.

Вир. цикл є важл. показ-м рівня орг-ї вир. пр-су, що істотно впл-є на його еф-сть. Скороч-ня трив-ті вир.циклу зм-шує потребу в оборот. коштах, пов'яз-х в незав. В-ві, прискорює їх обертаємість, забез-є б-ш повне викор-ня облад-ня, зб-є вир. потуж-ті цехів, дільниць, п-ва.Зм-ня незав. В-ва призв-ть до ек-мії вир. площі, яка зайнята під зберігання пред-в праці, до ек-мії чис-ті персонала склад. госп-ва. Тобто, зниж-ся с\в товар. Прод-ї, під-вищ-ся рентаб-ть в-ва, прискор-ся випуск прод-ї. Трив-ть вир. циклу на прак-ці скор-ть за 2напрямками: зм-ть час в-ва і зводять до мінімуму перерви.Час в-ва можна зм-ти під впливом різних фак-в: механ-ція і автомат-я технол. пр-сів, допоміж. Опер-й, інтенсиф-я прир. пр-сів, ретельне опрац-ня техніч. Докум-ї на підготовці в-ва, парал. Вик-ня робіт при скл. Виробах, станд-ція і уніфік-я вир-в, підвищ-ня взаємозамін-ті дет-й. Час перерв зм-ся при застос-ні передових м-дів ОВ та с-м оператив.- календ. Упр-ня.

17.М-ди ОВ і чин-ки, що впл-ть на їх вибір. Вир.пр-с зд-ся не тільки в часі, але й в просторі. Просторова орг-я вир.пр-су перед-чає розміщ-ня роб. місць і їх груп(діль-ць, цехів) на тер-ї п-ва та забез-ня пересув-ня пред-в праці по опер-ях за найкор-ми марш-тами. Поєд-ня цих 2-х аспектів побудови вир. пр-су зд-ся застос-ям відпов-го м-ду ОВ.М-д ОВ - це спосіб вик-ня вир. пр-са, сук-ть засобів і прийомів його реал-ції.Х-ся низкою ознак, голов-ми з яких є взаемозв-к послід-ті вик-ня опер-цій технол. пр-са з порядком розміщ-ня облад-ня і ступінь непер-сті вир. пр-су. В зал-ті від особ-тей вир. пр-сів і типу в-ва на роб. місцях, участ-х, цехах застос-ся конокр. м-д ОВ –непоточ. І поточ.

18.Непоток. м-д, його х-ка і розр-к к-сті устат-ня. Непот.м-д х-ся оз-ми:на роб. місцях оброб-ся різні за констр-цією і тех-єю виготов-ня пред-ти праці, т.я. випуск невел-й; роб. місця розм-ні за однотим-ми групами без конкр. зв-ку з послід-тю вик-ня опер-й; деталі переміщ-ся скл-ми марш-ми, тому вин-ть вел. перерви у обробці.викор-ся як прав. В од. і сер. В-ві. Зал-но від номен-ри вир-в і їх к-сті може мати модифікації: за умов од. в-ва непот. М-д зд-ся переважно у формі одинично-технолог., коли окремі пред-ти праці од-цями або невел. Партіями, які не повтор-ся, прох-ть обробку; у сер. В-ві цей м-д набирає форми партіонн-технол. (пред-ти праці прох-ть обробку партіями, що період-но повтор-ся. Важливо, щоб партія була оптим-ю-заг. вит-ти на її вигот-ня мінім-ні, обчисл-ся у пр-сі операт. упр-ня в-вом.Вплив вел-ни пред-в праці у партії неоднознач-й: зб-ня забез-є зм-ня к-сті переналагод-нь устат-ня, тому поліп-ся його викор-ня, зм-ся вит-ти на підгот.-заверш. Роботи, спрощ-ся операт. План-ня і облік; але зб-ня партії приз-ть до зб-ня обсягів незав. В-ва, к-сті склад. приміщень- додат. Вит-т. А зм-ня партії справляє на еф-ть в-ва протил. Вплив.). К-сть облад-ня в непот. В-ві розр-ся за групами однотип., технол-но взаємозам-х верстатів:

Од.- і парт.-технол. м-ди в-ва орг-но є скл-ми. Їхні недоліки трохи послаб-ться застос-ям групового м-ду. Вся сук-ть пред-в праці розпод-ся на технол-но і конструк-ки подібні групи. З групи виділ-ся найб-ш скл-на деталь з цими оз-ми. Якщо її виділити неможливо, то вона спец-но проект-ся, для неї підбир-ся обл-ня, інстр-т, тех-гія, щоб забез-ти без переналадок роботу всіх дет-й групи. Т.я. обробка пред-в кожн. Групи зд-ся за приблизно однак-ю технол-ю і потребує однак. Устат-ня; це дає змогу створ-ти пред-но спец-ні дільниці, підвищ-ти рівень мех-ції і автомат-ї в-ва. Групові м-ди дозвол-ть на 30-50% підвищити прод-ть праці, вигот-ти прод-ю на предметно-замкнутих діл-цях.Створ-ся передумови для переходу до потк. в-ва.

20.Особ-ті орг-ї парт. в-ва і перспективи. У сер. В-ві застос-ся партіон.м-д Пред-ти праці прох-ть обробку партіями, що період-но повтор-ся. Важливо, щоб партія була оптим-ю-заг. вит-ти на її вигот-ня мінім-ні, обчисл-ся у пр-сі операт. Упр-ня в-вом.Вплив вел-ни пред-в праці у партії неоднознач-й: зб-ня забез-є зм-ня к-сті переналагод-нь устат-ня, тому поліп-ся його викор-ня, зм-ся вит-ти на підгот.-заверш. Роботи, спрощ-ся операт. План-ня і облік; але зб-ня партії приз-ть до зб-ня обсягів незав. В-ва, к-сті склад. приміщень- додат. вит-т. А зм-ня партії справляє на еф-ть в-ва протил. вплив.

22.Поток. в-во, осн. оз-ки і еф-ть. Пот.в-во – це високоеф. М-д орг-ї вир. пр-су, при якому він зд-ся в максим. від-сті до пр-пів рац. орг-ї вир. пр-су.Має такі оз-ки: за групою роб. місць закріп-ся обробка чи склад-ня пред-та одного наймен-ня або обмеж-ї к-сті найм-нь конструк-но і технол-но подіб-х пред-в; роб. місця розм-ся посл-но за ходом технол. пр-су; технол. пр-с розбив-ся на опер-ї, на кожн. Роб. місці вик-ся 1 чи кілька схожих опер-й; пред-ти праці перед-ся з опер-ї на опер-ю пошт-но чи невел. Тр-ми партіями згідно з ритмом роботи пот. Лінії, тому досяг-ся вис. ступінь парал-ті і непер-сті; осн. і допом. опер-ї через вуз. Спец-ю роб. місць є високо мех-ними і автомат-ми. Пот. М-ди застос-ся для вигот-ня прод-ї в знач. обсягах і протягом трив. часу, тобто в мас. і вел-сер. в-ві.

23.Клас-я пот. Ліній і їх експл. Особ-ті. Осн. стр-на ланка пот. В-ва- це пот. Лінія (технол. і орг-но виокрем-на група роб. місць, що вигот-є 1 чи кілька подіб.типорозмірів вир-в). Вони клас-ся за оз-ми:1)за номен-ю вигот-х вир-в: однопред-ні (оброб-ся чи збир-ся пред-

мет одного типорозміру прот-м довг. часу -за стійкому випуску вир-в у вел. к-стях, тобто мас. в-во) і багатопред. (закріп-но вигот-ня кількох типороз-в пред-в, подіб-х за констр-єю і тех-єю обробки чи збир-ня –х-ні для сер. В-ва, коли об'єм випуску пред-в одного типороз-ру явл. Недостат-

м для еф. Заван-ті роб. місць лінії). Ост-ні можуть бути постійно-пот. (груп.)- оброб-ся чи збир-ся група спор-них у технол. від-ні пред-в без переналагод-ня обл-ня, чи змін.-пот.- різні пред-ти оброб-ся чи збир-ся посл-но чергуючими партія

ми.2)за ступенем неперерв-ті пр-су: неперервні – пред-ти, що оброб-ся чи збир-ся переміщ-ся по всім опер-ям лінії непер-но, і перервні (прямоточні)-опер-ї не синхроніз-ні, не можуть бути зрівняні по прод-ті, між опер-ми утвор-ся оборот-ні запаси, тому непер-сть поруш-ся, ви-

кор-ся при обробці трудоміст. дет-й на різнотип. Обл-ні; 3) за способом підтри-

мув-ня ритму: лінії з регламентов-м (пред-ти перед-ся з опер-ї на опер-ю через точно зафікс-ний час- з заданим ритмом, що підтрим-ся спец. засобом (конвейером) х-ні для непер.-пот.в-ва) і вільним ритмом(пред-ти з опер-ї на опер-ю перед-ся з відхил-ям від розр-го ритму, заг. ритм забез-ся стабіл. Прод-тю прац-ка на 1 опер-ї лінії чи ритміч.сигна-

ліз-ю, викор-ся в непер.-пот. і прямоточ. В-ві);4) за способом тр-вання пред-в між опер-ми: конвейєрні(для тр-ня та підтри

мки ритму роботи викор-ть тр-ні засоби непер. Дії з механ. Приводом- конв-ри) і неконв-ні(в осн. перерв.-пот. лінії,викор-

му слугує ще безпосер-м місцем вик-ня опер-й(складал. Конв-ри)) і конв-ми зі зняттям пред-в для обробки(х-ні для пр-сів, опер-ї яких вик-ся на технол. устат-ні); 6) в зал-ті від х-ру переміщень: конв-ри з непер-м (має пост. шв-сть і під час роботи не зупин-ся) і пульсуюч. Рухом(під час збир-ня(обробки) предметів несуча час-на стоїть нерухомо і привод-ся в дію період-но через проміжки часу, які дор-ть такту лінії(збир-ня точних машин)).

24.Осн. розр-ві параметри пот. ліній. На підставі ан-зу прод-ї, її обсягу, стану технол. пр-су, можл-й вдоск-ня, маси, габариту вир-в обир-ся певн. Різновид пот. лінії та обч-ся осн. її параметри: такт, ритм, к-сть роб. місць, шв-сть руху конв-ра і інш.Такт-інтервал часу між 2пред-ми, що випуск-ся один за одним: r=Фп: N,Фп- план. Фонд роб. часу лінії за розр-й пер-д, хв; N- об'єм випуску за той же час, шт. Прог-ма запуска (об'єм випуску):Nз=Nв[100:(100-Рт.п.)],

Nв- об'єм випуску вир-в за певн. Час; Рт.п.-%тех-но можл-х втрат виробу.

Якщо є тр-ні партії,то партії сходять з лінії через проміжок часу- ритм лінії:

При проені непер.-пот. лінії пров-ся синхроніз-я(вирів-ня трив-ті опер-й): rпi=ti, ni-деяке ціле число для i-ї опер-ї; ti- трив-ть і-ї опер-ї, хв. Після синх-ції розр-ся к-сть роб. місць на опер-ї і лінії:

Срі= ti:r, ti- трив-ть і-ї опер-ї, хв.Ця вел-на Срі округ-ся до цілого числа і встан-ся прийнятне число роб. місцьСп.Коеф. Завант-ті роб.місць:Кзі= Срі: Спі

Шв-сть конв-ра для непер.-рух. Конв-ра:V=l: r,l-відстань між центрами 2-х суміж. Вир-в на конв-рі, м;якщо перед-ся вироби передаточ-ми партіями:

V=l: R Період конв-ра-дор-є найм-му кратному з числа роб. місць на кожн. Опер-ї. Заг. довжина роб. ч-ни конв-ра зі зняттям виробу і одностор. Розташ-м роб. місць:Lк=Lp(∑ci-1), Lp-відстань між центрами 2-х суміж-х роб. місць; m-к-сть опер-й на лінії; ci- к-сть роб. місць на і-й опер-ї. Довжина роб. зони на і-й опер-ї: Lі=l(ti:r) На опер-х з нестабіл. Часом їх вик-ня і можл-ми затримками утвор-ся резервна зона: Lpі=(ti max - ti)v, Timax-максим.трив-ть і-ї опер-ї.

Заг.довжина роб. діл-ці лінії= сумі операц. роб. зон: Lл=∑(Lі + Lpі).

40.Вир.стр-ра і чин-ки, що її визн-ть. Вир. стр-ра- це склад вир. підрозд-в п-ва із вказанням зв-в між ними.Осн. вир. підроз-м пром. п-ва однозаводск. типу явл. цех (вир-чо,тер-но,адмін. виокрем-на ч-на п-ва, в якій вик-ся визн-й комп-с робіт у від-ті з внутризав.спец-єю).За приз-ям і х-ром вигот-ї прод-ї і вик-х робіт на п-ві виділ-ть осн., допоміж., обслуг., побічне в-во і від-но такі ж цехі. Осн. в-во випускає вироби для поставки зовн. спож-м.Це цехи, що вик-ть визн-ну ч-ну вир. пр-су по перетвор-ню сир-ни, мат-в, полуфаб-в в гот. прод-ю чи робиться ряд стадій вир.пр-су для вигот-ня прод-ї, приз-ї для реал-ції. На б-сті п-в осн. в-во скл-ся з з окр. фаз чи стадій (заготівел.,обробна,збирал.), стадії діл-ся на види в-ва (літейне,звароч.,ковальне)- це клас-ційна катег-я в-ва, що виділ-ся за оз-ю технол.м-ду, який викор-ся при вигот-ні виробу.Допом. в-во вигот-є засоби, необх.для функц-ня осн. в-ва, до нього від-ся цехи, що вигот-ть прод-ю, яка спож-ся всередині п-ва, чи ті, які вик-ть роботи для особ. Потреб (ремонт., інстр.,енергет.). Обслуг.цехи і госп-ва

вик-ть роботи по обслуг-ню осн. і допом. госп-ва(тр-ня, зберіг-ня сир-ни,напів-в,гот.прод-ї).Це склад. госп-во, тр-ні

цехи, саніт.-техн. пристрої. Побічні цехі і госп-во займ-ся перероб-ю і викор-м відходів осн. в-ва. Це цехи в-ва тов-в нар.спож-ня, тарний, буд-й.Вир. стр-ра пром. П-в відріз-ся різнобарв-тю і зал-ть від конструктив-х і технол. особ-й прод-ї, об'ємів її випуску, рівня мех-ї і автомат-ї вир. пр-сів.Чим склад-ше констр-я і тех-гія вир-в, тим склад-ше внурішньозав. Зв-ки і залеж-ті, розгалудженіше стр-ра п-ва.Розміри і маса прод-ї впл-є на вид технол. обл-ня, консрукці. Будівель, тр-ні засоби, розміри і склад склад. госп-в.При знач. об'ємі випуску однор. Прод-ї (мас.і сер. В-во) з'яв-ся умови для поглиб-ня технол. спец-ї, створ-ня предметно і подетал. Вузькоспец-х цехів і вел. в-в. А мал.об'єм дозволяє за рах-к коопер-ня з інш. п-вами бути без деяк. Цехів у вир. стр-рі.Також чим вище рівень спец-ї, тим при інш.рівних умовах, м-ше в його складі різноімен. Цехів і простіше вир. стр-ра. Навпаки, чим б-ш універ-не п-во, тим розгалудж-ше і скл-ше його стр-ра.Коопер-ня з інш. п-ми обмежує різність вир. пр-сів на п-ві. Комплекс.- механ.і автомат-ні п-ва мають у своему складі с-ми машин, пот. і автомат. Лінії.Також впл-є район місцерозташ-ня: п-во у віддал. районі пов. мати розв-ну вир.стр-ру.

41.Види вир.стр-р, ос-ті їх застос-ня. В зал-ті від форми спец-ї осн.цехів розріз-ть: технолог.,предметну,зміш-ну вир. стр-ри п-ва.При технол. стр-рі цехи п-ва спец-ся на вик-ні визн-ї ч-ни технол. пр-су,тобто створ-ся за пр-пом технол. однорід-ті.(літейні, ковальскі, механічні цехи на м\б п-ві); забез-є б-ш повне завант-ня обл-ня, т.я. в таких цехах вигот-ся деталі для всіх вир-в вир.прог-ми; сприяє б-ш повному викор-ню мат-в; полег-є керів-во і маневрув-ня прац-ми через однор-ть технол. пр-сів; сприяє застос-ню прогрес. Технол. пр-сів.Має такі недоліки: багатономен-ть призв-ть до вел. трат часу на переналадку; кожен цех вик-є визн. Опер-ї і його кол-в не несе повної відпов-ті за якість вир-в вцілому, за дотрим-ня строків випуску гот. Прод-ї; знах-ня обл-ня за однор-ми групами призв-ть до нерац. марш-в дет-й,зустріч. перевез-ям, зб-ню трив-ті вир. циклу; усклад-ня операт.- календ. План-ня і диспетчиризації в-ва.(х-на для п-в один. І мілкосер. В-ва, що випускає різну і нес-

тійку номен-ру).При предмет. Стр-рі осн. цехи п-ва спец-ся на вигот-ні я.-н. Виробу, групи однор. Вир-в, вузлів, дет-й з викор-ям різних технол. пр-сів і опер-й.У таких цехах в осн.викор-ся замкнен. Цикл в-ва (ще наз-ть предметно-замкнен.). Позитивне: кожн. Цех чи діл-ця повністю відпов-є за випуск закріпл-ї за ними прод-ї в строк і певн. Якості; обл-ня розташ-не за ходом технол. пр-су→передумови пот. в-ва, скороч-ня трив-ті вир. циклу; спрощ-ня міжцех. Оператив.-календ. план-ня і диспет-ції в-ва.Недоліки: кожн. Цех пов. мати повний компл-т обл-ня →зб-ня заг. к-сті обл-ня; ч-на обл-ня може недозавантаж-сь через мал. об'єм випуску; усклад-ня внутрицех. Кер-во.Предм. Вир. стр-ра х-на для крупносер. І мас. в-ва, які випуск-ть обмеж. Номен-ру вир-в в вел. к-сті.

Найб-ш поширена предм. технол.(зміш) вир. стр-ра, яка х-ся наяв-стю на п-ві осн. цехів,які орган-ні за технол. і предм. Прин-пами.В зал-ті від підроз-лу, який береться в основу побудови вир. стр-ри, вона може бути: цеховою, безцех., корпусною, комбінатскою. За цехов. Стр-рі осн. вир. підроз-м є цех.На невел. П-вах з від-но прост. Пр-сом в-ва застос-ся безцех. Стр-ра, за якої найкруп-м вир. підроз-м є вир. дільниця(група тер-но виокрем-х роб. місць, на яких вик-ся технол-но однор-на робота чи різні опер-ї по вигот-ню однотип. Прод-ї). Діл-цею керує майстер, за сміну прац-є не м-ше 25роб-в, викор-ть при п-ві в 500роб-в. За корпусн. Стр-ри на вел. п-вах, для яких х-ні різні в-ва, що скл-ся з декіл. Однор-х цехів, створ-ся вир. підроз-ли-корпуси. При комбінат. Стр-рі на п-вах з багатоста

дійн. пр-сами в-ва, що х-ся послід-тю переробки сир-ни(металург., текстил.) створ-ся пілроз-ли (переділи), що об'єд-ть конокр. ч-ну вир. пр-су, де вигот-ся закінч. ч-на готов. вир-бу.В зал-ті від наяв-ті і повноти осн. і допом. цехів роз-ть п-ва з комплексною і спеціал-ю стр-ми. При комп. Стр-рі п-во х-ся наяв-тю всього комп-су осн. і допом. цехів; при спец-й – лишн їх ч-ни.

43.Вир.інфрастр-ра,її склад, цілі і завд-ня. Не існ. Одноз-го тлумач-ня щодо вир. ін-ри. Доцільно розг-ти 3підходи: на рівні сутності - сфера застос-нч праці, яка забез-є обіг прод-ї в н\г; на макрорівні - сук-ть г-зей, тобто орг-но відокрем-х одне від п-ва, які мають певну ф-цію

щодо тр-ня, зберіг-ня і реал-ї прод-ї; на мікро - це сук-ть мат. об'єктів, що створ-ть умови для норм. Ходу пр-су сусп. В-

ва.До вир. ін-ри нал-ть підроз-ли, які не беруть безпос-ї участі у створ-ні профільної прод-ї, але своєю д-стю створ-ть умови, необх. Для роботи осн. вир. цехів. До складу вх-ть допом. і обслуг. Цехи, діл-ці і госп-ва; комунік. Мережі; засоби збир-ня і обробки інф-ції; природоох. Споруди. Роль ін-ри у пр-сі сусп. Відтвор-ня насамп-д поляг. У забез-ні умов, необх. Для безпереб-го від-ня пр-в в-ва у часі і просторі.Виступає впл. Силою на еф-ть вир. пр-су: зниж-ня втрат роб. часу, пов. з несвоєч. Постач-м зас-в в-ва; підв-ся мобіл-ть вир. рес-в; зниж-ня запасів на різн. ст-ях вир. пр-су. Вир. ін-ра впл-є на технол-ю, орг-ю, ек-ку п-ва. Вик-ня доп. Пр-сів спец. роб-ми звіл-є осн. роб-в від склад. ф-ій з ослуг-ня обл-ня, підгот-ня інстр-ту, тр-ня мат-в і інш. Це спр-є поглиб-ню спец-ї, підв-ню прод-ті праці, поліп0ню викор-ня потуж-й і якості прод-ї, вдоск-ню обслуг-ня в-ва.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: