Побудова тексту та робота із науковим керівником

На наступному етапі, приступаючи до викладення тексту, необхідно ще раз уважно прочитати її назву, усвідомити проблему, яка повинна бути розв’язана, основну мету даної роботи. Відповідно до завдань дослідження, які відображають її побудовану структуру, слід упорядковувати матеріали, як зібрані заздалегідь, так і ті, які можуть бути знайдені вже під час написання тексту.

Всупереч розповсюдженим думкам, не можна одразу починати її написання зі вступу. Вступ – одна з найбільш відповідальних частин тексту, в якій відображаються у найбільш чіткому вигляді положення, що опрацьовуються у роботі та виносяться на захист. Тому все це остаточно кристалізується на останньому етапі роботи, коли вже досягнута повна ясність у розумінні теми: остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової роботи повністю.

В той же час такі структурні елементи вступу, як об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження проробляються першочергово, адже вони є ключовими для розуміння теми роботи, смислу дослідницької діяльності та логічної послідовності дослідження. Не можна обійтися також без базових уявлень про актуальність обраної теми.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, а тому на початку роботи над розділом необхідно виокремити його головну ідею та тези кожного підрозділу. По мірі розкриття їх треба підтверджувати фактами, думками вчених, науковців, практиків, а також результатами власного емпіричного дослідження, якщо таке передбачено.

Не можна робити безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення. Тим більше не можна “лити воду”, робити текст заради тексту. Весь текст розділу чи підрозділу має бути підпорядкований головній ідеї, окремі його частини мають бути пов’язані між собою логічно. Кожний наступний абзац має бути пов’язаний з попереднім текстуально, смисловими переходами – для того, щоб текст читався, як єдине ціле, а не був набором тверджень. Один висновок не повинен суперечити іншому, а лише підсилювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текст втратить свою єдність.

Всі запозичені твердження, факти та цитати, ілюстративний матеріал (таблиці, схеми, діаграми) потребують посилань на джерела, звідки вони запозичені. Посилання робляться у тексті у квадратних дужках на зразок [1, с. 2-4], де перша цифра – номер джерела у загальному списку використаних джерел, а друга – номер конкретної сторінки чи сторінок, на яких знаходиться інформація. Не можна посилатися на чужі посилання: посилатися можна лише на те джерело, яке увійшло до списку використаних джерел й було реально використане.

При формуванні тексту наукової роботи треба дотримуватися наукового стилю викладання. Не допускається використання побутового або публіцистичного стилю чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.

Стилістичні вимоги до видів науково-дослідної роботи студента складаються з двох елементів: рівень мови та стиль або так званий “академічний етикет”.

Найбільш характерною особливістю письмової наукової мови є формально-логічний виклад матеріалу, тобто побудова тексту в формі роздумів та доказів. Академічний етикет передбачає вичерпну доказовість висунутих положень, змістовну завершеність, цілісність та зв’язаність тексту. Це досягається за допомогою спеціальних мовних засобів відображення логічних взаємозв’язків. Серед таких засобів слід назвати функціональні зв’язки (переважно вступні слова та обороти): послідовність розвитку думки відображається за допомогою слів “на початку”, “передусім”, “потім”, “по-перше”, “по-друге”, “отже”, “так” та ін.., суперечливі відносини — словами “однак”, “тим часом”, “проте”, “але втім”; причинно-наслідкові зв’язки — словами “відповідно”, “тому”, “завдяки цьому”, “внаслідок того”, “завдяки цьому”, “відповідно до цього”, “окрім того”,; перехід від однієї думки до іншої — “перш ніж перейти до...”, “звернімося до …», “розглянемо”, “зупинимося на…”, “розглянувши …, перейдемо до”, “необхідно зазначити”, та ін.., підсумовування відображається за допомогою слів “отже”, “таким чином”, “підбиваючи підсумки”, “на підставі результатів проведеного дослідження можна зробити висновки” та ін. Аргументуванняяк логічний процес, суть якого – довести істинність власних суджень (тезу доказу) за допомогою інших суджень (аргументів, доказів) є важливим елементом будь-якої наукової роботи.

Зазначені слова та обороти не завжди прикрашають викладення, однак стилістично прийнятні та необхідні у науковому тексті. Наприклад, якщо автор починає абзац зі слова “в дійсності” або “насправді”, то читач налаштовується на сприйняття подальшого тексту як доказу положень, викладених вище. Слова “проте”, “з іншого боку” налаштовують на очікування протиставлення, заперечення зазначеного вище. В наукових роботах такі слова використовуються для експліцитного виразу логічних взаємозв’язків, які інакше виразити неможливо. Іноді такі слова мають додаткову функцію рубрикаторів тексту, оскільки сприяють більш глибокому логічному структуруванню.

Науковий текст відрізняється прагматичною спрямованістю на кінцевий результат. Тому в наукових роботах застосування слів має бути виваженим та максимально чітким, позбавленим стилістичних прикрас. Такий текст не передбачає художності, епітетів, метафор, емоційних засобів вираження. Принципову роль у науковому тексті відіграють спеціальні терміни, які необхідно використовувати у їх точному значенні, в необхідному місці. Не варто змішувати термінологію різних наук. Використовуються не лише окремі слова-терміни але й певні фразеологічні обороти, які перетворилися в певні терміни. Це такі усталені словосполучення як “державне регулювання”, “соціально-економічний розвиток” тощо.

Характеризуючи синтаксичну побудову наукового тексту, необхідно відзначити, що логічна цільність та зв’язність його частин потребує використання складних речень. Для них характерна розгалужена синтаксична система зі сполучниками та зв’язниками. Не варто прагнути до спрощення синтаксису свої роботи, так як це призводить до втрати логічності. Разом з тим, синтаксична структура речень не має бути занадто складною.

Стиль викладення матеріалу – це стиль безособового монологу, позбавленого емоційного забарвлення, патетики. Відповідним має бути і лексикон: при роботі над літературними науковими джерелами слід запозичувати не лише матеріали, але й їх стилістику. Водночас твердження та аргументи повинні бути точними, чіткими та зрозумілими як студенту – автору роботи, так тим, хто буде читати й оцінювати роботу та заслуховувати виступ по її захисту. Внаслідок цього не слід писати того, чого сам не зрозумів, не зміг “пропустити через себе”. Отже, стиль є проявом наукової культури дослідника та ступеня опанування ним обраної теми.

В тексті не повинно бути виразів на кшталт: “я вважаю”, “мені здається”, “у нас прийнято” та т. ін. Замість них рекомендуються вирази: “на думку автора роботи”, “вважається доцільним”, “як свідчить проведений аналіз” тощо.

Матеріал роботи викладається спочатку у чорновому варіанті. Чернетка як окремої складової (розділу та ін.) так і всієї роботи передається на аналіз та редагування науковому керівнику. Саме керівник остаточно затверджує зміст тексту та визначає можливість здійснення подальшої роботи, вимагаючи, у разі необхідності, переструктурування, додавання матеріалу, коригування висновків, виправлення змістовних помилок, подання різних точок зору, акцентуації уваги та головних чи проблемних моментах тощо. Це стосується всіх змістовних складових роботи – вступу, основної частини, висновків.

Науковий керівник перевіряє також дотримання вимог оформлення роботи, зокрема – структурування вступу, наявність проміжних висновків, стан реалізації задекларованих завдань, оформлення посилань на використані джерела у тексті роботи та списку використаних джерел, додатків, титульного аркушу тощо.

Але науковий керівник залишає за студентом право на власну композицію роботи у межах затвердженого плану та аргументацію його висновків, точок зору, які виносяться на захист. Коригування тексту робиться керівником не більше 2-3 разів, адже у іншому випадку остаточний текст не буде носити характеру самостійної роботи студента.

В цілому робота наукового керівника зі студентом містить:

· надання допомоги студентові в розробці календарного графіка роботи на весь період її виконання;

· загальну консультацію з тематики роботи і принципів її написання;

· допомогу у підборі літератури та написання плану;

· обговорення дослідницьких питань по аспектам роботи, ключових ідей, напрямів та проблем;

· моніторинг стану написання роботи та перевірку поточних результатів, орієнтуючись на затверджений кафедрою графік написання та здачі робіт;

· коригування тексту та шліфування основних положень роботи: елементів вступу, ключових тез висновків;

· допомогу у проведенні емпіричного дослідження та обробки його результатів;

· підсумкову перевірку роботи, оцінку її готовності до захисту;

· підготовку роботи та самого студента до захисту;

· участь у роботі комісії із захисту студентом курсової роботи.

Зустрічі студента з науковим керівником мають бути регулярним, плідними та відбуватися за ініціативою самого студента, який знає й дотримується затвердженого кафедрою графіка написання та здачі робіт. До консультації з науковим керівником слід готуватися, продумувати питання, а під час консультації – уважно слухати та записувати зауваження, поради, підказки. Допускається полеміка з відстоюванням точки зору на те чи інше науково-практичне питання, підхід, але врахування зауважень і виправлення помилок збоку студента є обов’язковим для успішної роботи.

Загалом праця над курсовою роботою для успішності та зручності її виконання повинна бути поділена на певні етапи, підпорядковані, передусім, логіці навчально-наукового дослідження.

Отже, виконання роботи включає наступні етапи:

4. Вивчення літературних джерел із теми дослідження;

5. Затвердження плану (змісту) курсової роботи;

8. Збір емпіричного матеріалу (аналіз документів, проведення спостережень, опитувань тощо);

10. Перевірка керівником першого варіанту роботи;

11. Внесення змін до тексту (іноді й до плану) роботи;

12. Оформлення остаточного варіанту роботи згідно вимог;

13. Подання готової курсової роботи на кафедру (за 1 тиждень до захисту).

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: