Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ЗАСОБИ СИМПТОМАТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ





ЖАРОЗНИЖУЮЧІ ПРЕПАРАТИ

За останніх 20 років доведена небезпека для дітей більшості жарознижуючих засобів, що застосовувалися раніше. Із списку жарознижуючих виключені амідопірин, антипірин, фенацетин. При грипі, інших ГРВІ і вітряній віспі не використовується ацетилсаліцилова кислота (Аспірин) зважаючи на доведений зв'язок її застосування з розвитком синдрому Рея, летальність при якому дуже висока. Як без рецептурний жарознижуючий не використовується метамізол натрію (Анальгін), що пов'язане з небезпекою розвитку агранулоцитозу і колаптоїдного стану з гіпотермією; цей препарат використовується тільки як знеболююче або для швидкого зниження температури за особливими показаннями. У дитячій практиці не повинні застосовуватися засоби, що містять споріднений Аспірину салициламид, свічки Цефекон-М (з амідопірином) і свічки Цефекон (з фенацетином).

Як жарознижуючі у дітей використовуються тільки парацетамол і ібупрофен, а також літична суміш. Парацетамол – найбільш безпечне жарознижуюче. Його дають в разовій дозі 10–15 мг/кг, добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг. Парацетамол в розчині (в т.ч. дитячі форми: сироп, гранулят для приготування розчину, шипучі пігулки) діє вже через 30–60 хвилин, в свічках його дія наступає пізніше – через 2–3 години, їх зручно вводити на ніч.

Ібупрофен використовують всередину в дозі 5–10 мг/кг на прийом.

Літична суміш застосовується при необхідності швидко знизити температуру – вводять в/м по 0,5–1,0 мл 2,5% розчинів аминазина і Піпольфену (або, що менш бажано, Анальгіну 50% р-н 0,1–0,2 мл/10 кг).

ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕЙРОВЕГЕТАТИВНОГО ЗАХИСТУ:

дроперидол: разова доза – 0,1 мг/кг маси (0,3–0,5 мл 0,25% розчину);

дофамин (Допамін): тільки в/в 3–5 мкг/кг в 1 хвилину.

ЗАСОБИ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ПРИ РИНІТІ

Фізіологічний (0,9%) розчин натрію хлориду:

вводиться в кількості 1–3 мл в кожну ніздрю в положенні дитини лежачи на спині з головою, що звішується вниз.

Судинозвужувальні краплі (ксилометазолин, нафазолин, оксиметазолин):

• діти 0–2 років: 0,01% (Назівін);

• діти 2–6 років: 0,025% (Назівін);

• діти 6–12 років: 0,05%: (Длянос, Отривін, Галазолін

Санорин, Назівін);

• діти старше 12 років: 0,1% розчинів тих же засобів;

• діти будь-якого віку: краплі Віброцил (в 1 мл міститься 0,25 мг диметиндена малеата і 2,5 мг фенілефріна).

Назальні судинозвужувальні спреї (дітям старше 6 років):

• Фервекс-спрей від нежиті (0,05% оксиметазолин);

• Назол (0,05% оксиметазолин)

• Длянос (ксилометазолин 0,1%):

• Віброцил (фенилэфрин 0,025%, диметидин 0,025%).

Оральні препарати, що зменшують секрецію слизової оболонки носа:

• Фервекс для дітей (Фенірамін 10 мг + парацетамол 280 мг + аскорбінова кислота 0,1 г) – дітям, старшим 6 років;

• Рінопронт – капсули (фенілефріна 20 мг + карбиноксаміна 4 мг) – дітям, старшим 6 років;

• Рінопронт – сироп (фенілпропаноламіна 16,7 мг + карбиноксаміна 1,3 мг) дітям грудного віку;

• Кларіназе (лоратадина 5 мг + псевдоефедрину 120 мг) – дітям, старшим 12 років.

 

 

ПРОТИКАШЛЬОВІ І ВІДХАРКУВАЛЬНІ ЗАСОБИ

Раціональний вибір відхаркувальних і протикашльових препаратів вимагає знання як їх властивостей і фармакокінетики, так і патогенетичних механізмів, лежачих в основі кашлю і виділення харкотиння.

В даний час на фармацевтичному ринку є безліч препаратів, що так чи інакше впливають на кашель.

ПРОТИКАШЛЬОВІ ПРЕПАРАТИ

Протикашльові засоби – лікарські препарати, що пригнічують кашльовий рефлекс. Терапевтичний ефект досягається за рахунок зниження чутливості рецепторів трахеобронхіального дерева або в результаті пригноблення кашльового центру довгастого мозку. Показаннями до їх застосування є сухий дратівливий, болісний кашель, який спостерігається при гострому ларингіті, трахеїті, бронхіті, при грипі, ГРВІ, а також кашель і болі при сухому плевриті. Ці засоби протипоказані при вологому кашлі з рясним харкотинням, легеневих кровотечах, порушенні функції миготливого епітелію. Крім цього, ряд препаратів мають додаткові протипоказання. Протикашльові препарати центральної дії пригнічують кашльовий рефлекс за рахунок пригноблюючої дії на кашлевий центр довгастого мозку.

Ненаркотичні протикашльові препарати центральної дії також впливають на кашльовий центр, але не викликають звикання і лікарської залежності, тому широко використовуються у дітей.

Ненаркотичні протикашльові препарати центральної дії:

Синекод (бутамират). По вираженості придушення кашлю Синекод близький до кодеїну. Викликає також деяку бронхоспазмолитическое дію, покращує показники ФВД і нормалізує газовий склад крові. Побічні явища: дерматит, нудота, діарея, запаморочення (рідко).

Дозування: Краплі для дітей: 4 рази на день дітям у віці від 2 мес до 1 року – по 10 крапель; 1–3 років – по 15 крапель; старше за 3 роки – по 25 крапель. Сироп: 3 рази на день дітям у віці від 3 до 6 років – по 5 мл; від 6 до 12 років – по 10 мл; старше 12 років – по 15 мл. Депо-пігулки 50 мг (проковтувати цілком): дітям старше 12 років – по 1 пігулці 1–2 рази на день.

Глаувент (глауцина гидрохлорид) – алкалоїд рослинного походження, надає протикашльову дію (перевершує кодеїн); володіє протисудомною активністю. Не пригноблює дихання, не впливає на моторику кишечника, артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень.

Побічні явища: запаморочення, нудота.

Дозування: драже 0,01–0,04; дітям, старшим за 4 роки по 1 драже 3 рази на день після їжі.

Тусупрекс, Пакселадин (окселадина цитрат) – не надає снодійного ефекту, не впливає на дихальний центр.

Дозування: капсули 40 мг; сироп 10 мг/5 мл – 30 мг/кг

Седотуссин (пентоксиверин) – надає протикашльовий ефект, слабо виражену бронхолітичну дію, місцевоанестезуючу дію, антихолінергичний ефект (при прийомі великих доз).

Дозування: дітям у віці, старшим 1 року, свічки – 8 мг 1 раз на добу, у віці 2–6 років свічки – 20 мг 1–2 рази на добу; старшим 6 років – у вигляді розчину для прийому всередину – 20 мг не більше 3 разів на добу (у 1 мл – 1,5 мг).

Фервекс від сухого кашлю (15 мг декстрометорфана + 300 мг парацетамола + 150 мг аскорбінової кислоти) – надає протикашльовий ефект, зіставний з таким кодеїну. Дозування: дітям 6–12 років 1 табл. 3–4 рази на день); дітям 2–6 років (за рецептом) дають по 1/2 пігулки 3–4 рази на день.

Протикашльові препарати периферичної дії викликають гальмування кашльового рефлексу за рахунок зниження чутливості рецепторів трахеобронхіального дерева. По силі і тривалості вони поступаються препаратам центральної дії.

Ненаркотичні протикашльові препарати периферичної дії

Лібексин (преноксиндиазина гидрохлорид) Побічні явища: сухість в роті, нудота, діарея, дерматити, кропив'янка, набряк Квінке. Дозування: 25–50 мг 3–4 рази на день.

Льовопронт (леводропропиз) надає виражену периферичну протикашльову дію, в т.ч. при роздратуванні С-рецепторов гістаміном і іншими медіаторами. Перевершує дію Лібексину. Побічні явища (рідко): нудота, пронос, печія, стомлюваність, головний біль, сонливість. Дозування: сироп 30 мг/5 мл, краплі 60 мг/мл; вводять 1–3 рази на день дітям 2–12 років сироп по 1 мг/кг, старшим 12 років – по 10 мл сиропу або по 20 крапель.

Геліцидін є мукопротеїном, отриманим з Helіx pomatіa L. Дозування: 3 рази на день дітям з масою тіла до 12 кг – по 0,5 ч.л.; 12–15 кг – по 1 ч.л.; 15–25 кг – по 1 д.л; 25–50 кг – по 1 ст.л.

Протикашльові комбіновані препарати:

Туссин плюс (декстрометорфан + гвайфенезин) має протикашльовий ефект, а також знижує в'язкість харкотиння, підвищує активність війчастого епітелію, надаючи відхаркувальну дію. Побічні явища (рідко): нудота, блювота, болі в животі, діарея, сонливість. Протипоказання: хронічні захворювання серцево-судинної системи, артеріальна гіпертонія, дихальна недостатність, захворювання щитовидної залози, цукровий діабет.

Дозування: дітям у віці від 2 до 6 років – по 0,5 ч.л. 3–4 рази на добу; від 6 до 12 років – по 1 ч.л. 3–4 рази на день; старше 12 років – по 2 ч.л. сиропу 3–4 рази на день. Препарат призначається після їжі.

Стоптуссин (бутамират + гвайфенезин) пригноблює кашльовий рефлекс, а також має периферичну місцевоанестезуючу дію, що забезпечує протикашльовий ефект. Препарат надає деяку бронхолітичну дію. Гвайфенезин, що входить в нього, знижує в'язкість харкотиння і покращує його відходження. При прийомі препарату кашель стає менш частим. Побічні явища: при прийомі в передбачених дозуваннях побічних явищ не виявлено. Дозування: дітям з масою тіла до 7 кг – по 8 крапель 3–4 рази на добу; 7–12 кг – по 9 крапель 3–4 рази; 12–20 кг – 14 крапель 3–4 рази; 30–40 кг – 16 крапель 3–4 рази на день; 40–50 кг – по 25 крапель 3 рази на день. Краплі попередньо розчиняють в рідині (вода, чай, фруктовий сік).

Бронхолітін (глауцин, ефедрин, лимонна кислота, масло базиліка) – комбінований препарат, який надає протикашльовий, бронхолітичний і протимікробний ефекти. Побічні явища: пов'язані з наявністю в препараті ефедрину –тремор, збудження і серцебиття. Протипоказання: гіпертонія, органічні захворювання серця, серцева недостатність, порушення сну, тиреотоксикоз, феохромоцитома; протипоказаний дітям у віці до 3-х років. Дозування: 3 рази на день дітям 3–10 років – 5 мл, старше 10 років – 10 мл.







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.