|
|
Технологічна карта утримання квітників з кущових і кореневищних багаторічників
Література: 1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство: учеб. [для вузов] / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. – М.: Агропромиздат, 1988. – 223 с. 2. Бунін В.О. Квітникарство: довідник // В.О. Бунін. – Львів: Світ, 1994. – 152 с. 3. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: підруч. / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2005. – 456 с. 4. Ландшафтна архітектура: довідник термінів / В.П. Кучерявий, Р.Б. Дудин, Т.М. Левусь. – Львів: Компанія «Манускрипт», 2010. – 156 с. 5. Лаптев А.А. Справочник работника зеленого строительства / А.А. Лаптев, Б.А. Глазачев, А.С. Маяк. – К.: Будівельник, 1984. – 152 с. 6. Николаевская З.А. Садово-парковый ландшафт / З.А. Николаевская. – М.: Стройиздат, 1989. – 344 с. 7. Озеленение населенных мест: справочник / [В.И. Ерохина, Г.П. Жеребцова, Т.И. Вольтруб и др.]; под ред. В.И. Ерохиной. – М.: Стройиздат, 1987. – 480 с. 8. Рандушка Д. Цветовой атлас растений / Д. Рандушка, Л. Шомшак, И. Габерова. – Братислава, Изд-во «Обзор», 1990. – 412 с. 9. Рубцов Л.И. Справочник по зеленому строительству / Л.И. Рубцов, А.А. Лаптев. – К.: Будівельник, 1968. – 280 с. 10. Теодоронский В.С. Садово-парковое строительство и хозяйство: учеб. [для техникумов] / В.С. Теодоронский, А.И. Белый. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Стройиздат, 1989. – 351 с. 11. Типові технологічні карти по утриманню міських зелених насаджень / Академія комунального господарства ім. К.Д.Памфілова. – М.: Стройиздат, 1986. – 516 с. 12. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду / Д.Г. Хессайон. – М.: Кладезь-Букс, 2002. – 128 с.
Лабораторна робота № 10
Тема заняття. Розрахунок оптимальної рекреаційної ємності садово-паркових об’єктів різного функціонального призначення. Мета заняття. Засвоїти основні поняття оптимального використання рекреаційних територій та методи розрахунку основних показників. Оптимальна рекреаційна ємність садово-паркового об’єкта – це кількість рекреантів, які, перебуваючи на території парку, скверу тощо не завдають шкоди оточуючому середовищу. Основні терміни та поняття: Комплексна зелена зона міста (КЗЗМ) – це науково обґрунтована сукупність територій у межах населених місць і за містом, яка включає зелені насадження, водні простори та інші елементи природного ландшафту, які є своєрідним екологічним каркасом планувальної структури міста і забезпечує рекреаційні, санітарно-гігієнічні, естетичні та соціальні функції з метою створення здорового оточуючого середовища для праці і відпочинку населення. Рекреаційна ємність одиниці площі – це максимальна з урахуванням видів відпочинку кількість людей, які можуть одночасно використовувати дану одиницю площі для відпочинку, не викликаючи деградації екосистем і не вносячи психологічного дискомфорту (люд./га). Рекреаційне навантаження – показник числа відвідувачів парку (об’єкта) на одиницю площі території, при якому забезпечується збереження природних компонентів середовища та її культурно-історичних цінностей; при підвищенні навантажень відбувається деградація паркового ландшафту, погіршення психофізіологічного комфорту відвідувачів, часткове руйнування МАФ, скульптури, рослинних угруповань. Норма рекреаційного навантаження – ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих на природні комплекси. Критичним вважається таке навантаження, при підвищенні якого відбувається порушення структури ландшафту і його функцій. Залежить від кількості об’єктів рекреації, їх розмірів та розташування в планувальній структурі міста. Допустиме рекреаційне навантаження: 50-100 осіб/га – для міських парків та садів; 5-10 осіб/га – для лісопарків; 1-5 осіб/га – для рекреаційних лісів. У разі перевищення норми рекреаційного навантаження слід проводити заходи планувального характеру. Рекреаційна дигресія – погіршення стану природних комплексів під впливом інтенсивного використання їх для масового відпочинку населення. Найбільшою мірою проявляється в зонах відпочинку, приміських лісах, лісопарках. Розвивається при перевищенні гранично допустимого рекреаційного навантаження в результаті витоптування та механічного пошкодження рослинного покриву, опіків ґрунту від вогнищ, засмічення середовища, відлякування тварин. Супроводжується розвитком ерозійних процесів, порушенням здатності біоценозів до самовідновлення і самоочищення. Виділяють п’ять стадій рекреаційної дигресії насаджень. Для виконання завдання необхідно вирішити запропоновані задачі згідно варіантів табл. 12. Таблиця 12 Завдання для самостійної роботи студентів
Приклади вирішення задач
Визначити загальну кількість населення, що може відвідувати парк культури та відпочинку міста, чисельністю 800 тис. чол. Загальна кількість відвідувачів парку Пзаг., що входить в систему озеленення міста, розраховується за формулою:
де Н – перспективна чисельність населення міста, тис. чол.; К – коефіцієнт одночасного відвідування парків; він залежить від типу міста, його величини, наявності підприємств із шкідливими викидами, природних якостей території і складає 0,10-0,15 – для міських парків, 0,10-0,20 – для заміських парків.
Визначити одночасне відвідування міського парку, що проектується при загальному відвідуванні 2000 чол. Одночасне відвідування парку розраховується за формулою:
де К1 – коефіцієнт розподілу відвідувачів між парками системи озеленення міста від долі загального відвідування парків. Наприклад, якщо на долю даного парку припадає 15% відвідувачів міста, то К1 = 0,15. К2 – коефіцієнт змінності відвідувачів парку. К2 = 1,5-2,0 для міських парків; К2 = 1,0-1,2 – для заміських парків.
Розрахувати рекреаційне навантаження міського парку площею 30 га при одночасному відвідуванні 5000 чол. Рекреаційне навантаження розраховується: - для міських парків - - для заміських парків - Оптимальним вважається рекреаційне навантаження, яке не перевищує для міських парків 100 чол./га, для заміських – 10 чол./га.
Розрахувати площу зеленої зони міста М з кількістю жителів 1 млн. чол., лісистість – 25%. Площа зеленої зони міста (М) розраховується за формулою: М = де a – норматив площі на 1000 жителів; b – населення міста в найближчій перспективі, тис. чол.; c – коефіцієнт, що залежить від лісистості району. а: більше 500 тис. чол. = 130 га/тис. чол.; 100-500 тис. чол. – 110 га; 50-100 тис. чол. – 90 га; 10-50 тис. чол. – 70 га; менше 10 тис. чол. – 50 га/тис. чол. З лісистістю 25% - коефіцієнт 1; 20-25% - 0.9; 15-20% - 0.75; 12-15% - 0.65.
Література: 1. Архитектурная композиция садов и парков / [под общ. ред. А.П. Вергунова]. – М.: Стройиздат, 1980. – 254 с. 2. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование: учеб. пособие [для вузов по спец. «Архитектура»] / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. – М.: Высш. школа, 1991. – 240 с. 3. Ландшафтна архітектура: довідник термінів / В.П. Кучерявий, Р.Б. Дудин, Т.М. Левусь. – Львів: Компанія «Манускрипт», 2010. – 156 с. 4. Руководство по проектированию парков / [И.Н. Руденко и др.]. – Минск: Полымя, 1980. – 140 с. 5. Строительство и реконструкция лесопарковых зон: на примере Ленинграда / [В.С. Моисеев, Л.Н. Яновский, В.А. Максимов и др.]. – Л.: Стройиздат, 1990. – 288 с. 6. Тюльпанов П.М. Лесопарковое хозяйство / П.М.Тюльпанов. – Л.: Стройиздат, 1978. – 344 с. ІІ. ДОДАТКИ Додаток 1   ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
,