Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема №1: «ХВОРОБИ ПРЯМОЇ КИШКИ: ГЕМОРОЙ, ПАРАПРОКТИТ, ТРІЩИНА ВІДХІДНИКА»





 

Актуальність теми.

Геморой посідає перше місце серед проктологічних захворювань: поширеність його серед дорослих становить 30–50%, крім того 10% населення земної кулі зверта ється до лікарів з приводу геморою, а в розвинених країнах цю патологію виявляють у 60% населення. Найчастіше хворіють чоловіки у віці від 30 до 50 років. Частота ректальних кровотеч в структурі захворювань травної системи становить 20%, біль шість з яких спричинені гемороєм. 10–20% хворих на геморой потребують хірур гічного лікування.

Частка гострого парапроктиту в структурі захворювань прямої кишки становить 20–40%. Захворювання спостерігають переважно в осіб репродуктивного віку, чоловіки хворіють в 1,5 рази частіше жінок.

Від прямокишкових нориць страждає до 4% населення. Цю патології спостерігають у 30% хворих проктологічного профілю.

Тріщина відхідника за частотою (11,7%) посідає третє місце серед проктоло гічних захворювань після геморою та парапроктиту. Найчастіше хворіють жінки у віці 20–50 років.

Випадання прямої кишки — рідкісне проктологічне захворювання.

 

Мета.

1. Розуміти патогенез та анатомічні передумови виникнення основних прокто логічних захворювань: геморою, гострого та хронічного парапроктиту, тріщини від хідника, випадання прямої кишки.

2. Проводити огляд навколовідхідникової ділянки та пальцеве дослідження прямої кишки.

3. Проводити диференційний діагноз захворювань, які супроводжуються синдромом болю в ділянці відхідникового каналу.

4. Розуміти основні принципи та знати техніку виконання основних інструмен тальних методів дослідження прямої кишки (аноскопії, ректорорамоскопії, фіброко лоноскопії, іригографії, фістулографії) та вміти інтерпретувати отримані результати.



5. Засвоїти лікувальну тактику при гострих і хронічних проктологічних захворюваннях.

6. Засвоїти основні принципи оперативних втручань при геморої, гострому та хронічному парапроктиті, випаданні прямої кишки, знати можливі ускладнення оперативного лікування та заходи їх профілактики.

7. Розуміти основні принципи малоінвазивних втручань при хронічному геморої.

8. Демонструвати володіння морально деонтологічними принципами медичного працівника та принципами фахової субординації.

 

Студент має знати:

1. Будову прямої кишки, особливості її кровопостачання, анатомію промежини.

2. Топографічну анатомію прямої кишки. Клітковинні простори промежини та шляхи поширення гнійних процесів. Механізми функціонування замикального апарату прямої кишки.

3. Особливості проведення фізикального й інструментального обстеження хворих проктологічного профілю.

4. Техніку виконання клізм, сидячих ванночок.

5. Фармакологічні властивості антибіотиків, венотоніків, засобів місцевого застосування (супозиторії, мазі).

6. Основні принципи оперативних втручань на прямій кишці.

7. Класифікацію геморою.

8. Методи лікування при різних формах геморою. Тактику лікування. Показання до операції. Типи оперативних втручань.

9. Малоінвазивні методи лікування геморою.

10. Диференційну діагностика геморою з іншими захворюваннями прямої кишки.

11. Ускладнення геморою.

12. Патогенез гострого та хронічного парапроктиту, їх наслідки.

13. Класифікацію парапроктиту.

14. Диференційну діагностику різних видів парапроктиту.

15. Методи обстеження при парапроктиті.

16. Методи лікування при різних формах парапроктиту.

17. Показання до оперативного лікування, особливості оперативних втручань при парапроктиті залежно від локалізації вогнища, ходу нориці.

18. Диференційну діагностику тріщин прямої кишки.

19. Методи обстеження при тріщинах прямої кишки.

20. Методи лікування тріщин прямої кишки. Показання до оперативних втручань.

 

Студент має вміти:

1. Проводити огляд навколовідхідникової ділянки та пальцеве дослідження прямої кишки.

2. Проводити диференційну діагностику захворювань, які супроводжуються синдромом болю в ділянці відхідникового каналу.

3. Оцінювати результати іригографії, фістулографії.

4. Обрати лікувальну тактику при гострих та хронічних проктологічних захворюваннях.

5. Надати першу допомогу при ректальній кровотечі.

6. Призначити лікування при гострому геморої, тріщині відхідника, парапроктиті, випаданні прямої кишки.

7. Проводити догляд і лікування хворих проктологічного профілю в післяопераційному періоді.

8. Демонструвати володіння морально деонтологічними принципами медичного працівника та принципами фахової субординації.

 

Термінологія.

 

Термін Визначення
Геморой патологічне збільшення кавернозних тілець прямої кишки, що проявляється періодичними кровотечами з них, їх випа данням і/або запаленням
Тріщина відхідника лінійний або еліпсоподібний дефект слизової оболонки відхідника, який виникає спонтанно
Гострий парапроктит гостре запалення навколоректальної клітковини, зумовлене поширенням запального процесу з анальних крипт і аналь них залоз
Хронічний парапроктит (нориця прямої кишки) хронічний запальний процес в анальній крипті, міжсфінк терному просторі та параректальній клітковині з формуван ням норицевого ходу. Уражена крипта є при цьому внутрішнім отвором нориці

 

Викладення теми.

Геморой— патологічне збільшення кавернозних тілець прямої кишки, що проявляється періодичними кровотечами з них, їх випаданням і/або запаленням.

 

Анатомічні особливості.

Кавернозна тканина прямої кишки закладається на 7–8 му тижні ембріональ ного розвитку і в нормі бере участь у формуванні замикального апарату (додаткова герметизація) відхідникового каналу. Внутрішні гемороїдальні вузли у відхідниковому каналі розташовані в задньопрохідних (морганієвих) складках переважно в 3 зонах, що відповідають 3.00, 7.00, 11.00 за циферблатом у разі положення пацієнта лежачи на спині, та під шкірою промежини навколо відхідника (зовнішні гемороїдальні вузли). Гістологічно складаються з чисельних кавернозних порожнин, з великою кількістю артеріовенозних анастомозів. Кавернозні тільця містять поперечні спо лучнотканинні перемички, які забезпечують їх еластичність і утримують у відхідни ковому каналі, їх розрив сприяє пролабуванню та випаданню гемороїдальних вузлів при геморої. Внутрішні гемороїдальні вузли отримують кровопостачання від кінцевих гілок верхніх прямокишкових артерій, які умовно проходять по непарних цифрах циферблату. Зовнішні гемороїдальні вузли кровопостачають гілки нижніх прямокиш кових артерій (басейн внутрішньої соромітної артерії). Венозний відтік відбуваєть ся в однойменні вени.

 

Етіологія та патогенез.

Причиною розвитку геморою є два основні чинники: судинний і механічний. В основі судинного чинника лежить дисфункція між притоком крові по артеріях до кавернозних тілець, що є основою гемороїдального вузла, і відтоком по кавернозних венах, що призводить до збільшення розмірів кавернозних тілець — субстрата роз витку геморою. Ці зміни відбуваються найчастіше під дією таких чинників, як сидя чий спосіб життя, неправильне харчування, закрепи, вагітність, зловживання алко голем.

Під дією несприятливих чинників і зі збільшенням розмірів гемороїдальних вузлів поздовжній м’яз підслизового шару прямої кишки, що утримує гемороїдальні вузли у відхідниковому каналі, поступово розтягується, і в ній відбуваються дистро фічні зміни. Унаслідок збільшення розмірів кавернозних тілець і зсуву гемороїдаль них вузлів в дистальному напрямку відхідникового каналу розвивається геморой (механічний чинник).

Фактори ризику розвитку геморою:

– закрепи, натужування;

– тривала діарея;

– вагітність, пологи;

– спадковість;

– малорухомий спосіб життя;

– тривале перебування в положенні сидячи;

– підняття вантажів;

– споживання гострої їжі;

– зловживання алкоголем.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.