|
Основні клінічні прояви геморою (залежать від перебігу, стадії та наявності ускладнень).Кровотеча. Найхарактернішим симптомом геморою є періодичне виділення крові із заднього проходу. Ректальні кровотечі при геморої розрізняють за трива лістю, характером і кольором. Найчастіше спостерігають виділення яскраво черво ної крові під час дефекації або відразу після неї. Набагато рідше кровотеча із задньо го проходу відбувається між дефекаціями. Випадання гемороїдальних вузлів є другим за частотою симптомом, характерним для геморою. Між збільшенням тривалості захворювання, його стадією і частотою випадання гемороїдальних вузлів є пряма залежність. У початкових стадіях гемо роїдальні вузли самостійно вправляються у відхідниковий канал, а в пізніх — потрібне ручне вправлення або вони постійно випадають з відхідникового каналу. Больовий синдром не є характерною ознакою хронічного геморою. Проте під час виникнення болю потрібно визначити його тип, з’ясувати, чи є він гострим чи хронічним і як виявляється його інтенсивність при спорожненні прямої кишки. Тупий постійний біль характерний для тривалого перебігу захворювання з частими загост реннями. Біль після дефекації характерніший для гострого тромбозу внутрішніх ге мороїдальних вузлів і тріщини відхідника. Таким чином, якщо основною скаргою пацієнта є больовий синдром, потрібно шукати інші причин. Дискомфорт і свербіж навколовідхідникової ділянки. Дискомфорт і свербіж відхідника, особливо виражені у пацієнтів із синдромом подразненої товстої кишки або іншими функціональними захворюваннями травного тракту, є характерними ознаками пізніх стадій захворювання. Свербіж у ділянці відхідника при геморої за звичай пов’язаний з випаданням вузлів і потраплянням слизу на шкіру, внаслідок чого розвивається мацерація шкірних покривів навколовідхідникової ділянки. У той самий час, у цій ділянці може розвинутися контактний дерматит унаслідок застосування свічок або мазей, що містять подразнювальні компоненти. Набряк навколовідхідникової ділянки характерніший для гострого геморою і досить рідко розвивається за його хронічного перебігу. Набряк інколи супровод жується відчуттям дискомфорту, яке пацієнти приймають за відчуття важкості в промежині та задньому проході і бажання випорожнити кишечник. У хронічній фазі набряк навколовідхідникової ділянки пов’язаний з частим випаданням гемороїдаль них вузлів і супроводжується іншими симптомами, зокрема виділенням слизу та кровотечею. Виділення слизу. Патологічні виділення з прямої кишки у вигляді слизу іноді вважають однією з характерних ознак геморою. Проте практично у всіх пацієнтів з патологічними виділеннями з відхідникового каналу є супутні захворювання пря мої й ободової кишок.
Класифікація геморою: За формою: 1. Внутрішній. 2. Зовнішній. 3. Комбінований. За перебігом захворювання: 1. Гострий. 2. Хронічний.
За стадією (хронічний геморой).
Гострий тромбоз гемороїдальних вузлів може бути як загостренням хронічного геморою, так і первинним процесом, за якого пацієнт відзначає початок захворю вання. Клінічно виділяють 3 ступеня:
Діагностична програма: 1. Огляд навколовідхідникової ділянки. 2. Пальцеве ректальне дослідження. 3. Аноскопія. 4. Ректороманоскопія. 5. Колоноскопія
Диференційна діагностика.
Лікування. А. Консервативне лікування: 1. Дієта, спрямована на ліквідацію закрепів і нормалізацію роботи органів травлення. 2. Туалет навколовідхідникової ділянки після кожного акту дефекації. 3. Флеботропні препарати (детралекс, флебодія, цикло 3 форт). 4. Місцеве лікування — супозиторії та мазі (ультрапрокт, проктоглівенол, пастеризан та ін.). Б. Малоінвазивні методи (показані за неускладненого геморою ІІ—ІІІ ст.):
В. Гемороїдектомія (нині є «золотим стандартом» у лікуванні геморою). Застосовують за будь якої стадії геморою, хоча найбільш доцільною вона є при ІІІ—IV ст.: 1. Операція Мілігана — Моргана (1935) — полягає у клиноподібному висіченні зміненої аноректальної слизової оболонки та гемороїдальних вузлів на 3.00, 7.00, 11.00 «годинах» з перев’язуванням ніжки гемороїдального вузла від відхідникового отвору до судинної ніжки. Може бути виконана «відкритим» методом (без зашиван ня дефекту слизової оболонки) і «закритим» (з її ушиванням). 2. Операція Фергюссона (1959) — висічення вузлів з ушиванням слизової оболонки — може бути виконана ретроградно. 3. Операція Паркса (1956) — підслизова гемороїдектомія. 4. Операція Уайтхеда (1882) — циркулярна резекція слизової прямої кишки з ге мороїдальними вузлами. Застосовують при циркулярному геморої, що супроводжуєть ся випаданням прямої кишки або її слизової оболонки.
ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|