Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Серцево-судинна система.





Тема: Втома при м’язовій діяльності. Перевтома, перенапруження і

Перетренованість при заняттях спортом

1. Фізіологічні механізми виникнення стомлення при м’язовій діяльності.

2. Легке і гостре стомлення, діагностичні ознаки гострого стомлення.

3. Перевтома, її ознаки і заходи для відновлення стану.

4. Перетренованість, її стадії, ознаки і заходи для відновлення стану.

 

1. Фізіологічні механізми виникнення стомлення при м’язовій діяльності.

М'язовестомлення — це такий стан організму, при якому працездатність людини тимчасово знижена. Зниження працездатності є головним зовнішнім проявом цього стану, його основною об'єктивною ознакою. Однак працездатність може знижуватися не тільки при стомленні, але і при тренуванні в несприятливих умовах середовища (високій температурі і вологості повітря, зниженому парціальному тиску кисню в повітрі, наприклад у среднегорье).

Стомлення є природним фізіологічним процесом, нормальним станом організму. Для успішного тренування необхідно, щоб при кожній вправі був досягнутий певний ступінь стомлення. Стомлення характеризується ще одною суб'єктивною ознакою — втомою (важкість в голові, кінцівках, загальна слабість, розбитість). Російський фізіолог А. А. Ухтомский вважав, що втома є “природним запобіжником стомлення”. Вираженість втоми не завжди відповідає ступеню стомлення, тобто об'єктивним фізіологічним і біохімічним зрушенням, які настають в організмі в процесі тренування. У даному випадку відіграє роль емоційний стан спортсмена: при великій зацікавленості в проробленій роботі втома довго не виявляється, при падінні інтересу вона настає рано.

Стомлення— це біологічно захисна реакція організму, спрямована проти виснаження функціонального потенціалу ЦНС. При розвитку стомлення, перевтоми, перенапруження, перетренованості відмічаються порушення коркової нейродинамики.



Ряд учених вважають, що причина стомлення криється в самому м'язі як робочому органі, тому що, на їхню думку, у результаті фізичної роботи в м'язі накопичуються продукти обміну речовин (наприклад, молочна кислота), і тому він не може виконувати подальшу роботу. Однак, дослідженнями було показано, що в тренованому м'язі стомлення настає і без нагромадження молочної кислоти. Інші вчені висувають теорію, відповідно до якої стомлення настає як у працюючих м'язах, так і в нервових центрах. Ця теорія заснована на концепції постійного впливу на нервові центри імпульсів від працюючих м'язів, у результаті чого в нервових центрах і розвиваються певні процеси, наслідком яких є м'язове стомлення.

Частина фахівців вважають, що в основі стомлення лежать механізми охоронного гальмування, що охороняють нервові центри від функціонального виснаження. Що стосується виконавчих органів, тобто самих м'язів, то зміна їхнього стану є вторинним і обумовлено зміною стану вищих нервових центрів.

Відмічено, що розучування рухів приводить до швидкого стомлення, тому що воно відбувається винятково під керуванням кори великого мозку. В міру підвищення автоматизації рухів керування ними беруть на себе підкіркові утворення. Рухи стають высококоординованими тільки завдяки тому, що вони “виходять” з-під ведення кори і починають підкорятися підкірковим системам.

В. Н. Волков (1973) склав класифікації клінічних проявів стомлення. За ступенем стомлення розрізняють: 1) легке стомлення, 2) гостре стомлення, 3) перенапруження; 4) перевтома; 5) перетренованість.

Діагностикастомлення ґрунтується на обліку суб'єктивних і об'єктивних даних. Візуальна оцінка ступеня втоми проводиться за відповідною схемою. Тому спортсмени з різними формами стомлення підлягають ретельному медичному обстеженню, де враховуються показники фізичного розвитку, дається оцінка функціонального стану дихальної системи (ЖЕЛ, проба Штанзі з затримкою подиху на вдиху, проба Генчи з затримкою подиху на видиху), ССС (ЕКГ, АТ), нервової системи – орто-, кліностатична проба, клінічні аналізи крові тощо.

2. Легке і гостре стомлення, діагностичні ознаки гострого стомлення.

1. Легке стомлення — стан, що розвивається навіть після незначної за обсягом і інтенсивністю м'язової роботи. Він виявляється у вигляді втоми. Працездатність при цій формі стомлення, як правило, не знижується.

2. Гостре стомлення — стан, що розвивається при граничному однократному фізичному навантаженні. При цьому стані відзначається слабість, різко знижується працездатність і м'язова сила, з'являються атипові реакції ССС на функціональні проби. Гостре стомлення частіше розвивається в слабко тренованих спортсменів. Клінічні прояви його: блідість, тахікардія, підвищення максимального АТ на 40—60 мм рт. ст., різке зниження мінімального АТ (феномен нескінченного тону), на ЭКГ порушення обмінних процесів серця, підвищення загального лейкоцитозу крові, іноді білок у сечі.

3. Перенапруження — гострий стан, що розвивається, після виконання однократного граничного тренувального або змагального навантаження на фоні зниженого функціонального стану організму (перенесене захворювання, хронічні інтоксикації — тонзиліт, карієс зубів, гайморит і ін.). Частіше цей стан розвивається в кваліфікованих спортсменів, що здатні завдяки гарним вольовим якостям виконувати великі навантаження на фоні стомлення. Клінічно перенапруження виявляється загальною слабістю, млявістю, запамороченнями, іноді непритомними станами, порушенням координації рухів, серцебиттям, зміною АТ, порушенням ритму серця, збільшенням печінки (больовий печінковий синдром), атиповими реакціями ССС на навантаження. Ця форма стомлення триває від декількох днів до декількох тижнів. Потрібне втручання лікаря і тренера.

У процесі діагностики стомленння і функціонального стану спортсмена використовуються різні тести і проби. Далі приведені деякі з них.

Серцево-судинна система.

1. Частота серцевих скорочень (Ч С С) і АТ найбільше повно характеризують функціональний стан ССС. У стані гострого стомлення в порівнянні зі спокоєм вона збільшується в 1,5—2 рази. При наростанні стомлення пульс може бути більш частим або рідким, нерідко відзначається аритмія.

Рівень АТ також чітко відбиває ступінь стомлення. Звичайно, при наростанні стомлення АТ підвищується на 20—50 мм. рт. ст. При гострому стомленні після великого фізичного навантаження мінімальний тиск падає до нуля (феномен нескінченного тону). Спостереження над хокеїстами і борцями вільного стилю показали, що в стані гострого стомлення в них спостерігаються виражені коливання ЧСС і АТ з атиповими реакціями на навантаження у функціональних пробах.

На ЕКГ у стані гострого стомлення відзначаються ознаки перевантаження шлуночків серця і дифузні зміни міокарда, причому найчастіше у спортсменів з вогнищами хронічної інфекції: хронічним тонзилітом, карієсом зубів, гайморитом і ін. Також виявляється прискорений серцевий ритм, різні аритмії, зокрема, екстрасистолія, а також ознаки гіпоксії міокарда.

Проба Мартіне або тест Руф’є: [ (p+p2+p3) - 200 ] / 10, де р — пульс у спокої, р2— пульс після 20 присідань, р3-пульс після хвилини відпочинку. Підсумкові цифри 1—3 — дуже гарний показник, 3— 6 — гарний. При цьому вирішальною є ЧСС до навантаження.

Ортостатична проба – показникиприскоренняпульсу більш, ніж на 20 уд/хв — незадовільна реакція, що вказує на переважання симпатичного відділу н/с.

Кліноортостатична проба — більш різке уповільнення пульсу, ніж на 4-12 уд/хв вказує на підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.









ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.