|
Застосування анаболічних стероїдів і стимуляторів. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2 Анаболічні стероїди і різні стимулятори відносяться до допінгів. Відповідно до офіційного визначення Міжнародного олімпійського комітету (МОК), прийнятого в 1984 р., «допінгом є прийом або використання чужорідних для організму речовин у будь-якій формі або фізіологічних речовин у ненормальних кількостях, і речовин, які вводяться ненормальними методами здоровим людям з винятковою метою забезпечити штучне й нечесне підвищення досягнень у змаганнях. До допінгів повинні бути віднесені різні психологічні впливи, спрямовані на підвищення досягнень у спорті». Таким чином, введення в організм спортсмена будь-яким шляхом (ін'єкція, таблетки, вдихання й т.п.) перед змаганням або в ході змагання речовин або їх метаболітів (продуктів розпаду), штучно підвищувана працездатність і спортивний результат, вважається використанням допінгу, що категорично заборонено. Допінг визначається в біологічних рідинах організму. В 1984 р. медична комісія МОК віднесла до допінгів наступних 5 груп речовин: A. Психомоторні стимулятори (амфетамін і його похідні, кокаїн і ін.). B. Симпатоміметичні аміни (ефедрин, адреналін і ін.). C. Різноманітні стимулятори ЦНС (лептазол, нікетамід і ін.). D. Наркотичні знеболюючі засоби (морфій, кодеїн, героїн і ін.). E. Анаболічні стероїдні препарати (ретаболіл, нерабол і ін.). Допінги проявляють збудливу дію на ЦНС, знижують охоронне гальмування, створюють помилкове відчуття підвищених можливостей і відсутності стомлення, порушують нормальну регуляцію функцій, обумовлюють нераціональну, неощадливу їх діяльність при фізичних напруженнях, сприяють вичерпанню ресурсів організму, підсилюють післядію навантажень, подовжують період відновлення. Тим самим допінги придушують природні фізіологічні реакції, що охороняють організм від перенапруження, сприяючи його виникненню, що може викликати невротичні розлади, гостру серцеву недостатність і навіть привести до смертельного результату (особливо на фоні деяких відхилень у стані здоров'я, недостатньої тренованості або перевтоми, несприятливих умов середовища та ін.). Після короткочасного порушення функції наступає їх пригнічення й зниження працездатності. Прийом допінгу може викликати порушення спортивної техніки й орієнтування, погіршення логічного мислення, невмотивовані зміни поведінки й виражену агресивність, небезпечну не тільки для спортсмена, але й для його навколишніх. Певними побічними діями володіють майже всі відомі стимулятори. Повторні прийоми деяких препаратів і поступове підвищення дозування можуть привести (у зв'язку з наступаючим при цьому звиканням до їх дії) до розвитку наркоманії, стійким змінам психіки й поведінкових реакцій. Широке поширення допінги одержали в професійному спорті, особливо серед велосипедистів, боксерів, футболістів. Окремі випадки прийому цих препаратів зі смертельним результатом мали місце на олімпіадах. Допінг-контроль — це система спеціальних заходів, спрямована на виявлення факту застосування допінгу учасниками змагань. Уперше вибірковий допінг-контроль був проведений на Олімпійських іграх в 1968 р.; з 1972 р. він став обов’язковим у всіх видах олімпійської програми, а згодом і на чемпіонатах світу й континенту по більшості видів спорту. Препарати з анаболічним ефектом підвищують синтез білка в організмі, затримуючи азот, мінеральні речовини, воду. Однак, на структуру і функцію м’язів анаболічні стероїди впливають негативно. Внаслідок погіршення кровопостачання доставка кисню і поживних речовин у м’язи порушується. Після того, як спортсмен припиняє тренування, його м'язи реорганізуються, тобто відбувається переродження м'язової тканини в жирову, вони втрачають силу, рельєфність та ін. Анаболічні стероїди приводять до «забитості» м'язів, втраті еластичності, м'якості, скоротливості та ін., тобто порушується їх тонка координація, особливо необхідна в деяких видах спорту. «Забиті» м'язи погано забезпечуються кров'ю, розслаблюються, у них швидше й більше накопичується молочної кислоти, сечовини, вони більше піддані ушкодженням (рвуться). Анаболічні стероїди мають досить небезпечну побічну дію — т. з. адрогенний ефект — гальмуванням функції статевих залоз і гіпофіза. Певні зміни наступають і в обміні речовин - зменшується вміст загального тироксину в плазмі крові (що впливає на скорочувальну функцію міокарда й скелетних м'язів), підвищується вміст ліпідів у сироватці крові, порушується обмін інсуліну. Тривале застосування гормонів (особливо в великих дозах) може викликати в чоловіків зниження статевої функції, запальні й пухлинні процеси в статевих органах; у жінок — формування певних «чоловікоподібних» рис (маскулінізація, вірилізація - зміна тембру голосу, оволосіння й розподіл жиру на тілі), порушення менструального циклу, а при тривалому прийомі великих доз — і репродуктивної функції (безплідність, викидні, каліцтва плода). Вживання анаболіків збільшує небезпеку травм і дегенеративних процесів ОРА, оскільки одночасно з вираженим збільшенням м'язової маси не відбувається відповідних змін у суглобово-сумкових, зв'язкових і кісткових утвореннях, передчасно закриваються зони росту в епіфізах трубчастих кісток, що обумовлює особливу небезпеку в періоді ще не завершеного росту й формування організму. Спостерігаються структурні зміни клітин печінки й порушення її функції, можуть виникати диспептичні явища, запальні й виразкові процеси в органах ШКТ, частіше зустрічаються геморой з кровотечею з гемороїдальних вузлів, порушення водно-сольового обміну внаслідок затримки в організмі натрію й води, нервові розлади аж до виражених неврозів і психозів. Зареєстровано випадки злоякісних захворювань (рак печінки). При відміні гормонів відзначалося падіння працездатності. Застосування анаболічних стероїдів спортсменами до статевого дозрівання або закінчення процесу росту й формування становить особливу небезпеку! Починаючи з 1984 р., допінгом вважається й тестостерон, оскільки розроблено метод розмежування природного (наявного в організмі дорослого чоловіка) і введеного в організм гормону. Останнімчасом до числа допінгів віднесений також і кофеїн (якщо його концентрація в сечі перевищує 15 мкг/мл), розглядається питання про кортикостероїди, бета-блокатори, судинорозширюючі засоби, алкоголь і заспокійливі засоби (останні дві групи вже давно вважаються допінгами в деяких федераціях - стрільби, біатлону й сучасного п’ятиборства). Заборонені також деякі нефармакологічні впливи (наприклад, аутогемотрансфузія). Кортикостероїди дають наступні ускладнення: порушуються механізми регуляції й взаємодії гіпофіза й наднирників, крім того, у значній мірі підвищується сприйнятливість організму до інфекційних захворювань. Бета-блокатори використовують у деяких видах спорту для зниження частоти серцевих скорочень, викликаних емоційним станом перед змаганням. Механізм дії препарату заснований на блокуванні впливу норадреналіну на рівні клітин, чутливих до цього гормону. Застосування бета-блокаторів може викликати серйозні ускладнення, так само як використання стимуляторів приводить до психічних і метаболічних порушень. У спорті нерідкі випадки смертельного результату від застосування стимуляторів. Аутогемотрансфузія. В останні роки в пресі з'явилися повідомлення про застосування спортсменами кров'яного допінгу. Аутогемотрансфузія, або кров'яний допінг, зараз заборонений антидопінговою комісією МОК. Аутогемотрансфузія проводиться в клінічних умовах, коли за кілька днів до операції у хворого беруть кров, яку під час операції йому ж вводять. У спортивній практиці аутогемотрансфузія має ряд протипоказань і може привести до серйозних ускладнень. Протипоказання: 1) юним спортсменам до 18 років, 2) при анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії, 3) при зниженому вмісті загального білка в сироватці крові (гіпопротеїнемія менше 6,5 г%), 4) при гострих запальних захворюваннях, 5) перед виїздом у середньогір’я, 6) перед менструацією, 7) при порушенні функції печінки, нирок тощо. Переливання крові приводить до зміни в'язкості крові, а в 20% випадків має місце гемоліз. Страждають нирки, печінка. При аутогемотрансфузії не виключене зараження інфекційними захворюваннями: гепатитом, СНІДом та ін.
ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|