Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ТЕМА: Педагогічна творчість вчителя.





МЕТА: Формування уявлень про творчість педагога Художньо-педагогічний рівень творчості вчителя. Методико-організаційний рівень педагогічної творчості як умови найвищого професіоналізму.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: творчість вчителя, педагогічна обдарованість, педагогіка творчості.

 

ПИТАННЯ ДО ОБГОВОЕННЯ:

1.Творчість як вищий прояв професіоналізму.

2.Особливості педагогічної творчості.

3.Творчість у розв’язуванні педагогічної ситуації та педагогічної задачі.

ПРАКТИКУМ:

1. Дискусі на тему: Чи можна бути творчим учителем і виконувати вимоги програм?

2. Визначте власні напрямки саморозвитку, самоосвіти та самовиховання (побудова власної траєкторії розвитку).

3. Створення візитівки майбутнього (проекція педагогічних досягнень).

4. Тренінг педагогічної креативності ( Див. додаток)

 

САМОСТІЙНА РОБОТА:

1. Розкрийте важливість становлення творчої особистості вчителя початкових класів на сучасному етапі. Напишіть есе «Творчий вчитель: нагальна потреба сучасності».

2. Розробка творчих проектів (в групах) «Розробка авторського проекту естетичного оформлення класу і школи», «Авторський варіант шкільної форми».

Основна література

1. Кан-Калик В. А. Педагогическая деятельность как творческий процесс / В. А. Кан-Калик. – Грозный, 1976. – 288 с.

2. Кан-Калик В. А., Никандров Н. Д. Педагогическое творчество / В. А. Кан-Калик, Н. Д. Никандров. – М.: Педагогика, 1990. – 144 с.

3. Кичук Н. В. От творчества учителя к творчеству ученика: Пособие для студ. пед. ун-тов / Н. В. Кичук. – Измаил: Измал. пед. Ун-т, 1992. – 95с.

4. Кичук Н. В. Формування творчої особистості вчителя / Н. В. Кичук. – К.: Либідь, 1991. – 96 с.

5. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: Підручник / С.О. Сисоєва // К.: Міленіум, 2006. – 346 с



6. Сисоєва С. О. Педагогічна творчість: Монографія / С. О. Сисоєва. Харків, Київ: Каравела, 1998. – 150 с.

Додаткова література

1. Духова Л.И. Профессионально-педагогическая культура и субкультура учителя // Пед. образование и наука. – 2004. - №5. – С.22-27.

2. Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С.35-38.

3. Маслікова І.В. Творчість як детермінанта духовної культури педагога // Управління школою. – 2004. - №36. – С.8-9.

4. Наумчик В.Н., Савченко Е.А. Этика педагога: Учебно-методическое пособие. – Минск: «Універсітэцкае», 1999. – 216 с.

5. Островерхова Н. Формування вчителем «власної школи» педагогічної майстерності // Завуч (Шкільний світ). – 2006. - №7. – С.5-7.

6. Палтышев Н.Н. Педагогическое мастерство и пути его постижения (В поисках практико-ориентированных дидактических подходов). – К.: Издатель Енеке О.М., 2000. – 119 с.

7. Перлова В. Складові педагогічної майстерності: класифікація професійно-педагогічних умінь // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2005. - №6. – С.87-93.

8. Писаренко В.И., Писаренко И.Я. Педагогическая этика. 2-е изд. переработ. и доп. – Минск, Народна асвета, 1977. – 256 с.

9. Ситник О.П. Професійна компетентність вчителя // Управління школою. – 2006. - №14. – С.2-9.

10. Сластенин В.А. Рефлексивная культура учителя как субъекта педагогической деятельности // Пед. образование и наука. – 2005. - №5. – С.37-42.

11. Соф’янц Е. Структура професійної компетентності сучасного педагога // Управління освітою. – 2006. - №17. – С.4-5.

12. Хеннер Е. Информационно-коммуникационная компетентность учителя: структура, требования и система измерения //Информатика и образование. – 2004. - №12. – С.5-9.

13. Хоружа Л. Етична компетентність сучасного вчителя // Відкритий урок. – 2006. - №5-6. – С. 51-57.

14. Хорунжа Л. Проектна культура вчителя: етичний компонент // Шлях освіти. – 2005. - №2. – С.11-15.

 

ДОДАТОК

 

ТРЕНІНГ

«Формування мотиваційної готовності вчителя

До інноваційної діяльності»

Мета: знизити бар’єр тривожності у ставленні до інноваційного процесу, сформувати толерантність до невизначеності, гнучкість у сприйнятті світу, усвідомлення невідворотності змін та можливості їх прийняття. Навчити педагогів розпізнавати страхи, пов’язані з невизначеністю ситуацій та знаходити способи їх подолання, підвищити здатність вчителів до саморегуляції. Допомогти учасникам сформувати мотиваційну готовність сприйняття нового.

Заняття 1. Цілі тренінгу. Формування групи.

Мета: Ввести учасників у «понятійне поле» проблематики, сформувати мотивовану групу учасників тренінгу.

Вступ. Повідомлення мети і завдань тренінгу.

Правила для групи. Інструкція учасникам: як нам потрібно поводитися у групі, щоб нам було комфортно., і ми досягли поставленої мети? Спільно з групою виводимо основні правила: бути активними, толерантними, пунктуальними, говорити по суті і по черзі, можливість сказати «ні».

1. Очікування. Інструкція учасникам: по черзі висловитися щодо власних очікувань від тренінгу та своїх цілей у ньому. В чому вони хочуть себе зрозуміти, чого навчитися, що змінити?

2. Знайомство. Інструкція учасникам: об’єднавшись у пари, розповісти один одному по себе. Представити групі свого партнера за зразком: «Мою колегу звати… її педагогічні знахідки…»

3. Мозковий штурм «Інновація – це…»Інструкція учасникам: продовжіть речення «Інновація – це…» говоріть перше, що спадає на думку, без критичної оцінки. Усі відповіді учасників записуються на дошці чи фліп-чарті. Інформаційне повідомлення. «теоретичні аспекти педагогічної інноватики». Ведучий узагальнює відповіді учасників та пропонує подивитись, як на проблему інноватики дивляться науковці. Слід зазначити, що на думку дослідників, нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувалися чи не використовувалися, але й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дозволяє у змінених умовах і ситуаціях достатньо ефективно вирішувати завдання виховання та освіти.

4. Вправа. «Не хочу пишатись, але я…» Інструкція учасникам: продовжити речення, розповівши які елементи інноваційного навчання ви вже використовуєте у своїй роботі(можливі роздуми педагогів щодо процесу впровадження інновацій, зауваження щодо того, чи потрібні вони в освіті, обговорення власного досвіду учасників).

Підведення підсумків заняття.

Заняття 2. Що допоможе нам сприйняти зміни.

Мета: сформувати толерантність до невизначеності, гнучкість у сприйнятті світу. Усвідомлення невідворотності змін та можливості їх прийняття. Показати залежність світосприйняття від власної налаштованості.

Вступ. Пояснення теми і мети заняття.

1. Вправа 1. Знайомство – криголам «Мене звати… і я люблю…».Інструкція учасникам: ведучий починає: «Я – (називає своє ім’я )… і я люблю…», висловлюючи, яку дію з власним тілом він любить робити (наприклад, розчісуватись, масажувати спину тощо). Наступний учасник починає з фрази: «Оля (ім’я ведучої) любить розчісуватись, (показує цю дію на ній), а я – (називає своє ім’я), і я люблю…– закінчує фразу». Наступний учасник повторює ім’я попереднього, показуючи на ньому улюблену дію і називає себе.

Нагадування правил для групи.

Очікування.

4. Вправа. Аналіз життя.Мета:Показати невідворотність змін у житті людини, формування толерантності до змін.

Ведучий: «Ми можемо багато чому навчитися у природи. Саме в природі ми спостерігаємо постійні циклічні зміни. Всі рослини і тварини проходять через цикл «Пори року». Так само і в житті: ми можемо досягти зрілості і зібрати врожай лише оді, коли ми зрозуміємо і приймемо, що багато чого йде, зникає чи змінюється, цим самим створюючи передумови для виникнення чогось нового.

Візьміть альбоми і складіть список того, що у вашому житті відмирає, стає слабкішим, втрачає значимість, відходить на другий план. Можливо, змінюється внутрішня позиція, життєва філософія, політичні погляди. Зосередьтеся на тому, що змінюється, але ще не зникло до кінця.

А тепер складіть ще один список-перелік того, що не стало повноцінною частиною вашого життя.

Виберіть з другого списку той пункт, який вас особливо зацікавив, важливий та значимий. Напишіть до нього невелике пояснення: яка передісторія появи; що допомагає становленню; чи може це стати важливою життєвою метою; яким стане ваше життя, якщо це буде розвиватися далі.

5. Вправа. Клинопсис (5-10 хв.). Мета: продемонструвати учасникам, що межа між відомим і невідомим (часто просто незвичним) залежить лише від нашого способу сприймання світу. Матеріали: ватман з намальованими на ньому символами (намальовані цифри від 1 до 7 у дзеркальному відображенні). Інструкція учасникам: подивіться на зображені символи та здогадайтесь, що вони означають, або чим вони є насправді. Обговорення: що відчуває людина, коли невідоме раптом стає відомим і, навіть, знайомим? Що переживаємо ми, коли «відкрити очі» на щось нам допомогли оточуючі? Окрім правильного, які ще варіанти були цікавими?

6. Вправа. Воскова свічка. Мета: встановлення довіри в групі. Обговорення питань довіри до себе та до світу. Інструкція учасникам: станьте в коло. У центрі – доброволець. Усі учасники в колі стають щільно один до одного, виставивши долоні рук вперед. Учасник всередині кола – воскова паличка. Він стоїть у центрі кола із заплющеними очима, не відриваючи ноги від підлоги. Учасники у колі ловлять його на витягнутих долонях і підштовхують в інший бік.

Підсумок заняття.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2020 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.