Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







У чому значення політ.вчення Ш.Монтескє?





«Про дух законів», вваж, що виникнення держ влади і права – це є результат дії об’єктив чинників розвитку сусп.. Люд за своєю природою боязка і слабка особа, а не агресивна і жорстока. Люд прагне до рівності і миру з іншими. Слабкість люд штовхає їх до обєдн в сусп, в якому вони набувають сили, але втрачають рівність і мир. Війни спонук люд до встан позитивних законів, до них належать: міжнар права, політ пр, цивіл пр. Суть політ свободи полягає в тому, щоб робити не те, що хочеш, а те що дозволено законами. Поділ владу на законод, викон, судову.

57.які характерні риси політ. С-ми України? Наша політ.с-ма перехідна від неправ до правил типу. Є легітимна (законна) для більшості населення, позбавлена власної загально планетарної с-ми, є світською, етатизованою (одержавленою), миролюбна, неагресивною, с-ма з недостатньо високим інтелект.рівнем політики., с-ма, яка поки що не здатна сама забезпечити зростання рівня добробуту насел., с-ма з політ. домінуванням певних соц.. верств.

58.укр..політ.думка в КР у IX-XIV ст.. мислителі КР розуміли держ.владу як відносини панування і підкорення. Осн.ознаки влади: справедливість, правда, примус, сила. Вони також підкреслювали, що влада забезпечує захист, правопорядок, тому їй треба коритися.

59.розкрийте поняття "політ.опозиція". Легальна форма протистояння певної політ.групи чи партії політ.курсу.

Політична опозиція — необхідний елемент політичної системи, що сприяє її ефетиквному функціонуванню. Опозиція полягає в двох елементах: протиставлення своєї політики політиці інших політичних сил; виступ проти думки більшості у законодавчих, партійних та інших структурах.

Розрізняють опозицію помірковану, радикальну, лояльну, конструктивну, деструктивну (руйнівну).

61.дайте визначення поняття "влада". Вплив однієї частини сус-ва, індивіда. групи, орг.-ї, на поведінку іншої у бажаному для себе напряму.

62.назвіть та охарактеризуйте функції д-ви А)внутр.: економ., соц., гос-ка, політ., виховна, освітня, пр., еколог.; б) внутр. Найголовн.: законод., викон., судова; в)зовн.: оборонна, дипломат., ф-ція співробітництва; інновацйна г)ф-ції за часом: тимчасові; постійні.

Функції держави — головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність.

Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметі ведення, у правах і обов'язках (повноваженнях), закріплених за ними.

Наведені нижче функції держави відбивають реалізацію загальносоціальних, або «спільних справ» (а не класових), що забезпечують об'єктивне існування людей.

Можна класифікувати функції сучасної держави за різними критеріями: суб'єктами, об'єктами, способами, засобами та іншими елементами державної діяльності.

Функції держави за засобами її діяльності:

— законодавча;

- виконавча (управлінська);

— судова;

- правоохоронна;

— інформаційна.

Функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяльності можна поділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції забезпечують внутрішню політику держави: 1) політична — вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;

2) економічна — регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки;

3) оподаткування і фінансового контролю — організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків;

4) соціальна — забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;

5) екологічна — забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу;

6) культурна (духовна) — консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;

7) інформаційна — організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації;

8) правоохоронна — забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.

Внутрішні функції держави можна поділити ще на дві основні групи: регулятивні та правоохоронні.

Зовнішні функції забезпечують зовнішню політику держави:

1) політична (дипломатична) — встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

2) економічна — встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку; інтеграція до світової економіки;

3) екологічна — підтримання екологічного виживання на планеті;

4) культурна (гуманітарна) — підтримання і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;

5) інформаційна — участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

6) оборона держави — захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєнними засобами;

7) підтримання світового правопорядку -- участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

63.назвіть критерії ефективності політ.с-ми сус-ва. Є здатність знизити показник нерівності. Зх. Автори кажуть, що люд багатша за люд може бути у 4-7 раз, а в Укр. – у 40 раз. Критерій ефективності політ с-ми залежить від рівня корумпованості та тіньової політики. В Укр. 50 % економ в тіні. ЛЕКЦІЯ – с. 53

Основними критеріями ефективного політичного управління у сфері забезпечення соціально-економічного прогресу виступають: обсяг і величина на душу населення ВВП; середньорічні темпи зростання ВВП; індекс економічної свободи, який охоплює такі показники: податковий тиск, втручання уряду в економіку, монетарну політику, потоки капіталів та іноземних інвестицій, банківську справу, контроль за зарплатою і цінами, право власності, регулювання бізнесу; величина прибуткової частини державного, регіонального і місцевого бюджетів; соціальна спрямованість видаткової частини бюджетів (на розвиток таких перспективних галузей суспільного життя, як наука, освіта, охорона здоров'я, безпечне екологічне середовище чи утримання апарату управління, забезпечення привілеїв владної еліти, погашення боргів, підтримку національного виробника) треба враховувати глибину кризового стану суспільства, викликаного перебудовою його попередніх інститутів, однак, як свідчить досвід трансформації перехідних суспільств, вихід із кризи можна здійснити протягом 3—5 років. датність знизити показник соціальної нерівності, який показує, у скільки разів доходи 20 % найбагатших людей у суспільстві перевищують доходи 20 % найбідніших

здатністю створити гарантії захисту прав та свобод людини і громадянина. Це, передусім, стосується ратифікації міжнародно-правових документів у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина; відповідності національного законодавства міжнародним стандартам; створення сучасної цивілізованої системи судового і парламентського контролю за дотриманням прав і свобод громадян; забезпечення максимально сприятливих умов для міжнародного моніторингу у цій сфері, а також для громадської правозахисної діяльності; законодавчого забезпечення процедур оскарження неправомірних дій органів влади (в тому числі глави держави та уряду) у судах адміністративної юрисдикції.

Критеріями низької ефективності політичної системи у сфері захисту прав людини є показники, які розкривають високий рівень корумпованості та тіньової економіки; значну кількість нерозкритих злочинів, скоєних у сфері посягання на життя, власність і свободу особи; наявність у спорах між громадянами і владою значної кількості фактів, які фіксують затягування терміну розгляду судових справ або виконання судових рішень.

Ефективність політичної системи на міжнародній арені оцінюється за допомогою показників, які свідчать про її здатність: займати провідні позиції у таких важливих сферах глобального домінування, як військова, економічна, технологічна і культурна; впливати на хід подій у регіоні або глобальні світові процеси, бути, за висловом З. Бжезінського, "самостійним політичним гравцем"

Якщо критерії ефективності політичної системи розкривають її здатність досягти економічного зростання, забезпечити відповідний рівень соціальних стандартів життя, гарантувати захист прав і свобод громадян, активно діяти на міжнародній арені як конкурентноздатна країна у провідних сферах глобального домінування (або країна, яка прагне послідовного здійснення курсу на утвердження такого геополітичного статусу), то до факторів ефективності слід віднести ті умови, при яких політична система зможе виконати названі цілі.

 

Факторами, які забезпечують ефективність політичної системи на сучасному рівні розвитку можна вважати: збалансований механізм стримування і противаги у системі державної влади, який передбачає межі компетенції між такими державними інститутами, як глава держави, уряд, парламент і судова система, а також наявність у кожного інституту певних стримуючих прерогатив стосовно іншого інституту; наявність конституційних норм, які закріплюють незалежний статус національного банку і забороняють збільшувати видаткову частину бюджету, не збільшуючи її прибуткової; децентралізацію державної влади, забезпечення реального статусу місцевого та регіонального самоврядування; партійну структуризацію політичної влади, наявність сильних конкурентоздатних партій; розмежування політичної та адміністративної компетенції, формування сучасного висококваліфікованого адміністративного апарату; правове забезпечення вільних засобів масової інформації (ЗМІ); правове забезпечення легальної лобістської діяльності; створення сприятливих правових умов для розвитку інститутів прямої демократії

64.ф-ції політ.с-ми. Владно політ., правова(форм право, законод акти), прогност., стабілізац., регулят., управл., між нар.-політ.

66.поясніть поняття "Ресурси влади". Це все те, що суб влади може використати для впливу на об’єкт. Це ті засоби,за допомогою яких суб’єкт влади здійснює вплив на об’єкт влади, та за яких може домогтися реалізації своїх розпоряджень. Ресурсами можуть бути: б-я цінності, ЗМІ, предмети вжитку, гроші, знаряддя та інструменти за доп яких можна позбавити люд цінностей. Економ., соціальні, куль.-інформ., силові, демографічні, правові, організац., заохочувальні.







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.