НАПРЯМИ РОБОТИ ЮРИДИЧНОЇ СЛУЖБИ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

У своїй діяльності юридична служба підприємства керується всією законодавчою базою, що має відношення до сфери діяльності підприємства. Стосовно організації самої правової роботи на підприємстві та методики її ведення, то тут провідну роль відіграють рекомендації та роз’яснення Міністерства юстиції України. Наприклад, рекомендації Мін’юсту №2 від 15 січня 1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації»,де досить детально викладено цінну інформацію (особливо для початківців) щодо того, яким чином треба вести претензійно-позовну роботу. Цими рекомендаціями запропоновано також 4 форми реєстрів, пов’язаних із виставленням претензій та поданням позовів. Ураховуючи, що претензійно-позовна робота є чи не основною роботою юрисконсульта на багатьох підприємствах, зокрема малих, переоцінити такі рекомендації Мін’юсту важко.

Не стоять осторонь і підпорядковані Мін’юсту обласні управління юстиції. Їх відділи правової роботи в межах своїх повноважень надають юрисконсультам підприємств методичну та іншу допомогу в організації правової роботи на підприємстві. Щомісячно проводяться безкоштовні семінарські заняття за участю у них суддів господарського та апеляційного судів та інших спеціалістів з актуальних питань права. Щоправда, обласне управління юстиції більше уваги надає великим промисловим підприємствам та державним установам. Та ніхто не забороняє брати участь у таких навчальних семінарах юрисконсультам малих комерційних підприємств. Відвідування їх є справою добровільною, але дуже корисною.

Так, спеціалісти обласного управління юстиції здійснюють і перевірку стану правового забезпечення діяльності підприємств (знову ж таки, насамперед, державних та великих промислових). Метою таких перевірок є не накладення штрафних санкцій, а надання методичної допомоги юрисконсультам. Ось приблизний план таких перевірок:

1. Організація правового забезпечення діяльності (наявність юридичної служби, правовий акт, що регламентує її діяльність, планування роботи).

2. Стан обліку та систематизація чинного законодавства, кодифікація законодавства.

3. Локальні нормативні акти підприємства, що стосуються забезпечення дотримання законності в господарських відносинах.

5. Організація договірної роботи (облік, оформлення, візування, контроль виконання договорів).

6. Стан дотримання законодавства про працю. Ознайомлення з наказами щодо основної діяльності та особового складу.

7. Участь юридичної служби у правовому забезпеченні збереження власності, розробці заходів із боротьби з розкраданням і нестачами.

8. Стан дотримання законодавства про мови та про звернення громадян.

Як видно, з-поміж блоків питань, що перевіряються працівниками управління юстиції, можна виділити питання, які стосуються видання локальних актів – наказів підприємства як з основної діяльності, так і з особового складу. Зазначене Положення передбачає роботу юридичної служби з перевірки відповідності законодавству проектів наказів, їх візування та участь у їх підготовці. Прийняття актів правового характеру, зокрема наказів, без попередньої перевірки юридичною службою не допускається. Щодо роботи юрисконсульта малого підприємства з цього приводу, то треба зазначити, що майже всі тексти наказів юрисконсульт не тільки перевіряє на відповідність законодавству, а й сам складає їх відповідно до законодавства. І тут знадобляться не тільки правові знання, а й знання українського діловодства і правил оформлення документів. Причому це стосується як наказів з основної діяльності, так і з особового складу. Щоправда, інколи кадрові накази може складати секретар, але він виконує суто роботу з кадрового діловодства. Юрисконсульт у зв’язку з відсутністю відділу кадрів займається кадровими питаннями, так би мовити, з правового погляду.

Загалом знання трудового права в юрисконсульта малого підприємства мають бути досить ґрунтовними, позаяк, як вже наголошувалося, кадрова служба зазвичай відсутня і весь тягар дотримання на підприємстві законодавства про працю лягає саме на юрисконсульта, починаючи з правильно оформленої трудової книжки до участі в судовому процесі щодо порушених трудових прав.

Зазначене Положення одним із напрямів діяльності юридичної служби визначає і роботу, пов’язану із підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформуванням про законодавство, роз’ясненням існуючої практики його застосування. Особливу увагу тут слід надавати інформуванню про законодавство керівництва. Причому це стосується як інформування про законодавчу базу, що регулює галузь економіки, до якої відноситься підприємство, так і інформування про новини законодавства за певний період. Найоптимальніше – за тиждень. Інформувати про новини законодавства доцільніше у письмовому вигляді: наприклад, щоп’ятниці подавати керівництву письмовий звіт на 1-3 сторінки про прийняті за поточний тиждень нормативно-правові акти з короткою анотацією до кожного. Таку інформацію для звіту можна брати з періодики, яку виписує підприємство, а також з сервера Верховної Ради України (розділ «Законодавство»). Інформація з сервера вигідна тим, що вона щоденно обновлюється, і документи оперативно подаються вже у кодифікованому вигляді.

Окремо слід сказати про роботу юрисконсульта на малих підприємствах, створених у формі акціонерних товариств. Всі акціонерні товариства, незалежно від кількості працівників, мають додатковий контролюючий орган – Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку та додаткові нормативні акти, яких слід дотримуватись (ЗУ «Про акціонерне товариство» та «Про цінні папери і фондову біржу»).Всі акціонерні товариства проводять щорічні загальні збори акціонерів за регламентованою процедурою та подають до вказаної комісії щорічні звіти. Крім того, в акціонерних товариствах час від часу можуть виникати спори між акціонерами і самим товариством, які іноді доходять до суду. Всіма цими питаннями повинен хтось опікуватися на підприємстві. І якщо на великих підприємствах – акціонерних товариствах для цього створюється відповідний відділ корпоративного управління чи встановлюється посада корпоративного секретаря, то на малих підприємствах ці структури, як правило, відсутні. На них питаннями корпоративного права займаються юрисконсульти. А оскільки перевірки дотримання корпоративного законодавства комісією є регулярними, а їх штрафні санкції досить значними, то знання юрисконсультом корпоративного права має не менше значення, ніж знання податкового права. Це є ще однією особливістю роботи юрисконсультів частини малих підприємств, створених у формі акціонерних товариств.

Підсумовуючи, зазначимо, що обсяг роботи юридичної служби будь-якого підприємства досить значний і різноплановий. Та малі підприємства є категорією підприємств, де значення юридичної служби (юрисконсульта) набуває особливого характеру, пов’язаному, по-перше, з тим, що всією правовою роботою відає одна людина, а по-друге, з певною універсальністю її роботи і відсутністю спеціалізації за окремими ділянками роботи. Це слід ураховувати як правнику, котрий починає працювати юрисконсультом малого підприємства, так і роботодавцю, який приймає на роботу цього правника.

Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіальне близьких підприємств однієї або кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.

Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують досить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідування ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів.

Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі порядок їх утворення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми заохочення юристів.

На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає сенсу тримати штатного юрисконсульта, як самостійні структурні підрозділи можуть створюватись міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.

Правове обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами,
адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням передбачається ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI, Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації та іншими нормативними актами.

Надання адвокатами правової допомоги підприємствам, установам і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяльності адвокатури.

Діяльність адвокатів щодо правового обслуговування підприємств, установ і організацій не може обмежуватись тільки виконанням претензійно-позовної роботи.

Адвокати зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності підприємств, які вони обслуговують, активного використання правових засобів для впровадження госпрозрахунку і поліпшення економічних показників, забезпечення збереження майна підприємства, посилення боротьби з безгосподарністю, виготовленням неякісної та нестандартної продукції, з порушеннями трудового законодавства, посилення захисту прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, правового забезпечення господарського механізму загалом.

З огляду на викладене адвокату необхідно добре орієнтуватись у господарському законодавстві й знати основні нормативні акти, що регулюють господарську діяльність підприємств і організацій.

Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.

Адвокат організовує правильне і своєчасне висунення претензій і позовів,
укладення господарських договорів, здійснює контроль за їх виконанням.

Для здійснення цих та інших функцій з правового обслуговування адвокат має право вимагати від структурних підрозділів і посадових осіб необхідні документи, довідки, розрахунки та іншу інформацію.

Разом з іншими структурними підрозділами і посадовими особами адвокат бере участь у вивченні й узагальненні результатів господарської діяльності за окремими напрямками. У разі виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди адвокат зобов'язаний порушити перед керівником питання щодо притягнення винуватців до матеріальної відповідальності.

На адвоката покладається обов'язок підвищення рівня правової роботи на
підприємстві шляхом здійснення заходів, пов'язаних з навчанням та правовою пропагандою, — лекцій, доповідей, бесід, тематичних нарад.

Згідно з п. 3 Загального положення на Міністерство юстиції України покладено обов'язок організації та методичного керівництва правовою роботою в державі.

Широкі повноваження в частині методичного керівництва правовою роботою надані згідно з п. 8 Загального положення юридичному відділу (управлінню) галузевого міністерства.

Таким чином, методичне керівництво діяльністю юридичних служб здійснюється централізовано: у загальнодержавному масштабі — Міністерством юстиції України, а в окремій галузі господарювання — юридичною службою галузевого міністерства, вищої організації.

Пояснимо, як треба розуміти термін "методичне керівництво".

Методика — це сукупність основних принципів та прийомів, які створюють чітку систему організації роботи того чи іншого органу за визначеними напрямками або загалом.

Орган, що здійснює методичне керівництво, напрацьовує найраціональніші, найефективніші, єдині принципи і засоби роботи, які він рекомендує для використання з метою впорядкування і підвищення результативності роботи.

Розробка таких прийомів та способів роботи і використання їх на практиці й є методичним керівництвом. Основу його становлять вивчення роботи підприємств, установ, рекомендації науково-дослідних організацій, пропозиції наукових і практичних працівників.

Оперативно розроблені на основі узагальнення теорії та практики методичні рекомендації або вказівки можуть бути визначені як стандарти, яким повинна відповідати на певному проміжку часу діяльність відповідних органів, організацій, підприємств та їх підрозділів.

Окрім методичних вказівок і рекомендацій найефективнішими заходами методичного керівництва є перевірки, збирання статистичних або оперативних даних, довідок, інформацій, заслуховування звітів, організація семінарів, зборів, перепідготовка кадрів тощо.

Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття, як методичне керівництво юридичною службою та правовою роботою.

Поняття "методичне керівництво правовою роботою" ширше і включає в себе методичне керівництво юридичною службою. Методичні вказівки і рекомендації керівних органів щодо правової роботи розраховані на всі підприємства, установи і організації, у тому числі й такі, що не мають власної юридичної служби.

Методичне керівництво юридичною службою включає в себе конкретні питання щодо створення юридичних служб, підбору та підвищення кваліфікації співробітників юридичних служб, безпосередньої організації їхньої роботи.

Методичне керівництво правовою роботою здійснюється на основі перспективного (на один-два роки) та поточного планування, а також шляхом прийняття цільових (тематичних) планів разом з господарським судом, радами профспілок, іншими органами, організаціями та установами.

Систему органів Міністерства юстиції України становлять Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які постійно працюють з юрисконсультами, організовують їхнє стажування, атестації, підвищення кваліфікації, а також постійно діючі семінари.

Ефективність юридичної служби на підприємстві, в установі та організації, а також правової роботи загалом значною мірою залежить від організації і рівня керівництва ними.

За весь час існування юридичної служби питання управління та контролю за її діяльністю вирішувались по-різному.

Нині це загальнодержавне завдання, що визначає організаційно-методичне керівництво діяльністю юридичної служби.

Як зазначалося, однією з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою є систематичні перевірки: як загальні, так і тематичні. Під час загальних перевірок аналізуються всі напрямки діяльності юридичної служби, стан правової роботи, виявляються недоліки, визначаються шляхи їх усунення. Як правило, перевіряючі вивчають такі питання:

• організацію юридичної служби (її склад, умови роботи, планування роботи, стан діловодства);
• організацію договірної роботи (аналіз укладених договорів, строки укладення договорів, характеристика переддоговірних спорів, організація обліку та контролю виконання договорів);

• організацію претензійно-позовної роботи (участь юридичної служби у претензійно-позовній роботі, аналіз претензій і позовів, додержання досудового порядку врегулювання суперечностей між сторонами, організація обліку претензій, ефективність претензійно-позовної роботи);

• участь юридичної служби в боротьбі з розкраданням майна, виготовленням
неякісної продукції, іншими невиробничими втратами; наявність правових
документів, що регламентують цю діяльність, практика відшкодування збитків;

• проведення правової експертизи нормативних актів;

• організацію правової пропаганди і участь у ній юридичної служби.

Проведення перевірок регулює Наказ Міністерства юстиції України від 18.01.2012 року №91/5, яким затверджено «Порядок проведення органами юстиції перевірок стану правової роботи та систематизації законодавства».

Залежно від предмета перевірки планові та позапланові перевірки можуть бути цільовими, комплексними, контрольними.

Органи юстиції можуть практикувати проведення спільних перевірок з органами виконавчої влади та правоохоронними органами. При цьому органи юстиції готують та узгоджують проект наказу щодо залучення в установленому порядку до складу робочої групи з проведення перевірки (далі - Робоча група) представників цих органів (за згодою).

Перевірка стану правової роботи, систематизації законодавства щодо забезпечення юридичною службою правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог чинного законодавства об'єктом перевірки, його керівниками та працівниками.

Своєчасне попередження, виявлення та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства та причин неналежного рівня організації правової роботи.

Внесення рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та недоліків і поліпшення стану правової роботи, систематизації законодавства.

Надання методичної допомоги з окремих питань правової роботи, систематизації законодавства об’єкту перевірки.

Вивчення, узагальнення та поширення новітніх форм і методів роботи з правового забезпечення, систематизації законодавства в діяльності об’єктів перевірки.

Предметом перевірки є стан правової роботи, систематизації законодавства, а також додержання вимог Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040.

Органи юстиції відповідно до своєї компетенції здійснюють перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства об'єктів перевірок, а саме:

у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади - Мін'юст;

у місцевих органах виконавчої влади (обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших підрозділах), територіальних органах центральних органів виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та інших органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державних господарських об'єднаннях, на державних підприємствах, в установах та організаціях - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

у місцевих органах виконавчої влади (районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших підрозділах), територіальних органах центральних органів виконавчої влади, державних господарських об'єднаннях, на державних підприємствах, в установах та організаціях - районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції;

у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади - Мін'юст;

у територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

у територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях (їх управліннях, відділах) - районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.

Планова перевірка об'єкта перевірки проводиться за наказом уповноваженої посадової особи органу юстиції у межах компетенції органів юстиції на підставі плану перевірки, затвердженого уповноваженою посадовою особою органу юстиції.

Формування щорічного плану проведення планових перевірок стану правової роботи, систематизації законодавства об'єктів перевірок здійснюється відповідними структурними підрозділами органів юстиції.

Позапланова перевірка проводиться згідно з наказом уповноваженої посадової особи органу юстиції за наявності хоча б однієї з таких підстав:

а) доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, іншого органу влади вищого рівня;

в) ініціатива органу юстиції у разі безпосереднього виявлення ознак порушення об'єктом перевірки законодавства щодо організації правової роботи, систематизації законодавства, зокрема:

порушення об'єктом перевірки встановлених порядку та строків для надання органу юстиції інформації щодо стану правової роботи, систематизації законодавства або ухилення від надання такої інформації;

виявлення фактів незадовільного стану організації правової роботи,

систематизації законодавства за результатами аналізу інформації, наданої об'єктами перевірок.

Рішення щодо проведення планової або позапланової перевірки приймається уповноваженою посадовою особою органу юстиції у встановленому законодавством порядку.

Для проведення планової або позапланової перевірки потрібні такі документи (підписані уповноваженою посадовою особою органу юстиції):

- наказ про проведення перевірки та утворення Робочої групи;

- лист-повідомлення органу юстиції про проведення перевірки.

Для проведення перевірки за наказом уповноваженої посадової особи утворюється Робоча група у складі не менше двох фахівців. До роботи Робочої групи за рішенням уповноваженої посадової особи залучаються працівники відповідних структурних підрозділів органу юстиції, інших органів виконавчої влади та фахівці (експерти) за погодженням з їх керівниками. У кожному конкретному випадку строк проведення перевірки та склад Робочої групи визначаються з урахуванням обсягу, характеру та складності правової роботи об'єкта перевірки. У разі потреби за поданням керівника Робочої групи продовження строку проведення перевірки здійснюється уповноваженою посадовою особою, яка прийняла рішення про проведення перевірки.

У своїй діяльності Робоча група керується Конституцією та чинним законодавством України і проводить перевірку в установлений строк та в обсязі поставленого завдання.

У ході підготовчої роботи керівником Робочої групи розробляється план перевірки, який затверджується уповноваженою посадовою особою органу юстиції, що прийняла рішення про проведення перевірки та створення Робочої групи. План проведення перевірки має містити в собі визначення кола питань, які потрібно перевірити, строк перевірки та період роботи, який планується перевірити.

Після підписання наказу про проведення планової або позапланової перевірки керівник Робочої групи:

розподіляє між членами Робочої групи конкретні завдання на перевірку;

ознайомлює членів Робочої групи з документацією, що є в наявності органу юстиції, щодо стану правової роботи, систематизації законодавства об'єкта перевірки;

інформує всіх її учасників про строк і мету проведення перевірки;

не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки забезпечує направлення підписаного уповноваженою посадовою особою органу юстиції листа-повідомлення об'єкту перевірки із зазначенням строку проведення перевірки, періоду, який перевірятиметься, та складу Робочої групи. Об'єкт перевірки, який отримує лист-повідомлення, повинен розглянути його та створити відповідні умови для проведення перевірки.

Підготовка до проведення перевірки повинна включати:

аналіз інформації об'єктів перевірок про стан організації правової роботи, систематизації законодавства;

аналіз матеріалів попередніх перевірок стану правової роботи, систематизації законодавства та виконання наданих рекомендацій за наслідками попередніх перевірок;

визначення, чи перевірятиметься стан правової роботи в цілому, чи окремі її напрями;

вивчення законодавства, методичних рекомендацій та інших матеріалів, які доцільно використати під час перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства;

визначення доцільності залучення до проведення перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства представників інших структурних підрозділів органу юстиції, органів виконавчої влади та фахівців (експертів).

Права та обов'язки членів Робочої групи з проведення перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства об'єкта перевірки

Керівник та члени Робочої групи, уповноважені здійснювати перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства, мають право:

входити за службовим посвідченням до приміщень, у яких розташований об'єкт перевірки, мати доступ до документів та інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки;

вимагати надання довідок, письмових або усних пояснень посадовими особами об'єкта перевірки, а також отримувати від посадових осіб усні та письмові пояснення і зауваження з питань, що виникають під час проведення перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства;

вимагати надання копій документів та інших матеріалів, які стосуються предмета перевірки, для долучення їх до матеріалів перевірки.

повідомити керівника об'єкта перевірки чи особу, яка його заміщає, про права, обов'язки та повноваження членів Робочої групи під час проведення перевірки, причину та мету перевірки, установити перелік необхідних документів та термін їх надання, узгодити інші організаційні питання щодо проведення перевірки;

у разі відмови посадової особи об'єкта перевірки від надання пояснень, документів чи належним чином засвідчених копій документів (витягів з документів) на усний запит членів Робочої групи зафіксувати цей факт у довідці за результатами перевірки, підготувати та надати посадовій особі об'єкта перевірки письмовий запит із зазначенням терміну надання необхідної інформації, а в разі відмови в отриманні письмового запиту надати його особі, на яку покладені обов'язки з реєстрації вхідної кореспонденції об'єкта перевірки, або направити запит за місцезнаходженням об'єкта перевірки рекомендованим листом. До примірника довідки за результатами перевірки, що зберігається в органі юстиції, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення письмового запиту на адресу об'єкта перевірки рекомендованим листом;

на будь-якій стадії перевірки приймати від посадових осіб об'єкта перевірки усні та письмові зауваження, пояснення щодо предмета перевірки;

дотримуватися принципів законності, конфіденційності, об'єктивності, достовірності та обґрунтованості результатів перевірки;

виявлені під час перевірки факти порушень законодавства відображати у довідці за результатами перевірки, долучати до неї відповідні копії документів, пояснення посадових осіб об'єкта перевірки;

у разі незгоди керівника чи іншої посадової особи об'єкта перевірки з фактами, викладеними у довідці за результатами перевірки, запропонувати подати упродовж п'яти робочих днів з дня отримання довідки за результатами перевірки письмові зауваження, провести їх перевірку та про результати повідомити відповідних посадових осіб об'єкта перевірки.

Зауваження додаються до довідки за результатами перевірки;

- у разі невиконання або неналежного виконання посадовою особою об'єкта перевірки законних вимог посадової особи, уповноваженої проводити перевірку стану правової роботи, систематизації законодавства, вказати про це у довідці за результатами перевірки, із зазначенням дати, часу, місця, відомостей про посадову особу, що припустилася таких дій, і негайно доповісти про це керівництву органу юстиції;

- не допускати дій та вчинків, які суперечать етиці ділових відносин та (або) можуть негативно характеризувати органи юстиції.

Керівник та члени Робочої групи відповідають за належне виконання службових обов'язків, об'єктивне проведення перевірки, викладення у довідці за результатами перевірки достовірних фактів та їх обґрунтувань.

Проведення органом юстиції планової або позапланової перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства об'єктів перевірок

Першим днем перевірки вважається день прибуття членів Робочої групи на перевірку. У перший день перевірки керівник Робочої групи надає керівникові об'єкта перевірки (у разі відсутності керівника - особі, що його заміщає) план перевірки.

Процес перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства має будуватися таким чином, щоб мінімально відволікати спеціалістів об'єкта перевірки від виконання поточної роботи.

Залежно від завдання і мети перевірки керівник та члени Робочої групи запитують у керівництва об'єкта перевірки, керівників його структурних підрозділів документи, письмові й усні пояснення та іншу інформацію, що стосується питань правової роботи, систематизації законодавства, зокрема:

оригінали розпорядчих документів об'єкта перевірки (накази, рішення, розпорядження, постанови тощо), нормативно-правові акти, договори, документи з претензійно-позовної роботи і представництва інтересів у судах та інші документи, матеріали засідань колегій, на яких розглядались питання правової роботи, систематизації законодавства;

відомості щодо структури юридичної служби об'єкта перевірки;

вхідну та вихідну документацію з питань правової роботи, систематизації законодавства;

інформаційні матеріали з правової роботи, систематизації законодавства, що постійно або періодично направляються (отримуються) об'єктом перевірки (інформаційні листи, аналітичні розробки тощо);

будь-які інші фактичні дані, які дають змогу встановити наявність або відсутність порушень та недоліків в організації правової роботи, систематизації законодавства.

Робочій групі повинна бути надана повна, всебічна та достовірна інформація з усіх питань, які містяться в плані проведення перевірки, та створені належні умови для проведення перевірки.

В обов'язковому порядку перевіряються наявність положення про юридичну службу об'єкта перевірки; посадові інструкції працівників юридичної служби; нормативно-правові акти з питань правової роботи, систематизації законодавства, що приймались об'єктом перевірки, а також рекомендації чи інші документи з цих питань (якщо такі є), визначення відповідальних осіб за цю роботу.

Крім того, перевіряється стан правової роботи в частині виконання юридичною службою завдань, покладених на неї згідно із законодавством.

Перевірка стану правової роботи включає з'ясування таких питань:

1) яким чином організоване правове обслуговування об'єкта перевірки;

2) склад юридичної служби і організаційно-правові засади її діяльності та підпорядкованість, а також умови роботи юридичної служби, планування роботи та контроль за виконанням запланованих заходів;

3) наявність фактів покладання на працівників юридичної служби виконання невластивих їм функцій, а також випадків скорочення посад працівників юридичної служби та з'ясування їх причин;

4) яким чином організовується підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, чи здійснюється обмін досвідом з працівниками інших юридичних служб;

5) дотримання встановленого порядку підготовки та візування укладених договорів (контрактів) та прийнятих актів (наказів, розпоряджень, постанов, рішень тощо);

6) внесення працівниками юридичної служби об'єкта перевірки пропозицій щодо покращення договірної та претензійно-позовної роботи та вжиті заходи з цього приводу;

7) проведення заходів для покращення правової роботи об'єкта перевірки, а також наявність потреби та питання методичної допомоги, яку необхідно надати юридичній службі для того, щоб вона повною мірою реалізувала свої повноваження, виходячи із поставлених перед нею завдань;

8) надання юридичною службою роз'яснень застосування законодавства та результати розгляду звернень громадян; ведення відповідних журналів обліку;

9) проведення аналізу претензійно-позовної роботи об'єкта перевірки (ведення журналів обліку, дотримання строків пред'явлення і розгляду претензій та позовних заяв, види претензій та позовів, їх обґрунтованість та результати розгляду);

10) організація претензійної та позовної роботи.

Перевірка стану систематизації законодавства включає:

1) наявність нормативної бази актів законодавства, у тому числі власних нормативно-правових актів, виданих після 24 серпня 1991 року;

2) наявність нормативної бази актів УРСР та актів законодавства колишнього Союзу РСР, що застосовуються відповідно до компетенції;

3) ведення обліку актів законодавства і міжнародних договорів України;

4) підтримання актів законодавства у контрольному стані та їх зберігання;

5) відслідковування інформації про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях;

6) узагальнення та поширення позитивного досвіду роботи з питань систематизації законодавства, підготовка методичних рекомендацій;

7) ознайомлення із запитами громадян з питань систематизації законодавства.

Перевірка з питань правової роботи та систематизації законодавства здійснюється, як правило, одночасно.

У міру виявлення порушень законодавства, зловживань і недоліків керівництву об'єкта перевірки, не чекаючи закінчення перевірки, слід уживати заходів щодо усунення виявлених порушень, зловживань і недоліків, запобігання їм надалі.

Порядок оформлення результатів планової або позапланової перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства

Робоча група готує довідку за результатами перевірки, яка оформлюється і подається об'єкту перевірки не пізніше ніж протягом 10 робочих днів після закінчення перевірки і має містити аналіз, висновки та рекомендації з усіх питань, які перевірялися.

При складанні довідки за результатами перевірки повинні бути додержані об'єктивність і вичерпність опису виявлених порушень чинного законодавства і недоліків у правовій роботі, систематизації законодавства.

Довідка за результатами перевірки складається з чотирьох частин:

У вступній частині довідки за результатами перевірки мають бути наведені такі дані:

- дата підписання довідки за результатами перевірки;

- номер довідки за результатами перевірки (порядковий номер журналу реєстрації перевірок);

- повне і скорочене (за наявності) найменування об'єкта перевірки відповідно до положення (установчих документів);

- найменування органу юстиції та його структурного підрозділу, прізвища, імена, по батькові та посади осіб, які проводять перевірку;

- інформація про направлення повідомлення об'єкту перевірки про проведення планово

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: