Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності (2 год)

Теоретична частина:

1. Поняття тексту. Основні одиниці тексту.

2. Види текстів, їх специфічні риси. Монологічні та діалогічні тексти.

3. Основні ознаки тексту: зв’язність, цілісність, членованість, інформативність, завершеність.

4. Види зв’язку елементів тексту.

Практична частина:

1. Прочитайте уважно наведені мікротексти та визначте їх проблеми, за якими спрогнозуйте та сформулюйте назви до кожного з них. Виберіть, обґрунтувавши, найточніші варіанти назв.

І.Тексти наукового стилю(НС) містять наукову інформацію, яка здобувається в результаті пошуку причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами дослідження в ході цілеспрямованих експериментів. У лексичному плані НС використовує терміни відповідних наук, як природничих, технічних, так і гуманітарних.

Оскільки терміни мають переважно форму іменників, то в цьому стилі переважає іменний характер висловлювання і тексти насичені абстрактною лексикою. У цьому стилі широко вживаються дієслівно-іменникові конструкції, які є теж вираженням термінологічної функції дієслів як виразника процесуальної ознаки. Емоційна та експресивна лексика науковим текстам невластива (особливо для природничих наук); щодо гуманітарних наук, наприклад, літературознавства, то тут трапляються подекуди емоційно-експресивні елементи, які виконують функцію термінів і є формою вираження спеціальних понять. Для синтаксису НС характерне вживання ускладнених конструкції, розгорнутих складних речень, активне функціонування дієприслівникових та порівняльних зворотів, вставних і вставлених конструкцій, відокремлених та однорідних членів речення (М. Зарицький).

ІІ.Активний словник – це запас слів, які мовець активно використовує в усній та писемній мові. Слова активного словника не мають ознак застарілості чи незвичної новизни. Залежно від рівня освіченості, кола інтересів, роду занять люди послуговуються від 1000 до 5000 слів (пор.: тлумачний 11-томний „Словник української мови” містить близько 140 000 слів).

До активного словника належать: а) загальновживані слова, зрозумілі всім мовцям: хліб, вода, білий, жити, добре, п’ять, ми; б) широковживані в різних галузях науки, мистецтва і техніки терміни й професіоналізми: мартен, акварель, джинси, морфема та ін.

До пасивної лексики належать здебільшого слова спеціального вжитку, архаїзми, діалектизми, запозичення, неологізми тощо; 2) словниковий запас у певний період її розвитку, який має відтінок застарілості або новизни (С. Єрмоленко).

2. Прочитайте, поясніть, як досягається цілісність і зв'язність тексту. Які мовні засоби для цього використовуються?

Гідність

Є така тонка і ніжна, сильна й мужня, недоторкана і незламана річ – гідність людської особистості. В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовитися від задо­волення й піти на жертву в ім'я блага рідної, близької людини; особливо гараздів дружини і дітей, треба підвестися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційним пориванням.

Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, користуватися літературними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і зустрічати свою останню го­дину. У найважчій ситуації – навіть тоді, коли життя здається нестерпним, не можна переступати ту межу, за якою закінчується владарювання розуму над нашими вчинками і починається темна стихія інстинктів і егоїстичних бажань. Бережи, утверджуй, розвивай, піднось всю людську гідність! Корінь твоєї гідності – у благородних переконаннях і думках.

Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Шляхетність твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визна­чити, що є гідне і що є негідне. Гідне має стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство і огиду (В. Сухомлинський).

3. Назвіть текст і поділіть його на абзаци. Поясніть, як досягається логічність мовлення.

Діалогічна мова є основою такої форми ділового спіл­кування, як бесіда, від майстерності проведення якої за­лежить успіх справи й репутація фахівця, який брав у ній участь. Через бесіду реалізується прагнення однієї людини або групи людей спонукати співрозмовника або співроз­мовників до дій, які б вплинули на певну ситуацію, що іс­нує на момент спілкування, або налагодили б чи зміцнили відносини між учасниками бесіди. Ділові бесіди відігра­ють важливу роль як у зовнішній діяльності установи, так і у внутрішній. Ділова бесіда належить до міжособистісного типу спілкування і передбачає різноманітні способи мовного і немовного взаємовпливу учасників.

4. Із поданих ознак виберіть ті, які характеризують діалогічне мо­влення.

Значна тривалість у часі; відбувається обмін інфор­мацією між двома учасниками; швидкий обмін репліками; наявність випадкових слухачів; важлива роль невербальних засобів комунікації; однобічний характер висловлювання; непідготовленість спілкування; можли­вість зміни теми висловлювання; небажання слухати та сприймати інформацію; наявність трьох і більше спів­розмовників.

5. Доберіть два види тексту – монологічний і діалогічний, схарактеризуйте їх.

6. Прочитайте текст, назвіть види зв’язку між елементами і компонентами тексту.

Однією з рис, конче необхідних менеджеру, є впевненість у собі. Це – особлива якість характеру особистості, що визначає загальну спрямова­ність всієї її діяльності та ціннісних орієнтацій і виступає як регулятор свідомості та поведінки. Впевнені в собі люди говорять спокійно, чітко, ніколи не кричать, дивляться в очі співрозмовнику і не перебивають його, дотримуються оптимальної дистанції між собою та співрозмовником. Вони вміють говорити про свої почуття та бажання, свої претензії, висловлюють власну думку, часто використовують займенник «я», вміють, якщо треба, твердо сказати «ні». Невпевнена в собі людина намагається уникнути будь-якого самовиявлення. Вона не хоче і не може розкрити свої думки, бажан­ня потреби, бо це їй неприємно, або не знає, як це зробити, або взагалі вважає, що інші її однаково не зрозуміють. їй заважають бути впевненою у собі нечітке уявлення про те, що вона хоче зробити, побоювання за нега­тивні наслідки, занижена самооцінка. Така людина із задоволенням дає можливість іншим приймати рішення за себе, тому рідко досягає бажаної мети. Якщо невпевнена в собі людина розпочинає якусь справу, то перші труднощі легко її можуть зламати. Більше того, якщо така людина працює керівником організації, то її особистісна невпевненість зашкодить усій ор­ганізації (Г. Чайка).

7. Скориставшись тлумачним словником, визначте стилістичні умови використання та значення слів текстовий і текстуальний.

Література

1. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2009.

2. Загнітко А. П., Данилюк І. Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004.

1. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник з етикету для студентів. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002.

4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. — К.: Каравела, 2008.

5. Мацько Л. П., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2007.

6. Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування. – К.: ВД “Професіонал”, 2005.

7. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 312 с.

8. Плющ Н. П. Формули ввічливості у системі українського етикету // Українська мова і сучасність. – К., 1991. – С. 92–98.

9. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навч. посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – С. 25-35, 60-98.

10. Радевич-Винницький Я. Костенко В. Етикет: Кодекс добрих манер і правил поведінки. – К.: Знання, 2006. – 291 с.

11. Сербенська О. Культура усного мовлення: Практикум: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 204 с.

12. Стахів М. Український комунікативний етикет: Навч посібник. — К.: Знання, 2008.

13. Чмут Т. К., Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007.

14. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2010. – 696 с.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: