Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Модуль . Абдомінальна хірургія





  1. Клініка гострого апендициту, методи обстеження хворих з гострим апендицитом.
  2. Етіологія та патогенез гострого апендициту.Диференціальний діагноз гострого апендициту.
  3. Особливості перебігу гострого апендициту у дітей, у хворих старечого та похилого віку, у вагітних жінок.
  4. Апендикулярний інфільтрат (клініка, діагностика, лікувальна тактика).
  5. Апендикулярний абсцес правої здухвинної западини (клініка, діагностика, лікувальна тактика).
  6. Пілефлебіт (клініка, діагностика, лікувальна тактика).
  7. Піддіафрагмальний абсцес (клініка, діагностика, лікувальна тактика).
  8. Техніка типової апендектомії, лапароскопічна апендектомія. Особливості оперативної техніки в залежності від форми гострого апендициту та розміщення хробакоподібного відростка. Вид доступу та об’єм оперативного втручання при різних ускладненнях гострого апендициту. Ускладнення при виконанні апендектомії.
  9. Етіологія та патогенез гострого холециститу.
  10. Класифікація гострого холециститу. Методи обстеження хворих з гострим холециститом.
  11. Типова клінічна картина гострого холециститу, її особливості у осіб юного та старечого віку. Диференційна діагностика гострого холециститу.
  12. Діагностична програма при ГХ. Лікувальна програма при ГХ.
  13. Ускладнення гострого холециститу. Особливості клінічної картини гострого холециститу при наявності супутньої патології.
  14. Клінічна картина ускладнень гострого холециститу та їх диференційна діагностика.
  15. Показання до екстрених операцій при ГХ,показання до термінових операцій (24-48 годин). Характер оперативних втручань при гострому холециститі. Характер оперативних втручань при ускладненнях гострого холециститу.
  16. Показання до мініінвазивних оперативних втручань (ендоскопічних, лапароскопічних, під контролем КТ та ультразвуку). Інтраопераційні ускладнення та їх лікування.
  17. Етіологія та патогенез гострого панкреатиту.
  18. Класифікація гострого панкреатиту. Методи обстеження хворих на гострий панкреатит.
  19. Типова клінічна картина гострого панкреатиту.
  20. Диференційна діагностика гострого панкреатиту. Діагностична програма при ГП.
  21. Лікувальна тактика при ГП. Ускладнення гострого панкреатиту.
  22. Клінічна картина ускладнень гострого панкреатиту та їх диференційна діагностика.
  23. Показання до оперативних втручань при ГП. Характер оперативних втручань при гострому панкреатиті. Характер оперативних втручань при ускладненнях гострого панкреатиту.
  24. Показання до мініінвазивних оперативних втручань (ендоскопічних, лапароскопічних, під контролем УЗД). Інтраопераційні ускладнення та їх лікування.
  25. Передопераційна підготовка хворих. Ведення пацієнтів у післяопераційному періоді.
  26. Методи обстеження хворих з перфоративною визакою. Класифікація перфоративної виразки.
  27. Етіологія та патогенез перфоративної віразки.Клініка типової перфоративної виразки.
  28. Диференціальна діагностика перфоративної виразки.
  29. Особливості перебігу атипової перфоративної виразки. Особливості перебігу прикритої перфоративної виразки. Особливості перебігу перфоративної виразки учепцеву сумку. Особливості перебігу перфоративної виразки в заочеревний простір.
  30. Вибір обсягу оперативного втручання при перфоративній виразці. Техніка зшивання перфоративної виразки.Техніка виконання пілородуоденопластики
  31. Показання та техніка виконання селективної ваготомії та антрумектомії
  32. Показання та техніка виконання селективної проксимальної ваготомії та пілородуоденопластики
  33. Показання та техніка виконання резекції шлунка при перфоративній виразці
  34. Етіологія та патогенез виразкової кровотечі. Методи обстеження хворих з визаковою кровотечою.
  35. Класифікація виразкових кровотеч. Клініка виразкової кровотечі.
  36. Диференціальна діагностика виразкової кровотечі. Особливості перебігу виразкової кровотечі в залежності від ступеня її активності.
  37. Особливості клінічного перебігу активної кровотечі. Особливості клінічного перебігу виразкової кровотечі що припинилася
  38. Вибір способу зупинки кровотечі в залежності від ступеня її активності. Показання до консервативного лікування виразкової кровотечі
  39. Терапія виразкової кровотечі. Методи ендоскопічного гемостазу та показання до їх застосування
  40. Методи оперативних втручань при виразковій кровотечі.Вибір методу оперативного втручання в залежності від стану хворого, інтенсивності кровотечі, ступеня крововтрати, локалізації виразки
  41. Особливості ведення хворих з виразковою кровотечою у ранньому та пізньому післяопераційному періоді.
  42. Визначення поняття непрохідності кишечника. Етіологія та патогенез непрохідності кишечника.
  43. Класифікація непрохідності кишечника.
  44. Причини динамічної непрохідності кишечника. Клініка динамічної непрохідності кишечника.
  45. Лікування динамічної (функціональної) непрохідності кишечника.
  46. Види механічної непрохідності кишечника. Клініка обтураційної непрохідності кишечника.
  47. Особливості клініки странгуляційної непрохідності кишечника.
  48. Особливості клініки завороту окремих органів травного тракту. Особливості клініки інвагінації. Види інвагінацій.
  49. Злукова хвороба.Етіологія та патогенез злукової хвороби.
  50. Типова клінічна картина злукової хвороби.
  51. Диференційна діагностика непрохідності кишечника.
  52. Сучасні методи діагностики гострої непрохідності кишечника. Рентгенологічні ознаки гострої непрохідності кишечника.УЗ-ознаки гострої непрохідності кишечника.
  53. Сучасна лікувальна програма непрохідності кишечника.
  54. Передопераційна підготовка та вибір характеру оперативного втручання при різних видах та рівнях непрохідності кишечника.
  55. Післяопераційна лікувальна програма.
  56. Етіологія та патогенез гострого перитоніту.
  57. Класифікація гострого перитоніту. Методи обстеження хворих на гострий перитоніт.
  58. Клінічна картина місцевого гострого перитоніту.
  59. Клінічна картина поширеного перитоніту.
  60. Діагностична програма у хворого на гострий перитоніт.
  61. Лікувальна тактика у хворого на гострий місцевий перитоніт. Лікувальна тактика у хворого на гострий поширений перитоніт.
  62. Ускладнення гострого перитоніту. Особливості клінічної картини гострого перитоніту при наявній супутній патології.
  63. Особливості передопераційної підготовки при госторому перитоніті
  64. Визначення поняття грижі. Причини виникнення грижі.
  65. Загальна симптоматика гриж. Значення форми і розмірів грижі для перебігу захворювання.
  66. Класифікація зовнішніх гриж черевної стінки.Ускладнення гриж.
  67. Грижі білої лінії живота. Клініка, класифікація, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  68. Пупкові грижі. Клініка, класифікація, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  69. Косі пахові грижі. Клініка, класифікація, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  70. Прямі пахові грижі. Клініка, класифікація, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  71. Післяопераційні грижі. Клініка, класифікація, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  72. Стегнові грижі. Клініка, класифікація, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  73. Защемлені грижі. Типова клініка. Клінічні види защемлених гриж. Діагностика, диференційна діагностика.
  74. Хірургічна тактика при защемленій грижі. Особливості оперативного втручання при защемленій грижі. Ознаки життєздатності та нежиттєздатності кишки.
  75. Запалення грижі. Клініка. Диференційна діагностика. Хірургічна тактика.
  76. Пошкодження (травма) грижі. Клініка. Хірургічна тактика.
  77. Кишкова непрохідність в грижі. Хірургічна тактика.
  78. Невправима грижа. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Лікування.
  79. Сучасні принципи і методи оперативного лікування гриж. Профілактика гриж.
  80. Внутрішні грижі. Клініка. Класифікація. Діагностика.
  81. Грижі стравохідного отвору діафрагми. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика.
  82. Сучасне визначення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
  83. Фактори агресії у розвитку виразкової хвороби. Фактори захисту слизової оболонки шлунка.
  84. Ускладнення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
  85. Особливості больового синдрому при шлунковій локалізації виразки.Особливості больового синдрому при дуоденальній локалізації виразки.
  86. Діагностична програма при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки.
  87. Диференційна діагностика виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
  88. Визначення пілородуоденального стенозу. Причини розвитку пілородуоденального стенозу.Класифікація пілородуоденального стенозу.
  89. Клініка при субкомпенсованому стенозі, при компенсованому стенозі, при декомпенсованому стенозі.
  90. Методидіагностики пілородуоденального стенозу. Лікування пілородуоденального стенозу.
  91. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
  92. Поняття пептичної виразки анастомозу. Причини виникнення.Лікування.
  93. Визначення синдрому Маллорі-Вейса. Кліника, діагностика, лікування.
  94. Показання до хірургічного лікування грижі стравохідного отвору діафрагми. Методи оперативних втручань
  95. Класифікація хірургічних захворювань тонкої кишки. Неспецифічний виразковий коліт. Хвороба Крона. Дивертикулярна хвороба та поліпоз товстої кишки.
  96. Цироз печінки. Печінкова недостатність.
  97. Паразитарні ураження печінки. Методи обстеження. Ускладнення. Принципи лікувальної тактики.
  98. Жовтяниця як хірургічна проблема. Методи дренування позапечінкових жовчних шляхів.
  99. Клініка, діагностика та лікування геморою, анальної тріщини.
  100. Синдром опущення промежини. Піодермія промежини. Кондиломатоз промежини. Епітеліальне куприкове погруження. Кліничні прояви, лікування.

 

Форми контролю

 

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка з дисципліни визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності студента та оцінок засвоєння ним окремих модулів відповідно до Положення про рейтингову систему оцінки навчальної діяльності студентів ВМ(Ф)НЗ України.

При проведенні усіх видів контролю (на кожному занятті; на підсумкових заняттях зі змістових модулів; на підсумкових заняттях з модулів) рекомендується застосовувати об’єктивні методи оцінки рівня володіння практичними навичками та теоретичними знаннями, віддаючи перевагу стандартизованим засобам діагностики.

 

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Система оцінки поточної навчальної діяльності студентів викладена у робочій навчальній програмі з дисципліни

1) При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно), „4”(добре), „3”(задовільно), „2”(незадовільно).

- Оцінку „5” (відмінно)- виставляють студенту, який глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обгрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.

- Оцінку „4” (добре) – виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладє його, який не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.

- Оцінку „3” (задовільно)- 2 виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

- Оцінку „2” (незадовільно)- виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.

2) Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

 

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю, кореляційний аналіз проводиться за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

де s – різниця між рангами кожного варіанта за двома кореляційними ознаками; n – число ранжованих ознак одного статистичного ряда.

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS Статистичний показник
А Найкращі 10% студентів
В Наступні 25% студентів
С Наступні 30% студентів
D Наступні 25% студентів
E Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, які нараховані студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А “5”
В, С “4”
D, E “3”
FX, F “2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим навчальною частиною.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.