Завдання і предмет статистики. Основні категорії статистики.

Слово «статистика» (від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об'єд­нує принципи та методи роботи з масовими числовими дани­ми — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.Отже, об'єктами статистичного аналізу можуть бути найріз­номанітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.

У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюють­ся дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поо­динокі, а масові явища.

Статистика оперує з відповідними категоріями, тобто поняттями, які виражають суттєві, всебічні властивості явищ дійсності. До основних категорій статистики можуть бути відне­сені:

а) статистична закономірність;

б) статистична сукупність;

в) одиниця та обсяг сукупності;

г) ознака сукупності;

д) варіація ознаки; ж) шкала ознаки.

Статистична закономірність - це повторюваність, по­слідовність і порядок у масових соціально-економічних явищах (процесах). В основі статистичної закономірності лежить закон великих чисел, основним принципом якого є масовість явища або процесу.

Статистична закономірність притаманна лише сукупнос­тям, тому що сукупність, а не окремий елемент, стає базою для встановлення конкретних законів. Статистична сукупність - це множина одиниць (об'єктів, явищ), які об'єднуються однією якісною основою, але відрізняються між собою за рядом ознак. Статистичній сукупності притаманні дві властивості, це - масо­вість та однорідність її одиниць. Прикладом статистичної суку­пності є комерційні банки країни: їх об'єднує характер надання банківських послуг, хоча капітал, прибуток та інші ознаки різні.

Окремі елементи статистичної сукупності називають одиницями сукупності, а загальну їх кількість — обсягом сукуп­ності. Одиниці сукупності, як первинні елементи, виражають її якісну однорідність і виступають носіями певних ознак. Напри­клад, одиницями сукупності можуть виступати акціонерні това­риства, фірми, фермерські господарства, людина, сім'я, станок тощо. Елементи сукупності характеризуються однією або кіль­кома ознаками. Ознака - це статистичний еквівалент властивостей одиниць сукупності. Так, для одиниці статистичної сукуп­ності «підприємство» ознаками можуть бути: обсяги виробленої продукції, співвідношення власних та запозичених коштів, чи­сельність робітників тощо.

Однією з особливостей статистичної сукупності є наяв­ність варіацій ознак, тобто відмінностей, коливань у числових значеннях окремих одиниць сукупності. Ознаки, які набувають різних значень, називають варіюючими. Прикладами варіюючих ознак людини є вік, стать, сімейний стан, рівень освіти, а під­приємства - спеціалізація, форма власності, рентабельність ви­робництва тощо.

Варіюючі ознаки поділяють на кількісні та атрибутивні (якісні). Кількісні ознаки виражаються числами (урожайність, заробітна плата, продуктивність праці та ін.). Атрибутивними називають ознаки, які не підлягають числовому вираженню і характеризують словами описові риси (стать, професія, галузь).

За характером варіювання кількісні ознаки поділяють на дискретні та неперервні. Дискретними називають такі кількісні ознаки, які можуть набувати тільки цілочисельних значень (кі­лькість автомобілів, кількість членів сім'ї та ін.). Неперервними кількісними ознаками є такі, які можуть в окремих межах набу­вати будь-яких значень (вік людини, стаж роботи, собівартість продукції тощо).

Ознаки поділяються також на істотні (основні) та неісто­тні (другорядні). Істотними називають такі ознаки, які є голо­вними для даного явища. Наприклад, для підприємства ними є обсяг виробленої та реалізованої продукції, кількість працівни­ків, продуктивність праці та ін. Неістотними є такі ознаки, які не пов'язані безпосередньо з суттю досліджуваного явища, на­приклад: назва підприємства, його підпорядкування, територіа­льна належність тощо.

Ознаки, що характеризують статистичну сукупність, взаємопов'язані між собою, тому розрізняються факторні та ре­зультативні ознаки. Факторні ознаки - це незалежні ознаки, які впливають на інші ознаки і є причиною їх зміни. Результатив­ними ознаками називають залежні ознаки, які змінюються під впливом факторних ознак. Так, кваліфікація, стаж роботи - фак­торні ознаки; продуктивність праці - результативна ознака.

Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відобра­жається у різних видах шкал. Існує така класифікація шкал ознак: номінальна, яка встановлює шкалу найменувань; поряд­кова, яка встановлює відношення подібності і послідовності; матрична, де за допомогою звичайних чисел вимірюються яви­ща, ресурси, результати господарсько-фінансової діяльності.

Етапи статистичного дослідження.

Статистичне спостереження — це перша стадія статистичного дослідження, науково-організоване збирання даних про явища і процеси суспільного життя.

Під час статистичного спостереження дістають необхідну ста­тистичну інформацію, яку потім систематизують, зводять, обробля­ють, аналізують та узагальнюють.

Важливість цього етапу дослідження полягає в тому, що викорис­тання лише об'єктивної і достатньо повної інформації, одержаної внаслідок статистичного спостереження, на подальших етапах дослідження забезпечує наукою обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку розглядуваного об'єкта. Первинний ста­тистичний матеріал — це фундамент статистичного дослідження і чим він надійніший, тим міцніша конструкція будівлі дослідження.

Другим етапом статистичного дослідження є зведення і групуван­ня даних спостереження.

Статистичне спостереження дає багато інформації про кожну одиницю досліджуваної сукупності. Наприклад, за переписом дістають відомості про кожну людину: стать, вік, освіту тощо. У звітності підприємств з праці наводяться дані про чисельність робітників, нараховану їм заробітну платню тощо. Ці відомості статистика використовує для визначення узагальнюючих показників, що характеризують сукупність у цілому або її окремі частини (чисельність усього населення, в тому числі чоловіків і жінок; чисельність працівників, у тому числі робітників, ІТП, службовців тощо). Зібрані відомості про явища треба науково опрацювати, привести до певної системи, підсумувати, узагальнити.

Систематизація та підсумовування даних з метою отримання узагальненої характеристики досліджуваного явища за деякими істотними ознаками називають статистичним зведенням.

Отже, статистичне зведення — це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

---

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: