Особливості прийняття рішень у керуванні інноваціями.

Керування інноваціями спрямовано на прийняття таких рішень, які забезпечили б створення конкурентоспроможної продукції, досягнення ефективних результатів інноваційної діяльності. Методологія прийняття рішень в інноваційному менеджменті базується на системі наукових знань про методи керування, їхньої цільової спрямованості.

Великий комплекс робіт, виконуваних як у складі інноваційних процесів, так і по багатьох напрямках інноваційної діяльності, має високу невизначеність досягнення бажаних результатів, що передбачає кінцевою й проміжною цілями інновацій. При цьому кожній проміжній меті властива своя, конкретна ситуація, що вимагає адекватних рішень у процесі керування. В одній ситуації управлінські рішення націлені на зменшення комерційного ризику інвесторів, в іншій - на подолання небажаних впливів, численних змін конструкторської документації при виготовленні дослідних зразків нових виробів. Досягнення кінцевої мети вимагають рішень по зменшенню комерційного ризику інвестора.

Процес виконання пошукових НДР, що відносяться до фундаментальних наукових досліджень, являє собою науково-технічний пошук, що звичайно не має твердих обмежень у часі й планується одним рядком з індексом «Пошук» і з бюджетним фінансуванням. Поява нової досить перспективної ідеї визначає початок прикладних НДР.

При керуванні прикладними НДР було передчасною акцією виносити рішення про відношення варіантів розроблених технічних пропозицій (ТП). У принципі короткий зміст ТП ще не дає переконливих аргументів для ухвалення рішення про їхню неперспективність. З огляду на невеликі обсяги витрат по прикладним НДР, доцільно ухвалити рішення щодо практичної реалізації ТП в ескізно-технічному проекті. Інакше кажучи, варто надати можливість науково-технічній організації втілити розроблені пропозиції в ескізно-технічному проекті.

Однак в окремих випадках прикладна НДР може бути відхилена або відкладена, якщо очевидна комерційна безперспективність іновації.

За результатами ескізно-технічного проектування, що реалізує ТП прикладних НДР, необхідно винести рішення про найбільш перспективний варіант представлених на конкурс проектних розробок.

Для того, щоб прийняти обґрунтоване рішення про перспективність того або іншого варіанту інвестування, необхідний висновок за результатами проектування з боку фахівців досить високої кваліфікації. Тільки при наявності такого висновку можна прийняти обґрунтоване рішення про той або інший напрямок продовження ОКР.

Безальтернативне продовження ОКР по найбільш перспективному варіанті звичайно деталізується у вигляді сіткового графіка, використовуваного для цілей оперативно-технічного керування роботами в конструкторських бригадах і досвідченому виробництві. Ці роботи, як правило, нормуються, що є основою для розробки календарно-планових нормативів. Керування конструюванням і виготовленням дослідних зразків здійснюється із застосуванням обчислювальної техніки. Її застосування викликається рішеннями про уточнення сіткових графіків приблизно один раз у тиждень або декаду. Постійний перегляд сіткових графіків звичайно зв'язаний зі спорадично виникаючими змінами в конструкторській документації, необхідністю доведення дослідних зразків до рівня вимог, які передбачені технічними завданнями на конструювання й виготовлення окремих пристроїв і складальних одиниць.

Витрати на технологічне освоєння виробництва нової продукції значно перевищують витрати на дослідження й розробки. Позитивне рішення про інвестиції на ці мети може бути прийнято, якщо воно обґрунтовано маркетинговими дослідженнями ринку й розрахунками по комерціалізації нової продукції. Залежно від ухваленого рішення про масштабність освоєння виробництва нової продукції проектується відповідний тип виробництва, планується його технологічна підготовка. Кожному типу виробництва необхідний певний рівень технологічного оснащення. Чим вище обсяги виробництва, тим нижче собівартість продукції, що випускається, що істотно впливає на її конкурентоспроможність.

У зв'язку з більшими обсягами майбутніх робіт і великих витрат прийнято застосовувати програмно-цільовий метод планування технологічної підготовки й освоєння виробництва нової продукції. У процесі програмно- цільового планування будується дерево цілей і рішень по найбільш істотних проміжних напрямках робіт, пов'язаних з досягненням кінцевої мети. Потім розробляється цільова науково-технологічна програма, роботи якої мають строго орієнтований характер.

Найбільш важливі проміжні результати по цільовій науково-технологічній програмі виділяють в окремі блоки:

1 Підпрограма проведення проектно-технологічних робіт по підготовці виробництва продукції.

2 Підпрограма по виконанню будівельно-монтажних робіт (БМР).

3 Підпрограма проектування й виготовлення нестандартного устаткування й оснащення.

4 Підпрограма технологічного освоєння виробництва нової продукції до передбаченого проектного рівня.

По кожній підпрограмі будуються локальні сіткові графіки, які потім підшивають до загального сіткового графіка цільової науково-технологічної програми.

Рішення, прийняті по підпрограмі 1. У рішеннях по підпрограмі передбачається застосування наукомістких технологічних процесів. Її виконання варто починати після одержання повністю доробленої технологічної документації за результатами випробувань дослідних зразків нових виробів. Залежно від новизни технологічних процесів приймаються рішення по плануванню виробничих ділянок і реконструкції цехів.

Найбільш важливими рішеннями по відновленню технології виробництва варто вважати широке застосування встаткування зі ЧПУ в сполученні з робототехнічними пристроями. Відповідно підлягає змінам і система керування, тому що виробництво стає більш гнучким, орієнтованим на індивідуальні замовлення споживачів продукції. Первинним організаційним елементом у керуванні гнучким автоматизованим виробництвом (ГАВ) є гнучкий виробничий модуль (ГВМ), що працює в автономному режимі. Трохи технологічно з'єднаних ГВМ і автоматизована транспортно-складська система (АТСС) утворюють гнучку автоматизовану ділянку (ГАД). У свою чергу, різні по технологічному призначенню ГАД, поєднувані загальними завданнями виробництва, включаються в організаційну структуру гнучкого автоматизованого цеху (ГАЦ).

В умовах частої змінюваності виготовленої продукції гнучкість виробництва доповнюється функціональними системами автоматизованого проектування (САПР) і автоматизованою системою технологічної підготовки виробництва (АСТПВ). При цьому можливості ефективного застосування АСТПВ залежать від інформативності конструкторсько-технологічних класифікаторів, обумовленої рівнем наступності конструкторських рішень у САПР.

Перспективи організації випуску конкурентоспроможної продукції досить широкої номенклатури знижують ризик потенційних інвесторів. Крім того, гнучке виробництво поліпшує використання обігових коштів за рахунок зменшення страхових заділів деталей при їхньому запуску у виробництво невеликими по розмірі партіями. Практично відпадає потреба в перервах на переналагоджувальні роботи.

Рішення, прийняті по підпрограмах 2 і 3. Особливістю робіт з підпрограм 2 і 3 є те, що вони збігаються за часом і виконуються в паралельно-послідовній черговості. Наприклад, багато видів БМР не можуть проводитися в повному обсязі, поки не надійде виготовлене нестандартне устаткування.

У функції прийняття управлінських рішень входить висновок договорів на проведення проектно-дослідницьких робіт, контроль за дотриманням строків будівельно-монтажними організаціями, складання заявок на придбання стандартного устаткування. При цьому обсяги БМР залежать від проектованого типу виробництва з урахуванням можливостей повторного використання вже наявних виробничих площ.

Нестандартне устаткування у вигляді різних контрольних, складальних, зварювальних і інших стендів, а також спеціальних транспортних засобів може вироблятися як власними силами промислової організації, так і сторонніми виготовлювачами. Від того, наскільки правильно ухвалене рішення про місце виготовлення нестандартного устаткування, часто залежать реальні строки закінчення робіт з підпрограм 2 і 3.

Рішення, прийняті по підпрограмі 4. Підпрограма робіт з освоєння технології виробництва нової продукції здійснюється у два етапи.

На першому етапі проводять випробування нового технологічного обладнання й оснащення. По їхніх результатах складаються акти про наявні недоліки, наприклад, у програмному забезпеченні роботи устаткування зі ЧПУ, і відповідно приймаються рішення по його доробці й внесенню необхідних змін.

На другому етапі виробляється налагодження технологічного устаткування й синхронізація виробничих процесів. Для цього зразки нової продукції, що відносяться до першої промислової серії, проходять оброблювальні операції по всьому технологічному ланцюжку. По отриманим результатам приймається рішення про відповідність виробничо-технологічних процесів установленим вимогам. Складається й оформлюється акт приймання робіт, передбачених програмою 4.

Якщо в результаті комерціалізації нової продукції з'ясується, що надії на одержання доходу, що влаштовував би інвесторів, не виправдалися, то можуть бути прийняті наступні рішення. Реалізація рішення про повторне проведення НИОКР і науково-технологічної програми по освоєнню виробництва нової продукції буде менш витратною, тому що істотно скоротяться обсяги БМР, включаючи виготовлення нестандартного устаткування. Це пов'язане з тим, що виробничі процеси стали більш гнучкими до змін завдяки проведенню в життя попередньої науково-технологічної програми. З іншого боку, зовсім необов'язково проводити повторно НИОКР. Як альтернативне рішення можна доробити конструкцію виробів або ж продовжити технологічні інновації в напрямку, наприклад, зниження енергоємності виробництва, ресурсозбереження й т.п. Отже, альтернативні напрямки інноваційної діяльності дають можливість підвищити конкурентоспроможність реалізованої продукції, а по товарі, як відомо, - і ціну, що виявляється при його продажі на заключній стадії комерціалізації.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: