Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема 5. Глобальні проблеми людства





Тема 5. Глобальні проблеми людства

Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічна, сировинна, енергетичну, голоду, боротьби із злочинністю, тероризмом, хворобами віку, проблема освоєння Світового океану, проблема подолання відсталості країн, що розвиваються).

Роль світової громадськості у їх розв'язанні.

Глобальні проблеми особливо загострилися в кінці 20 ст.

Глобальні проблеми стосуються всього людства: всіх країн, народів та верств населення. Вони призводять до великих економічних та соціальних збитків. Тому для подолання глобальних проблем необхідна співпраця в загальнопланетарному масштабі.

До глобальних проблем належать, зокрема, проблема війни і миру, екологічна, сировинна і енергетична, демографічна, продовольча, організованої злочинності й тероризму, проблеми боротьби з епідеміями, подолання відсталості країн «третього світу», мирного освоєння космосу тощо. Всі вони замикаються у трикутнику взаємовідносин: «людина — природа — економіка».

Найактуальнішими для людства є політичні проблеми: гонки озброєнь; розв’язання регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів у різних куточках планети тощо. Останнього часу особливої гостроти набула проблема боротьби з тероризмом.

Причинами появи глобальних проблем є економічні й політичні протиріччя між державами, відмінності в соціальному та економічному розвитку країн світу, обмеженість багатьох природних ресурсів та їх нераціональне використання, посилення впливу господарської діяльності людини на довкілля, перенаселення планети, сучасна науково-технічна революція тощо.

Проблема війни і миру.

До числа найгостріших глобальних проблем людства належить проблема війни і миру.

За 5,5 тис. років на Землі відбулося близько 15000 війн. З часом вони ставали все більш жорстокими. Якщо у 17 ст. всі війни у Європі забрали життя 3,3 млн чол., то у 18 ст. — вже 5,4, а у ХІХ ст. — 5,7 млн. чол. Але найбільше людських втрат було у ХХ ст. Протягом двох світових війн та локальних конфліктів загинуло понад 100 млн чол.! Нині у світі накопичено стільки зброї, що нею можна знищити людство кілька разів.

Глобальною проблема війни і миру стала з появою зброї масового ураження: спершу хімічної та бактеріологічної, а наприкінці Другої світової війни — і ядерної. Саме застосування останньої унеможливило проведення локальної війни. Тобто будь-яке застосування у військових цілях ядерної зброї може призвести до Третьої світової війни.

Особливу небезпеку становить неконтрольоване зростання кількості держав, які володіють ядерною зброєю. Тривалий час вона була лише в п’ятьох країнах: США, СРСР (зараз нею володіє Росія) Франція, Китай і Велика Британія. У 1998 р. випробування ядерної зброї здійснили Індія та Пакистан, а невдовзі між цими країнами мало не вибухнула війна з її застосуванням. У XXI ст. до «ядерного клубу» приєдналась КНДР. Ще ряд країн технологічно близькі до створення ядерної зброї: Ізраїль, Іран, Ірак, Японія, Тайвань, Бразилія, Аргентина, ПАР.

(В роки існування СРСР на території України був сконцентрований четвертий за обсягом ядерний потенціал серед країн світу. У 2001 році завершено процес знищення ядерної зброї в Україні. Зараз у нас немає жодної ядерної бомби чи ракети).

 

На початку XXI ст. у світі налічувалось близько ста «гарячих точок», де періодично спалахували бойові дії міжетнічного і прикордонного характеру. Деякі з цих конфліктів тривають протягом десятиліть. Наприклад, збройне протистояння між євреями й арабами в Палестині триває із 1948 р.

"Гарячі точки" на планеті в останні роки:

а) палестинська на Близькому Сході (протистояння євреїв та арабів на землях історичної Палестини, декілька війн між Ізраїлем і сусідніми державами);

б) кашмірська (конфлікт між мусульманами та індуїстами в північноіндійському штаті Кашмір, неодноразові військові сутички між Індією та Пакистаном);

в) балканська (збройне протистояння мусульман і слов"янських народів у Боснії і Герцоговині, краї Косово, ща в Сербії, в Македонії);

г) кавказька (чечено-російські війни на території Росії, абхазько-грузинський конфлікт, вірмено-азербайджанський в Нагірному Карабасі);

д) громадянські війни (Ангола, Афганістан, М'янма);

 

Проблема та її сутність Причини виникнення Шляхи розв'язання
- накопичено стільки зброї, що можна знищити людство декілька разів; - відволікання на озброєння матеріальних, фізичних і інтелектуальних сил; -80-ті рр. - "зоряні війни"; -90-ті рр. - локальні війни (етнічні, територіальні) - проблема біженців 1. Наявність зброї масового знищення: хімічної, ядерної, бактеріологічної. "Ядерний клуб" - 5 офіційних ядерних держав: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай. Неофіційні його члени: Індія, Пакистан, Ізраїль. "Порогові" ("навколоядерні") країни (мають технології): Японія, ПАР, КНДР, Іран, Ірак. Бразилія, Тайвань. 2. Існування в минулому великих колоніальних імперій, що не враховували етнічних меж... 1. Скорочення торгівлі зброєю (в 90-х рр. вдвічі); 2. Рада Безпеки ООН і "блакитні шоломи" (контингент ООН) в 17 країнах (90-ті рр.): Афганістан. Анґола, Камбоджа... 3. Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї (відмова України, Білорусі, Казахстану від ядерної зброї на своїй території); 4. Заборона виробництва хімічної зброї (1992 р. - 130 держав); 5. Програма "Партнерство заради миру" (1994 р., 24 держави)

Глобальна проблема біженців.

Глобального характеру міграція набула з кінця 80-х - початку 90-х років ХХ століття, коли під впливом цього явища опинилися всі континенти. За даними ООН, сьогодні у світі налічується близько 15 мільйонів біженців: це мешканці різних регіонів, які через конфлікти, стихійні лиха, грубе порушення прав людини були змушені залишити свої домівки й шукати притулку чи захисту в інших країнах. Саме тому розв'язання проблеми біженців наразі в епіцентрі міжнародного життя.

Історично біженці відомі ще у стародавньому світі: у 695 році до н. е. 50 тисяч осіб утекли до Єгипту, рятуючись від ассирійської армії царя Сеннахериба, що окупувала територію Іудеї.

Сьогодні зусилля Управління і справах біженців спрямовані на врегулювання ситуації, яка склалася на Африканському континенті. Внаслідок революцій, що прокотилися 2011 року територіями Тунісу, Єгипту, Лівії, Бахрейну, Ємену, континентальна Європа потерпає від напливу мігрантів. Тільки на острові Лампедуза у південній Італії перебувають близько 4 тисяч осіб.

Саме конфлікти (міжнародні або внутрішні) спричиняють масові порушення прав і свобод людини, спонукаючи населення шукати притулку й захисту за кордоном. Водночас вимушене переміщення великих мас людей загрожує виникненням додаткової напруженості, нових кризових ситуацій, може призвести до поширення конфлікту за межі країни-епіцентру, дестабілізації ситуації у ширших масштабах. Інакше кажучи, біженство – наслідок і водночас причина виникнення загроз особистій, колективній та міжнародній безпеці. Тому розв’язання проблеми біженців фактично дорівнює відновленню безпеки на всіх рівнях, що відповідає як життєво важливим інтересам окремої особи, так і пріоритетам глобалізованого світу.

Екологічна проблема.

Якщо проблема війни і миру існувала з часу виникнення людства, то екологічна проблема виникла в останні століття. Однак тільки в XX ст. про неї заговорили з особливою тривогою, адже це час небачених раніше темпів зростання кількості населення і промислового виробництва.

Екологічна проблема – це негативний вплив людської діяльності на географічні оболонки Землі..

До найнебезпечніших складових екологічної проблеми можна віднести забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління, кислотні дощі, руйнування озонового шару, деградацію земельних ресурсів.

За підрахунками вчених, у результаті нераціонального землекористування людство щороку втрачає близько 24 млрд. тонн родючих ґрунтів — за масштабами це можна порівняти зі знищенням усіх оброблюваних земель України. Найбільше «втрат» ґрунтового покриву припадає на країни зі значними площами орних земель і великою кількістю населення — Індію, Китай, США

Не менш вражаючими є наслідки процесу опустелювання. Загальна площа, охоплена цим процесом, дорівнює 8 млн. км2. Щорічно ця цифра збільшується приблизно на 60 тис. км2, що майже вдвічі перевищує територію кожної з областей України (уважається, що цей процес відбувається зі швидкістю 7 км2 на годину). Особлива небезпека опустелювання полягає в тому, що найбільш інтенсивно воно проходить в Африці та Азії, де й без цього недостатній рівень забезпеченості сільськогосподарськими угіддями.

Зростання споживання прісної води, інтенсивне її використання призводять до того, що частина вод суходолу стає забрудненою, зменшуються обсяги прісної води, принесеної річками в моря та океани. Приблизно 1,3 млрд. осіб користуються в побуті тільки забрудненою водою, що спричиняє багато епідемічних захворювань.

Про глобальний характер екологічних проблем засвідчують і такі дані:

- площа лісів за останні 200 років скоротилася вдвічі;

- в результаті нераціонального землекористування людство вже втратило 2 млрд. га. колись продуктивних земель. Щорічно зі світового сільськогосподарського обороту вибуває близько 7 млн. га родючих земель;

- кількість техногенних відходів за останні 30 років із 40 виросли до 100 млрд т;

- 90-95% усієї сировини, що видобувається і заготовляється, в процесі переробки перетворюється в прямі відходи;

- за останні 25 років у зв"язку з ростом викиду фреонів захисний озоновий шар атмосфери зменшився на 2-5%;

- у Світовий океан в результаті морських катастроф, аварій на нафтопромислах, промивання нафтовмісних ємкостей щорічно надходить 10 млн. т нафтопродуктів. Крім того сюди скидаються радіоактивні відходи і різні отруйні речовини.

Для розв'язання екологічної проблеми необхідно ширше використовувати природоохоронні технології виробництва, вдосконалювати очисні споруди, обмежувати «дорогі» для природи потреби людей, ширше використовувати вторинну сировину, відновлювати лісові масиви, екологічно утилізувати і переробляти сміття, найефективніше розміщувати "брудні" виробництва.

Проблема та її сутність Причини виникнення Шляхи розв'язання
Ø забруднення всіх оболонок Землі; Ø опустелювання і скорочення ріллі; Ø скорочення площ вологих екваторіальних лісів; Ø "парниковий ефект", смоги, "озонові дірки","кислотні дощі" 1. Бурхливі темпи зростання виробництва; 2. Недосконалі технології виробництва — скидання відходів виробництва без очищення в навколишнє середовище 3. Перехід до безвідходних і маловідходних виробництв; 4. Відновлення лісів; 5. Раціональне використання води і перехід до "сухого" виробницва; 6. Вдосконалення очисних споруд; 7. Екологічне мислення

Демографічна проблема.

Демографічна проблема полягає в несприятливому для економічного розвитку природному русі населення і зрушеннях у його віковій структурі. Ця проблема по-різному проявляється в країнах із різним ти­пом відтворення населення.

З однієї сторони, демографічний вибух зумовлює загострення таких глобальних проблем, як сировинна, екологічна, продовольча, енергетична і такі інші пролеми. Найбільш гостро демографічна проблема проявляється у відсталих країнах, де вона межує з проблемою голоду.

А з іншої сторони, демографічна криза високо розвинутих країн призводить до поступового вимирання населення.

Щоб розв'язати ці проблеми, необхідний комплекс заходів, спрямований на економічний і соціальний розвиток. Побудова сучасної економіки дасть можливість не тільки забезпечити населення продуктами харчування, але й покращити систему охорони здоров'я, змінити становище жінки в суспіль­стві і в такий спосіб зменшити природний приріст.

 

Проблема та її сутність Причини виникнення Шляхи розв'язання
Ø демографічний вибух" у країнах, що розвиваються; Ø "демографічна криза" в країнах розвинутих і з перехідною економікою 1. Покращення медицини і зростання обсягів виробництва у країнах, що розвиваються: знизилась смертність; 2.3мінароліжінкивжитті суспільства, рівня культури, урбанізація в розвинутих країнах; 3. Економічні та екологічні проблеми 1. Демографічна політика; 2. Пропаганда серед віруючих (католиків, мусульман) 3. Протизаплідні засоби; 4. Піднесення рівня освіченості населення в країнах, що розвиваються

 

Продовольча проблема.

Зі швидким зростанням населення пов'язана ще одна глобальна проблема людства продовольча. Вона поставала перед людством ще в глибоку дав­нину. Саме її загострення у свій час викликало перехід людей від полювання і збиральництва до землеробства. Але й зараз продовольча проблема в багатьох країнах світу не розв'язана. Щорічно у світі від голоду вмирає до 20 млн. людей. Постійно голодує кожен десятий житель нашої планети (переважно у країнах, що розвиваються).

Поряд із недоїданням і голодом для частини населення Землі продовольча проблема полягає в незбалансованості харчування: за даними ООН, лише ко­жен третій житель нашої планети забезпечений раціональним харчуванням і якісними продуктами.

Продовольча проблема особливо гостро постає в ряді країн Африки. Це пояснюється тим, що тут розташовані найбідніші держави світу з вкрай низькою продуктивністю сільського господарства, до того ж частина цих країн розташована в аридній зоні, що утрудняє розвиток землеробства. Проблему загострює швидке зростання кількості населення, що обганяє збільшення виробництва продовольства, а також нестабільна політична ситуація в ряді країн регіону.

Виникнення продовольчої проблеми пов'язане не тільки з темпами зростання виселення та його густотою, а й з рівнем розвитку економіки країн. Учені підра­хували, що сучасні технології за умови їх повсюдного застосування здатні забез­печити продуктами харчування до 15 млрд. людей.

 

Проблема та її сутність Причини виникнення Шляхи розв'язання
Ø абсолютний і прихований голод в країнах "третього світу"; Ø географія виробництва продовольчих культур не співпадає з географією їх споживання 1. "Демографічний вибух" в країнах, що розвиваються при низькому рівні виробництва; 2. Вирощування експортних технічних культур; 3. Напівфеодальні аграрні відносини, недосконалі технології у с/г; 4. Нестача коштів на меліоративні роботи і закупівлю техніки Екстенсивний - розширення ріллі; Інтенсивний: Ø підвищення родючості ґрунтів; Ø запровадження досягнень селекції; Ø аграрні реформи; Ø більш широке використання біологічної продуктивності Океану; Ø підвищення ефективності фотосинтезу рослин; Ø "конструювання" штучної їжі...

Тема 5. Глобальні проблеми людства

Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічна, сировинна, енергетичну, голоду, боротьби із злочинністю, тероризмом, хворобами віку, проблема освоєння Світового океану, проблема подолання відсталості країн, що розвиваються).

Роль світової громадськості у їх розв'язанні.

Глобальні проблеми особливо загострилися в кінці 20 ст.

Глобальні проблеми стосуються всього людства: всіх країн, народів та верств населення. Вони призводять до великих економічних та соціальних збитків. Тому для подолання глобальних проблем необхідна співпраця в загальнопланетарному масштабі.

До глобальних проблем належать, зокрема, проблема війни і миру, екологічна, сировинна і енергетична, демографічна, продовольча, організованої злочинності й тероризму, проблеми боротьби з епідеміями, подолання відсталості країн «третього світу», мирного освоєння космосу тощо. Всі вони замикаються у трикутнику взаємовідносин: «людина — природа — економіка».

Найактуальнішими для людства є політичні проблеми: гонки озброєнь; розв’язання регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів у різних куточках планети тощо. Останнього часу особливої гостроти набула проблема боротьби з тероризмом.

Причинами появи глобальних проблем є економічні й політичні протиріччя між державами, відмінності в соціальному та економічному розвитку країн світу, обмеженість багатьох природних ресурсів та їх нераціональне використання, посилення впливу господарської діяльності людини на довкілля, перенаселення планети, сучасна науково-технічна революція тощо.

Проблема війни і миру.

До числа найгостріших глобальних проблем людства належить проблема війни і миру.

За 5,5 тис. років на Землі відбулося близько 15000 війн. З часом вони ставали все більш жорстокими. Якщо у 17 ст. всі війни у Європі забрали життя 3,3 млн чол., то у 18 ст. — вже 5,4, а у ХІХ ст. — 5,7 млн. чол. Але найбільше людських втрат було у ХХ ст. Протягом двох світових війн та локальних конфліктів загинуло понад 100 млн чол.! Нині у світі накопичено стільки зброї, що нею можна знищити людство кілька разів.

Глобальною проблема війни і миру стала з появою зброї масового ураження: спершу хімічної та бактеріологічної, а наприкінці Другої світової війни — і ядерної. Саме застосування останньої унеможливило проведення локальної війни. Тобто будь-яке застосування у військових цілях ядерної зброї може призвести до Третьої світової війни.

Особливу небезпеку становить неконтрольоване зростання кількості держав, які володіють ядерною зброєю. Тривалий час вона була лише в п’ятьох країнах: США, СРСР (зараз нею володіє Росія) Франція, Китай і Велика Британія. У 1998 р. випробування ядерної зброї здійснили Індія та Пакистан, а невдовзі між цими країнами мало не вибухнула війна з її застосуванням. У XXI ст. до «ядерного клубу» приєдналась КНДР. Ще ряд країн технологічно близькі до створення ядерної зброї: Ізраїль, Іран, Ірак, Японія, Тайвань, Бразилія, Аргентина, ПАР.

(В роки існування СРСР на території України був сконцентрований четвертий за обсягом ядерний потенціал серед країн світу. У 2001 році завершено процес знищення ядерної зброї в Україні. Зараз у нас немає жодної ядерної бомби чи ракети).

 

На початку XXI ст. у світі налічувалось близько ста «гарячих точок», де періодично спалахували бойові дії міжетнічного і прикордонного характеру. Деякі з цих конфліктів тривають протягом десятиліть. Наприклад, збройне протистояння між євреями й арабами в Палестині триває із 1948 р.

"Гарячі точки" на планеті в останні роки:

а) палестинська на Близькому Сході (протистояння євреїв та арабів на землях історичної Палестини, декілька війн між Ізраїлем і сусідніми державами);

б) кашмірська (конфлікт між мусульманами та індуїстами в північноіндійському штаті Кашмір, неодноразові військові сутички між Індією та Пакистаном);

в) балканська (збройне протистояння мусульман і слов"янських народів у Боснії і Герцоговині, краї Косово, ща в Сербії, в Македонії);

г) кавказька (чечено-російські війни на території Росії, абхазько-грузинський конфлікт, вірмено-азербайджанський в Нагірному Карабасі);

д) громадянські війни (Ангола, Афганістан, М'янма);

 

Проблема та її сутність Причини виникнення Шляхи розв'язання
- накопичено стільки зброї, що можна знищити людство декілька разів; - відволікання на озброєння матеріальних, фізичних і інтелектуальних сил; -80-ті рр. - "зоряні війни"; -90-ті рр. - локальні війни (етнічні, територіальні) - проблема біженців 1. Наявність зброї масового знищення: хімічної, ядерної, бактеріологічної. "Ядерний клуб" - 5 офіційних ядерних держав: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай. Неофіційні його члени: Індія, Пакистан, Ізраїль. "Порогові" ("навколоядерні") країни (мають технології): Японія, ПАР, КНДР, Іран, Ірак. Бразилія, Тайвань. 2. Існування в минулому великих колоніальних імперій, що не враховували етнічних меж... 1. Скорочення торгівлі зброєю (в 90-х рр. вдвічі); 2. Рада Безпеки ООН і "блакитні шоломи" (контингент ООН) в 17 країнах (90-ті рр.): Афганістан. Анґола, Камбоджа... 3. Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї (відмова України, Білорусі, Казахстану від ядерної зброї на своїй території); 4. Заборона виробництва хімічної зброї (1992 р. - 130 держав); 5. Програма "Партнерство заради миру" (1994 р., 24 держави)






ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2023 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.