Напрями комплексного дослідження ринку

1.2.3. Вивчення фірмової структури ринку:

~ вивчення конкурентів передбачає аналіз частки ринку, стратегії і тактики конкурентів, аналіз ефективності маркетингової діяльності. Основна мета вивчення конкурентів – розподіл сфер впливу на ринку (через орієнтацію на певний цільовий сегмент, вибір певного асортименту тощо) і послаблення конкурентної боротьби.

~ вивчення посередників передбачає аналіз:

1. охоплення ринку;

2. потенціалу торгового посередника;

3. збутової мережі;

4. фінансової стабільності;

5. репутації посередника;

6. інфраструктури ринку збуту.

Кінцева мета вивчення посередників – вибір на основі об’єктивних даних посередника, який зможе надати фірмі найбільш ефективну комерційну підтримку.

~ вивчення постачальників сировини, матеріалів, устаткування, запасних частин пов’язане з аналізом:

1. якості продукції, що пропонується постачальником;

2. цін на продукцію;

3. умов постачання;

4. можливості надання кредиту;

5. оперативності постачання;

6. репутації постачальника;

7. можливих обсягів поставок.

Алгоритм вибору постачальників включає визначення потреби у продукції постачальників, пошук надійних постачальників, порівняльний аналіз постачальників, формування вимог до постачальників, аналіз пропозицій, зрештою, вибір конкретних фірм-постачальників необхідної для фірми продукції.

Першим напрямом комплексного дослідження ринку є вивчення і прогнозування кон’юнктури ринку – стану економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в конкретних показниках. Розглянемо сутність кон’юнктурних досліджень, кон’юнктуроутворювальні фактори та показники кон’юнктури ринку.

Для виробників особливої актуальності набуває вивчення кон’юнктури конкретного товарного ринку.

Кон’юнктурні дослідження – це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та оброблення інформації про стан економіки, товарного ринку, аналіз і виявлення особливостей та тенденцій їхнього розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішень.

Рис. 4.1. Напрямки комплексного дослідження ринку

Оскільки конкретний товарний ринок розвивається не ізольовано, вивченню кон’юнктури товарного ринку передує аналіз загальноекономічної ситуації – стадії, на якій перебуває економіка (криза, депресія, пожвавлення піднесення), а також кон’юнктуроутворюючих факторів, які можна поділити на дві групи:

· фактори, які діють постійно – науково-технічний прогрес, рівень монополізації, державне і міждержавне регулювання, стан інформаційних систем, валютна та кредитно-грошова система, енергетичні та екологічні проблеми;

· фактори, які діють тимчасово, випадково – сезонність, політичні та соціальні конфлікти, стихійні лиха.

Кожен з цих факторів не є підконтрольним фірмі, але опосередковано може суттєво вплинути на результати її діяльності.

Приклад: технічні інновації призводять до зростання виробничих можливостей фірми, але рамки платоспроможного попиту не завжди дають змогу повною мірою скористатися цими можливостями для збільшення обсягів реалізації продукції фірми.

Загальна мета аналізу кон’юнктуроутворювальних факторів – спрогнозувати їхній можливий вплив на розвиток конкретного товарного ринку. Проілюструємо сутність цього процесу на прикладі аналізу рівня монополізації ринку.

Для монополістичної структури характерною є ситуація, за якої окремий виробник домінує на певному ринку і контролює певний товарний ринок. Серед показників, що характеризують рівень монополізації ринку, найбільше поширення отримав індекс Харфіндела-Хіршмана (index Harfindel-Hirshman)(ІХХ) – сума квадратів ринкових часток фірм, що діють на ринку:

де х_і – частка ринку і -ї фірми, виражена у відсотках;

n – загальна кількість фірм на ринку.

Індекс може набирати значення від 0 (повна децентралізація виробництва) до 10 000 (абсолютна монополія). Емпірично визначено, що при значенні індексу 1000 і менше ринок є немонополізованим (нормальним для конкуренції), при значенні індексу від 1000 до 1800 – олігополістичним, а 1800 і більше – монополізованим (неконкурентним). Монополії, як відомо, дістають можливість підтримувати високий рівень цін на всіх фазах економічного циклу, стимулюючи випуск товарів у період зниження попиту.

Ринок для підтримання нормальної ринкової конкуренції вважається безпечним, якщо ситуація на певному товарному ринку така:

· на ринку діють 10 і більше фірм;

· одна фірма не займає більше 31% ринку;

· дві фірми не займають більше 44% ринку;

· три фірми не займають більше 54% ринку;

· чотири фірми не займають більше 63% ринку.

Показники кон’юнктури можна поділити на три групи:

ü показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів;

ü показники попиту на товари;

ü ціни.

1.2.3. Вивчення фірмової структури ринку:

~ вивчення конкурентів передбачає аналіз частки ринку, стратегії і тактики конкурентів, аналіз ефективності маркетингової діяльності. Основна мета вивчення конкурентів – розподіл сфер впливу на ринку (через орієнтацію на певний цільовий сегмент, вибір певного асортименту тощо) і послаблення конкурентної боротьби.

~ вивчення посередників передбачає аналіз:

1. охоплення ринку;

2. потенціалу торгового посередника;

3. збутової мережі;

4. фінансової стабільності;

5. репутації посередника;

6. інфраструктури ринку збуту.

Кінцева мета вивчення посередників – вибір на основі об’єктивних даних посередника, який зможе надати фірмі найбільш ефективну комерційну підтримку.

~ вивчення постачальників сировини, матеріалів, устаткування, запасних частин пов’язане з аналізом:

1. якості продукції, що пропонується постачальником;

2. цін на продукцію;

3. умов постачання;

4. можливості надання кредиту;

5. оперативності постачання;

6. репутації постачальника;

7. можливих обсягів поставок.

Алгоритм вибору постачальників включає визначення потреби у продукції постачальників, пошук надійних постачальників, порівняльний аналіз постачальників, формування вимог до постачальників, аналіз пропозицій, зрештою, вибір конкретних фірм-постачальників необхідної для фірми продукції.