|
|
Управління валютними ризиками підприємства
Валютний ризик є різновидом економічного ризику, поява його пов’язана з коливанням валютно-фінансового середовища, у якому діє ТНК, фірма, що здійснює експортно-імпортну діяльність або банк, який обслуговує зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання.
Під валютним ризиком (exchange risk) розуміють ризик, викликаний невизначеністю майбутнього обмінного спот-курсу. На рівні фірми він оцінюється за формулою:
В аналітичних фінансах використовують також альтернативне визначення:
Delta демонструє еластичність вартості активу або зобов’язання за обмінним курсом і вимірює відсоткову зміну у вартості активу (зобов’язання) у відповідь на 1% зміни обмінного курсу. Якщо delta > 1, то це значить, що вартість активу (зобов’язання) є більш чутливою до змін обмінного курсу, аніж чиста позиція в іноземній валюті. Відповідно, delta < 1 означає меншу чутливість вартості активу (зобов’язання). Необхідно відмітити, що exposure вимірюється в іноземній валюті, а його величина пов’язана з терміновістю (терміном погашення) грошового потоку. Валютний ризик поділяється на ризики валютного контролю і валютно-курсові ризики, що включають в себе бухгалтерський ризик і валютно-економічний ризик, як це показано на рис.9.3.
Рис.9.3. Види валютних ризиків.
Ризики валютного контролю пов’язані з імовірністю заборони здійснення валютних переказів за кордон, тобто з введенням валютного мораторію. Політичні ризики характеризують нестабільність політичного середовища у країні, тобто частоту зміни уряду. Ризик валютного контролю і політичні ризики об’єднуються в групу країнових або суверенних ризиків. Країнові ризики у своїй крайній формі пов’язані з повною експропріацією активів нерезидентів у даній державі. Тому при прийнятті інвестиційного рішення оцінюється вірогідність такого сценарію розвитку подій. Якщо ця вірогідність велика, то керівництво фірми може прийняти рішення не реалізувати проекти в даній державі. Фінансовий менеджер у цьому випадку повинен надати керівництву компанії прогнозні оцінки величини подібного ризику. Фінансовий менеджер у цьому випадку має широкі повноваження щодо прийняття рішень про хеджування валютно-курсових ризиків.
Валютно-економічний ризик визначається як мінливість вартості фірми, зумовлена невизначеністю змін валютного курсу. Він відображається на реальних грошових потоках фірми. Його підвидами є ü транзакційний ризик; ü конкурентний ризик.
Менеджер мусить обрати найперспективніший із методів, оцінивши його доцільність у конкретній ситуації. По-перше, можуть бути використані контрактні методи страхування валютного ризику – вибір валюти ціни і включення в контракт валютних обмовок. По-друге, для хеджування можуть бути використані інструменти строкового ринку. Під час укладання угоди експортер вибирає валюту ціни, яка захищає його від можливих валютних ризиків, або у текст контракту включається додаткова умова, що передбачає захист контрагентів від змін валютного курсу. Ця додаткова умова носить назву “валютна обмовка”.
Вибір валюти ціни – це своєрідний метод страхування валютного ризику. Другий контрактний метод страхування валютної виручки від валютного ризику є включення в контракт положення про перегляд суми контракту у випадку різкого коливання курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу.
Складовими елементами дії валютної обмовки є: ü встановлення курсу валюти обмовки до валюти ціни в момент підписання угоди; ü встановлення діапазону зміни курсу (у відсотках), за якого перерахування загальної вартості контракту не здійснюється; ü встановлення формули перерахунку загальної вартості контракту при зміні величини валютного курсу зверху допустимих меж; ü встановлення максимальної зміни загальної вартості контракту (у % від первісної вартості), можливого при перерахунку загальної вартості контракту при коливанні валютного курсу. Відмінності між трансляційними, транзакцій ними та операційними ризиками з точки зору часу зміни обмінного курсу показані на рис. 9.4.
Рис. 9.4. Порівняння часу настання різних відносно часу змін в обмінному курсі
У цілій низці випадків найкращим вибором для компанії може бути не одна валюта, а портфель з декількох іноземних валют.
Диверсифікований валютний портфель може слугувати ефективним інструментом зниження ризику, що приймає на себе міжнародна компанія. Валютний «коктейль» представляє собою певну мультивалютну рахункову одиницю. Якщо в Європі введення євро дещо обмежило фінансування в формі валютного «коктейлю», то в світовій практиці цей фінансовий інструмент залишається вельми поширеним. У нормативних документах Національного банку України немає чітко визначеного поняття «мультивалютний рахунок». Але банки відкривають підприємствам поточні рахунки, призначені для розрахунків у декількох валютах, як у гривні, так і, наприклад, у USD.
Під «дахом» такого єдиного рахунку знаходяться та існують окремо один від одного так звані субрахунки для кожної валюти. Банкіри кажуть, що мультивалютний рахунок можна відкрити для валюти будь-якої країни світу – від австралійських доларів до японських ієн. На одному такому мультивалютному рахунку може бути необмежена кількість валют (хоча на практиці частіше зустрічаються «коктейлі» з трьох-чотирьох, максимум п’яти валют). В основному в Україні відкривають рахунки в гривнях, доларах США, російських рублях, а після введення єдиної європейської валюти – в євро. Функціонування мультивалютних поточних рахунків ґрунтується, по-перше, на нормативних документах НБУ, що регулюють план бухгалтерських рахунків і міжбанківські розрахунки. По-друге, на якості програмного забезпечення, яке використовує банк у своїй діяльності. Ведення мультивалютних рахунків і проходження валютних платежів системою «клієнт-банк», на відміну від гривневих рахунків, має більш складний технологічний ланцюг. У ньому беруть участь багато структурних підрозділів банку – персональні менеджери, ОПЕРу, бухгалтерія, служба валютного контролю, служба управління розрахунками тощо. Сьогодні багато підприємств відкривають мультивалютні рахунки. Тому банки йдуть назустріч клієнтам і пропонують підключення системи «клієнт-банк» з можливістю виконання операцій як за гривневими, так і мультивалютними рахунками. Така система обслуговування економить робочий час клієнта і звільняє від необхідності щоденного відвідування банку. При цьому вся інформація надійно захищена. Якщо потенційний прибуток або збиток від валютного курсу складає досить значну частку від очікуваного прибутку від запланованої операції, то компанія буде до ризику відноситись досить уважно і шукати шляхи з управління ним. Менеджмент ризику включає: ü використання всіх можливих засобів для запобігання ризику, що приводить до значних збитків; ü контроль ризику, якщо немає можливості запобігти йому повністю, максимальне зменшення суми вірогідних збитків; ü свідоме погодження на ризик або навіть його збільшення у випадку, якщо є ознаки сприятливого руху курсу.
  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
9.10
,
,
