Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Небезпеки, організація і функціонування системи





 

На теперішній час очевидним стає той факт, що вирішити проблему попередження і локалізації надзвичайних ситуацій (НС) можливо тільки встановивши і усунувши причини їхнього виникнення або навчившись своєчасно виявляти і локалізувати їх у початковому стані.

Термін «моніторинг» введено на Стокгольмській конференції ООН у 1972 році. Під моніторингом було вирішено розуміти механізм, який виконує систематичне спостереження і контроль за об’єктом, процесами і системами захисту, прогнозу зон та наслідків імовірних НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів, збирання, оброблення, передавання та збереження зазначеної інформації. Результати моніторингу також можуть бути використані для своєчасного виявлення тенденцій до їх зміни.

Основні напрямки діяльності моніторингу, як багатоцільової інформаційної системи, включають в себе:

- спостереження за факторами, які впливають на довкілля та його стан;

- оцінка фактичного стану природного середовища;

- прогноз та оцінка стану навколишнього природного середовища.

Моніторинг повинен здійснюватися з використанням багатьох методів і заходів. Основними складовими моніторингу НС є: прогноз вихідних подій НС гідрометеорологічного характеру, сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів, екологічний моніторинг і моніторинг стану техногенних об’єктів.

В загальній структурі моніторингу НС Державна служба з надзвичайних ситуацій України здійснює спостереження і контроль за станом готовності до дій підсистем єдиної системи цивільного захисту та їх ланок. Для України поки що залишаються проблемними питання повної інтеграції суб’єктів такого загальнодержавного моніторингу в єдину систему та розроблення єдиної методології збору, накопичення і передачі моніторингової інформації. Тому законодавством визначаються завдання тільки для загальнодержавної системи спостереження і контролю.

Національним моніторингом називають систему моніторингу в межах однієї держави, яка є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури. Така система відрізняється від глобального моніторингу не тільки масштабами, але й тим, що основною задачею є отримання інформації і оцінка стану довкілля в національних інтересах. Моніторингу підлягають навколишнє природне середовище та об’єкти підвищеної небезпеки.

Моніторинг навколишнього природного середовища – це комплексна система спостережень, оцінки та прогнозу змін природного середовища, природних ресурсів, рослинного та тваринного світу, що дозволяють виділити зміни їх стану та процеси, що в них відбуваються під впливом антропогенної діяльності.

Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів було затверджено «Положенням про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів» наказом МНС України №425 від 06.11.2003р. Це Положення визначає загальні засади моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) та порядок його здійснення у межах завдань єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Основні питання цього положення були підтверджені в Кодексі цивільного захисту України (указ президента України № 5403-VI від 02.10.2012 року), в якому термін ПНО було замінено на об’єкт підвищеної небезпеки (ОПН).

Об’єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який створює реальну загрозу виникнення аварій та/або надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.

Мета моніторингу ОПН - отримання даних про поточний стан небезпечних об’єктів та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру об’єкту підвищеної небезпеки(Реєстр) для запобігання надзвичайним ситуаціям та мінімізації їх наслідків.

Завдання моніторингу ОПН:

- спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ОПН;

- збирання, оброблення, передавання та збереження інформації.

За результатами моніторингу всі ОПН заносяться до Державного реєстру, який являється автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації цих об’єктів.

Моніторинг здійснюється за наступними техногенними та природними потенційно небезпечними чинниками.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

- небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

- підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

- речовини з токсичними продуктами згоряння;

- незадовільний стан обладнання, будов і споруд, тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать:

- небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту,
підтоплення тощо).

Єдине інформаційне середовище для оперативного постачання виконавцям даних моніторингу забезпечує Урядова інформаційно-аналітична система з питань НС (УІАС НС).

Система моніторингу -це відкрита інформаційна система, пріоритети функціонування якої забезпечують:

- захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства і збереження природних екосистем;

- відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

З метою забезпечення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу події у державі створюється:

- функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій з постійно діючими центральним і регіональними координуючими органами з цих питань;

- мережа моніторингу лабораторного контролю та прогнозування, яка функціонує у складі єдиної державної системи цивільного захисту.

Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій має чотири рівня:

- державний;

- регіональний;

- місцевий;

- об‘єктовий.

До функціональних заходів регулюючого впливу на діяльність об‘єктів господарювання відносяться:

- державна стандартизація з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях;

- експертиза у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

- державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

- сертифікація продукції цивільного захисту

 

ЛЕКЦІЯ 2.ДЖЕРЕЛА ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА НАСДІДКИ ЇХ ДІЇ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

 

План лекції

2.1.Основні відомості про іонізуюче випромінювання

2..2Природні джерела іонізуючих випромінювань (ІВ).

2.3.Штучні джерела іонізуючих випромінювань (ІВ).

2.4.Особливості іонізуючих випромінювань на живі організми.

2.5.Наслідки дії іонізуючих випромінювань.

 

Питання для самостійної роботи

 

2.6. Вплив природної радіоактивності на еволюцію видів.

2.7. Радіаційна небезпека радону.

2.1.Основні відомості про іонізуюче випромінювання

Радіація (від лат. radiatio — випромінювання) — випромінювання, променевисилання, зокрема викидання частинок (або квантів) ядрами атомів деяких хімічних елементів. Радіоактивне випромінювання — один із видів іонізуючого випромінювання (поряд із космічними променями, рентгенівським випромінюванням). Людство постійно перебувало і перебуває під дією іонізуючих випромінювань, у тому числі й радіації. Іонізуюче випромінювання — фактор, який постійно супроводжував еволюцію людини.

Будь-який потік частинок, під час взаємодії якого із речовиною відбувається іонізація (утворюються електричні заряди протилежного знака), може називатися іонізуючими променями.

Повітря, яким ми дихаємо, є іонізованим: кожний 1 см3 повітря містить від 103 до 105 іонів (іон — електрично заряджена частинка, що утворюється при отриманні або втраті електрона атомом чи молекулою)..
Ядра всіх ізотопів хімічних елементів утворюють групу нуклідів. Більшість нуклідів нестабільні, вони весь час перетворюються в інші нукліди. При кожному такому акті розпаду вивільнюється енергія, яка передається далі у вигляді випромінювання.

Іонізуючі випромінювання мають ряд спільних властивостей, два із яких:

- іонізуюча здатність – здатність створювати деяку кількість пар іонів у середовищі поширення;

- проникаюча здатність – здатність проникати в речовину на певну глибину
Розрізняють дві групи випромінювань.

Фотонне ІВ – рентгенівське і гамма випромінювання, а також хвильова компонента космічного випромінювання (яку називають непрямим ІВ). Джерелами гамма випромінювання є ядерні реакції і розпад багатьох радіоактивних речовин, γ-випромінювання являє собою надкороткохвильове електромагнітне випромінювання. За своїми властивостями воно наближається до рентгенівського, але має значно більшу швидкість і енергію. Його швидкість дорівнює швидкості світла (300 тис. км/с).

Джерелами рентгенівського випромінювання є різного виду апарати і прилади, які використовуються в медицині і для інших цілей (аппаратура звязку,ЛЄП), а також Сонце.

Корпускулярне ІВ – це потік частинок з масою спокою,відмінною від нуля, які утворюються при радіоактивному розпаді або ядерних перетвореннях. До нього належать потоки α-випромінювання, β-випромінювання,нейтронів та інші..

Альфа випромінювання- це потік а частинок, які є ядрами атома гелію. Має позитивний заряд,найбільшу іонізуючу здатність і дуже малу проникаючу здатність. Швидкість α-випромінювання - 20 тис.км/с. У тканини організму людини вони проникають на частинку міліметра.

Бета випромінювання має негативний заряд, меншу іонізуючу і більшу проникаючу здатність ніж альфа промені. Швидкість β-випромінювання становить 200-300 тис. км/с. Проникаюча здатність в живих тканинах – до 2,5 см, у повітрі –до 18 м.

Нейтрони – елементарні частки, що не мають електричного заряду, із великою проникаючою здатністю через тіло людини і ще більш щільне середовище.У повітрі довжина пробігу- декілько сотен метрів. Нейтрони здатні перетворювати атоми стабільних елементів у радіоактивні.

Радіоактивні речовини розпадаються із певно визначеною швидкістю. Час, за який розпадається половина всіх атомів радіоактивного елемента, називається періодом напіврозпаду. Цей процес продовжується безперервно. За час, що дорівнює одному періоду напіврозпаду, залишаються незмінними кожні 50 атомів із 100, за наступний аналогічний період часу 25 з них розпадуться і так далі за експоненціальним законом.
Кількість розпадів за секунду в радіоактивному зразку називається його активністю. Одиниця виміру активності речовини - Бк (беккерель):

1Бк=1розп/с.
Несистемна одиниця активності - Ки (кюрі). Кюрі - це активність такої кількості речовини, в якій відбувається 3,7·1010 (37 млрд.) розпадів за секунду:
1Ки=3,7·1010Бк.
Саме стільки розпадів випромінює 1 г радію за секунду.

Дія радіації спричиняє такі ефекти: тепловий (температурний); електричний; енергетичний; біологічний.

Тепловий ефект полягає у нагріванні речовини (підвищенні температури препарату, що опромінюється). Тепловий ефект оцінюють за зростанням температури, вимірюючи її у 0С.

Електричний ефект оцінюють за іонізуючою дією радіації. Кількісною характеристикою електричного ефекту, спричиненого дією радіації, є експозиційна доза випромінювання.

Експозиційна доза випромінювання чисельно дорівнює сумарному заряду іонів кожного знака окремо, який припадає на одиницю маси (1 кг) іонізованого радіацією повітря.

У Міжнародній системі одиниць фізичних величин (СІ) одиницею експозиційної дози випромінювання є кулон на кілограм (Кл/кг). Позасистемною одиницею експозиційної дози випромінювання є рентген(Р):

1Р=2,58×10-4Кл/кг.

Експозиційна доза радіоактивного випромінювання дає загальне уявлення щодо кількості падаючої на об'єкти енергії радіоактивного випромінювання за час опромінення.

Енергетичний ефект, спричинений дією радіації, оцінюється за величиною енергії, що її отримує одиниця маси (1 кг) опроміненої речовини. Ця кількісна характеристика має назву поглиненої дози опромінення.
Поглинена доза опромінення кількісно характеризує ступінь пошкодження об'єкта радіоактивним випромінюванням.
У Міжнародній системі одиниць фізичних величин (СІ) одиницею поглиненої дози опромінення є грей (Гр). Один грей — це така поглинена доза опромінення, при якій 1 кг речовини отримує енергію радіоактивного випромінювання 1 джоуль:

1Гр=1Дж/кг=100рад.
Одиниця поглиненої дози опромінення — грей — утворена від прізвища англійського вченого CC століття Луї Гарольда Грея, якому вдалося встановити кількісні зв’язки між фізичними і біологічними наслідками іонізуючого опромінення.

Кількісну оцінку радіаційної небезпеки, пов’язану із хронічними захворюваннями людини внаслідок радіоактивного опромінення довільного складу, здійснюють, використовуючи для цього окрему характеристику— еквівалентну дозу опромінення.

У Міжнародній системі одиниць фізичних величин (СІ) одиницею еквівалентної дози опромінення є зіверт (Зв).

1Зв=100бер.
Одиниця еквівалентної дози опромінення — зіверт — утворена від прізвища шведського вченого CC століття Рольфа Максиміліана Зіверта, визнаного фахівця у галузі дозиметрії й радіаційної безпеки, за ініціативою якого по всьому світові була створена розгалужена мережа станцій спостереження за радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища.

Зверніть увагу! 1) Еквівалентна доза опромінення (у зівертах) є основною характеристикою при оцінюванні небезпеки, котра проявляється у вигляді викликаних радіацією хронічних хвороб людини. 2) На практиці вважають, що шкода організму людини, заподіяна g-опроміненням дозою 1 Зв, спричиняється джерелом радіації з експозиційною дозою випромінювання 100 рентген (за умови, що ця радіація повністю поглинається організмом). Виходячи із такого припущення, вважається, що

1 Зв = 100 бер (1 бер — біологічний еквівалент рентгена).

Різні частини тіла людини (органи, тканини) мають різну чутливість до іонізуючого опромінювання, й тому отримані різними органами і тканинами сумарні дози опромінення підраховують, помножуючи їх на коригуючі коефіцієнти (коефіцієнти радіаційного ризику).
Суму всіх добутків еквівалентних доз опромінення на відповідні коефіцієнти радіаційного ризику називають ефективною еквівалентною дозою опромінення. Таким чином, ефективна еквівалентна доза відображає ефект опромінення для всього організму в цілому

 







ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.