Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Особливості ІВ на живі організми





 

Про небезпечність ІВ стало відомо після відкриття радіоактивності. На початку ХХ ст. вже було описано більше 70 випадків радіаційних шкіряних опіків (еритеми). Зі зростанням термінів спостереження за опроміненими було встановлено, що навіть припинення роботи з ІВ не зупиняє переродження тканини у людини. Усі види ІВ надто руйнівно діють на живі організми.

При вивченні дії ІВ на організм були виявлені наступні особливості:

1. Радіація не має смаку і запаху, її не можна побачити і почути. Тому вплив І.В. на організм людиною не відчувається. У людей відсутні органи від­чуттів, котрі б сприймали І.В. Тому людина може проковтнути, вдихнути РР без всяких первинних відчуттів.

2. Наявність прихованого (інкубаційного) періоду виявлення дії І.В. Ви­димі ураження шкірного покриву , нездужання, характерні для променевого за­хворювання, виявляються не відразу, а через деякий час. Цей період називаєть­ся періодом уявного благополуччя, він може бути досить тривалим при опромі­ненні в малих дозах. Тривалість його скорочується при опроміненні у великих дозах.

3. При систематичному попаданні в організм людини РР відбувається підсумовування (накопичування) малих доз, що приводить до променевої хво­роби. Цей ефект називається кумуляцією.

4. І.В. впливають на організм людини як безпосередньо — соматичне ураження (від грецького слова "Sоmа" - тіло), так і виявляється у її нащадків. Цей ефект називається генетичним.

5. Різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. Тому нормами радіаційної безпеки установлені три групи критичних органів тілалюдини. При щоденному впливу дози (0,2-0,5)∙10 -2 3в можуть наступати зміни в крові.



6. РР, попадаючи в організм людей, відкладаються вибірково в органах і частинах тіла. В залежності від розподілу в тканинах організму виділяють на­ступні РН:

ті, що розподіляються рівномірно - тритій, вуглець, залізо, полоній, інер­тні благородні гази;

ті, що накопичуються в кістках - стронцій, кальцій, барій, радій, ітрій, цирконій, плутоній, торій, фосфор, вуглець;

ті, що залишаються в м'язовій тканині - цезій, радій, рубідій, кобальт;

ті, що відкладаються в шлунково-кишковому тракті - калій, натрій, три­тій, полоній;

ті, що відкладаються в нирках - рутеній, плутоній;

ті, що відкладаються в селезінці І лімфатичних вузлах - рутеній, ніобій.

РН йоду в щитоподібній залозі концентрується в 100-200 раз більше, чим в інших тканинах і органах.

7. Наслідки опромінення однаковими дозами різних живих організмів неоднакові, тобто видова радіочутливість у живих організмів різна. Чим примітивніше улаштований організм, тим він стійкіший до впливу І.В.

8. Ефект опромінення залежить не тільки від дози випромінювання, але і від часу, протягом котрого одержана ця доза. Установлено, що для біологічних клітин, які містять О2, тривале опромінення малими дозами більш небезпечне, ніж короткочасно великими дозами (до певного рівня).

Установлено, що дія радіації відбувається на атомному і молекулярному рівні.

ІВ, діючи на живий організм, викликають у цьому ланцюжку зворотні і незворотні зміни, які призводять до тих чи інших біологічних наслідків.

Пряма дія ІВ - коли джерело ІВ одні і ті ж молекули іонізує і змінює їх хімічну структуру.

Непряма дія ІВ - поглинання енергії відбувається в одних, а хімічні пе­ретворення - в інших молекулах.

Основну частину маси живого організму складає вода ( у людини – 70-75 %). Тому при опроміненні живої тканини значна частина енергії ІВ поглинається, відбувається її радіоліз, при якому молекули розщеплюються на пару іонів: à + е. Позитивний іон води відразу ж розпадається з утворенням вільного радикала

à + ,

а вибитий електрон е захоплюється іншою молекулою води, у результаті утворюється негативний іон води, який розпадається з утворенням радикала :

+ е à à + .

Якщо іони і рекомбінуючи утворюють воду, то вільні радикали (сильний відновник) і (сильний окислювач) мають високу хімічну активність.

За наявності кисню утворюються також вільні радикали гідроперекису і перекису водню , які є сильними окислювачами.

Вільні радикали води , , , , що утворюються в процесі радіолізу води, маючи високу хімічну активність, вступають у хімічні реакції з молекулами білка, ферментів і інших структурних елементів біологічної тканини, що призводить до зміни біохімічних процесів в організмі. У результаті порушуються обмінні процеси, пригнічується активність ферментних систем, сповільнюється і припиняється ріст тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму, - токсини. Порушується життєдіяльність окремих функцій або систем і організму в цілому.

Це призводить до незворотних процесів в організмі. Специфіка дії ІВ на біологічні організми полягає в тому, що ефект, який викликається ними, зумовнений не стільки кількістю поглинутої енергії, скільки формою передавання цієї енергії.

Наприклад, теплова енергія в 5 Дж на 1 кг маси людини підвищує температуру тіла на 0,001° С (це теплова енергія, що міститься у склянці гарячого чаю), а у вигляді ІВ 5 Дж/кг =5 Гр = 500 рад викличе важку проміневу хворобу.

Тому при оцінці небезпеки опромінення людей, радіаційні ураження прийнято ділити на соматичні і генетичні.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.