Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Бонітетна шкала ґрунтів і ціна 1 балу врожайності





основних польових культур (В.В. Гріценко, В.Е. Долгодворов, 1987)

Ґрунт Оцінні бали за врожайністю, бал
озима пшениця куку- рудза соняш-ник цукровий буряк кукурудза на зелений корм соя, горох
Чорнозем звичайний            
Чорнозем вилужений            
Чорнозем типовий            
Чорнозем звичайний            
Чорнозем карбонатний            
Ціна одного балу, ц/га 0,40 0,48 0,22 4,0 3,07 0,24

Врожайна ціна балу ріллі залежить від рівня родючості ґрунту, її агрохімічних і агрофізичних властивостей. Її визначають для конкретних умов шляхом статистичного аналізу даних врожайності по кожній культурі.

Ціна балу ріллі може змінюватися від рівня агротехніки: чим вище її рівень, тим вище ціна балу ґрунту.

Завдання 5. За даними табл. 6 розрахувати дійсно можливий врожай основних польових культур на різних типах чорноземних ґрунтів.

Таблиця 7

Врожайність сільськогосподарських культур

За середньобагаторічною вологозабезпеченістю

 

Куль-тура Запаси продуктивної вологи весною перед посівом у шарі 0–100 см, мм Сума опадів за вегетацію, мм Усього вологи, мм Ресурси продуктив-ної вологи, мм Можливий врожай зерна, ц/га
           
           
           
           
           
           

Таблиця 8

Запаси продуктивної вологи і їх розподіл по шарах ґрунту

Після різних попередників перед сівбою озимої пшениці, мм

(Ерастівська дослідна станція, в середньому за 5 років)

Попередник Шари ґрунту, см
0–20 0–50 50–100 100–150 0–150
Чорний пар 22,8 53,5 62,8 50,6 166,9
Зайнятий пар 20,1 39,8 32,8 34,4 107,3
Кукурудза на силос 17,9 23,6 23,7 19,4 66,7
Люцерна 19,1 31,1 32,9 21,8 85,8

 

Визначення дійсно можливого врожаю за теплозабезпеченістю посівів.

Для визначення ДМУ за теплозабезпеченістю або за біокліматичним потенціалом використовують формулу:

ДМУ бкп = β × БКП,

де ДМУ – дійсно можливий врожай, ц/га;

β – коефіцієнт, залежний від рівня культури землеробства і коефіцієнту використання ФАР (при К фар 1 % = 10 ц/га, при 2 % – 20 ц/га).

БКП – біокліматичний потенціал продуктивності рослин показує теплозабезпеченість зони і визначається так:

БКП = Кп × Σt > 10 °С / 1000,

де Кп – коефіцієнт біологічної продуктивності, який залежить від вологозабезпеченості рослин і є відношенням максимальної врожайності в умовах достатнього зволоження до продуктивності культур в умовах дефіциту вологи (звичайно дорівнює 1,2–1,4);

Σ t ° > 10 °С – сума температур вище 10 (табл. 9).

Приклад розрахунку. Сума ефективних температур в озимої пшениці – 1600, коефіцієнт використання ФАР – 3 % (ß = 30 ц/га).

ДМУбкп = 30 × 1,2 × 1600 / 1000 = 57,6 ц/га.

Таблиця 9

Основні агрокліматичні показники природних зон України

(К.Т. Логвинов, 1976 р.)

Зона Теплозабезпеченість Кількість опадів, мм БКП
∑t > 10 Основний період вегетації, c t > 10
Лісостепова 2400–3200 146–188 500–600 2,44–3,20
Степова 2800–3450 160–199 350–500 2,80–3,45

Таблиця 10

Врожай польових культур при 3 %-вому засвоєнні ФАР посівами

Культура Акуму-льовано врожаєм, млн ккал/га Калорій-ність, ккал/га Стандартна вологість, % Потенційний врожай, ц/га абсолютно сухої біомаси Кт Врожай, ц/га
Озима пшениця            
Ячмінь            
Овес            
Картопля            
Соняшник            
Цукровий буряк            

Таблиця 11

Коефіцієнт сумарного водоспоживання на 1 т врожаю

(при стандартній вологості), м3

 

Культура Межі Середнє значення
Багаторічні трави (сіно) 470–550  
Озима пшениця (зерно) 550–650  
Кукурудза (зерно) 500–700  
Кукурудза (зелена маса з качанами) 35–56  
Яра пшениця (зерно) 470–550  
Ячмінь (зерно) 500–560  
Овес (зерно) 560–620  
Соняшник 1420–1900  
Кормовий буряк (коренеплоди) 50–70  
Цукровий буряк (коренеплоди) 56–110  
Картопля (бульби) 68–100  
Столовий буряк (коренеплоди) 60–90  
Томати 150–200  
Огірки (плоди) 150-200  
Капуста (качани) 250–300  
Цибуля (ріпка) 200–300  
Морква (коренеплоди) 80–120  

Таблиця 12

Середня багаторічна сума опадів по районах

Дніпропетровської області, мм

 

Райони Місяці За рік За теплий період За холодний період
                       
Апостолівський                              
Васильківський                              
Верхньодніпровський                              
Дніпропетровський                              
Криворізький                              
Криничанський                              
Магдалинівський                              
Межівський                              
Нікопольський                              
Новомосковський                              
Павлоградський                              
Петропавлівський                              
Покровський                              
П’ятихатський                              
Синельниківський                              
Солонянський                              
Софіївський                              
Томаківський                              
Царичанський                              
Широківський                              
Середня сума по області                              

Т Е М А 3

ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНО МОЖЛИВОГО

(БІОЛОГІЧНОГО) ВРОЖАЮ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ ЙОГО СТРУКТУРИ

Кожна сільськогосподарська культура має свої елементи структури врожаю. Так, врожай більшості сільськогосподарських культур (пшениця, жито, ячмінь, овес) визначають такі елементи: число рослин перед збиранням, продуктивна кущистість, кількість колосків і зерен в колосі, маса 1000 зерен; врожай кукурудзи – число качанів, їх розміри, число зерен в качані, їх маса; врожай зернобобових культур – кількість бобів, зерен у бобі, їх маса, маса 1000 зерен.

Збільшення кожного елементу структури врожаю обумовлює підвищення загального врожаю. Тому необхідно знати, які агротехнічні прийоми, в якому ступені, в який час впливають на формування структури врожаю.

 

Основні елементи структури врожаю зернових колосових культур

Густота рослин перед збиранням

Густота рослин – один з найважливіших показників структури врожаю. Вона є складним показником, в якому віддзеркалюються такі складові: норма висіву, польова схожість насіння, перезимівля (для озимих культур) і виживання за весняно–літній період. На перших фазах росту її величина найбільше залежить від норми висіву. Густота рослин постійно змінюється в сторону зменшення.

Оцінюючи вплив густоти стояння рослин перед збиранням, необхідно відмітити, що близькі за величиною врожаї можна одержати за різної густоті рослин.

Густота рослин перед збиранням в значній мірі залежить від агротехнічних заходів. Дослідження показують, що вона змінюється під впливом попередника, строків сівби, норм висіву.

За допомогою агротехнічних заходів можна сформувати необхідну густоту. Вона може коливатися від 100 до 400 рослин на 1 м2 і більше. Високі врожаї одержують як за малої густоти, так і за високої, застосовуючи відповідну агротехніку. Продуктивність посівів залежить від густоти рослин перед збиранням, але основним показником у структурі врожаю є густота продуктивного стеблостою.







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.