Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Методика відбору і аналізу зразків для визначення структури врожаю.





Для визначення структури врожаю колосових культур за один день до початку прибирання з кожної ділянки відбирають снопові зразки (у чотирьох місцях по 0,25 м2). Після викопування рослих їх зв'язують в снопи з етикеткою і підвішують у сухому приміщенні. Після просушування у сноповому зразку підраховують загальне число рослин, число продуктивних стебел, визначають загальну і продуктивну кущистість, біологічний врожай.

Висоту рослин, довжину колоса або мітелки, кількість колосків в колосі, число зерен в колосі і їх масу визначають по 25 рослинам, відібраним без вибору з снопового зразку.

Біологічний врожай визначають за тими ж сноповими зразками. При цьому у рослини обрізають коріння і зразок зважують. Масу соломи взнають по різниці: загальна маса снопа мінус маса зерна. Результати аналізу снопового зразку записують у таблицю.

При вирощуванні високого врожаю зернових культур кількість продуктивних стебел необхідно довести до 700 і більше, уникнувши при цьому вилягання рослин і поразки хворобами. Наприклад, величина максимально можливих врожаїв дворядного і багаторядного ячменю і показники структури приведені в табл. 13.

Таблиця 13

Структура високоврожайних посівів дворядного і багаторядного

Ячменю (М.К. Каюмов, 1989 р.)

Показники Дворядний ячмінь Багаторядний ячмінь
Продуктивна кущистість 1,5–2 1,5–2
Кількість, шт.:    
рослин при збиранні на 1м2 300–400 250–300
продуктивних стебел на 1м2 600–800 500–600
колосків у колосі    
зерен у колосі    
Маса 1000 зерен, г 50–60 40–50
Можливий врожай, ц/га 70–110 80–120

2. Структура посівів планованої врожайності.

Для планування врожаю необхідно визначити оптимальні показники елементів структури врожаю, формування яких повинно бути забезпечено комплексом агротехнічних заходів. Елементи структури зернових культур по характеру дії на врожай об'єднані умовно у п'ять груп.

1. Основні елементи, з яких складається будь-який врожай: число рослин на одиниці площі перед прибиранням, продуктивна кущистість, число зерен в колосі (волоті), маса 1000 зерен. Ці елементи безпосередньо впливають на біологічну врожайність, яку можна визначити за формулою:

У = Р × К × П × А / 10000,

де У– біологічна врожайність зерна, ц/га;

Р – кількість рослин на 1 м2 перед збиранням;

К – коефіцієнт продуктивної кущистості;

П – число зерен у колосі (волоті);

А – маса 1000 зерен, г.

Наприклад, щоб одержати 50 ц/га ячменю, слід забезпечити формування такої структури врожаю:

ü кількість рослин перед збиранням на 1 м2 – 400;

ü продуктивна кущистість 1,5;

ü число зерен у колосі – 20;

ü маса 1000 зерен – 41,7 г.

У = 400 × 1,5 × 20 × 41,7 / 10000 = 50ц/га.

Після цього можна розрахувати масу зерна в колосі:

В = А × П / 1000,

де А – маса 1000 зерен, г;

П – число зерен у колосі.

В = 41,7 × 20 / 1000 = 0,83 г.

Завдання 1. Розрахувати біологічну врожайність основних зернових культур (табл. 14).

Таблиця 14

Біологічна врожайність зернових культур

По елементах структури врожаю

 

Культури Кількість рослин на 1 га перед збиранням, млн. Продуктивна кущистість Кількість продуктивних стебел на 1 га перед збиранням, млн. Число зерен у колосі Маса 1000 зерен, г Біологічний врожай, ц/га
Озима пшениця            
Жито            
Ячмінь ярий            
Ячмінь озимий            
Овес            

 

2. Елементи, що формують кількість рослин на одиниці площі при збиранні: норма висіву, польова схожість, виживання рослин, загальна, продуктивна кущистість.

Польова схожість – число рослин у фазі повних сходів, виражене у відсотках від числа схожого насіння на одиниці площі.

Загальне виживання рослин – число рослин, що збереглося до прибирання, виражене у відсотках до числа висіяного схожого насіння.

При розрахунках біологічного врожаю густота стояння рослин – один з найважливіших показників оптимальної фотосинтетичної діяльності рослин. Її, як правило, визначають по польовій схожості. У зв'язку з тим, що деяка частина рослин відмирає, для отримання оптимальної кількості рослин до збирання і заданого врожаю встановлюють загальне виживання.

Знаючи цей показник, можна розрахувати норму висіву:

Н = 10000 × Р × А / Пп × В,

де Н – норма висіву, кг/га;

Р – кількість рослин перед збиранням, млн/га;

В – виживаність, % (звичайно складає в нормальні роки 70–80 %);

Пп – посівна придатність, %;

А – маса 1000 насіння, г.

Наприклад, планова врожайність озимої пшениці 60 ц/га, маса 1000 зерен 40 г, маса зерна 1 колосу 1,2 г. Щоб одержати 60 ц/га зерна до збирання потрібно мати 500 продуктивних стебел на 1 м2 (60 ц/га: 1,2 г х 10000), що при продуктивній кущистості 1,2 відповідає 4.2 млн. рослин (500: 1.2 = 420 рослин).

При загальному виживанні 75 % і посівної придатності 95 % вагова норма висіву складе:

Н = 10000 × 4,2 млн / га × 40 / 75 % × 95 % = 236 кг/га.

Для розрахунку норми висіву можна використовувати формулу, запропоновану В.В. Гріценко і В.Е. Долгодворовим:

 

Нч = 1000 × У / В × К × Ж × Пс,

де Нч – норма висіву, млн. схожого насіння на 1 га;

У – планована врожайність, ц/га;

В – маса зерна 1 колосу, г;

К – коефіцієнт продуктивної кущистості

Ж – виживаність рослин, %;

Пс – польова схожість насіння, %;

Підставляючи у формулу відповідні показники, можна розрахувати числову норму висіву озимої пшениці:

Н = 1000 × 50 ц/га / 1,1 × 1,5 × 75 % × 80 % = 5 млн схожих зерен на 1 га.

Польову схожість можна прогнозувати в лабораторних умовах. Для цього визначають силу зростання насіння у посудинах або ростильнях, заповнених ґрунтом з поля, де буде проведено сівбу з відповідною глибиною закладання насіння за певних температурних умов.

Показники польової схожості і виживання рослин в значній мірі залежать від рівня агротехніки, ґрунтово-кліматичних умов, що складаються тощо.

У табл. 15 представлено дані про польову схожість і виживання рослин вівса залежно від норм висіву і умов мінерального живлення.

Таблиця 15

Польова схожість насіння (%) і виживання рослин вівса (%)

(в середньому за 4 роки, навчгосп «Самарський»)

 

Фон Норма висіву, млн. схожого насіння на 1 га
2,5 3,25 4,0 4,75 5,5
Без добрив 79,9 × 81,1 78,4 79,5 77,9 77,8 77,3 77,2 75,8 76,3
N90 Р90 Р60 83,9 79,3 81,6 79,2 79,9 77,6 79,7 77,6 78,1 76,9

 

× у чисельнику польова схожість, в знаменнику виживання.

 

Завдання 2. Розрахувати норму висіву ячменю в млн схожих зерен на 1 га і у кг/га на заплановану врожайність 40, 50, 60 ц/га (табл. 16).

Таблиця 16

Норма висіву ярого ячменю на запланований врожай

При різній продуктивній кущистості (маса зерна з колосу 1 г,

загальне виживання 75 %, маса 1000 зерен 40 г)

 

Планована врожайність, ц/га Норма висіву Продуктивна кущистість
1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0
  млн/га            
  млн/га            
  млн/га            
  кг/га            
  кг/га            
  кг/га            

 

III. Елементи продуктивності колосу (волотей): кількість колосків у колосі (розвинених і нерозвинених), число зерен у колосі, маса зерна у колосі.

IV. Елементи і їх похідні, необхідні для визначення біологічного врожаю зерна: число колосів (волотей) на одиниці площі перед збиранням, маса зерна у колосі (волоті).

V. Біологічну врожайність у цьому випадку можна визначити по формулі:

У = С × В / 10,

де У – біологічна врожайність зерна, ц/га;

С – число продуктивних стебел на 1м2 перед збиранням;

В – маса зерна 1 колосу, г.

Завдання 3. Розрахувати врожайність озимої пшениці при різній густоті продуктивного стеблостою і масі зерна з 1 колоса (табл. 17).

Таблиця 17

Врожайність озимої пшениці в залежності від густоти

Продуктивного стеблостою і маси зерна колосу, ц/га

 

Маса зерна 1 колосу, г Густина продуктивного стеблостою на 1 м2
               
0,6                
0,8                
1,0                
1,2                
1,4                
1,6                

V. Елементи і їх похідні, що визначають вихід зерна: фактична врожайність ц/га, врожайність соломи ц/га, відсоток виходу зерна у загальній масі врожаю, втрати зерна при прибиранні (різниця між біологічним і фактичним врожаєм).

 

 

ТЕМА 4

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ НОРМ

ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ НА ПЛАНОВАНУ ВРОЖАЙНІСТЬ

При розрахунку оптимальних норм добрив необхідно враховувати забезпеченість ґрунту доступними для рослин формами елементів живлення, хімічний склад основної і побічної продукції, потреби рослин в азоті, фосфорі і калії, ступінь використання поживних речовин з органічних і мінеральних добрив.

Для розрахунку норм добрив на планований врожай необхідно знати винесення азоту, фосфору і калію, коефіцієнти використання поживних речовин, що вносяться з органічними і мінеральними добривами (табл. 18).

Таблиця 18







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.