Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Аналого-цифровий перетворювач





АЦП виконаний на мікросхемі ЦАП AD7801, операційному підсилювачі LM358 DA1, що використовується як компаратор. Вхідним аналоговим сигналом для АЦП є сигнал з змінного резистора R19. Лінії AD7-AD0 (див. схему стенда) використовуються для формування цифрового вхідного коду. На виході ЦАП формується напруга, пропорційна вхідному коду. Сигнал спрацьовування компаратора знімається з (DA1-2) вхід ОЕОМ Р1.7. Спрацювання компаратора візуально видно по загоряння світлодіода HL1. Якщо на Р1.7 "0" світлодіод світиться.

У розширеній комплектації стенда поставляється мікросхема 8-розрядно, АЦП AD7813.

Генератори

У схемі присутній генератор із змінною частотою генерації ~ 1-50 кГц, елементи R1, R4, R5, R7, R10, R11, R15, R16, C3, VT1, DA1-1 (зміна частоти здійснюється за допомогою резистора R4), і генератор з фіксованою частотою ~ 10кГц, елементи R19, R20, C16, DD18-1, DD18-2, DD18-3.

Виведення дискретної інформації

Виведення дискретної інформації здійснюється за допомогою чотирьох-розрядного семисегментного індикатора HL2 включеного за схемою динамічної індикації. Керування динамічною індикацією здійснюється за допомогою елементів DD3 (лінія даних А, B, C, D, E, F, G, DP,-РВ0, РВ1, РВ2, РВ3, РВ4, РВ5, РВ6, РВ7) сигнали надходять з порту РВ, сигнали вибору відповідного індикатора надходять від ліній PC0, PC1 порту С. На рисунку 28 забражена схема розташування елементів плати розширення.

Рисунок 28 – Схема розташування елементів плати розширення

HG1 - знакосинтезуруючий індикатор 5х7;

HL2 - 4-х розрядна динамічна індикація;

HL1 - світлодіодний індикатор спрацювання компаратора;

J1 - перемичка підключення до роз'єму J2 виходу генератора з постійною частотою генерації;

J2 - роз'єм підключення зовнішніх контрольно-вимірювальних приладів.



J3 - перемичка підключення до роз'єму J2 виходу генератора із змінною частотою генерації;

J4 - перемичка підключення до роз'єму виходу ЦАП;

J5 - підключення в якості джерела зовнішнього переривання INT1 кнопки S11;

J6 - підключення в якості джерела зовнішнього переривання INT1 зовнішнього джерела яке може бути підключене через роз'єм JP1;

J7 - інтерфейс підключення плати розширення до стенда;

J8 - підключення до входу АЦП зовнішнього джерела сигналу, підключеного до роз'єму JP2;

J9 - підключення в якості джерела сигналу для АЦП змінного резистора R27;

R19 - змінний резистор, джерело вхідного сигналу для АЦП;

R4 - змінний резистор, змінює частоту генерації генератора імпульсів;

Плата розширення для систем автоматичного керування

Плата не входить в базову комплектацію. Структурна схема плати розширення наведена на рисунку 29.

Рисунок 29 – Схема розташування елементів плати розширенння

JP1–Перемичка вибору виду регулювання. Обирається регулювання частоти обертів двигуна (MOTOR), або регулювання температури (LAMP).

JP2–Перемичка вибору способу регулювання. Обирається регулювання лінійне, змінюючи амплітуду вихідного сигналу з Цапа (LINE), або регулювання ШІМ (широтно–імпульсна модуляція) (PWM).

JP3–Перемичка вибору об'єкта регулювання. Обирається режим регулювання частоти обертання / температури (REG), або режим керування звуком (SOUND).

J2, J3–Перемички вибору способу керування звуком. 2 замкнута, 3 розімкнена – звуком керують безпосередньо з мікроконтролера. 2 розімкнена, 3 замкнута – звуком керують за допомогою Цапа.

X1, Х3–роз'єми підключення до основної плати стенда;

U1 – Датчик температури;

U2–Датчик обертів (На основі ефекту Холла);

LP1, LP2–нагрівальні елементи (Лампи розжарювання);

SW1, SW2 – Дискретні кнопки;

SW3–багатооборотні перемикач;

VD1–індикатор обертання двигуна;

VD2, VD3–індикатори натискання кнопок SW1, SW2.

Конструкція стенда

Навчально-налагоджувальний стенд „EV8031” – конструктивно виконаний у вигляді приставки, яка підключається до персонального комп’ютера за допомогою кабелю послідовної передачі даних і живлення.

Корпусом стенда служить підкладка із пластику товщиною 5мм розмірами 207мм * 144мм.

Робота зі стендом

Для написання програм під стенд доцільно скористатися середовищем розробки MCU 8051 IDE. Для цього необхідно діяти за наступною інструкцією:

1. Створити новий проект за схемою, аналогічною, до описаної в підрозділі “Створення нового проекту” розділу “Перший запуск середовища”, обравши модель контроллера таку, яка стоїть в стенді. Це може бути або AT89C51, або AT89S52, або аналогічний.

2. Написати код програми мовою Асемблер.

3. Скомпілювати набрану програму.

4. Коли буде проведено відлагодження програми в середовищі — її можна завантажити на виконання в стенд. Для цього доцільно скористатися програмою EvalGUI.exe. Після запуску необхідно обрати порт, на який підключено стенд (порт можна подивитися в “Диспетчері пристроїв”), обрати .HEX файл, який був сформований середовищем MCU 8051 IDE, з папки проект, і натиснути кнопку “Загрузить.” або F3.

5. При передачі даних з персонального комп'ютера в стенд на екрані монітора відображаються передані дані.

6. Після передачі останнього байта завантажена програма запускається автоматично.

7. При необхідності перезапуску програми завантаженої в стенд слід натиснути кнопку SW1.

8. Зупинка, завантаженої програми і перехід в режим очікування на отримання даних з персонального комп'ютера можливе натисканням кнопки SW2.

9. Запис нової програми можна починати в будь-який момент часу роботи завантаженої програми.

Тестування стенда

При подачі напруги на стенд, процесор автоматично визначає розмір пам'яті даних з відображенням на індикаторі стенда HG1 ємності пам'яті в кіло бітах. (Тестування процесора, регістра защіпки, дешифратора адреси, схеми скидання процесора).

Програма TEST1.HEX (в комплекті поставки) дозволяє перевірити канал послідовної передачі даних з персонального комп'ютера на стенд (мікросхема приймача даних), схему перемикання і мультиплексор, дешифратор адреси, всі розряди статичних елементів індикації.

Тестування плати розширення здійснюється за допомогою вбудованої в ПЗП завантажувача програми тестування.

Вхід в тестовий режим: утримуючи будь-яку кнопку на клавіатурі натиснути і відпустити кнопку скидання (SW2).

Вихід з режиму тестування: натиснути кнопку скидання або за кодом виходу.

Для виклику тесту: ввести номер тесту і натиснути кнопку ("#"), для виходу з поточного тесту натиснути будь-яку кнопку на клавіатурі.

Коди вбудованих тестів:

"1" - Вимірювання частоти генератора з незмінною частотою генерації, кГц;

"2" - Вимірювання частоти генератора із змінною частотою генерації, кГц;

"3" - "Рухомий вогник" на світлодіодах;

"4" - Послідовне засвічування сегментів семисегментних індикаторів;

"5" - "Рухомий вогник" на матриці світлодіодів;

"6" - Програма АЦП, відображає десятковий код ЦАП;

"10" - Програма тестування мікросхеми годин реального часу DS1302, настройка годин відбувається за допомогою кнопок SW15 і SW16, розташованих на цифровій платі;

"11" - Програма тестування інтегрального датчика температури DS1631

Вказівки з техніки безпеки

Навчально-налагоджувальний стенд "EV8031" розрахований на роботу з персональним комп'ютером. Всі вказівки з техніки безпеки ви можете дізнатися у відповідному керівництві з експлуатації даного пристрою.

Категорично забороняється встановлення і зняття роз'ємів перехідників та роз'ємів зв'язку при включеному персональному комп'ютері

Навчально-налагоджувальний стенд "EV8031" не містить напруг небезпечних для життя.


ПРОГРАМІСТСЬКА МОДЕЛЬ MK51

Програмна (програмістська) модель включає ті частини архітектури мк, до яких програміст може отримати доступ за допомогою тієї або іншої команди.

Програмістська модель мікроконтролера сімейства МК-51 АТ89С51 наведена на рисунках 30, 31.

Рисунок 30 – Програмна модель МК-51

Рисунок 31 – Програмна модель МК-51 (продовження)

Розглянемо більш детально характеристику окремих складових частин цієї моделі.

Резидентна пам’ять даних

Резидентна пам’ять даних РПД призначена для прийому, збереження та видачі інформації, яка використовується в процесі виконання програми. Пам’ять даних ділиться на внутрішню (резидентну) пам’ять даних РПД і зовнішню пам’ять даних ЗПД.

РПД являє собою 128 восьмирозрядних регістрів, які призначені для прийому, збереження та видачі різноманітної інформації. Шістнадцять із цих регістрів допускають побітову адресацію.

На рисунку 32 наведений розподіл адресного простору РПД і області біт, що адресуються прямо.

В області молодших адрес РПД знаходяться 4 банки регістрів загального призначення (РЗП), кожен з яких має об’єм 8 байт (регістрів): R0, R1, …, R7.

 

Рисунок 32 – Розподіл адресного простору РПД і області біт, які адресуються прямо









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.