СУТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

2. Суть, мета і завдання педагогічної діагностики.

3. Педагогічна діяльність як об’єкт діагностики.

4. Вивчення і оцінка педагогічної діяльності вчителя.

5. Діагностика професійної підготовленості до педагогічної діяльності.

6. Критерії якісних результатів діяльності вчителя.

7. Програми вивчення педагогічної праці вчителя.

8. Методика психолого-педагогічного аналізу діяльності вчителя.

9. Програма виявлення рівня педагогічної майстерності.

10. Методика рейтингової атестації вчителів.

11. Програма спостереження за професійно-педагогічними вміннями вчителя.

12. Самодіагностика педагогічної діяльності.

13. Вивчення та оцінка особистих здібностей і професійних якостей вчителя.

14. Діагностика особистісних якостей вчителя.

16. Методика діагностики міжособистісних відносин (Т. Лірі).

18. Тест “Емоційна спрямованість особистості”.

19. Оцінка освітньої діяльності навчального закладу.

20. Вивчення педагогічного колективу навчального закладу.

21. План-схема аналізу змісту, структури, підсумків навчального року.

22. Алгоритм аналізу підсумків навчального року.

23. Програма аналізу навчально-виховного процесу за минулий навчальний рік.

24. Орієнтовна схема передатестаційного самоаналізу загальноосвітнього закладу.

25. Список використаної і рекомендованої літератури.

Проблема діагностики педагогічної діяльності вчителя надзвичайно актуальна і важлива для вирішення питань вдосконалення викладання і системи неперервного підвищення кваліфікації вчителів, більш повного та ефективного задоволення їх професійних запитів і потреб в системі методичної роботи.

Педагогічна діагностика, як система методів і засобів вивчення професійного рівня вчителя, створює основу для вивчення труднощів у роботі, сприяє усвідомленню та пошуку оптимальних шляхів їх подолання. Разом з тим, вона дозволяє визначити і сильні сторони вчителя, спланувати шляхи і конкретні способи їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.

Працюючи над даним збірником, автори поставили собі за мету запропонувати керівникам шкіл зібраний, систематизований і структурований діагностичний інструментарій, за допомогою якого можна і доцільно проводити оцінку професіоналізму вчителів, рівня їх професійної майстерності та компетентності.

Діагностика успішності професійної діяльності вчителя дозволить керівнику школи отримати не лише інформацію для роздумів і подальшого аналізу, але й сприятиме визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивної Я-концепції і психологічної комфортності педагога.

Подібна діагностика дозволить також оптимально вирішити проблеми атестації працівників освіти, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи. Разом з тим варто застерегти, що тести та інші діагностичні методики - не самоціль і не керівництво до дії. Це лише один із початкових етапів роботи з учителем. Основний етап полягатиме в корекції, консультації, адаптації й підтримці вчителя. Все це вимагає від керівника школи високого професіоналізму, дотримання етичних норм і правил та чітко визначеної моральної позиції.

Таким чином, включені в даний збірник різноманітні діагностичні матеріали з вивчення, аналізу та оцінки професійної діяльності вчителя дозволяють лише визначити конкретні параметри цієї діяльності. Завдання ж адміністрації - виробити на цій основі правильний підхід і систематизувати роботу із розвитку та саморозвитку педагогів школи.

Результати психолого-педагогічної діагностики допоможуть керівникові вибрати адекватну стратегію управління навчальним закладом на рівні вчительського колективу, вирішити різноманітні проблеми, визначити педагогічно доцільні форми стилю керівництва педагогічними кадрами.

Педагогічна діагностика забезпечує науковий підхід до організації роботи з кадрами, їх професійного розвитку та саморозвитку. Проведення діагностики і особливо самодіагностики педагогічної діяльності спрямоване на оволодіння кожним учителем навичками самоаналізу, самооцінки. Це дозволяє перевести роботу з педагогічними кадрами в режим активного саморегулювання і самокорекції.

Отже, запропонований набір тестів та інших діагностичних методик можна розглядати і як інструментарій для самопізнання (самодіагностики) вчителя, і як систему деяких професійних еталонів та норм, які дозволять вчителеві бути в курсі останніх досягнень психології та педагогіки, активно та грамотно будувати перспективу свого професійного майбутнього, постійно самоудосконалюватись.

Але користуватися діагностичним інструментарієм керівникам шкіл слід максимально обачно і акуратно. По-перше, висновки тестів у жодному разі не повинні сприйматись як дещо раз і назавжди дане, особливо якщо отримано негативні результати. По-друге, варто знати і пам’ятати: один-два тести не можуть дати правдиву інформацію, вони можуть лише намітити деяку тенденцію. По-третє, лише численні і підтверджуючі одна одну методики, включені в цілісну програму діагностування, сприяють отриманню інформації, осмислення якої допоможе створити в школі ситуацію успіху для всіх і кожного.

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДІАГНОСТИКИ

Для успішного здійснення педагогічної діагностики необхідно знати, що саме ми будемо вивчати, тобто предмет діагностики, а також на основі яких критеріїв можна оцінювати рівень стану досліджуваного предмета. В психолого-педагогічній літературі існує велика кількість різних підходів до діагностування навчально-виховного процесу. Цей факт пояснюється тим, що різні автори з різних точок зору розглядають місце і роль вчителя в навчально-виховному процесі. Це й призвело до створення різних структур діяльності вчителя

Відповідно до сучасних теоретичних уявлень про структуру педагогічної діяльності входять три основних компоненти:

В будь-який момент педагогічної діяльності вчитель має справу з ієрархією цілей і завдань, діапазон яких охоплює як загальні цілі (цілі школи, системи освіти, суспільства), так і оперативні завдання.

КРИТЕРІЇ ЯКІСНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Дані критерії можуть бути використані в практиці роботи методичних кабінетів для діагностики вчителів з метою наступного вироблення для них методичних рекомендацій щодо участі в роботі шкільних методичних об'єднань, творчих груп та ін.

ПРОГРАМА ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

2.1. Володіння навчальним предметом і методами навчання:

[1] а) інформація і демонстрація відповідають темі, чіткі, сучасні;

[1] б) без труднощів використовується не менше як 2 форми та методи навчання;

[2] в) використовуються оригінальні методи і прийоми навчання.

2.2. Організація навчальної діяльності, послідовність, досягнення, закріплення, інтеграція:

[2] а) урок розпочинається із привертання уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації;

[1] б) новий матеріал подається як питання - відповідь на запитання, поставлені на попередньому занятті;

[2] в) підсумки уроку підводяться як співвідношення результатів із вивченими раніше предметами, з життєвим досвідом.

[1] а) ключові моменти уроку відображені на дошці (опора для мислення учнів);

[1] в) мовлення та побудова усної мови правильні і професійні.

3.2. Пояснення при нерозумінні матеріалу учнями:

[1] а) виявляються слова, фрази чи використовуються загальнодоступні вислови;

[1] б) пояснення проводиться за допомогою аналогів і прикладів;

[2] в) наявна навчальна інформація вводиться на основі аналізу наявних знань.

4.1. Контроль та корекція діяльності учнів:

[1] а) оцінка дій школяра відділяється від особистого ставлення до нього педагога;

[1] б) вчитель уникає прямих вказівок і корекцій діяльності учнів;

[2] в) учні побуджуються до самооцінки і самокорекції, а також до оцінки та корекції один одного.

4.2. Використання висловлених ініціатив та запитань учнів на уроці:

[1] а) питання і пропозиції учнів приймаються із вдячністю;

[1] б) тактовно відзначаються слабкі місця в прикладах і пропозиціях школярів;

[2] в) ідеї учасників навчально-виховного процесу розробляються і використовуються на уроці.

Максимальна кількість балів - 10, якщо учні виставляють нижче 5, то це характеризує негативне ставлення до вчителя.

Учні відповідають на питання: П2,П3, П4, П5, П6, П7, П8.

П2 - Вам подобається манера спілкування вчителя з класом, пояснення вчителя Вам зрозумілі. Ви впевнені в тому, що знання з даного предмета стануть вам у пригоді у подальшому житті. Предмет цікавий. Вчитель відповідає на всі Ваші запитання. Знання оцінює строго, але справедливо. Основна думка - Ви впевнені в тому, що інший вчитель не навчить Вас краще.

П3 - Вам подобається спілкування з вчителем у позаурочний час. Він багато знає, начитаний. Всі заходи, які він організовує, цікаві за змістом, Ви не вважаєте, що при цьому втрачаєте час. Вчитель рахується з Вашими інтересами.

П4- Ви помічаєте, що вчитель постійно шукає нові форми проведення уроків, вдосконалює старі. Ви завжди з цікавістю очікуєте нововведення, оскільки вони урізноманітнюють Вашу діяльність, допомагають краще засвоїти матеріал.

П5 - Вам імпонує манера вчителя одягатися, вести бесіду з людьми, вчитель коректний, ввічливий, його слова не розходяться зі справами. Він ніколи не пройде повз порушення дисципліни, естетичні інтереси проявляються в літературі, кіно, театрі.

П6. - Вчитель бере активну участь в громадському житті школи, всі рахуються з його думкою, вміє спілкуватися з учнями, колегами.

П7 - Вчитель живе життям колективу школи, цікавиться роботою дитячих громадських організацій, проявляє справжню повагу до учнів. Рахується з Вашою думкою, карає завжди справедливо, не боїться визнати свої помилки перед учнями, якщо неправий, то завжди вибачиться.

П8 - Вчитель строго дотримується шкільного режиму дня і сам його виконує.

П2 - Ви переконані в тому, що вчитель дає необхідні знання з предмета. Ви дуже шкодували б, якщо б цей вчитель пішов зі школи, в іншого вчителя Ваш син чи дочка не будуть вчитися краще.

П3 - Ви вважаєте, що позаурочна організаційна виховна діяльність вчителя в значній мірі полегшує виховання вашого сина чи дочки. У Вас хороші зв’язки з цим учителем. Він консультує Вас з питань виховання.

Мета анкетування - виявити фактори, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку і саморозвитку вчителів.

Оцініть перечисленні нижче фактори за 5-бальною шкалою:

2. Розчарування в результаті невдач, які мали місце раніше.

3. Відсутність підтримки і допомоги від керівників.

4. Ворожість оточуючих (заздрощі, ревнощі і т.п.), які погано сприймають Ваші зміни і прагнення до кращого.

5. Неадекватний зворотній зв’язок з членами колективу і керівниками, відсутність об’єктивної інформації про себе.

8. Обмежені ресурси, складні життєві обставини.

8. Новизна діяльності, умови роботи і можливість експериментування.

12. Можливість отримання визнання в колективі.

Коефіцієнт розвитку (Кр) обчислюється за формулою:

К_р = К_факт.: К_max, де К_факт. - сума балів, проставлених в анкетах, а К_max - максимально можлива кількість балів в анкетах.

Нарахуйте собі по 1 балу за відповідь “Ні” на 1,5,7 запитання; за відповідь “Так” - на всі інші. Підрахуйте суму балів. Якщо Ви відповіли щиро, то про Вас можна сказати наступне:

0-3 бали - Ви володієте низьким комунікативним контролем. Ваша поведінка стійка, Ви не вважаєте за потрібне її змінювати в залежності від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Окремі люди вважають Вас “незручним у спілкуванні” через Вашу надмірну прямолінійність.

4-6 балів - у Вас середній комунікативний контроль. Ви щирий, але стриманий у своїх емоційних проявах. Вам слід більше рахуватися у своїй поведінці з оточуючими.

7-10 балів - у Вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації і навіть в стані передбачити враження, яке складете на оточуючих.

Дайте відповідь “так” або “ні” на кожне з наведених нижче тверджень:

1. Кожна нова справа пов’язана з великою кількістю цікавих ідей, які виникають в мене.

2. У своєму оточенні нові ідеї частіше за всіх пропоную я.

4. Ряд моїх ідей сприймаються оточуючими лише після багаторазового їх висунення.

5. Іноді я буваю так захоплений ідеєю, що, мабуть, складаю на оточуючих дивне враження.

7. Я не відчуваю труднощів і незадоволення, коли вимушений переключити свої думки на інший предмет.

8. Вважаю, що ідея хороша лише в тому випадку, коли з самого початку очевидна можливість її використання.

1. Мені відразу кидаються в очі слабкі місця роботи.

2. В колективі багато людей визнають мої здібності критично оцінити роботу.

3. Часто переконуюсь в тому, що нові ідеї, які в мене виникають, при перевірці виявляються далеко не новими.

4. В моєму оточенні я дуже не багатьох високо оцінюю.

6. Можу не помітити недоліки в роботі, якщо мене захоплює яка-небудь нова ідея.

7. Не люблю і не вмію давати критичні оцінки іншим роботам.

8. Часті дискусії лише перешкоджають встановленню істини.

9. Критичному аналізу виконаних робіт надаю перевагу власний пошук.

10. Займатися доопрацюванням “сирих” ідей не приносить мені жодного задоволення.

2. Краще шукати матеріал для вирішення якої-небудь задачі в літературі, ніж вирішувати проблему самому.

4. Не визнаю права за ким-небудь називатися професіоналом своєї справи і при цьому не знати літератури з свого предмета.

5. Завжди можу дати пораду, де відшукати потрібну інформацію з того чи іншого питання.

6. Свідомо відгороджую себе від “надмірної” інформації.

7. Читаю достатньо багато літератури, яка не має безпосереднього відношення до проблем, якими займаюсь.

10. Не частіше, ніж інші, інформую своїх колег по роботі.

Ключ: в трьох варіантах тестів перші п’ять тверджень повинні мати “так”, п’ять інших “ні”.

Підрахуйте бали з кожного тесту окремо. Кожне співпадання з ключем рахується за 1 бал. Направленість розуму особистості визначається найбільшою кількістю балів з одного з тестів. Якщо у всіх трьох випадках отримаєте однакову кількість балів (по 5-6), то у Вас всього потрохи. Якщо з усіх трьох тестів отримаєте не більше 3 балів, це означатиме, що прийшла пора зайнятися самовихованням і самоосвітою.

1. Ваш настрій буває головним чином хороший, нічим не затьмарений?

4. Чи виникає у Вас після закінчення якої-небудь роботи сумнів щодо якості її виконання і прагнення перевірити, чи правильно все було зроблено?

5. Чи були Ви в дитинстві такі ж сміливі, як Ваші ровесники?

6. Чи бувають у Вас коливання настрою: від дуже веселого до дуже сумного?

7. Перебуваючи в товаристві, чи любите Ви бути в центрі уваги?

8. Чи бувають дні, коли Ви без будь-якої причини потрапляєте в незадоволено-дратівливий настрій?

12. Чи швидко Ви забуваєте про нанесену кому-небудь образу?

14. Коли Ви вкидаєте листа у поштову скриньку, чи перевіряєте Ви, що лист впав, а не застряг у щілині?

15. Чи прагнете Ви на роботі бути одним з кращих?

18. Чи залежить Ваш настрій від зовнішніх причин?

20. Чи схильні Ви інколи до внутрішнього неспокою?

22. Чи доводилось Вам плакати, переживати важке внутрішнє потрясіння?

23. Чи важко Вам довгий час перебувати на одному місці?

24. Чи відстоюєте Ви енергійно свої інтереси, коли стосовно до Вас проявили несправедливість?

26. Чи нервує Вас. якщо скатертина на столі застелена нерівно, чи прагнете Ви відразу ж виправити це?

27. Чи боялись Ви в дитинстві залишитись один вдома?

28. Чи бувають у Вас безпідставні коливання настрою?

29. Чи є Ви за своїми якостями чи навчанням одним з кращих?

32. Чи бувають у Вас стани, коли Ви переповнені щастям?

33. Чи можете Ви безпосередньо висловити кому-небудь свою думку про нього?

34. Чи можете Ви розважати товариство, бути душею компанії?

36. Чи охоче Ви беретесь за справу, яка вимагає від Вас великої особистої відповідальності?

37. Чи заступаєтесь Ви за людей, стосовно яких допущена несправедливість?

38. Чи турбуєтесь Ви тоді, коли Вам потрібно зійти в темний підвал, зайти в пусту, темну кімнату?

39. Чи надаєте Ви більшу перевагу роботі, яка вимагає повільного темпу і посидючості, ніж роботі швидкій і з нескладними результатами?

44. Чи доводилось Вам так засмучуватись через який-небудь конфлікт, сварку, що після цього Ви почували себе не в стані піти на роботу, навчання?

45. Чи можете Ви сказати, що навіть під час невдач Ви не втрачаєте почуття гумору?

46. Чи прагнете Ви помиритись з тим, кого образили?

48. Йдучи з дому чи лягаючи спати, чи перевіряєте Ви, чи закрили газ, чи зачинили двері?

49. Чи турбують Вас думки, що з Вами чи з Вашими рідними може щось трапитись?

50. Ваш настрій змінюється в залежності від погоди?

51. Вам важко виступати на сцені чи з кафедри перед великою аудиторією?

52. Чи можете Ви, якщо на кого-небудь сердитесь, дати волю рукам?

54. Чи можете Ви під впливом розчарування впасти у відчай?

55. Чи подобається Вам організаторська робота?

56. Чи наполегливі Ви у досягненні мети, якщо на шляху зустрічаєте багато перешкод?

57. Чи може трагічний фільм так розхвилювати Вас, що на очі навернуться сльози?

58. Чи часто Вам буває важко заснути, коли Ви задумуєтесь про проблеми дня чи мрієте про майбутнє?

59. Чи підказували Ви або давали списувати в шкільні роки?

60. Чи доводилось Вам долати страх, щоб одному вночі пройти через кладовище?

61. Чи слідкуєте Ви за тим, щоб кожна річ у Вас вдома лежала на своєму місці?

62. Чи траплялось з Вами, що, лягаючи спати в хорошому настрої, наступного ранку Ви прокидались в поганому настрої, який тривав протягом кількох годин?

63. Чи легко Ви пристосовуєтесь до нових умов?

66. Чи зможете Ви звернутись до людини, яку недолюблюєте, настільки по-товариському, що вона не здогадається про Ваше справжнє ставлення до неї?

67. Чи вважаєте Ви себе енергійною, підприємливою людиною?

68. Чи дуже Ви переживаєте від несправедливості?

70. Чи доводилось Вам, йдучи з дому, повертатись, щоб перевірити, чи чогось не трапилось?

73. Чи приймали Ви участь раніше, чи зараз в самодіяльних виставах, драматичних гуртках?

74. Чи відчуваєте Ви інколи тягу до чого-небудь невідомого?

75. Чи ставитесь Ви до майбутнього песимістично?

76. Чи трапляються в Вас різкі переходи настрою від великої радості до глибокої печалі?

77. Чи вдається Вам під час спілкування з людьми створити певний настрій?

78. Чи довго Ви зберігаєте почуття гніву, розчарування?

79. Чи переживаєте Ви тривалий час горе інших людей?

80. Чи могли б Ви в шкільні роки переписати через чорнильну пляму сторінку в зошиті?

81. Чи можна сказати, що Ви відноситесь до людей скоріше недовірливо, ніж з довірою?

83. Чи приходять до Вас такі думки, що Ви можете кинутись під колеса поїзда, або викинутись з вікна чи балкона?

84. Чи стаєте Ви веселішим в оточенні веселих людей?

85. Чи вдається Вам відволіктись від проблем, які пригнічують Вас, щоб не думати про них постійно?

87. В розмові Ви скоріше небагатослівні, ніж говіркі?

88. Чи могли б Ви, граючи у виставі, так вжитися в роль, щоб при цьому забути, що Ви інша людина?

Дана методика дозволяє виявити десять типів акцентуацій: 1) гіпертимність, 2) застрягання, 3) емотивність, 4) педантичність, 5) тривожність, 6) циклотимічність, 7) демонстративність, 8) збудливість, 9) дистимність, 10) екзальтованість.

Обробка результатів тесту “Акцентуації характеру“

Отримані показники з кожного типу акцентуації прирівнюються за допомогою певних коефіцієнтів, які вказані нижче після назви виду акцентуації. Максимальний показник з кожного виду акцентуації - 24 бали. Ознакою акцентуації вважається показник, який перевищує 12 балів. Можна підрахувати і середній показник акцентуації конкретної особи. В такому випадку ознакою акцентуації вважаються показники, які перевищують середнє число.

1. Гіпертимний тип (Х х 3) (відповіді “так“ на питання: 1,11,23,34,45,55,67,77). Переважно гіпертимні люди відзначаються великою рухливістю, комунікабельністю, надмірною самостійністю, у підлітковому віці схильні до пустощів, недостатнім почуттям дистанції у ставленні до дорослих. З перших років життя вони всюди приносять багато галасу, люблять компанії однолітків, прагнуть ними командувати. Головна риса гіпертимних людей - майже завжди хороший настрій, дещо припіднятий. Хороший настрій гармонійно поєднується з хорошим самопочуттям, високим життєвим тонусом, чудовим зовнішнім виглядом. У них завжди хороший апетит і здоровий сон. Велике прагнення до самостійності може бути часто наслідком конфліктів, призводить в дитинстві до втеч, тривалої відсутності. Характерні спалахи гніву і роздратування, особливо коли вони зустрічають сильну протидію, терплять невдачі.

2. Застрягаючий тип (Х х 2) (відповіді “так“ на питання: 2,15,24,33,37,56,68,78,81 і “ні“ на питання: 12,46,59).

Застрягаючі люди особливо чутливі до образ і жалю, довго переживають подію, що сталася, характеризуються мстивістю, відсутністю здатності “легко відходити“ від образ. Сильно розвинута честолюбність часто призводить до наполегливого відстоювання своїх інтересів, які вони відстоюють з особливою енергійністю. Інколи вступають в конфлікт, відстоюючи інтереси інших. Характеризуються в досягненні своїх цілей, часто страдають від надуманої несправедливості стосовно до них. У зв’язку з цим проявляють пересторогу і недовіру до людей.

3. Елютивний тип (Х х 3) (відповіді “так“ на питання: 3,13,35,47,57,69,79 і “ні“ на питання: 25).

Найбільш сильно виявлена риса елютивного типу - співпереживання іншим людям чи тваринам. У підлітків цього типу можуть бути “очі на мокрому місці“, особливо коли вони дивляться фільм, де комусь загрожує небезпека чи сцена насилля викликає сильне потрясіння, яке довго не може забутися і може порушити сон. Ці люди, наділені м'якосердечністю, легко прощають недоліки інших і самі часто йдуть на примирення в конфліктах. Вони специфічно ставляться до природи, люблять вирощувати рослини, доглядати за тваринами. Про таких говорять: “Мухи не скривдить“.

4. Педантичний тип (Х х 2) (відповіді “так“ на питання 4,14,17,26,39,48,58,61,70,80,83 і “ні“ на питання: 36).

Педантичний тип характеризується постійним сумнівом правильності виконаної роботи, частими самоперевірками. Пунктуальний, акуратний, особливу увагу приділяє чистоті і порядку. Педантичний тип сильно реагує на будь-які порушення порядку, внаслідок чого можуть виникнути конфлікти. У виконанні будь-яких дій повільний, посидючий, орієнтований на високу якість роботи і особливу акуратність. Від надмірної педантичності інколи може бути занижена самооцінка, невпевненість в тому, що виконає роботу.

5. Тривожний тип (Х х 3) (відповіді “так“ на питання: 16,27,38,49,60,71,82 і відповідь “ні“ на питання: 5).

В осіб цього типу переважно з дитинства проявляється лякливість і боязливість. Діти тривожного типу часто бояться темряви, тварин, лякаються залишатися наодинці. Вони стороняться галасливих однолітків, не люблять занадто галасних ігор, відчувають почуття несміливості і сором’язливості, важко переживають контрольні, екзамени, перевірки. Часто соромляться відповідати перед класом. Залюбки підпорядковуються турботі старших: нотації дорослих можуть викликати докори сумління, почуття вини, сльози, відчай, на відміну від протестів, що характерно для інших дітей підліткового віку. Рано формується почуття обов’язку, відповідальності, високі моральні й етичні вимоги. Почуття власної неповноцінності прагнуть замаскувати в самоутвердженні через ті види діяльності, де вони можуть більш за все розкрити свої здібності. Властиві з дитинства чутливість, сором’язливість, образливість перешкоджають потоваришувати з ким захочеться. Особливо слабкою ланкою є реакція на ставлення до них оточуючих. Нездатність переносити насмішки, підозри супроводжуються невмінням постояти за себе, відстояти правду при несправедливих звинуваченнях.

6. Циклотимічний тип (Х х 3) (відповіді “так“ на питання: 6,18,28,40,50,62,72,84).

В підлітковому віці можна виявити два варіанти циклоїдної акцентуації: типові і лабільні циклоїди.

Типові циклоїди -переважно в дитинстві складають враження гіперетимних, але пізніше з’являється відчуття витрати сил; те, що раніше давалося легко, тепер вимагає надмірних зусиль. Раніше галасливі і жваві, стають в’ялими, спостерігається зниження апетиту, а також, з однієї сторони, безсоння і сонливість, - з іншої. На зауваження і докори переважно відповідають роздратуванням, навіть грубощами і гнівом, в глибині душі, однак, впадаючи при цьому в смуток, глибоку депресію, яка інколи може навіть закінчитись суїцидними спробами. В типових циклоїдів фази зміни стану переважно тривають 3 тижні. В студентські роки вчаться нерівно, часто пропуски наздоганяються з труднощами, що породжує відразу до занять.

Лабільні циклоїди мають фази зміни настрою переважно коротші, ніж у типових циклоїдів. “Погані“ дні більше заповнені кепським настроєм, ніж в’ялістю. В період підйому виявляється бажання мати друзів, увійти в компанію. Самооцінка формується поступово, в залежності від того, як накопичується досвід переживання хороших і поганих фаз. Допоки такого досвіду немає - самооцінка підпорядковується настрою.

7. Демонстративний тип (Х х 2) (відповіді “так“ на питання: 7,19,22,29,41,44,63,66,73,85,88 і відповідь “ні“ на питання: 51).

Головна риса цього типу - безмежний егоцентризм, ненаситне бажання постійної уваги до своєї особи, захоплення, співчуття, пошани, здивування. Особливо подавлює перспектива стати непомітним. Брехливість і фантазування цілком спрямовані на прикрашання власної персони. Видима емоційність насправді повертається відсутністю глибоких почуттів при великій експресії емоцій, театральності, схильності до позування. Переважно схвалення інших у їхній присутності викликає особливо неприємне відчуття, вони цього не переносять. Прагнення до компанії переважно пов’язане з потребою відчути себе лідером, обійняти виключне становище. Самооцінка далека від об’єктивності.

Володіючи патологічною здатністю до витіснення, вони можуть повністю забувати те, про що вони не бажають знати. Це робить їх розкутими в брехні. Переважно вони обманюють без докорів сумління; те, що вони говорять в даний момент, для них є правдою, оскільки внутрішньо вони не усвідомлюють своєї брехні, або усвідомлюють дуже неглибоко, без докорів совісті.

8. Збудливий тип (Х х 3) (відповіді “так“ на питання: 8,20,30,43,52,64,74,86).

Збудливий тип часто відрізняється неслухняністю в дитинстві, трудністю регулювання своєї поведінки. Можливо, це пов’язано з відставанням в розвитку другої сигнальної системи, оскільки цей тип легко діагностується пробою на назву предметів за короткий відрізок часу. Переважно люди за 3 хвилини можуть назвати понад 60 предметів. Особи із збудливою акцентуацією під час подібних іспитів значно відстають. Часто спостерігається небажання вчитися вже з початкових класів. Тільки при умові постійного контролю, нехотячи підпорядковуючись, вони виконують шкільні завдання. Все погане наче “прилипає“ до них. Нездатні самі зайнятися собою, вони погано переносять самостійність. Недостатня ініціативність не дозволяє їм зайняти місце лідера. Ніяка праця не стає привабливою, працюють вони лише у випадку крайньої потреби. Байдужі до майбутнього, цілком живуть сьогоденням, бажаючи добитись від нього якнайбільше розваг. Реакція збудження гаситься важко, може бути небезпечною для оточуючих, можуть бути владними, вибираючи для спілкування найбільш слабких.

9. Дистимний тип (Х х 3) (відповіді “так“ на питання: 9,21,42,75,87 і “ні“ на питання: 31,53,65).

Відрізняється серйозністю, навіть пригніченістю настрою, песимістичним ставленням до майбутнього; в розмові переважно небагатослівні, або мовчазні, відчувають труднощі при виникненні веселого настрою. Переважно уникають товариства, галасливої компанії. Характерна риса - похмурість.

10. Екзальтований тип (Х х 6) (відповіді “так“ на питання: 10,32,54,76).

Яскрава риса цього типу - здатність захоплюватися, а також посміхненість, відчуття щастя, радості, насолоди. Це почуття часто може виникнути в них з причини, яка в інших не викликає великого піднесення. З іншої сторони, ці особистості можуть легко впадати у відчай, розчаровуватися. Ці стани можуть раптово змінюватися великою радістю, припливом захоплення.

Розглянемо для прикладу процедуру визначення основних акцентуацій характеру і продемонструємо, як позначаються і визначаються загальна та індивідуальна норми за цими показниками. Дані, наведені в таблиці, довільні, лише для прикладу.

Загальна норма дорівнює половині шкали, тобто 12 (вся шкала дорівнює 24).

Індивідуальна норма визначається шляхом поділу суми всіх отриманих балів на 10, тобто 170: 10 = 17 (в даному прикладі), для даної особистості. Таким чином, у даної особистості нижче індивідуальної норми перебувають лише педантичність, тривожність, демонстративність і дистимність (прихована акцентуація), а всі інші відносяться до явної акцентуації і реально проявляються у ставленні даної особистості до себе, до інших людей, до роботи і речей.

ТЕСТ “ЕМОЦІЙНА НАПРАВЛЕНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ“

З наведених нижче варіантів відповідей наберіть один і залишіть число балів перед номером твердження. Тоді заповніть матрицю, поставивши біля номерів тверджень відповідні їм бали. Відповіді оцінюються за шкалою: “безумовно, так“ - 2 бали; “мабуть, так“ - 1 бал; “мабуть, ні“ - 0 балів; “безумовно, ні“ - мінус 2 бали.

2. Відчуваю потребу ділитися з іншими людьми своїми думками і переживаннями.

3. Мені дуже приємно, коли всі звертають на мене увагу.

4. Для мене завжди важливо досягти успіху в роботі.

6. Я охоче відвідав би яке-небудь нове, невідоме місце.

7. Я відчуваю велику радість, самостійно вирішивши важку проблему.

8. Люблю солодке і красиве відчуття, яке виникає під впливом віршів і музики.

9. Надаю перевагу простим утіхам (смачно поїсти, солодко поспати).

13. Приємно відчувати перевагу над суперником.

14. Я захоплююсь будь-якою роботою, яку виконую.

16. Інколи мені здається, що повинно щось статися незвичайне.

18. Я можу прийти в захоплення від красоти природи.

19. Люблю стан спокою і свободи від обов’язків.