Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Перевірка правильності документального оформлення





Руху запасів

Усі запаси суб'єкта господарю­вання можуть бути поділені на дві основні групи: власні запаси і за­паси, які не є власністю підпри­ємства. Кожна із зазначених груп, у свою чергу, поділяється на види запасів.

Власні запаси підприємства об­ліковуються па балансових рахун­ках. Щодо запасів, які не є влас­ністю підприємства, то до запасів підприємства, у якого вони пере­бувають, вони не включаються.

Для накопичення інформації про власні запаси та відображен­ня операцій за ними використо­вується другий клас Плану рахун­ків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і госпо­дарських операцій підприємств і організацій, затвердженого нака­зом Мінфіну України від 30.11.99 №291, рахунки з 20 по 28 з відпо­відними субрахунками.

Облік запасів, які не є власністю підприємства, ведеться поза балансом підприємства. Для об­ліку таких запасів призначено ра­хунки 02 «Активи на відповідаль­ному зберіганні» класу 0 «Позаба­лансові рахунки».

Придбані (отримані) або ви­роблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первіс­ною вартістю, яка складається з фактичних витрат відповідно до вимог п.9 - 13 П БО 9 «Запаси».

Під час перевірки аудитору необхідно з’ясувати:

· як обліковується надходження і витрачання запасів на складах та інших об’єктах;

· чи не було фактів не оприбуткування запасів, що надійшли;

· чи не списувались у витрати запаси понад встановлені норми;

· чи відповідає фактичне списання запасів документальним даним;

· чи не приховувались нестачі запасів різними необґрунтованими бухгалтерськими проводками.

Важливий спосіб аудиторської перевірки - порівняння даних прибутково-видаткових документів з даними інших документів, які фіксують ці самі операції, але в інших аспектах. Його застосовують тоді, коли є підозра, що під час здійснення деяких операцій були допущені помилки, а документально ці операції зафіксовано правильно.



При перевірці документів здійснюється взаємна звірка господарських договорів, накладних, рахунків-фактур та прибуткових ордерів на предмет оприбуткування. Найбільш поширеною помилкою, при цьому зустрічається в обліку є оприбуткування невідфактурованих поставок та відпуск таких матеріалів у виробництво. Потім за даними журналу № 5 здійснюється перевірка правильності відображення в облікових регістрах оприбуткованих матеріалів.

Порівняння кількісних показників оригіналів рахунків-фактур. Сертифікатів і специфікації постачальника, а також приймальних актів дозволяє встановити. Чи всі запаси оприбутковані за актами приймання. По деяких видах запасів для вірного кількісного оприбуткування вимагаються дані лабораторного аналізу про вологість, сортність.

Зустрічна перевірка документів, що відображають надходження запасів, з документами постачальника дає можливість виявити факти не оприбуткування запасів, відпущених підприємству, або оприбуткування їх в меншій кількості.

Використовуються також такі прийоми і способи, як зіставлення даних, що відображають надходження та витрачання матеріальних цінностей, з даними документів, якими оформлені інші операції, обумовлені першою операцією; даних про переміщення МЦ - з даними про тару, в якій вони перевозились; даних бухгалтерського обліку - з даними оперативного обліку; перевірка фактичного виконання робіт у натуральних показниках, оплачених за грошовими документами; перевірка об'єктивної можливості виконання операцій, відображених у документах.

Безпосередній огляд бухгалтерських документів здійснюється для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них, їх правильного оформлення. Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використовується для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути основою для облікових записів, тому бухгалтери й аудитори їх не використовують. За документами оперативної звітності можна визначити справжній характер та обсяг операцій, пов'язаних з матеріальними цінностями. Однак це не може бути достовірною інформацією для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок дослідження.

З метою перевірки достовірності відображення руху запасів в бухгалтерському обліку аудитору бажано скласти відомість руху запасів за їх видами з виведенням залишку запасів на момент інвентаризації і зіставити дані залишку відомості руху запасів з фактичною наявністю запасів. У разі перевищення даних залишків з даними інвентаризації можна зробити висновок, що запаси при надходженні не оприбутковувались. У деяких випадках за даними бухгалтерського обліку не проводиться списання запасів. Тому, перевіряючи факти списання, аудитор повинен звернути увагу чи використовувались дані запаси у технологічному процесі та якими є норми їх витрачання для виготовлення одиниці продукції.

Слід звернути увагу на те, що на рахунках обліку запасів (бо во­ни є активними рахунками бух­галтерського обліку) не може бу­ти кредитового сальдо. Замість кредитового залишку у таких ви­падках може бути запис за дебе­том рахунку зі знаком «—» або червоним кольором.

У бухгалтерському обліку від'ємні залишки розглядаються як надлишки, оскільки фактично наявних запасів більше, ніж свід­чать дані бухгалтерського обліку.

Для перевіряючих не може бути сигналом не лише про проблеми в обліку такого підприємства, а й про можливі зловживання на під­приємстві. А тому у таких випадках треба негайно організувати проведення інвентаризації на підприємстві.

Головними причинами появи від'ємних залишків на рахунках обліку запасів можуть бути:

· списання у виробництво за­пасів, які попередньо не були оприбутковані;

· помилка у бухгалтерському обліку: у виробництво списано матеріал іншої номенклатури, кількість якого дорівнювала ну­лю, механічна помилка, непра­вильна типова проводка у бух­галтерській програмі, непра­вильно обрана аналітична озна­ка під час формування первин­ного документа у бухгалтерській програмі тощо.

При дослідженні внутрішніх нормативних та загальних документів аудитор визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий вид сировини є дефіцитним, то виникає необхідність прослідкувати його рух та визначитися, чи не допускалися випадки його недовкладення або підміни іншим із зниженням якості виготовленої продукції.

 

 

3.Аудит незавершеного виробництва, напівфабрикатів

та готової продукції.

Розпочинаючи аудит незавершеного виробництва аудитору перш за все, необхідно ознайомитись з технологією виробництва продукції з метою вивчення його технологічних особливостей, що певною мірою впливають на побудову обліку виробництва. Для цього він може скористатись технологічною картою, в якій з розрізі продукції передбачений перелік робіт, що мають виконуватись за кожною з них.

Складовими аудиту незавершеного виробництва є:

· аудит наявності та оцінки залишків незавершеного виробництва;

· аудит витрат на виробництво продукції з паралельною перевіркою кількості спожитих ресурсів;

· аудит калькуляційних розрахунків, тобто визначення собівартості незавершеного виробництва.

Досліджуючи правильність і достовірність відображення з обліку і звітності незавершеного виробництва необхідно:

· перевірити відповідність відображення в бухгалтерському обліку вартості незавершеного виробництва порядку, наведеному в Наказі про облікову політику підприємства;

· вивчити відповідність обраного в обліковій політиці методу П(С)БО 16, галузевим інструкціям і типовим методичним рекомендаціям з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг);

· вивчити законність і правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку незавершеного виробництва;

· порівняти залишки на рахунку 23 з результатами інвентаризації незавершеного виробництва;

· перевірити вибірковим способом правильність оцінки залишків незавершеного виробництва;

· встановити відповідність фактичних залишків незавершеного виробництва даним, наведеним в балансі.

Починати аудиторську перевірку незавершеного виробництва аудитор повинен в першу чергу з інвентаризації. Інвентаризація передбачає перевірку фактичної наявності у виробничих майстернях заготовок (деталі, вузли, агрегати) та виробів, обробка та складання яких ще не закінчена; готових виробів, які не повністю укомплектовані і не передані на склад.

Аудитору потрібно проаналізувати періодичність і порядок проведення інвентаризації незавершеного виробництва, вивчити представлені інвентаризаційні описи і порівняльні відомості. Для підтвердження однієї з думок аудитор може провести вибіркову інвентаризацію незавершеного виробництва.

Якщо в ході вибіркової перевірки виявлено значне відхилення (наприклад, більш 5% від номенклатури, що перевіряється), то можна зробити висновок про формальний характер проведених інвентаризацій.

При інвентаризації незавершеного виробництва необхідно:

· виявляти деталі, вузли і вироби, обробка і зборка яких ще не закінчені;

· готові вироби, не повністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції;

· неврахований брак, лишки та недостачі деталей;

· перевірити правильність обліку руху деталей та напівфабрикатів.

Незавершене виробництво має піддаватися найретельнішій перевірці, не тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою заготовок, деталей, вузлів, сумішей, маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки (вартості).

При перевірці аудитор повинен з'ясувати, чи відповідає оцінка незавершеного виробництва тій, яка затверджена обліковою політикою підприємства.

Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством. Тому аудитор повинен звернути увагу на те, чи використовується найбільш прийнятна оцінка незавершеного виробництва.

Аудитор повинен пам'ятати, що розміри незавершеного виробництва залежать від тривалості виробничого циклу, обсягу середньодобових витрат на виробництво і характеру їх нарощування і тому істотно різняться відповідно до специфіки виробництва.

Встановлення нормативів незавершеного виробництва має для підприємств вагоме значення. Завищення обсягу незавершеного виробництва викликає уповільнення оборотності обігових коштів, а заниження порівняно з реальною необхідністю перешкоджає створенню необхідних накопичень і тим самим спричиняє порушення ритмічності виробничого процесу.

Вдосконалення організації виробництва, скорочення тривалості виробничого циклу є вирішальними факторами зменшення обсягу незавершеного виробництва і покращення показників роботи підприємства.

Велике значення має контроль реальності оцінки залишків незавершеного виробництва на кінець кожного місяця, оскільки від обґрунтування розподілу витрат між річною продукцією і незавершеним виробництвом залежить достовірність облікових і звітних даних про собівартість продукції і фінансові результати.

Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг аудитору доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто кількість незакінченої обробкою продукції в процесі виробництва.

Залишки незавершеного виробництва відображаються на дебеті рахунка № 23 «Виробництво» за формулою, грн.:

НВПк = НВПп + В - СРП,

де НВПк - незавершене виробництво продукції на кінець звітного періоду;

НВПп - незавершене виробництво продукції на початок звітного періоду;

В - витрати на виробництво продукції у звітному періоді»;

СРП - виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Наступним етапом аудиторської перевірки після проведення інвентаризації і аналізу методів оцінки незавершеного виробництва є перевірка правильності відображення його на рахунках бухгалтерського обліку.

Аудитор повинен враховувати, що облік незавершеного виробництва і незавершених робіт (послуг) здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництв та обслуговуючих господарств.

При проведенні перевірки НЗВ слід пам'ятати, що згідно П(С)БО 16 до собівартості незавершеного виробництва включаються тільки прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та змінні і розподілені постійні загальновиробничі витрати. Тобто, здійснюючи перевірку правильності формування собівартості незавершеного виробництва необхідно, передусім, дослідити правильність включення витрат до собівартості НЗВ.

Вивчаючи достовірність формування прямих матеріальних витрат необхідно порівнювати фактично списані суми з нормами; при постійному списанні за нормами аналізують залишки в матеріальних звітах; при списанні понад норм з'ясовують причини і напрямки віднесення перевитрат за даними зведених відомостей за відхиленнями; перевіряють правомірність віднесення такого виду витрат до статті "Прямі матеріальні витрати" при цьому використовують дані лімітно-забірних карток, актів-вимог, звітів про рух запасів, норм витрат, актів на списання палива, енергії, зведених відомостей за відхиленнями, карток розкрою, даних рахунків 20, 22, 23, 375.

Проводячи дослідження, аудитор може виявити наступні порушення: наявність дебетових залишків в матеріальних звітах при постійному списанні матеріалів за нормами, що говорить про завищення фактичного їх витрачання; необгрунтований вибір джерел списання відхилень перевитрат; відсутність пошуку дійсних винуватців та стягнення з них сум збитку; неправильне віднесення до матеріальних витрат витрачання палива, енергії, запасних частин.

Крім того, при перевірці матеріальних витрат необхідно звернути увагу на:

· правомірність віднесення витрат до прямих матеріальних. До складу прямих витрат включаються тільки ті, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат; - правильність оцінки виробничих запасів, які включені до собівартості НЗВ, відповідність методу оцінки обраній обліковій політиці;

· наявність фактів списання на собівартість НЗВ витрат, які не відносяться до матеріалів, що використовувалися у виробництві, а також випадки списання на виробничі рахунки вартості ПДВ;

· наявність фактів включення до собівартості НЗВ вартості сировини матеріалів, переданих в цехи, дільниці тощо, але фактично не використаних у виробництві;

· правильність встановлення норм витрат сировини і матеріалів відповідно до рівня технічного стану І технології виробництва продукції;

· правильність оцінки і списання зворотніх відходів. Зворотні відходи оцінюються за ціною їх можливого використання. При цьому до відходів не відносяться залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи як повноцінні матеріали для виробництва інших видів продукції, а також супутня продукція, перелік якої встановлюється в галузевих методичних рекомендаціях з обліку собівартості продукції;

· правильність списання недостач втрат в межах норм природного убутку.

Аудит напівфабрикатів

До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва і потребує доопрацювання або укомплектації.

Методика аудиту напівфабрикатів відповідає методиці аудиту запасів.

Предметом аудиту є господарські процеси та операції, пов'язані з наявністю, рухом і використанням напівфабрикатів, а також відносини, що виникають при цьому в середині підприємства та за його межами.

Аудит готової продукції

Готова продукція - це вироби і напівфабрикати, що відповідають діючим стандартам чи затвердженим технічним умовам, прийняті на склад чи замовником.

Для того щоб виріб можна було віднести до готової продукції, необхідно одночасне дотримання кількох умов:

· повне закінчення виробничого процесу виготовлення виробів (у тому числі обробки, складання, комплектації);

· перевірка виробів на відповідність затвердженим стандартам, технічним умовам або умовам договору;

· оформлення приймально-здавальної документації, що підтверджує завершення виробничого процесу виготовлення і перевірки.

Основними завданнями аудиту є встановлення правильності і достовірності відображення у звітності фактичної виручки від реалізації робіт (послуг) та фактичних витрат на виробництво і реалізацію продукції, формування фінансових результатів, з'ясування правильності визначення виробничої собівартості готової продукції.

Методику аудиту випуску і реалізації готової продукції показано в таблиці 7.

Таблиця 7









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.