Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Аудит неврахованої продукції.





У випадку якщо продукція не оформляється приймально-здавальними документами цеху чи складу підприємства і не відбивається в бухгалтерському обліку, виникає неврахована продукція.

Заниження оцінки продукції дає можливість посадовим і матеріально відповідальним особам підприємств і торгових організацій вилучати частину виторгу, що складає різницю між продажною і заниженою в обліку вартості продукції.

Оскільки неврахована продукція не відбивається в бухгалтерських документах, у багатьох випадках її наявність визначається на підставі документації, що відбиває технологічні процеси виробництва цієї продукції (документи на виплату заробітної плати, дані оперативного обліку про закладку сировини і випуск готової продукції й ін.), а також підтверджуючий вивіз продукції з підприємства (пропуски, рахунки-фактури, накладні й ін.).

В окремих випадках неврахована продукція може бути виявлена шляхом звірення (зіставлення) документів, що відбивають одержання продукції: документальних даних складів і цехів - виробників продукції; даних інвентаризацій готової продукції в цехах і на складах підприємств - з обліковими даними на день проведення таких інвентаризацій і т.п.

При перевірці аудитор повинний вивчити всю документацію, що дозволяє зробити висновок про наявність чи про відсутність випадків випуску і реалізації неврахованої продукції.

При визначенні наявності матеріального збитку аудитор повинний мати на увазі, що виробництво продукції з неврахованих надлишків сировини і матеріалів не дає достатньої підстави для твердження про наявність матеріального збитку. Ця продукція може виявитися на складі підприємства. Матеріальний збиток буде мати місце лише в тому випадку, якщо неврахованої продукції в наявності не виявиться, тобто вона була вивезена з підприємства без відображення в обліку.

Для установлення факту випуску неврахованої продукції користаються різними способами аналізу і перевірки документів. До них, зокрема, відносяться зіставлення даних інвентаризацій складів готової продукції підприємства і даних обліку в місцях збереження (виявлення при цьому надлишків продукції власного виробництва, утворення яких за рахунок недовантаження споживачам виключається, підтверджує, що вся продукція на підприємстві враховується, якщо при цьому відсутні помилки в обліку); звірення документів, що підтверджують вивіз з підприємства готової продукції (товарно-транспортні накладні, пропуски, дорожні листи, залізничні й інші документи), з документами бухгалтерського й оперативного обліку продукції на складах. У результаті такого звірення можуть установлюватися випадки вивозу не оприбуткованої по складу продукції, що у витратах не була списана й у нестачі не виявилася.

Однак, у тих випадках, коли документально підтверджується вивіз неврахованої продукції з підприємства, що випускало таку продукцію в масовому порядку і сировини, що мало для цього запаси і матеріали, аудитор повинний визначити матеріальний збиток у розмірі вартості вивезеної неврахованої продукції."

Аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції

Під відвантаженою продукцією розуміють продукцію і послуги, платіжні документи які здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Реалізація продукції (робіт, послуг) може проводитися за наступними цінами: по вільних відпускних цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державних регульованих оптових цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державним регульованим роздрібним цінам і тарифам, що включають ПДВ.

Аудитору необхідно перевірити:

· чи укладені договори на постачання готової продукції і правильність їхнього оформлення;

· чи правильно оформлені документи на відвантаження продукції;

· чи правильно оформлені ціни на відвантажену продукцію;

· чи правильно установлені відпускні ціни з урахуванням оплати витрат по доставці продукції від постачальника до покупця відповідно до укладеного договору постачання;

· чи вчасно пред'являлися в банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;

· чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, якщо продукція відпускається безпосередньо зі складу постачальника;

· чи правильно організований складський облік готової продукції;

· чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізації продукції.

Аудит обліку витрат на продаж

Витрати, зв'язані з продажем продукції, товарів, робіт і послуг, враховуються на рахунку "Витрати на збут". До них відносяться: витрати на упакування виробів на складах готової продукції; витрати по доставці продукції на станцію відправлення, навантаженню у вагони, судна, автомобілі й інші транспортні засоби; комісійні збори і відрахування, що сплачуються збутовим і іншім посередницьким організаціям; витрати на рекламу; витрати на представницькі витрати й інші аналогічні по призначенню витрати.

Аудитору необхідно перевірити:

· правильність включення витрат до складу витрат на збут;

· дотримання встановлених нормативів витрат на рекламу (при перевищенні встановлених нормативів витрат на рекламу оподатковуваний прибуток повинний бути збільшений на суму перевищення);

· дотримання основних положень по облік тари на підприємствах, а саме, правильне і своєчасне документальне відображення операцій по заготовлянню, надходженню і відпуску тари на складах, у цехах, ділянках і інших місцях її збереження;

· правильність ведення аналітичного обліку по рахунку "Витрати на збут" і відомості;

· правильність складання бухгалтерських проводок по операціях з тарою;

· правильність відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій чи операцій, здійснюваних на бартерній основі;

· відповідність записів синтетичного й аналітичного обліку записам у головній книзі (при журнально-ордерній формі обліку) і балансі.

 

 

4. Аудит якості проведення інвентаризації

запасів та відображення її результатів в обліку

При проведенні аудиту запасів обов’язково проводять інвентаризацію, яка дає можливість виявити недостачі або лишки запасів.

Присутність аудитора під час інвентаризації необхідна. У його функції входить:

· присутність під час інвентаризації, якщо запаси матеріальних цінностей дуже великі та якщо аудитор з недовірою ставиться до очікуваних результатів;

· спостереження за виконанням процедур та ідентифікація з метою визначення ступеня відповідності їх законодавчим актам;

· перевірка правильності підрахунку на основі випадкової вибірки;

· вивчення обгрунтованості віднесення операцій до певного звітного періоду;

· отримання пояснень з приводу значних невідповідностей матеріальних цінностей даним бухгалтерських записів;

· перевірка правильності оцінки фактичного обсягу запасів.

Аудиторські процедури поділяються на ті, що проводяться:

· до інвентаризації;

· під час інвентаризації;

· після інвентаризації.

До проведення інвентаризації потрібно впевнитись у тому, що на підприємстві чітко організовані складське господарство та контрольно-пропускна система.

Необхідно здійснити процедури перевірки таких фактів:

· як здійснюється охорона об'єкта;

· чи укладені та правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність з працівниками, яким передано матеріальні цінності на зберігання;

· чи створені матеріально відповідальній особі умови для забезпечення збереженості матеріальних цінностей, чи є в наявності складські приміщення, шафи, сейфи;

· чи є в наявності вимірювальні пристрої;

· чи існує контроль за порядком вивезення матеріальних цінностей з території підприємства;

· чи призначена керівництвом підприємства постійно діюча комісія для перевірки матеріальних запасів.

Під час проведення інвентаризації аудитор не може бути членом інвентаризаційної комісії, але, спостерігаючи за її роботою, повинен стежити за правильністю виконання процедур.

Члени інвентаризаційної комісії перераховують цінності та складають інвентаризаційні описи.

Аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи її дані з даними інвентаризаційних описів. Особливу увагу звертають на дорогоцінні, застарілі та пошкодженні матеріали. Здійснюючи інвентаризацію, слід звертати увагу на номери, марки, назви. Іноді під час порівняння номерів та марок, указаних у паспортах та даних прибуткових документів, виявляється заміна нового автомобільного двигуна вже використовуваним або дорогого - дешевшим. Аудитор мусить звертати увагу на перевірку подій після дати складання балансу та правильності їх віднесення до того чи іншого звітного періоду.

У цьому разі аудитор повинен виконати такі процедури: відібрати операції з відпуску матеріалів, обліковані на початку звітного періоду для вибіркового тестування та порівняти їх з накладними та рахунками, потім впевнитись, чи серед облікованих операцій немає таких, які виходячи з даних відвантаження в первинних документах стосувалися звітного періоду.
Інвентаризація виробничих запасів передбачає виконання наступних дій:

· переважування, обмір, підрахунок запасів, які інвентаризаційна комісія проводить у порядку розміщення запасів у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу від одного запасу до іншого.

· інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і ті, що перебувають на складах інших підприємств;

· на прибуткових документах про запаси, що надійшли на об’єкт і прийняті під час інвентаризації МВО в присутності членів комісії за підписом її голови робиться відмітка “після інвентаризації” з посиланням дати опису, де записано такі запаси;

· на видаткових документах про запаси, які відпущено зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка.

Для перевірки матеріалів, що передані в обробку, а також оплачених, але не вивезених зі складів постачальників, необхідно отримати копії інвентаризаційних описів від підприємств, у яких ці матеріали знаходяться.

Виробничі запаси, які з тих чи інших причин зберігаються на складах інших підприємств, а також ті, що переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює їх переробку, найменування запасів, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати їх передачі в переробку, номеру і дати документу.

При проведенні інвентаризації запасів одночасно перевіряється наявність тари за видами. Порожня тара також повинна бути занесена до опису і оцінена. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, де вказуються причини псування і відповідальні особи.

При інвентаризації запасів, що знаходяться в дорозі, відвантажених, не оплачених покупцями в строк, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств, перевіряється обґрунтованість сум, що обліковуються на відповідних рахунках. У випадках виявлення розходжень в цінах, розфасовці і сортності між наявністю матеріальних запасів і даними документів необхідно провести зустрічну звірку з постачальниками таких запасів.

В окремих випадках при інвентаризації запасів можуть залучатися відповідні фахівці для проведення лабораторних аналізів (продукти харчування, спирт тощо).

Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх зберігання і особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації слід встановити правильність віднесення засобів до групи МШП. Інвентаризація здійснюється шляхом огляду кожного предмету і реєстрації її в описі.

Особливість інвентаризації готової продукції і товарів полягає в тому, що готові вироби в ряді випадків зберігаються не тільки на складах підприємства. але й в структурних підрозділах (цехах) та на відповідальному зберіганні інших господарюючих суб’єктів.

Товари підготовлені до відправки чи відпуску згідно виписаних, але не оплачених документів, включаються до загального інвентаризаційного опису як власні. Упаковані товари повинні бути в цих випадках розкриті і записані з натури, а не за супровідними документами.

Інвентаризація готової продукції здійснюється за кожним найменуванням виробу. Готова продукція вноситься до інвентаризаційного опису за оцінкою, яка застосовується на підприємстві.

Результати інвентаризації порівнюють з даними бухгалтерського обліку. З практики відомо, якщо інвентаризація проводилась якісно, виявляється не менше 5-10 відхилень звітної кількості від фактичної, у разі широкої номенклатури - до 50-80 відхилень.

Після закінчення інвентаризації аудитору слід перевірити якість її оформлення та правильність регулювання інвентаризаційних відмінностей. При цьому звертають увагу на те, щоб вартість надлишків і нестач у порівняльних відомостях була наведена відповідно до їх оцінки, показаної в облікових регістрах. Потім слід приступити до перевірки правильності проведення заліків залишків і нестач внаслідок переоцінці.

Сума збитків, які мають бути відшкодовані винними особами, розраховується за формулою:

Ра = [(Бв-А)*Іінф +ПДВ + Азб]*2,

де Рз - розмір збитків, грн;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн;

А - амортизаційні відрахування, грн;

Іінф - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість, грн;

Азб - розмір акцизного збору, грн.

У разі нестачі матеріальних цінностей, які підлягають списанню на витрати в міру відпуску їх у виробництво та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичного зносу, але не менше, ніж на 50 % ринкової ціни.

Різниця між вартістю товарно-матеріальних цінностей, яких не вистачає, віднесених на конкретних винних осіб, за обліковими даними і вартістю, за якою визначено розмір збитків від нестачі, знищення (псування) цінностей, перераховується до Державного бюджету України.

Як свідчить практика, основними причинами нестач і розкрадань товарно-матеріальних цінностей є:

· відсутність у ряді виробництв технічно обґрунтованих норм витрат сировини і матеріалів;

· списання матеріалів на виробництво за завищеними нормами або заміна дорогої сировини більш дешевою без відображення цього у бухгалтерському обліку;

· застосування невиправдано високих норм природного збитку та виробничих витрат;

· приймання та відпуск матеріалів без зважування, обміру, перерахування і технічних випробувань якості;

· недостатня відповідальність посадових осіб за своєчасне і правильне складання первинної документації щодо витрат матеріалів;

· нечітка організація оперативного обліку руху вузлів та напівфабрикатів у виробничому процесі;

· незадовільний стан бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю.

Для діагностики системи управління запасами можна використати тест, який поданий в таблиці 8.

Таблиця 8







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.