Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема Поняття масажу. Механізм дії. Класифікація. Гігієнічні основи. Показання та протипоказання.





Лекції

Тема Поняття масажу. Механізм дії. Класифікація. Гігієнічні основи. Показання та протипоказання.

Загальні поняття масажу

Масаж – це механічний вплив на організм людини за допомогою рук масажиста або спеціальних апаратів. Слово «масаж» походить від латинського «маса» - прилипаюче до пальців, або грецького «массо» - стискати руками. Сутність масажу зводиться до нанесення тканинам організму різноманітних механічних впливів у вигляді погладжування, розтирання, розминання, вібрацій в певній системі і послідовності.

Механічний вплив тканинам може наноситися руками (мануальний масаж) або за допомогою спеціальних апаратів (апаратний масаж) – безпосередньо, через воду, повітря. Масаж може бути загальним, коли впливи направляються на всю поверхню тіла, і місцевим, коли впливу піддається якась частина тіла (кисть, стопа, колінний суглоб, поперекова ділянка і т. ін.).

Лікувальний масаж можуть практикувати дипломовані медичні працівники – лікарі, фельдшера, акушерки, медичні сестри, методисти лікувальної фізкультури.

Механізм лікувальної дії масажу

Дозовані механічні подразнення тіла людини, виконувані руками масажиста чи спеціальними апаратами, викликають місцеві і загальні нейрогуморальні зрушення в організмі, що зумовлені рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних речовин. У надзвичайно складному процесі дії масажу на організм людини виділяють три основних механізми: нервово-рефлекторний, гуморальний і механічний.

Нервово-рефлекторний механізм дії масажу полягає в механічному подразненні різних рецепторів, закладених в шкірі (екстерорецептори), сухожилках, зв’язках, м’язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутрішніх органах (інтерорецептори). Потік імпульсів від збуджених рецепторів проходить до різних відділів центральної нервової системи (ЦНС), де вони синтезуються у загальну відповідну реакцію, що викликає функціональні зміни у системах і внутрішніх органах організму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети і методики масажу, перебігу захворювання, вихідного рівня функціонального стану нервової системи, можна знижувати чи підвищувати її збудливість, що сприяє утворенню пристосувальних реакцій.



Гуморальний механізм дії масажу пояснюється надходженням у крові біологічно активних речовин – гістаміну, ацетилхоліну, продуктів розпаду білка (амінокислоти та поліпептиди), що утворюються у шкірі безпосередньо механічно і тепловою дією масажу. Важливим є те, що вони акумулюються не тільки у ділянці проведення масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьому організму. Біологічно активні речовини розширюють судини і підвищують їх активність, поліпшують кровопостачання і процеси обміну, передачу нервових імпульсів м’язам, що стимулює їх діяльність.

Механічна дія масажу полягає у зміщенні та розтягненні тканин, видаленні злущених поверхневих клітин шкіри, підвищенні температури ділянки тіла,що масажують, надходженні біологічно активних продуктів, розкритті і розширенні просвіту капілярів, видавлюванні, проштовхуванні і подальшому просуванні міжтканинної рідини, крові та лімфи, посиленні крово- і лімфообігу. Він також сприяє ліквідації застійних явищ і набряків, збільшенню рухливості тканин і суглобів, відновленню їх функцій.

Залежно від мети, масаж має такі різновиди:

1. Лікувальний (класичний) - використовується з лікувальною і профілактичною метою.

2. Гігієнічний - використовують як активний засіб зміцнення здоров'я, для профілактики захворювань і для збереження життєдіяльності організму.

3. Косметичний - можна розглядати як один із різновидів гігієнічного і рекомендувати для догляду за нормальною і хворою шкірою, для профілактики передчасного старіння шкіри, тому що під впливом масажу шкіра стає більш стійкою до зовнішніх подразників (температури, сонця, морозу і т.п.).

4. Спортивний - використовують для збереження спортивної форми, для більш швидкого зникнення втоми і відновлення сил.

5. Самомасаж.- використовують з профілактичною та лікувальною метою.

Гігієнічні основи масажу

Вимоги до пацієнта. Перед проведенням сеансу масажу пацієнт повинен прийняти теплий душ, а якщо це неможливо, то досить помити ноги і обтерти усе тіло вологим рушником. Для локального (місцевого) масажу ділянки тіла, на якій буде виконуватись масаж, потрібно протерти спиртом або одеколоном. Під час сеансу масажу пацієнту дозволяється залишати нижню білизну, але для досягнення кращого ефекту рекомендується шкіру залишати відкритою. Якщо з будь-яких причин це зробити неможливо, а також при значному волосяному покриві на тілі пацієнта, масаж можна проводити через тонку чисту тканину з природних волокон. Місце ушкоджень шкіри (подряпини, дрібні рани) необхідно обробити йодом, зеленкою або клеєм БФ-6. Під час масажу ці ділянки необхідно обходити. При деяких захворюваннях шкіри (лишай, екзема та ін.) масаж протипоказаний. Під час проведення масажу пацієнт повинен прийняти зручне положення і намагатися повністю розслабити м'язи. Якщо не дотримуватися цих умов, масаж не дасть бажаного результату.

Однією з найважливіших умов для правильного проведення масажу є максимальна фіксація ділянки тіла, на якій потрібно виконувати масаж. Якщо міцна основа для ділянки, яка масажується, відсутня, то досягти повного розслаблення м'язів неможливо.

Внаслідок численних досліджень було точно встановлено, які повинні

бути кути згинання і відведення для того, щоб кінцівки прийняли середньо-фізіологічного положення. Якщо пацієнт займає положення лежачи на

спині, то для надання середньо-фізіологічного положення необхідно відвести

нижню кінцівку від вертикалі на кут у 35 градусів і зігнути її у колінному

суглобі під кутом 45 градусів. Шляхом відведення плеча від вертикальної

площини на 45 градусів, згинання передпліч у ліктьовому суглобі під кутом

110 градусів і згинання кисті у променевозап'ястковому суглобі під кутом 100 градусів досягається середньо-фізіологічне положення для м'язів верхньої кінцівки. Якщо пацієнт лежить на животі, то для того щоб досягти

розслаблення м'язів нижньої кінцівки потрібно підкласти валик під гомілку.

Залежно від висоти масажного столу кут згинання у колінному суглобі може

змінюватися від 25 до 40 градусів. Також на кут згинання у колінному суглобі впливає зріст масажиста. Щоб досягти максимального розслаблення м'язів верхньої кінцівки пацієнт повинен прийняти таке початкове положення, при якому рука буде розташована вздовж тулуба, кут згинання між передпліччям і плечем повинен бути 110 градусів.

Вимоги до масажиста

Для досягнення максимальної ефективності масажу не менш важливим є створення зручних умов для роботи масажиста. Він повинен навчитися приймати правильне положення відносно пацієнта, стежити за правильною висотою масажного столу, рівномірно навантажувати обидві руки (для цього потрібно одразу вчитися масажувати однаково обома руками), вчасно переносити центр ваги з однієї ноги на іншу ("змінювати опорну ногу"), стежити за частотою свого дихання (ні в якому разі не затримувати). Після кожного сеансу необхідно сидячи відпочивати 5-7 хвилин, після 3-4 процедур масажу бажаний 20-хвилинний відпочинок, під час якого рекомендується піднімати ноги.

Дуже важливо правильно планувати свій робочий день: найскладніші масажі (наприклад, масаж при ожирінні) призначати на початок робочого дня, щоб до кінця робочого дня навантажування зменшувалося. Масажисту необхідно прискіпливо виконувати правила асептики та антисептики, ретельно дотримуватися особистої гігієни, стежити за станом шкіри рук, і взагалі стежити за своїм здоров'ям, пам'ятаючи про небезпеку професійних захворювань. Серед них: варикозне розширення вен, тендовагініти, радикуліти, періартрити, остеохондроз, сплощення стопи. Масажисти дуже вразливі до простудних захворювань, які слід попереджати, а в разі захворювання необхідно інтенсивно лікуватися і не працювати з пацієнтами до повного одужання. Масажист постійно працює з хворими людьми, які часто роздратовані, вередливі, вимогливі. Особливо про це повинні пам'ятати студенти медики і лікарі, що практикують масаж. Тому, якщо масажист дійсно зацікавлений в успішності своєї діяльності, він повинен вміти встановити довірливі стосунки з пацієнтом. Завоювати повагу він може лише демонструючи впевнене і чітке володіння своїм мистецтвом, але цього мало.

Під час спілкування з пацієнтом він має продемонструвати делікатність, ерудованість і обов'язкове колегіальність.

Масажист повинен пам'ятати, що його успіх насамперед залежить від власної поведінки. У разі будь-яких ускладнень, якщо масажист впевнений у тому, що суб'єктивна неадекватна реакція пацієнта, він зобов'язаний проконсультуватися з лікарем. Під час сеансу масажу пацієнта не повинні відволікати сторонні звуки, допускається тиха музика, але і вона повинна бути вимкнена, якщо масажист помітить, що пацієнту це не подобається. Під час сеансу недопустима присутність сторонніх людей. Розмовляти з пацієнтом можна, але потрібно робити це так, щоб пацієнт із задоволенням слухав і не помічав, що це монолог масажиста. Якщо розмова "збиває" ваше дихання, краще робити масаж мовчки.

Вплив масажу на шкіру

Вплив масажу на шкіру не обмежується очищенням її від злущених клітин епідермісу, пилу, мікробів, поліпшенням функцій сальних та потових залоз. Він посилює кровопостачання і кровообіг у шкірі, стимулює лімфо обіг, обмінні процеси, активізує шкірне дихання і шкірно-м'язовий тонус. Внаслідок цього шкіра стає більш пружною, еластичною, щільною, що позитивно впливає на її стійкість до несприятливих чинників.

З масажу шкіри починаються всі згадані вище позитивні зміни в організмі, які рефлекторно змінюють функціональний стан органів і систем залежно від прийомів, різновиду лікувального масажу, характеру захворювання або травми, загального стану пацієнта.

 

Погладжування

Історично більш стародавній прийом масажу, який полягає в ковзанні руки масажиста по шкірі, причому вона не зсувається під час виконання цього прийому. Дія масажу перш за все виявляється на шкірі: вона очищається від лусочок епідермісу, залишків секрету потових і сальних залоз, покращується шкірне дихання, обмін речовин, підвищується тонус шкіри, покращується відтік крові, що сприяє зменшенню набряку. Погладжування виявляє знеболюючу і виражену розсмоктуючу дію.

Погладжування можна виконувати:

- подушечками великих пальців (на обличчі, міжкісткових м'язах на кисті, стопі, в місцях виходу нервів на поверхню, а також за ходом нерва);

- подушечками кількох пальців - другим або третім, або другим, третім, четвертим, п'ятим (на обличчі, при масажі пальців, слизових оболонок, окремих м'язів, сухожиль);

- тильною поверхнею кисті;

- опорною поверхнею долоні;

- кулаком.

Погладжування можна виконувати однією або двома руками : порізно одночасно, коли обидві руки рухаються одночасно, порізно послідовно, коли одна рука прямує за другою, сумісно (обтяженою кистю),коли одна кисть накладається на другу. Погладжування виконується поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, колоподібно або циркулярно.

Основні прийоми погладжування:

1.Площинне поверхневе і глибоке.

2.Обхоплююче безперервне і переривчасте.

При площинному погладжуванні долоні масажиста вільно, без напруги ковзають по поверхні шкіри пацієнта, не викликаючи шкірно-судинних реакцій (почервоніння) як за ходом, так і проти течії лімфи.

При обхоплюючому погладжуванні кисть і пальці масажиста мають форму жолобу, вільно розслаблені, великий палець максимально відведений. Кисть, обхоплюючи масовану поверхню тіла, щільно прилягає поверхнею долоні до масажованої ділянки. Прийом використовується, в основному, на кінцівках, бокових поверхнях тулуба, сідницях та ін. поверхнях тіла округлої конфігурації.

Глибоке погладжування стимулює течію крові, лімфи, активно впливає на кровообіг в масажованій ділянці, сприяє швидкому видаленню із тканин продуктів обміну, застійних та набрякових явищ. Під час площинного глибокого погладжування долоня масажиста більш щільно прилягає до тіла пацієнта і ковзає по шкірі, не зсуваючи її.

Обхоплююче переривчасте прогладжування виконується увигляді стрибкоподібних ритмічних рухів.

Розтирання

Розтирання полягає в пересуванні, зміщенні або розтягуванні тканин в різних напрямках. При розтиранні рука масажиста не ковзає по шкірі, як при погладжуванні, а шкіра зсувається разом з рукою. Масажні рухи при розтиранні можуть робитися як за ходом, так і проти ходу течії лімфи і крові.

Розтирання можна робити подушечками великих пальців, подушечками 2-3-4-5-го пальців, міжфаланговими суглобами, опорною поверхнею кисті, ліктьовим краєм кисті, променевим краєм кисті.

Розтирання можна робити в різних напрямках: поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, колоподібно або циркулярно, однією або обома руками.

Розтирання пальцями застосовують при масажі обличчя, волосистої частини голови, суглобів, сухожиль, міжреберних проміжків, спини в ділянці остистих відростків, гребенів клубових кісток, кистей і стоп. Розтирання ліктьовим краєм кисті застосовується у ділянках великих суглобів (колінному, плечовому, кульшовому, на животі, спині, грудях). Розтирання опорною поверхнею кисті застосовується на великих м'язових пластах (сідницях, спині, стегнах). Розтирання - це основний прийом масажних маніпуляцій при лікуванні суглобів, контрактур, рубців, зрощень. Розтирання сприяє збільшенню рухливості тканин, розтягненню рубців, зрощень. При зрощенні шкіри з тканинами, які розташовані під нею, розтирання посилюють приток крові, швидше розсмоктуються патологічні відкладення в тканинах. Розтирання збуджує скоротливу діяльність м'язів, підвищує їх тонус.

Прийоми розтирання

1. Граблеподібний прийом.

Виконується подушечками випрямлених і розведених пальців в циркулярних напрямках.

2. Гребенеподібний прийом

Виконується кістковими виступами міжфалангових суглобів на долоні, підошві, попереково-крижовій ділянці, спині, сідницях, на передній і зовнішній поверхнях стегон.

3. Пиляння

Виконується ліктьовим краєм однієї або обох кистей, однією або двома руками, які розташовані одна від одної на відстані 1-2 см. Рухи робляться в протилежних напрямках, між кистями рук повинен бути утворений валик з масажованихтканин. Застосовують пиляння на спині, животі, стегнах, гомілках, великих суглобах.

4.Перетинання.

Виконується променевими краями кистей рук, повернутих тильними

сторонами при максимально відведених великих пальцях. Рухи робляться в протилежних напрямках, відстань між руками 2-3 см; як і при пилянні, між кистями повинен бути утворений валик із масажованих тканин.

Перетинання застосовують в основному на кінцівках, при масажі трапецієподібного м'яза, зовнішнього краю найширшого м'яза спини, м'язів черевного преса, великих суглобів.

5. Штрихування .

Роблять подушечками пальців. Пальці мають бути випрямленими і розташованими під кутом ЗО° до масажованої поверхні тіла. Руки зміщують підлеглі тканини поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно. Штрихування застосовується при відновному лікуванні контрактур, рубцевих зрощень після опіків, ушкоджень внутрішніх органів. В результаті штрихування ліквідуються післяопераційні зрощення, збільшується еластичність тканин.

6. Стругання

Відрізняється більшою амплітудою рухів уперед, ніж назад. Вихідне положення рук таке саме, як при штрихуванні. Пальці, складені разом і максимально розігнуті в суглобах, короткими поступальними рухами занурюються подушечками у тканини і швидким натискуванням, утворюючи попереду валик, роблять їх розтягування і зміщення. Такими прийомами впливають на всю ділянку. Стругання застосовують при масажі великих ділянок, рубцевих уражень шкіри, при великих відкладеннях жиру в підшкірній основі. Стругання застосовують для стимуляції і підвищеному тонусі м'язів.

7. Щипцеподібний прийом

Виконується кінцями пальців, складеними у вигляді щипців. Щипцеподібним прийомом розтирають сухожилля, невеликі м'язи, вушні раковини, рубцеві зрощення.

Методичні вказівки

1. Розтирання є підготовкою до розминання.

2. Розтирання залежно від показань може бути поверхневим або глибоким.

3. Сила тиску при розтиранні тим більша, чим більший кут між пальцями масажуючої руки і поверхнею шкіри.

4. Розтирання робиться повільніше, ніж погладжування.

5.Розтирання слід комбінувати з погладжуванням за наявності патологічних відкладень з метою прискорення видалення їх з тканин.

 

Розминання

Розминання призначене, головним чином, для впливу на м'язи. Суть цього прийому полягає в тому, що масажист захоплює руками м'язи, піднімає і відтягує, стискає і ніби віджимає їх. Посилюючи кровопостачання масажованої ділянки, розминання активизує живлення тканин, видалення продуктів втоми, посилює тонус та зміцнює м'язи, а також сприяє відновним процесам. Розминання підвищує еластичні властивості тканин і посилює скоротливу функцію м'язів. Прийоми розминання ефективні за умови максимального розслаблення м'язів. Темп розминань тільки повільний. Вплив повинен бути глибоким, але абсолютно безболісним, недопустимі різкі ривки і перекручування м'язів.

Основні прийоми розминання

1.Розминання у поздовжньому напрямку.

2.Розминання у поперечному напрямку.

3.Розминання в спіралеподібному напрямку.

Розминання у поздовжньому напрямку проводяться однією або двома руками. М'язовий вал захоплюється між великими пальцями по один бік і рештою по другий, щільно захоплюючи м'яз. Кисть масажиста повинна долонями нібито прилипати до тканин, уникаючи повітряних зазорів. М'яз припіднімають, відтягують його від кісток, і, не відпускаючи з рук, поступовими віджимаючими рухами роблять поздовжнє його розминання за напрямком до центру. Поздовжнє розминання найчастіше використовують для масажу м'язів кінцівок, країв трапецієподібних і найширших м'язів спини, великого грудного м'яза, прямого м'яза живота, сідничних м'язів. Техніка переривчастого розминання така ж сама, що й при безперервному розминанні, тільки рука масажиста переміщується по масажованому сегменту стрибкоподібно (вибірково). Ритмічними короткими рухами роблять розминання окремих ділянок м'язів.

Розминання в поперечному напрямку. Руки встановлюють під кутом 45° до масажованої поверхні так, щоб з одного боку були розташовані великі пальці, а з другого - решта. Захоплений м'яз відтягують обома руками вверх, стискують і віджимають однією рукою в напрямку від себе, а другою рукою - до себе, потім в зворотньому напрямку, поступово переміщуючись вздовж сегмента. Поперечне розминання застосовують на кінцівках, спині, животі.

Розминання в спіралеподібному напрямку. Руки масажиста розташовуються поздовжньо або поперечно і роблять спіралеподібні рухи. Руки не повинні торкатися одна одної. Застосовується прийом на великих поверхнях утих випадках, коли потрібно щадити шкіру, обходити її окремі ділянки.

Методичні вказівки

1. Розслаблення м'язів при добрій фіксації кінцівки.

2.Розминання може робитися як у висхідному, так і в низхідному напрямках.

3.При виконанні розминання слід пам’ятати про підвищену чутливість тканин.

4.Починати треба з легких і поверхневих розминань і тільки після кількох процедур переходити до більш енергійних і глибоких розминань.

5.Розминання потрібно робити повільно, плавно, ритмічно, без ривків, різкого посмикування, перекручування м'язів.

6. Чим повільніше розминання, тим сильніший його вплив.

7. Після розминання має проводитись погладжування.

 

 

Вібрація

Вібрацією називають такі прийоми масажу, за допомогою яких масажовані тканини приводяться в коливальні рухи з різноманітною швидкістю і амплітудою. Розрізняють безперервну і переривчасту вібрацію. Безперервна вібрація полягає в наданні тілу серій безперервних коливальних рухів, під час яких рука масажиста, натискуючи на тканини, не відривається від масажованої ділянки. При безперервній вібрації рука масажиста і масажована частина складають ніби одне ціле. Безперервна вібрація може виконуватись у формі площинного і обхоплюючого погладжування або розтирання.

Техніка виконання: подушечками одного або кількох пальців; опорною поверхнею кисті, або всією долонею, або кулаком. Вібрація виконується однією або обома руками в різних напрямках: поперечно, поздовжньо, зигзагоподібно, спіралеподібно. Розрізняють вібрацію стабільну, коли рука масажиста не переміщується по тілі пацієнта, і лабільну, коли рука масажиста переміщується по поверхні масажованої ділянки.

Переривчаста вібрація

Переривчаста вібрація являє собою такі впливи, коли тканинам наносять поодинокі ритмічні удари. Рука масажиста після кожного удару відокремлюється від поверхні тканин, щоб нанести наступний удар.

Дозування

Дозування масажу здійснюється: вибором прийомів, локалізацією впливів, площею впливу на тканини, кількістю масажних маніпуляцій, швидкістю і ритмом рухів, їх амплітудою, тривалістю процедури, чергуванням процедур з іншими впливами (теплолікуванням, водолікуванням, лікувальною фізкультурою, фізіотерапією та ін.), інтервалами відпочинку між процедурами, кількістю процедур на курс лікування.

Техніка масажу обличчя

Напрям масажних рухів на обличчі узгоджується з напрямком кровоносних судин (вен), які відводять кров, і з напрямком м’язових волокон мімічних м’язів. Масаж обличчя роблять двома руками, які рухаються паралельно. Пацієнт розташовується в спеціальному кріслі з підголовником навпроти дзеркала, масажист стає позаду. Шкіра обличчя повинна бути очищена водно-спиртовим розчином або лосьйоном і зігріта вологм компресом. На обличчі виконують прийоми масажу з урахуванням схеми напрямку масажних рухів на обличчі.

 

Масаж ділянки орбіт.

У ділянці орбіт масажують коловий м’яз і зморщувач брови одночасно обома руками. Спочатку роблять погладжування нижньої частини колового м’яза ока від скроневої ямки по нижньому краю орбіти до внутрішнього кута ока. Прийом виконують подушечками другого і третього пальців: третіми пальцями, піднімаючись вверх до брови, роблять погладжування кореня носа. Погладжування верхньої частини колового м’яза роблять по верхньому краю орбіти від внутрішнього кута ока до його зовнішнього кута і закінчують у скроневій ямці. Прийом виконують кінцями 2-го і 3-го пальців, котрі охоплюють і пропускають між собою брову так, щоб третій палець був під бровою, ковзаючи бічною поверхнею кінцевої фаланги, а другий палець – над бровою, обходячи всю орбіту. Рухи повторюють 3-5 разів. Крім погладжування застосовують циркулярні розтирання долонною поверхнею другого пальця, пунктування подушечками пальців і постукування пальцями.

Всі рухи у ділянці орбіт виконують ніжно, без зміщення і розтягування шкіри.

 

Масаж у ділянці щік

Погладжування щік виконують зверху донизу в напрямку краю нижньої щелепи. .

Виконується площинне погладжування долонною поверхнею пальців; гладіння тильною поверхнею пальців; погладжування опорною поверхнею кисті і підвищенням великого пальця донизу від носа і нижнього краю орбіти.

Розтирання долонною і тильною поверхнею кінцевих фаланг 2-го і 3-го пальців в циркулярних напрямках.

Переривчасте натискання долонною і тильною поверхнею пальців, обходячи в колових напрямках всю поверхню щік; посмикування, стискання, гребнеподібне розминання.

Потрушування щік долонною і тильною поверхнею кисті, пунктування подушечками пальців, почергове постукування долонною і тильною поверхнею пальців в колових напрямках, поплескування долонною поверхнею пальців, стьобання.

Прийоми підбирають залежно від цілей масажу.

 

Масаж шиї

Виконуються такі прийоми

Площинне погладжування задньої поверхні шиї двома руками. Поставити кисті поряд на задній поверхні шиї так, щоб пальці розташувались на потиличній кістці, рухом донизу роблять погладжування спочатку задньої поверхні шиї, відтак обходять в сторони по верхньому краю трапецієподібних м'язів, через ділянки ключиць до пахвових западин спереду.

Обхоплююче погладжування задньої поверхні шиї виконують однією рукою. Масажист стоїть збоку пацієнта. Масажуюча рука слідує від потиличної на протилежну сторону по верхньому краю трапецієподібного м'яза до пахвової западини спереду.

Обхоплююче погладжування бічних поверхонь шиї виконується почергово однією рукою. Масажист стоїть позаду пацієнта.

Погладжування передньої поверхні шиї виконується почергово руками, масажист збоку або позаду пацієнта.

Погладжування бічної і передньої поверхонь шиї виконують почергово однією рукою, положення масажиста ззаду. Права рука починає рух від лівої завушної ділянки вниз і доходить до кута нижньої щелепи. В цей момент великий палець, відходячи від решти до підборіддя, робить погладжування краю нижньої щелепи від лівого кута до правого, переходить на протилежний бік щелепи. Обхопивши таким чином передню поверхню шиї, кисть далі рухається вниз, робить обхоплююче погладжування передньої поверхні шиї і переходить на ділянку пахвової западини. Відтак цей прийом виконують лівою рукою, вільна рука притримує під час масажу голову пацієнта.

Розтирання ділянок сосковидних відростків (за вухами) і потиличної ділянки у місці прикріплення м'язів шиї і спини виконують в циркулярних напрямках подушечками пальців і опорною поверхнею кисті.

Кінцями пальців щипцеподібним прийомом розтирають ключиці: верхні краї великими пальцями, нижні - рештою. Роблять пиляння ключиць одночасно з правої і лівої сторони. Щипцеподібне розтирання грудино-ключично-сосковидних м'язів виконують однією рукою зверху донизу. Розтирання кінцями пальців м'язів, розташованих на задній поверхні шиї і верхніх краях трапецієподібних м'язів. Розтирання ділянки грудино-ключичних і акроміально-ключичних суглобів кінцями пальців. Поперечне розминання м'язів задньої поверхні шиї, поздовжнє і прперечне розминання верхніх країв трапецієподібних м'язів.

Колове і гребенеподібне розминання широкого підшкірного м'яза шиї. Масажист працює двома руками, стоячи позаду пацієнта. Ніжними коловими рухами, натискуючи на м'які тканини шиї, уникаючи зрушення шкіри, роблять розминання, починаючи на рівні 3-го і 2-го ребер, піднімаються вверх по передній поверхні шиї до підборіддя, далі переходять під нижньою щелепою до підвушної ділянки і кута нижньої щелепи, відтак спускаючись по бічних поверхнях шиї до підключичних ділянок. Повторюють весь цикл 3-4 рази, обходячи всю поверхню розташування широкого підшкірного м'яза шиї.

Розминання грудино-ключично-сосковидного м'яза виконують щипцеподібним прийомом зверху донизу і в зворотньому напрямку, застосовують натискування пальцями і посмикування.

Пунктування і постукування пальцями передньої і бічної поверхонь шиї, поплескування долонною і тильною поверхнею пальців, стьобання.

Кожний прийом виконують від 3 до 5 разів, чергуючи з погладжуванням.

Показання: захворювання серцево-судинної системи, захворювання і травми центральної і периферійної нервової системи, захворювання органів дихання, захворювання і травми хребта, косметичний і гігієнічний масаж.

 

Техніка масажу спини

Положення пацієнта лежачи на животі. Напрями масажних рухів від крижів і попереку вверх вздовж хребта, через верхній край трапецієподібного м'яза до надключичних і пахвових лімфатичних вузлів спереду; від остистих відростків до пахвових западин позаду.

Виконуються такі прийоми.

Поверхневе і глибоке площинне погладжування і гладіння поверхні спини, обхоплююче погладжування бічних поверхонь тулуба, зовнішніх країв найширших м'язів спини і верхніх країв трапецієподібних м'язів, погладжування м'язів спини опорною поверхнею кисті у ділянці паравертебральних зон, гребенеподібне погладжування, гладіння, граблеподібне погладжування .

Розтирання кінцями пальців в циркулярних напрямках і штрихування ділянок остистих відростків, крижів, внутрішнього краю і кута лопатки, розтирання пальцями і опорною поверхнею кисті паравертебральних зон, гребенів клубових кісток, найширших м'язів спини і трапецієподібних м'язів, гребенеподібне і граблеподібне розтирання, розтирання ліктьовим краєм кисті внутрішніх країв і кута лопатки, для чого руку пацієнта треба закласти за спину, пиляння і стругання м'язів спини, перетинання зовнішніх країв найширших м'язів спини і верхніх країв трапецієподібних м'язів.

Натискання у ділянці паравертебральних зон, найширших м'язів спини і трапецієподібних м'язів, зрушення, поперечне розминання зовнішніх країв найширших м'язів спини і верхніх країв трапецієподібних м'язів.

Вібраційне погладжування і потрушування м'язів спини, пунктування подушечками пальців у ділянці остистих відростків і міжреберних проміжків, постукування кулаком поперечно і перпендикулярно до м'язів спини ( в ділянках нирок не рекомендується), поплескування м'яких тканин спини, рубання найширших м'язів спини і трапецієподібних м'язів, міжреберних проміжків, стьобання.

Показання: захворювання і травми хребта, ушкодження грудної клітки, захворювання органів дихання, захворювання органів кровообігу, захворювання і травми центральної і периферійної нервової системи.

 

Масаж сідничних м'язів

Виконується погладжування від крижів, куприка і крил клубових кісток в напрямку до пахових лімфатичних вузлів. Застосовують глибоке площинне і обхоплююче погладжування, погладжування опорно поверхнею кисті і обтяженою кистю.

Розтирання в ділянці крижів, куприка і крил клубових кісток виконують циркулярно кінцями пальців, опорною поверхнею кисті і ліктьовим крає кисті, штрихування і пиляння. Розтирання сідничних м'язів граблеподібно гребенеподібно, штрихування, стругання, пиляння, перетинання.

Поздовжнє розминання великих сідничних м'язів від крижів і крил клубових кісток в напрямку до великого вертела. Поперечне розминання здавлювання, натискування, зрушення, гребенеподібне розминання.

Потрушування сідничних м'язів, пунктування і постукувань пальцями, кулаком поперечно і перпендикулярно, поплескування, рубання, стьобання.

Всі прийоми чергують з погладжуванням.

 

Масаж кульшових суглобів

Підготовчим є короткочасний, протягом 2-3 хвилин, масаж у вигляд погладжування і розминання широкими штрихами сідничних м'язів верхньої частини стегна. На ділянці, найбільш доступній до суглоба (між сідничним бугром і великим вертелом), роблять циркулярі погладжування і розтирання кінцями пальців, штрихування, активні пасивні рухи.

Показання: захворювання серцево-судинної системи; захворювання травми м'яких тканин, кісток, суглобів, периферійних нервів; паралічі парези; облітеруючий ендартеріїт.

Тривалість процедури може бути при масажі окремих сегментів від 3-х до 15 хвилин, всієї кінцівки - від 5 до 20 хвилин.

Техніка масажу грудей

Положення пацієнта лежачи на спині або сидячи.

Масажні рухи на передній і бічних поверхнях грудної клітки роблять від поперекової лінії до пахвових і надключичних лімфатичних вузлів.

На передній поверхні грудної клітки виконується площинне погладжування і гладіння, на бічних поверхнях і на ділянках великих грудних м'язів обхоплююче погладжування, граблеподібне погладжування міжреберних проміжків від грудини в напрямку до хребта.

Розтирання великих грудних м'язів: у чоловіків - кінцями пальців, опорною поверхнею кисті і ліктьовим краєм кисті в колових напрямках, пиляння двома руками за ходом м'язових волокон; у жінок - граблеподібне розтирання місць прикріплення м'язів, обходчи грудну залозу. Розтирання кінцями пальців і опорною поверхнею кисті місць початку передніх зубчастих м'язів в колових напрямках. Циркулярні розтирання кінцями пальців грудини, ключиць, реберних дуг. Розтирання подушечками пальців, штрихування і пиляння міжреберних м'язів.

Ритмічні натискання долонями передньої і бічних поверхонь грудної клітки; ритмічні стискання грудної клітки на видиху. Натискання кінцями пальців на міжреберні м'язи за ходом міжреберних проміжків. Поздовжнє і поперечне розминання великих грудних м'язів, натискування, зрушення.

Постукування великих грудних м'язів і передньої поверхні грудної клітки кулаком перпендикулярно і поперечно. У чоловіків рубання великих грудних м'язів вздовж м'язових волокон і міжреберних проміжків, струшування грудної клітки, стьобання.

Техніка масажу живота

Положення пацієнта на спині з трохи піднятою головою, коліна зігнуті і злегка розведені.

Використовуються такі прийоми

Площинне поверхневе погладжування в колових напрямках передньої і бічних поверхонь живота, площинне і обхоплююче погладжування від поясної лінії в напрямку до пахвинних і пахових лімфатичних вузлів •

ІЦипцеподібне розтирання м'язів живота, пиляння, перетинання, стругання м'язів передньої стінки живота.

Ритмічні натискання долонями на передню стінку живота, зрушення, розтягання, стискання, поперечне розминання м'язів живота і накочування, поздовжнє розминання прямих м'язів живота.

Вібраційне погладжування і потрушування, поплескування, постукування кулаком поперечно, рубання, струшування. Всі прийоми чергують з погладжуванням.

Показання: хронічні коліти, які супроводжуються спастичними і атонічними закрепами; дискинезії жовчного міхура, кишок, шлунка; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; ожиріння, зрощення, післяопераційний період, наслідки травм.

Масаж кисті

Площинне та обхоплююче погладжування тильної поверхні кисті; на долонній поверхні - площинне погладжування опорною поверхнею кисті і гребенеподібним прийомом в напрямку від кінців пальців до променевозап'ясткового суглоба. Бічні поверхні пальців погладжують щипцеподібним прийомом. Долонною поверхнею великого пальця погладжують міжкісткові проміжки кисті.

Розтирання пальців, тильної поверхні кисті і ділянки променевозап'ясткового суглоба роблять подушечками пальців в циркулярних напрямках. Щипцеподібним прийомом розтирають долонну і бічні поверхні пальців, краї кисті, підвищення м'язів великого пальця і мізинця. Штрихування застосовують на тильній поверхні кисті і пальців. Крім того, опорною поверхнею кисті розтирають тильну поверхню кисті, ділянку променевозап'ясткового суглоба.

На долонній поверхні кисті застосовують гладіння, гребенеподібне погладжування і розтирання.

Щипцеподібне розминання показане у ділянці м'яких тканин долонної і бічних поверхонь пальців, ліктьових і променевозап'ясткових країв кисті, м'язів підвищень великого пальця і мізинця. На кисті застосовують натискання, стискання, розтягання м'язів і сухожиль, вібраційне погладжування, поплескування, струшування кисті. При ушкодженні кисті - пунктування, постукування пальцями.

Масаж передпліччя

Погладжування площинне і обхоплююче від кисті до лімфатичних вузлів в ділянці ліктьового згину, гладіння, погладжування опорною поверхнею кисті, щипцеподібне погладжування окремих м'язів і сухожиль передпліччя.

Розтирання подушечками пальців в циркулярних напрямках тильної поверхні променевозап'ясткового суглоба, ділянки шилоподібних відростків ліктьової і променевої кісток, головки променевої кістки, суглобової сумки,









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.