Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Загальна техніка і методика мануального лікувального масажу





До основних прийомів масажу належать погладжування, розтирання, розминання, вібрація. Кожний з них має допоміжні прийоми, які, зберігаючи сутність основного руху, дають можливість досягти найбільшого ефекту відповідно особливостей анатомічної конфігурації масажованої ділянки. Прийоми мануального масажу все ширше впроваджуються в практику підводного, механічного і інших видів масажу. Необхідно використовувати в основному здавна існуючі прийоми, перевірені практикою і науково обґрунтовані. Неодмінною вимогою є досконале знання техніки масажу. Всі чотири основні прийоми масажу - погладжування, розтирання, розминання, вібрації - відрізняються одне від одного характерними особливостями виконання і малюнком руху. Ці характерні особливості необхідно точно зберігати і при виконанні допоміжних прийомів. Техніка дії на тканини і визначає сутність прийому, його фізіологічну дію на організм. Нерозуміння дії і не опанування елементів техніки окремих прийомів приводить до дефектів практики і відсутності очікуваного від масажу ефекту. Всі ці прийоми можуть робитися почергово однією або обома руками, або порізно. Наприклад: права рука виконує розтирання, а ліва - погладжування. Такі прийоми називаються комбінованими.

Погладжування

Історично більш стародавній прийом масажу, який полягає в ковзанні руки масажиста по шкірі, причому вона не зсувається під час виконання цього прийому. Дія масажу перш за все виявляється на шкірі: вона очищається від лусочок епідермісу, залишків секрету потових і сальних залоз, покращується шкірне дихання, обмін речовин, підвищується тонус шкіри, покращується відтік крові, що сприяє зменшенню набряку. Погладжування виявляє знеболюючу і виражену розсмоктуючу дію.

Погладжування можна виконувати:

- подушечками великих пальців (на обличчі, міжкісткових м'язах на кисті, стопі, в місцях виходу нервів на поверхню, а також за ходом нерва);

- подушечками кількох пальців - другим або третім, або другим, третім, четвертим, п'ятим (на обличчі, при масажі пальців, слизових оболонок, окремих м'язів, сухожиль);

- тильною поверхнею кисті;

- опорною поверхнею долоні;

- кулаком.

Погладжування можна виконувати однією або двома руками: порізно одночасно, коли обидві руки рухаються одночасно, порізно послідовно, коли одна рука прямує за другою, сумісно (обтяженою кистю),коли одна кисть накладається на другу. Погладжування виконується поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, колоподібно або циркулярно.

Основні прийоми погладжування:

1.Площинне поверхневе і глибоке.

2.Обхоплююче безперервне і переривчасте.

При площинному погладжуванні долоні масажиста вільно, без напруги ковзають по поверхні шкіри пацієнта, не викликаючи шкірно-судинних реакцій (почервоніння) як за ходом, так і проти течії лімфи.

При обхоплюючому погладжуванні кисть і пальці масажиста мають форму жолобу, вільно розслаблені, великий палець максимально відведений. Кисть, обхоплюючи масовану поверхню тіла, щільно прилягає поверхнею долоні до масажованої ділянки. Прийом використовується, в основному, на кінцівках, бокових поверхнях тулуба, сідницях та ін. поверхнях тіла округлої конфігурації.

Глибоке погладжування стимулює течію крові, лімфи, активно впливає на кровообіг в масажованій ділянці, сприяє швидкому видаленню із тканин продуктів обміну, застійних та набрякових явищ. Під час площинного глибокого погладжування долоня масажиста більш щільно прилягає до тіла пацієнта і ковзає по шкірі, не зсуваючи її.

Обхоплююче переривчасте прогладжування виконується увигляді стрибкоподібних ритмічних рухів.

Допоміжні прийоми погладжування

1.Граблеподібне погладжування. Виконується кінцями випрямлених і широко розведених пальців. Можна виконувати цей прийом обтяженою кистю, коли пальці однієї руки накладаються на пальці другої. Граблеподібне погладжування застосовують під час масажу волосистої частини голови, міжреберних проміжків, живота, спини, грудей, а також при ураженні окремих ділянок шкіри, при варикозно розширених венах на кінцівках, коли потрібно обходити осередки ураження.

2.Гладіння. Виконується тильною поверхнею кисті, зігнутої під прямим кутом до долоні. Прийом використовується при масажі обличчя, на ділянках з підвищеною чутливістю шкіри і м'язів, на шиї, спині, грудях, животі. '

3.Гребенеподібний прийом. Виконується кістковими виступами основних фаланг зігнутих в кулак пальців. Пальці вільно, без напруги зігнуті, розслаблені і злегка розведені. Погладжування виконується міжфаланговими суглобами. Прийом використовується для глибокого погладжування великих м'язів і товстих м'язових пластів, при великому відкладенні жиру, на долонній і підошвовій поверхнях, де м'язи і сухожилля покриті щільним апоневрозом.

4.Хрестоподібний прийом. Виконується долонними поверхнями обох рук. Пальці скріплені в замок. Застосовують, в основному, на кінцівках, частіше в спортивній практиці. Спортсмен кладе вільно руку або ногу на плече масажиста, край столу або підкладний валик.

5.Щипцеподібний прийом. Виконується щипцеподібно складеними пальцями. Захопивши черевце м'яза, сухожилля, складку шкіри великим і вказівним пальцями або великим і решта, роблять погладжувальні рухи у прямолінійному напрямку.

Методичні вказівки при погладжуванні

1. М'язи мають бути розслабленими.

2. Погладжування застосовують самостійно при травмах м'яких тканин, при підвищеній чутливості, а також в комплексі з іншими масажними прийомами.

3. Поверхневе погладжування є підготовкою до глибокого.

4. Погладжуванням починається і закінчується кожний сеанс масажу.

5. Площинне поверхневе погладжування можна робити як за ходом, так і проти течії лімфи тому, що в поверхневій лімфатичній мережі клапани відсутні, а в глибокій є в незначній кількості, через що течія лімфи може відбуватися в цих мережах по всіх напрямках.

6.Для розвантаження лімфатичної та кров'яної мережі погладжування здійснюється за ходом лімфатичних та кровоносних судин до регіональних лімфатичних вузлів.

7.При набряках обхоплююче глибоке погладжування має починатися з вищерозташованого сегменту.

8. Погладжування здійснюється повільно, ритмічно.

9. При масажуванні м’язів погладжування робиться заходом м'язових волокон.

10.Сила тиску збільшується в місцях проходження великих судин на згинаючій поверхні, а також в місцях, покритих додатковим шаром м'язів та жиру, і зменшується в ділянках кісткових виступів, за наявності болючості і підвищеної чутливості.

Розтирання

Розтирання полягає в пересуванні, зміщенні або розтягуванні тканин в різних напрямках. При розтиранні рука масажиста не ковзає по шкірі, як при погладжуванні, а шкіра зсувається разом з рукою. Масажні рухи при розтиранні можуть робитися як за ходом, так і проти ходу течії лімфи і крові.

Розтирання можна робити подушечками великих пальців, подушечками 2-3-4-5-го пальців, міжфаланговими суглобами, опорною поверхнею кисті, ліктьовим краєм кисті, променевим краєм кисті.

Розтирання можна робити в різних напрямках: поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, колоподібно або циркулярно, однією або обома руками.

Розтирання пальцями застосовують при масажі обличчя, волосистої частини голови, суглобів, сухожиль, міжреберних проміжків, спини в ділянці остистих відростків, гребенів клубових кісток, кистей і стоп. Розтирання ліктьовим краєм кисті застосовується у ділянках великих суглобів (колінному, плечовому, кульшовому, на животі, спині, грудях). Розтирання опорною поверхнею кисті застосовується на великих м'язових пластах (сідницях, спині, стегнах). Розтирання - це основний прийом масажних маніпуляцій при лікуванні суглобів, контрактур, рубців, зрощень. Розтирання сприяє збільшенню рухливості тканин, розтягненню рубців, зрощень. При зрощенні шкіри з тканинами, які розташовані під нею, розтирання посилюють приток крові, швидше розсмоктуються патологічні відкладення в тканинах. Розтирання збуджує скоротливу діяльність м'язів, підвищує їх тонус.

Прийоми розтирання

1. Граблеподібний прийом.

Виконується подушечками випрямлених і розведених пальців в циркулярних напрямках.

2. Гребенеподібний прийом

Виконується кістковими виступами міжфалангових суглобів на долоні, підошві, попереково-крижовій ділянці, спині, сідницях, на передній і зовнішній поверхнях стегон.

3. Пиляння

Виконується ліктьовим краєм однієї або обох кистей, однією або двома руками, які розташовані одна від одної на відстані 1-2 см. Рухи робляться в протилежних напрямках, між кистями рук повинен бути утворений валик з масажованихтканин. Застосовують пиляння на спині, животі, стегнах, гомілках, великих суглобах.

4.Перетинання.

Виконується променевими краями кистей рук, повернутих тильними

сторонами при максимально відведених великих пальцях. Рухи робляться в протилежних напрямках, відстань між руками 2-3 см; як і при пилянні, між кистями повинен бути утворений валик із масажованих тканин.

Перетинання застосовують в основному на кінцівках, при масажі трапецієподібного м'яза, зовнішнього краю найширшого м'яза спини, м'язів черевного преса, великих суглобів.

5. Штрихування.

Роблять подушечками пальців. Пальці мають бути випрямленими і розташованими під кутом ЗО° до масажованої поверхні тіла. Руки зміщують підлеглі тканини поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно. Штрихування застосовується при відновному лікуванні контрактур, рубцевих зрощень після опіків, ушкоджень внутрішніх органів. В результаті штрихування ліквідуються післяопераційні зрощення, збільшується еластичність тканин.

6. Стругання

Відрізняється більшою амплітудою рухів уперед, ніж назад. Вихідне положення рук таке саме, як при штрихуванні. Пальці, складені разом і максимально розігнуті в суглобах, короткими поступальними рухами занурюються подушечками у тканини і швидким натискуванням, утворюючи попереду валик, роблять їх розтягування і зміщення. Такими прийомами впливають на всю ділянку. Стругання застосовують при масажі великих ділянок, рубцевих уражень шкіри, при великих відкладеннях жиру в підшкірній основі. Стругання застосовують для стимуляції і підвищеному тонусі м'язів.

7. Щипцеподібний прийом

Виконується кінцями пальців, складеними у вигляді щипців. Щипцеподібним прийомом розтирають сухожилля, невеликі м'язи, вушні раковини, рубцеві зрощення.

Методичні вказівки

1. Розтирання є підготовкою до розминання.

2. Розтирання залежно від показань може бути поверхневим або глибоким.

3. Сила тиску при розтиранні тим більша, чим більший кут між пальцями масажуючої руки і поверхнею шкіри.

4. Розтирання робиться повільніше, ніж погладжування.

5.Розтирання слід комбінувати з погладжуванням за наявності патологічних відкладень з метою прискорення видалення їх з тканин.

 







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.