ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ на 31 грудня 2002 р.

Зупинимося на визначенні термінів «доходи» та «витрати».

Доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що веде до зростання власного капіталу банку (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

Доходи, які виникають від діяльності банку, можна об'єднати в такі групи:

1) відсоткові доходи, 2) комісійні доходи, 3) доходи від торговельних операцій, 4) інші операційні доходи, 5) доходи від інвестиційної діяльності, 6) доходи від надзвичайної діяльності.

Доходи можуть бути у вигляді процентів за кредит, комісії за продаж дорожнього чека, позитивної курсової різниці від продажу іноземної валюти та цінних паперів, доходу від надання в оренду приміщення, що належить банку, дивідендного доходу, одержаного від акцій, які перебувають у портфелі банку на інвестиції.

Доходи визнаються у звіті про фінансові результати, якщо виконуються такі умови:

1) має місце зростання економічної вигоди, яке супроводжується збільшенням активу або зменшенням зобов'язання.

Справді, коли банк отримає в касу від позичальника сплату процентів за кредит, у нього збільшиться ресурс у вигляді готівки, тобто актив, а також зросте капітал за рахунок прибутку. Тобто доходи визнаються одночасно з визнанням активу. А якщо, наприклад, вкладник банку раптово виїде в іншу країну і забуде про свій вклад. Що банк повинен зробити з кредиторською заборгованістю за цим вкладом? По закінченні строку позивної давності банк мусить закрити вклад і суму боргу за вкладом відбити в обліку як дохід, що в кінцевому результаті приведе до збільшення прибутку, а отже і капіталу власників. Наслідком цієї операції є погашення зобов'язання та збільшення власного капіталу;

2) суму доходу можна достовірно визначити. Витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу банку (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).

Витрати звичайно пов'язані зі споживанням ресурсів у процесі діяльності банку, і їх можна об'єднати в такі групи: 1) відсоткові витрати, 2) комісійні витрати, 3) витрати від торговельних операцій, 4) інші операційні витрати, 5) Загальноадміністративні витрати та витрати на персонал, 6) витрати на безнадійні та сумнівні борги, 7) надзвичайні витрати.

Витрати банку включають сплату процентів вкладникам та іншим кредиторам за залучені кошти, сплату комісії за купівлю-продаж валюти на міжбанківському валютному ринку, витрати, пов'язані зі створенням від'ємної курсової різниці від операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, адміністративні витрати, спрямовані на забезпечення діяльності банківської установи, оплата праці персоналу і нарахування на фонд оплати, відрахування в резерви під сумнівні та безнадійні активи.

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати, якщо дотримуються такі умови:

1. Існує зменшення економічної вигоди або під час здійснення господарської операції або в майбутньому, яке супроводжується зменшенням активу чи збільшенням зобов'язання.

І справді, якщо банк сплачує комісію іншому банку за відкриття йому кореспондентського рахунка, у нього зменшуються грошові кошти (актив) та зменшується прибуток на суму понесених витрат, що, у свою чергу, веде до зменшення власного капіталу. У разі нарахування банком процентів за депозитними рахунками, яке не супроводжується одночасною сплатою процентів вкладникам, у нього з'являється кредиторська заборгованість перед вкладниками та зменшується прибуток на суму нарахованих процентів.

2. Суму витрат можна достовірно визначати (вона має документальне підтвердження).

Фінансовий результат за звітний період обчислюється через зіставлення доходів і витрат, відображених у звіті про фінансові результати. Звідси облікова формула звіту про фінансові результати має вигляд:

Фінансовий результат = Доходи - Витрати. Перевищення доходів над витратами означає, що банк отримав прибуток. Якщо має місце перевищення витрат над доходами, у банку виникає збиток. Наявності інформації про кінцевий результат зовсім недостатньо користувачам, щоб з'ясувати, а чому саме склався такий кінцевий результат від діяльності банку. Вимоги з боку користувачів слугували поштовхом для подальшої деталізації інформації про доходи і витрати у звіті.

В основу побудови структури звіту покладені такі принципи: 1) класифікація господарської діяльності на звичайну та надзвичайну; 2) обчислення проміжного фінансового результату за функціональною ознакою; 3) розподіл витрат на прямі та непрямі.

Зупинимося на першому принципі. Виокремлення у звіті статті «Прибуток або збиток від надзвичайної (непередбаченої) діяльності» дає змогу уникнути впливу випадкових факторів на формування фінансового результату. Господарську діяльність поділяють на звичайну та надзвичайну діяльність. До звичайної діяльності банку заведено включати господарські операції, які задекларовані в статуті і на які отримано ліцензії від НБУ. До надзвичайних належать операції, що виникають унаслідок реорганізації банку, стихійного лиха, прийняття нових законів. Перелічені операції не мають регулярного характеру, і трапляються тільки інколи у зв'язку з виникненням специфічних обставин.

Класифікація діяльності банку за функціональною ознакою ґрунтується на виділенні ключових напрямів діяльності і об'єднанні банківських операцій за видами доходів, які вони генерують, а також за витратами, що несе банк на їх здійснення. Згідно з цим принципом виділяють проміжні фінансові результати у вигляді: чистий процентний дохід (процентні доходи за вирахуванням процентних витрат); чистий комісійний дохід (комісійні доходи за вирахуванням комісійних витрат); результат від торговельних операцій (позитивна курсова різниця за вирахуванням від'ємної); дивідендний дохід від інвестицій; дохід від інвестицій банку в дочірні та асоційовані компанії.

Розглянемо зміст третього принципу. Витрати, що безпосередньо враховуються з метою обчислення перелічених показників проміжних фінансових результатів, належать до прямих витрат. Тобто це витрати, які прямо можна віднести на певні операції банку. До непрямих витрат відносять адміністративні витрати та витрати на персонал. Адміністративні витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності банківської установи. Вони включають витрати на охорону, експлуатаційні витрати, витрати на утримання приміщень та обладнання тощо. Витрати на персонал включають оплату праці працівникам та нарахування на фонд оплати праці. Постійні витрати не мають прямого зв'язку з конкретними операціями, що виконує банк, і, як правило, не залежать від обсягів банківських операцій.

Виділення окремою статтею у звіті витрат, що розкривають інформацію про відрахування банком у резерви під сумнівні та безнадійні активи, зумовлено специфічним впливом цих відрахувань на кінцевий фінансовий результат. По-перше, ці витрати є не грошовими. Тобто для формування вказаних резервів банк не витрачає грошових коштів. Сума відрахувань у резерви на момент їх здійснення не потребує ліквідних коштів і тому не впливає на стан ліквідної позиції банку. По-друге, обсяг відрахувань надає інформацію про ризики, на які наражається банк. Сума відрахувань безпосередньо впливає на зменшення прибутку банку.

Вивчаючи структуру звіту, доречно звернути увагу на статтю «податок на прибуток». Податок на прибуток за своїм економічним змістом не належить до складу витрат банку. Перерахування податку на прибуток є процедурою розподілу прибутку.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: