Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Типові заходи виховної роботи в підрозділі





МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ РОБОТИ

 

Тема 1. Виховна робота в Збройних Силах України

Заняття 2. Організація індивідуально-виховної роботи в підрозділі

 

 

Обговорено та ухвалено на засіданні

Кафедри 43

Протокол № 1 «3» вересня 2009 р.

 

 

ЖИТОМИР

 

 

Зміст лекції

 

 

ВСТУП

 

 

1. Типові заходи виховної роботи в підрозділі

 

2. Основні завдання, принципи та методи індивідуально-виховної роботи

 

 

Заключення

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Основних джерел навчально-методичної інформації

1. Концепція гуманітарного виховання. Указ Президента України від 12 січня 2004 року № 26/2004.

2. Концепція гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах України. Указ Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004.

3. Концепція виховної роботи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. “Народна армія ”, 24 березня 1998 р.

4. Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України. Наказ Міністра оборони України № 142 від 05.05.1999 року.

5. Кодекс честі офіцера Збройних Сил України.

6. Староконь Є.Г. Психологічні аспекти виховної діяльності та спілкування офіцера. Житомир, ЖВІРЕ, 1999. – 304с.

7. Військове навчання та виховання. Альбом схем. Житомир, ЖВІРЕ, 1999. – 202с.

 

Інших джерел навчально-методичної інформації

8. Дяченко М.П., Осипенков Е.Ф., Мерзляк Л.Е. Психолого-педагогические основи деятельности командира. Под редакцией И.Г.Поплавського. Москва. Воениздат, 1977.

9. Федоренко В.А. Философско-социологические вопросы воинского воспитания. Житомир, ЖВУРЕ ПВО, 1994. 232с.

10. Барабанщиков А.В. и др. Проблемы психологии военного коллектива. Москва, Воениздат, 1973. 301с.

11. Довідник молодого офіцера. Видання ЖВІНАУ. 2009 р.

 

 

ВСТУП

 

Загальне керівництво виховною роботою здійснює командир підрозділу. У підрозділах виховну роботу організують та проводять заступники командирів з виховної роботи. При плануванні, організації та проведенні виховної роботи враховуються типові заходи, рекомендовані Департаментом Міністерства Оборони України та Управлінням по роботі з особовим складом Генерального штабу Збройних Сил України. Заходи виховної роботи проводяться в ході повсякденної діяльності підрозділів, виконанні завдань бойової підготовки та у часи культурно-освітньої роботи згідно розпорядку дня, затвердженому командиром військової частини, а також у вихідні та святкові дні.

В даної лекції будуть розглянуті основні положення індивідуально-виховної роботи, завдання, принципи та методи її проведення.

 

 

Типові заходи виховної роботи в підрозділі

До основних типових заходів виховної роботи у підрозділі відносяться:

· гуманітарна підготовка з офіцерами, прапорщиками, сержантами та солдатами;

· методична допомога офіцерам у підготовці до занять з гуманітарної підготовки;

· самостійна підготовка керівників груп гуманітарної підготовки;

· суспільно-політичне інформування особового складу про події у світі, державі, Збройних Силах України та регіоні;

· перегляд, прослуховування вечірніх випусків “Українських теленовин ”, інформаційних програм “Українського радіо ”;

· навчання та обмін досвідом роботи щодо зміцнення військової дисципліни;

· надання правових та психологічних консультацій особовому складу підрозділу;

· огляд і конкурси на краще виконання стройової пісні;

· підведення підсумків навчально-виховного процесу, стану військової дисципліни, організації служби військ;

· вечори запитань і відповідей з військовослужбовцями;

· вивчення молодого поповнення, аналіз процесу адаптації молодих воїнів до умов військової служби;

· проведення урочистих заходів у зв'язку з державними святами та ювілеями військової частини;

· організація участі особового складу у художній самодіяльності;

· підбір, інструктаж особового складу та підведення підсумків несення вартової та внутрішньої служби;

· індивідуальна виховна робота з військовослужбовцями;

· аналіз заяв, пропозицій та скарг особового складу;

· зустрічі з батьками та родичами військовослужбовців;

· аналіз стану профілактики травматизму серед особового складу;

· загальне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців, які залучаються до несення вартової служби, водіїв автотранспорту;

· аналіз стану дисциплінарної практики;

· огляди-конкурси на краще утримання казармових приміщень;

· контроль підготовки та інструктування військовослужбовців щодо дотримання військової ввічливості і поведінки під час знаходження у звільненні, перебуванні у відпустках, при спорядженні команд для виконання завдань у відриві від підрозділу;

· співбесіди з офіцерами, прапорщиками та сержантами підрозділу щодо знання ними індивідуальних якостей та психологічних особливостей підлеглих;

· забезпечення права військовослужбовців відправляти релігійні потреби в дні релігійних свят;

· творчі зустрічі з письменниками, художниками, діячами науки та культури;

· тематичні вечори;

· бесіди;

· зустрічі особового складу з представниками військової прокуратури та суду гарнізону;

· загальні збори особового складу підрозділу;

· методична допомога підлеглим офіцерам щодо організації змагань по виконанню нормативів під час проведення занять з особовим складом;

· культпоходи та екскурсії особового складу;

· вікторини;

· диспути;

· вечори відпочинку;

· зустрічі особового складу з учасниками Великої Вітчизняної Війни, ветеранами військової частини;

· проведення читацьких конференцій;

· проведення спортивних змагань;

· перегляд та обговорення з особовим складом кіно та відеофільмів;

· організація діяльності редколегій стінного друку та редакторів бойових аркушів.

Зміст деяких основних заходів виховної роботи полягає у наступному:

Суспільно-політичне інформування особового складу про події у світі, державі, Збройних Силах України та регіонів.Це одна із обов’язкових і найбільш оперативних форм інформаційно-пропагандистської роботи. Інформування є випробуваним засобом виховання, надійним каналом зв’язку офіцера з підлеглими, дієвим інструментом формування громадської думки у підрозділі. Воно дозволяє оперативно роз’яснювати політику держави, найважливіші рішення її керівництва, воєнно-політичну обстановку і задачі, які стоять перед особовим складом підрозділу.

Проведення інформації, як правило, здійснюються методом розповіді, коли висвітлюється зміст теми, а потім даються відповіді на запитання. Але бувають випадки (особливо, якщо інформація торкається питань життєдіяльності підрозділу), коли вона може проводитись у формі бесіди. Тоді не тільки висвітлюється матеріал, але й застосовується звернення до присутніх із запитаннями, вислуховується їх думка.

Під час інформації потрібно намагатися, щоб думки були послідовними, логічно пов’язаними одна з одною. Матеріал слід висвітлювати у легкодоступній для розуміння формі, простою розмовною мовою з використанням яскравих прикладів, цікавих фактів і цифр, прислів’їв та приказок.

Прослуховування (перегляд) радіо - (теле-) передач. Для ефективного проведення цього заходу необхідно:

· проаналізувати програми телерадіопередач, вибрати те, що найбільш відповідає за своїм змістом задачам підрозділу і виховання особового складу;

· довести до відповідних командирів та особового складу час, місце і порядок його проведення;

· продумати, що можна використати із передачі та як прокоментувати, пов’язати з життям підрозділу, підготуватися до відповідей на можливі запитання;

· завчасно переконатись у справності радіоприймача (телевізора);

· у призначений час провести шикування та перевірку особового складу, оголосити про мету і значення заходу, який планується, розмістити у певному приміщенні та організувати прослуховування (перегляд) відповідно з розробленим планом;

· після завершення прослуховування (перегляду) обов’язково підвести підсумки.

Вечори запитань і відповідей. За своїм змістом вечори запитань і відповідей бувають загальні і тематичні. На них, виходячи з запитів особового складу, роз’яснюються питання будівництва Збройних Сил України, права та обов’язки військовослужбовців, норми постачання військовослужбовців та інше. Вони проводяться, як правило, щоквартально.

Слід створити умови, щоб військовослужбовці мали змогу завчасно сформулювати запитання, які в них є. Для цього доцільно виготовити та вивісити в доступному місці спеціальний ящик для запитань, куди військовослужбовці могли б у письмовій формі подати свої запитання.

Ефективність цього заходу буде значно вище, якщо для участі в його проведенні будуть запрошені представники командування військової частини, офіцери тилових служб, інші посадови особи. При проведенні вечорів запитань та відповідей важливо створити обстановку довіри, доброзичливості, зацікавленості учасників у повному виясненні всіх питань і проблем. Якщо на які-небудь запитання відповіді безпосередньо в ході вечора не будуть дані, слід в обов’язковому порядку їх записати і повідомити, коли, де, і в кого можна буде отримати відповіді на них.

Організація участі особового складу у художній самодіяльності. Цю роботу слід розпочинати з підбору учасників. З цією метою в ході індивідуальних бесід виявляються військовослужбовці, які мають здібності й навички співу, гри на музичних інструментах, декламації і хореографії, пародії та інших видів і жанрів мистецтва. Після цього доцільно провести прослуховування, перегляд виступів бажаючих приймати участь у художній самодіяльності. Бажано проводити ці заходи з залученням начальника клубу, військового диригенту та інших фахівців.

Потім потрібно розробити графік та визначити місце проведення репетицій. Краще за все репетиції проводити в окремому приміщенні, клубі частини, щоб виключити присутність сторонніх осіб. Після того, як програма художньої самодіяльності буде відповідним чином підготовлена, її необхідно використовувати з метою забезпечення відпочинку особового складу, зняття психофізичного навантаження і виховання військовослужбовців. Концертні номери і програми можуть стати важливим чинником організації вихідних і святкових днів, вечорів відпочинку та зустрічей з цікавими людьми, тематичних вечорів тощо.

Тематичні вечори. Вониприсвячуються окремим темам, що відображають найбільш важливі сторони життя, котрі цікавлять військовослужбовців. Для проведення тематичного вечора потрібно підібрати і підготувати виступаючих по конкретним питанням, оформити відповідно теми приміщення, організувати виставки, продумати методику використання технічних засобів пропаганди. Доцільно залучати до участі у тематичних вечорах учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України, військової частини, інших гостей.

Бесіди. Це найбільш розповсюджена форма усної агітації та пропаганди. Бесіда – це така форма усного виступу, в якій поряд із керівником активну участь приймають слухачі. Під час бесіди ведеться двостороння розмова, в ході якої слухачі відповідають на запитання керівника, задають йому запитання, висловлюють свої думки. Ведуча роль в бесіді належить офіцеру, який розпочинає її і спрямовує в потрібне русло.

Готуючись до проведення бесіди, необхідно вивчити літературу з даної теми, зробити відповідні нотатки основних думок, цифр, фактів тощо. Потім ретельно обміркувати план, зміст майбутньої бесіди та способи її проведення.

Проведення бесіди – творчий процес. Тому ніколи не потрібно читати з написаного тексту. Це відриває офіцера від слухачів, сковує його думку, призводить до монотонності голосу, знижує переконливість і дієвість бесіди. Дохідливість і дієвість бесіди багато в чому залежить від того, наскільки вміло і переконливо офіцер пояснює та доказує основні положення. В системі доказів важливу роль відіграють факти, приклади, цифри, порівняння, посилки на висловлення великих людей. В ході бесіди слухачі можуть поставити низку запитань, на які офіцер відповідає відразу або в кінці бесіди. На деякі запитання він може запропонувати їм відповісти самим. Якщо відповісти відразу неможливо, то потрібно сказати, коли вони отримають відповідь.

Загальні збори особового складу підрозділу. Це один із способів формування, згуртування і керівництва військовим колективом підрозділу. Загальні збори особового складу підрозділу проводяться з метою:

· відпрацювання керованої колективної думки, суджень, корегування колективного настрою, створення системи колективних цінностей і традицій, демонстрації підтримки позитивних лідерів підрозділу;

· мобілізації військовослужбовців на виконання завдань, які стоять перед підрозділом;

· зняття гострих питань, які хвилюють людей, покращення взаємовідносин між командуванням і підлеглими;

· оперативного отримання відомостей щодо реальних настроїв підлеглих та інформування військовослужбовців, доведення до них завдань, перспектив подальшої служби.

Загальні збори доцільно присвячувати:

· подіям в житті країни, військової частини, підрозділу;

· певному етапу життя військового колективу;

· вирішенню якоїсь нагальної проблеми.

Не рекомендується виносити на обговорення питання глобального масштабу, які не пов’язані з життєдіяльністю військового колективу. Періодичність проведення загальних зборів у підрозділах по мірі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

При проведенні загальних зборів необхідно враховувати наступні особливості та правила:

1. Командир зобов’язаний поважати думку колективу, але всі рішення загальних зборів затверджуються (або не затверджуються) ним одноособово.

2. Не допускаються:

· колективні прохання та клопотання до вищого командування, звернення особового складу до будь-яких державних органів, громадських об’єднань;

· критика наказів, обговорення дій командирів і начальників;

· звіти посадових осіб щодо питань виконання своїх функціональних обов’язків, а також винесення їм (або їх підрозділам) громадської оцінки.

3. Критика, зауваження та пропозиції, як і інші оціночні вислови, виступи на адресу військовослужбовців або військових колективів допускається тільки щодо відношення їх особистих якостей (чесність, працелюбство, сміливість і т.п.), або якостей, які свідчать про моральний клімат в колективі (ступінь згуртованості, товариство і т.п.). Не слід зводити проведення зборів тільки до розбору недобросовісних і недисциплінованих військовослужбовців.

Результати загальних зборів протоколюються. Нотатки протоколів ведуться коротко. Заносяться порядок денний, тема доповіді (повідомлення), списки виступаючих, рішення. Протокол підписується головою зборів та затверджується командиром підрозділу. Він же організовує контроль за виконанням прийнятого рішення.

Культпоходи з особовим складом. Серед різноманітних форм виховної роботи важливе місце належить культпоходам. Вони збагачують воїнів знаннями щодо різноманітних питань політики, науки, літератури та мистецтва, прилучають їх до скарбниць культури.

Культпоходи – це колективні відвідування театрів, концертних залів, кінотеатрів, стадіонів, виставок тощо. Проводяться вони, як правило, у передвихідні, вихідні та святкові дні. Методика проведення культпоходів може бути найрізноманітнішою. В одному випадку перед культпоходом робиться невелика доповідь, наприклад, про життя і творчість письменника, драматурга, який написав ту чи іншу п’єсу, книгу або сценарій кінофільму, а потім організується перегляд цього фільму чи спектаклю. В другому випадку організується зустріч з артистами, письменниками, поетами. У третьому – читаються уривки із художніх творів, даються довідки про час їх створення, події, яким вони присвячуються.

Добре підготовлені культпоходи відіграють важливу роль у вихованні військовослужбовців, зміцненні дисципліни, покращенні культурного відпочинку особового складу.

Вікторини. Це одна із цікавих форм роботи з особовим складом підрозділу. Це своєрідне змагання військовослужбовців у правильності відповідей на ті чи інші запитання. Вікторина в підрозділах проводиться за різноманітною тематикою, і, як правило, в усній формі. Темами для вікторин можуть бути запитання, пов’язані із закріпленням знань з історії держави, Збройних Сил України, з поглибленим вивченням статутів, бойової техніки, зброї та інше. Мета вікторини – в живій, цікавій формі нести в маси воїнів пізнавальну інформацію, корисні знання, особливо у галузі військової справи. Найбільш широке розповсюдження у підрозділах отримали вікторини з військової та військово-технічної тематики. Запитання і відповіді повинні бути короткими, зрозумілими, науково-обґрунтованими.

Назначене журі визначає, за якою системою належить оцінювати відповіді вікторини, порядок постановки командам або учасникам запитань, час на їх осмислення. Частіше за все відповіді оцінюються з п’яти або десятибальною системою. Переможець визначається за найбільшим числом отриманих балів або правильних відповідей. Після закінчення вікторини журі підбиває її підсумки, проголошує переможців, а командир підрозділу заохочує їх.

Диспути. Це масовий захід, що проводиться у формі прилюдного спору з актуальних суспільно-політичних, моральних, естетичних, культурних, наукових, спортивних, технічних та інших проблем. Також можуть розглядатися проблеми, які пов’язані з службовими справами. Але найбільш часто використовується моральна проблематика диспутів. Диспут проводиться, як ґрунтовна наукова розмова, складний процес пошуку істини з метою формування у військовослужбовців переконаності, виробки норм моралі, високого художнього стану.

Тема диспуту повинна відповідати таким умовам:

· бути злободенною та суспільно-значущою;

· мати дискусійний характер (наявність різних точок зору на дану проблему);

· бути досить відомою учасникам;

· чітко, ясно і конкретно висловлювати сутність проблеми.

Для того, щоб диспут пройшов активно та цікаво, він повинен зарання готуватися. За 2-3 тижні складається план проведення диспуту і підбираються керівники. Особовий склад оповіщається про тему, місце і час проведення диспуту, питання, які на ньому будуть обговорюватись.

Диспут повинен проводитись в невимушених умовах. Відкривається він вступним словом керівника, який називає тему, мету диспуту, питання і порядок їх обговорення. Потім починаються виступи. Кожен учасник диспуту має право відкрито викласти свої думки, відстоювати свою точку зору, задавати питання та інше. Важливо, щоб в ході обговорення, спору самі учасники диспуту приходили до правильного розуміння питання. Закінчується диспут виступом керівника, який підводить підсумки обговорення запитань, при необхідності аргументовано доказує помилковість окремих виступів і викладає правильне розуміння питань, що обговорювались.

Вечори відпочинку. Вечори відпочинку можуть проводитись в різноманітних формах: вечори пісні, музики і танців, ігор і розваг, гумору і сатири, дискотеки тощо. Вони проводяться за певною програмою, яка може включати в себе:

· видовищні та концертні номери розважального спрямування (жартівливі і ліричні пісні, музичні ексцентрики, мультфільми, фрагменти комедійних фільмів, витівки і пародії тощо);

· танцювальні відділення;

· ігри та танцювально-ігрові номери, сюжетно пов’язані із загальною темою вечора;

· атракціони;

· конкурси.

Вечори відпочинку повинні бути тематично спрямовані, тобто віддзеркалювати які-небудь значні події із життя країни, збройних сил, підрозділу. Кожному вечору необхідно придавати чітку логічну структуру, а в його змісті передбачити оригінальні ігрові епізоди.

До початку вечора необхідно провести інструктаж особового складу щодо питань культури поведінки та спілкуванні на вечорі. Після закінчення вечору особливу увагу слід приділити організації проводів тих, кого запрошували, наведенню порядку в приміщеннях, збереженню апаратури, забезпечення протипожежної безпеки.

Організація діяльності редколегії стінного друку та редакторів бойових аркушів. Редколегія здійснює випуск стінних (сатиричних) газет. Вона обирається на зборах особового складу підрозділу в кількості 5-7 осіб. Члени редколегії обирають редактора та його заступника, а також розподіляють обов’язки між собою. Редактори бойових аркушів (листівок-блискавок) призначаються, як правило, у навчальних групах (взводах). Вони можуть призначатися також при виконанні завдань несення вартової служби, на польових заняттях, навчаннях тощо.

Командир підрозділу та його заступник з виховної роботи керують діяльністю редколегії та редакторів бойових аркушів, ставлять їм конкретні завдання, підбирають теми чергового номеру, рекомендують окремим військовослужбовцям поділитися своїм досвідом навчання та служби, допомагають робити газету цікавою і змістовою.

Стінні газети випускаються в підрозділах, як правило, не рідше одного разу в місяць. Кожен номер стінної газети повинен присвячуватись одній конкретній темі (найбільш важливому питанню в житті підрозділу, найважливішим датам Збройних Сил України, держави). В правому верхньому куточку робиться напис: «Збройні Сили України». Нижче – назва газети, далі вказується назва підрозділу, в якому вона була розроблена. Зліва і справа від назви газети пишеться номер і дата випуску, потім великими літерами - головна тема. Далі йдуть замітки з заголовком. Важливо, щоб замітки висвітлювали життя підрозділу, повчально розкривали досвід відмінників навчання, кращих військовослужбовців. Замітки повинні бути коротенькими, добре відредаговані, а факти в них – точними та достовірними. В газеті необхідно давати не тільки позитивні приклади, але й критикувати недоліки. Але критика повинна бути спокійною, діловою, без приниження гідності людини. В кінці газети вказується склад редколегії, а також звання і прізвища кожного.

Перед демонстрацією підготовленого номеру газети командир підрозділу або його заступник з гуманітарних питань визначають якість номера і дають дозвіл на її вивішування в установленому місці.

Бойові листки випускаються у взводах, а при необхідності у відділеннях, на стрільбах, польових заняттях, під час тактичних навчань, вартової служби і т.д. У бойових аркушах, як правило, поміщають по 2-3 замітки для оперативного інформування особового складу про позитивні моменти або недоліки у підрозділі, поведінку окремих військовослужбовців. Бойові листки оформлюються кольоровими олівцями.

Листівки-блискавки випускаються зазвичай на стрільбах, навчаннях, під час спортивних змагань і присвячуються пропаганді і популяризації кращих військовослужбовців з призовом рівнятись на передових.

Сатиричні газети видаються у підрозділах по мірі необхідності. Їх завдання полягає в тому, щоб влучним словом, товариською карикатурою критикувати безпечність, грубість та інші недоліки у поведінці окремих військовослужбовців. Не можна критикувати командирів, виродливо показувати зовнішній вигляд людини, порівнювати її з тваринами, висміювати фізичні недоліки, національні особливості військовослужбовців.

Такий зміст та основні принципи виховної роботи, методика планування виховної роботи у підрозділі та характеристика деяких основних її заходів. Використання даних рекомендацій у практичній діяльності дозволить командиру курсантського підрозділу, підрозділу забезпечення навчального процесу та їх заступникам з виховної роботи більш цілеспрямовано планувати, організовувати та проводити виховні заходи, підвищити їх ефективність.

 

 







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.