|
|
И.2 Розрахунок тепловіддачі в приміщенняУ загальному випадку тепловіддача з приміщення трансформаторної QV, кВт, визначається за формулою:
де QV1 – тепловіддача за природної циркуляції повітря, кВт; QV2 – тепловіддача через стіни та стелю, кВт; QV3 – тепловіддача завдяки примусовій циркуляції повітря, кВт. И.2.1 Природна вентиляція Тепловиділення QV1, кВт, яке розсіюється природною циркуляцією (конвекцією), визначається за формулою:
де А 1,2 – площа поперечного перерізу забірного (витяжного) отвору, м2; Н – різниця висот між забірним та витяжним отворами, м; Δ Приклад Дано: Sном = 1000 кВ ּ А; Р0 = 2 кВт; РК = 11 кВт; k3 = 0,7; Н = 3 м. Нехтуючи тепловіддачею через стіни та стелю (QV2 ≈ 0), визначаємо (рисунок И.1): QV1 = РТ = 2 + 11 ּ 0,72 = 7,4 кВт; Δ Використовуючи номограму (рисунок И.2), проводимо першу пряму від QV1 = 7,4 кВт до Δ Друга пряма креслиться від точки перетину першої прямої з межею (справа від шкали VL) до значення H = 3 м. Дана пряма перетинає шкалу А1, 2 у значенні 0,74 м2 – це шукане значення вільного поперечного перерізу забірного та витяжного отворів. Примітка. Номограма вже враховує опір потоку повітря на забірній дротяній решітці з розміром вічка 10...20 мм та на витяжній жалюзійній решітці. За використання жалюзійної решітки на забірному та витяжному отворах перерізи необхідно збільшити приблизно на 5... 10 %. На відміну від тепловіддачі природної циркуляції повітря QV1, тепловіддача через стіни та стелю QV2,як правило, менша та залежить від товщини та матеріалу стін та стелі й коефіцієнта теплопередачі. Тепловіддача через стіни та стелю QV2, кВт, визначається за формулою:
де KW, D – коефіцієнт теплопередачі (таблиця И.1), Вт/м2 · °С; AW, D – площа поверхні стін та стелі, м2; Δ
Таблиця И.1
Рисунок И.1
Рисунок И.2
И.2.2 Примусова вентиляція Тепловіддача за примусової циркуляції повітря QV3 зазвичай є набагато більшою за складники QV1 та QV2, і тому на практиці для розрахунків примусової вентиляції трансформаторної камери приймають, що QV3 = PT, а тепловіддача через стіни та стелю QV2 забезпечує додатковий запас вентиляції. Тепловіддача примусової циркуляції повітря QV3, кВт, визначається за формулою:
де VL – швидкість потоку повітря, м3/с; СL = 1,015 кВт/(кгּК) – теплоємність повітря; ρL = 1,18 кг/м3 – густина повітря за температури 20 °С; Δ Для розв'язання рівняння (И.6) зручно використовувати номограму, наведену на рисунку И.3. Таким чином, можливо розраховувати наступні параметри для найбільш характерних швидкості повітряного потоку 10 м/с у повітроводі та різниці температур Δ - витрати повітря; - поперечний переріз вентиляційного каналу; - поперечний переріз забірного та витяжного отворів для повітря (приблизно 25 % поперечного перерізу каналу). Взаємозв'язок швидкості повітряного потоку VL, швидкості повітря V та середньої величини поперечного перерізу А визначається за формулою:
Номінальна потужність вентилятора для камери Р, кВт, визначається за формулою:
де р – повний тиск повітряного потоку, Н/м2, що визначається як р = рR + рB; рR – статичний тиск; рB – динамічний тиск; VL – витрати повітря, м3/год; η – к.к.д. вентилятора (0,7...0,9). Статичний тиск складається з суми втрат тиску в обладнанні (фільтрах, глушниках, опорах вигинів, решіток та зміні поперечного перерізу) та повітроводах. Типові значення втрат тиску для цих випадків наведено в таблиці И.2. Таблиця И.2
Динамічний тиск рВ, Н/м2, визначається за формулою:
де vК – швидкість повітря у повітроводі, Н/м2, що визначається як vК = VL – витрати повітря, м3/год; АК – поперечний переріз повітроводу, м2. Приклад Дано: в камері знаходяться два трансформатори потужністю 2000 кВּА (Sном = 2000 кВּА; Р0 = 3 кВт; РК = 19 кВт; k3 = 0,7; Δ Тепловиділення трансформаторів складе:
Рисунок И.3
Рисунок И.4 За номограмою на рисунку И.4, відкладуючи QVЗ. знаходимо: - поперечний переріз забірного отвору А1 = 0,58 м2; - поперечний переріз повітроводу АК = 0,14 м2; - необхідна витрата повітря на охолодження VL = 5 000 м3/год. З врахуванням того, що довжина прямих ділянок повітроводу становить L = 5 м; маємо два 90° повороти радіусом r = 2D; маємо одну витяжну повітророзподільну решітку та одну забірну решітку; маємо вентилятор з вихлопною жалюзійною решіткою, визначаємо статичний тиск за номограмою (рисунок И.5):
Рисунок И.5 проводимо пряму від шкали АК= 0,14 м2 до шкали витрати повітря VL = 5м3/год, отримуємо швидкість повітря в повітроводі νDUKT = 10 м/с. Втрати тиску на метр повітроводу pRO = 2,5 Н/м2ּм, тобто повні втрати на всій довжині повітроводу pR 1 = pROּL = 2,5ּ5 = 12,5 Н/м2. Втрати тиску на двох вигинах (визначаються за нижньою частиною номограми рисунка И.5 за значенням νDUKT) pR 2= 2 ּ 13 = 26 Н/м2. Втрати тиску на вхідній решітці pR 3 = 20 Н/м2. Втрати тиску на вихідній решітці pR 4 = 20 Н/м2. Втрати тиску на вентиляторі та його вихідних жалюзях pR 5 = 50 Н/м2. Повні втрати статичного тиску складуть: pR = 12,5 + 26 + 20 + 20 + 50 = 128,5 Н/м2. Динамічний тиск визначається за формулою (И.9): рB= 0,61ּ102 = 61 Н/м2. Повний тиск повітряного потоку складе: р = 128,5 + 61= 189,5 Н/м2. Таким чином, необхідно використовувати вентилятор продуктивністю 5000 м3/год за повного тиску 190 Н/м2. Примітка. За формулою (И.8) також можливо розрахувати потужність вентилятора (котра для цього прикладу становитиме величину близько 300 Вт), але зазвичай в цьому немає необхідності, якщо відомі дані обраного вентилятора.
ДОДАТОК К (довідковий)   Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
L = 
;
