МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ У СВІТЛІ КНИГИ ВЕЛЕСА

Хай не буде для нікого ніякого сумніву, що наша програма на політичному відтинку покривається із українською національною програмою. Ріжниться вона у відношенні до Віри як теж у відношенні до деяких питань соціології України.

Виринає, отже, питання: «Як же ж буде з Вірою та з питанням ведійсько-арійського ренесансу?»

Слід, отже, розглянути це питання можливо у популярній формі.

Отже: з непам'ятних часів, які трудно визначити історичними датами, жили на теренах – які трудно визначити докладно – але приблизно на теренах лісостепу України і далі на південь між річками Волгою та Дунаєм племена, які говорили близькими до себе мовами, зрозумілими для них усіх. Ці мови знаємо тільки із історичних здогадів і називаємо в науці мовами індоєвропейськими. Добре відомо, які із них є сьогодні індоєвропейські, а які ні, за складом форм і словництва. Учені мали здогади щодо їх споріднення, але не пробували встановити точної генеології, себто «метрики» їх народження. Я перший примінив у дослідах принцип еволюції, себто поступового їх творення на основі спеціялізації за народами, чи точніше групами народів.

Мова прото-індоевропейська не була ані санскритом, ані грецькою, ані германською мовою, ані жодною іншою. В санскриті можна відкрити «СПОРІДНЕННЯ», але не тотожність і то не з українською мовою, але із якимсь старинним і нам невідомим ще добре видом «ПРОТОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ» мови. Із цієї мови розвинулися [128] чи то похідно, чи рівнобіжне усі слов'янські мови, в тому числі і українська.

Ці окремі мови витворили цілий ряд мовних явищ і видів прикметних тільки для них. Звідси їх краса і чар. Звідси їх різноманітність. Цей процес в історії мов – це процес зрізничкування, або диференціяції. Але жодна з тих мов не має ВИКЛЮЧНО УКРАЇНСЬКИХ ЧИ ЧЕСЬКИХ ЕЛЕМЕНТІВ.

Був такий період в нашому «Чисткарстві» мови, коли то деякі редактори вчили нас відрікатися наших власних слів мовляв тому, що ці слова є також в російській мові, дарма, що ці слова є в «Слові про Похід Ігоря» і в десятках інших пам'ятників. Так вони збіднювали мову. Віддавали слова російській мові. Вони забули, що російська мова відділилася від української десь аж у 13-му чи 14-му столітті. Отже вона молодша за українську мову. Не ми від неї походимо, але вони від нашої мови, в добі спільноти.

Деякі були такі хитруни, що піддаючися російській мові, заступали слова, вживані частіше в польській мові. І так далі. Діялися митарства мовні, які кривдили нашу мову і то з нашої власної охоти.

Так, але ще далеко старші від протослов'янської спільноти є слова спільні арійським мовам, головно дієслівні корені.

Але ми маємо, власну прекрасну мову. Разом з тим це буйда і нісенітниця говорити, що будемо творити власну мову ВИКЛЮЧНО з українських елементів.

Ніщо не змінить факту, що наша мова належить до слов'янської групи, а далі до арійської мовної родинної спільноти та має безліч основ коренів і характеристик, які витворилися ще в добу цієї спільноти, десь приблизно десять тисяч років тому, в добі Неоліту.

Близько до «Протослов'янської мови» була мова т.зв. «старослов'янська», яка далі стала староукраїнською. Найстарші записи цієї мови – це один тільки напис із кінця 9-го століття, а далі відомі історичні пам'ятники із 11-го та 12-го століть. Є деякі сліди із 10-го століття.

Ці слов'янські мови чим далі йти углиб історії, тим менше ріжнилися між собою. Один із чеських королів писав до польського: «Чейже ми говоримо одною мовою». Був це час «гимну Богородзіци» і справді ці мови були тоді для себе зрозумілі.

Я говорив із одним ученим про мою концепцію староукраїнської мови. Він сказав, що такої мови наука не знає. Що я під цим словом – староукраїнська мова – розумію? [129]

Я відповів, що це мова, якою говорили в Київі і писали від 11-го століття. Нею написане «Слово про Похід Ігоря». Він мусів погодитися, що може так бути, себто можна назвати окреслену мову, але це справа номенклятури, себто назви, бо інші так звані «старослов'янські» мови не дуже від неї ріжнилися.

Я пригадав цьому ученому, що насправді немає «старослов'янської» мови, бо всі пам'ятники 10-го та 11-го століття сильно ріжняться і насправді існує стільки тих мов, скільки існує пам'ятників. Мова «Зогравського» євангелія і мова «Київських Листків» сильно ріжняться, хоч були зрозумілі взаємно. На тому ми погодилися.

Але я далі відмітив, що зрізничкування живих мов того часу йшло далеко глибше і творило основу майбутніх мов. Мова, в літературному змислі постає аж тоді, коли її закріплюють в письменах, а далі в модерних, часах утверджують Академії.

Літературна мова закріпилася в час нової доби. Факт її існування був прийнятий на всіх територіях України, де мова, однак, сильно ріжнилася. Якби не було літературної мови, то гуцульська мова, яку я дуже люблю, скоро далі спеціялізувалася б і гуцули могли б були створити окремий нарід. Але вони прийняли «нашу літературну мову в ім'я ІСТОРИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ ДАВНЬОЇ СПІЛЬНОТИ – ПРИНАЛЕЖНОСТІ ДО КИЇВСЬКОЇ Держави – Русі. Вони пам'ятають у народній традиції про Князя Святослава. Літературна мова в умовах неволі заступила нам державні рішення. І ця мова стала основою єдности України. Але не забудьмо тут чинника ТРАДИЦІЇ, вираженої у звичаях історичної пам'яти. (Я писав про це в «ДЖЕРЕЛО СИЛИ».)

Те саме відноситься до Закарпаття, яке було ще дальше і ще довше відірване від материка, ще дивніше чудо!

Українські емігранти 19-го століття до Сербії, зберігали свою гордість і окремішність саме на основі цієї традиції.

Коли русин женився на сербській дівчині, то це була велика честь саме для сербки, чи серба. Це на основі традиції старої Русі Київа.

А ось я стрічаю таку пораду: «Будемо закріпляти нашу ВІРУ виключно з українських елементів!»

Подумаймо! Адже саме слово БОГ прочитаємо на могилі ДАРІЯ, могутнього короля старовинної Персії. То ж там прочитаємо, що він гордий з того, що він Арійського Роду.

Але не тільки слово БОГ. Прочитаємо його в Авесті і Риґведі. [130] І то не тільки прочитаємо. Але там цілі гимни йому присвячені та його характеристика. Отже воно в групі слов'янсько-ірансько-санскритській. Назва міста БАГДАД – значить Богом Дане.

Тепер хай хтось скаже, що буде творити українську Віру із виключно українських елементів...

Також оця преславна ЖАР ПТИЦЯ, яка є така характеристична для нашої прастарої Віри, – ми її стрінемо на кожнім кроці в «Книзі Велеса», кажуть, що це не українська ВІРА.

Я вже стрінув таку замітку, що це російська, а не українська!

З такою глупотою годі сперечатися... Скажіть це моїй матері з Добростан, що вона москофілка, бо це вона навчила мене про ЖАР ПТИЦЮ. І це її слова наштовхнули мене на ІРРАЦІОНАЛЬНЕ БАЖАННЯ І МРІЮ: дістати перо ЖАР ПТИЦІ! І десь в тих ще дитячих мріях формувалася моя доля...

Але ж цю ЖАР ПТИЦЮ я покажу Вам у китайській культурі.

Я покажу Вам Тризуб у ІНДІЇ (первісна зброя ІНДРИ в іконографії).

Я покажу Вам Тризуб у Британському Музеї із Вавилонії.

Отже, навіть Жар Птиця не є виключно українська. Вона походить з часу ще перед витворенням і відділенням рас. Інші елементи є похідними в інших культурах із протоіндоевропейського періоду. А що ж говорити про самі Божества протоіндоевропейського часу?

А в тім це я твердив і тверджу, що існує УКРАЇНСЬКА ВІРА, але вона не ВИКЛЮЧНО З УКРАЇНСЬКИХ ЕЛЕМЕНТІВ!

Існує і існувала УКРАЇНСЬКА ВІРА так довго, як довго ми усвідомлювали собі цю ВІРУ. Ми були горді з неї. (Дивись Книгу Велеса!)

Вона мала і має свої власні, цінності і мудрість. Вона існує так, як існує українська мова, а найважніше – УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ та її Дух в історії. Це знає кожний, хто приймає Діяльну участь в ПРОЦЕСІ ВІДРОДЖЕННЯ та ОНОВЛЕННЯ Цієї ВІРИ.

Яка ж є виключно українська характеристика нашої Віри, так як існує характеристика української мови, її словництво, її краса, її душа?

Саме тут Книга Велеса прийшла мені на порятунок. Читайте «Про Перуна Знання Таємне» і там знайдете і Жар Птицю, і Генотеїзм, і те, що є власне нашої душі і Духа Нації. І там є розв'язка найбільш наболілого питання нашої історії, нашого національного ладу... [131]

Національну ВІРУ та ІДЕОЛОГІЮ творять НАРІД І ПРОРОКИ НАЦІЇ.

Які ж це елементи, чи вірніше праоснови Української ВІРИ, які я ствердив у вірі «Про ПЕРУНА Знання Таємне»?

Радісно-творче підтвердження життя і космічної творчости всупереч усім релігіям песимізму і відвернення від світу, його негативність і зло, від якого треба втікати.

Радісно-творче вчення про безмежну любов Перуна до його синів і лицарів. Його дію разом з ними і через них. Його єдність із творчістю світу і його синами.

Далі йдуть зовсім модерні – так би мовити – вчення про БЕЗСМЕРТНІСТЬ ЖИТТЯ, БЕЗСМЕРТНІСТЬ ІДЕЇ У ТАЄМНІЙ ПАМ'ЯТІ ВСЕСВІТУ.

Наша ВІРА створена із елементів старинної арійської ВІРИ та об'явлень в сучасності. Тому ця Віра буде Українською і РІВНОЧАСНО ЗАГАЛЬНО АРІЙСЬКОЮ.

І коли ми не приймемо цієї ВІРИ, то відречемося свого первородства. Тоді, за якийсь час, будуть вчити нас її інші народи.

Тому я писав у ріжних мовах скільки міг. Тому я обняв студіями увесь арійський світ. І знову прочитаєте це слово – АРІЙЦІ – на могилі Дарія і може тисячу разів у Риґведі.

І це слово – і тут ТРІЮМФ МОГО ЖИТТЯ – прочитаєте у Книзі Велеса: воно звучить: БАТЬКО ОРІЙ, себто АРІЙ, (але це «А» було зближене первісне до «О». Огень, Агні, а властиво щось посереднє між ОГНІ та АГНІ).

Цього то Батька Орія взяв Перун до небес і там навчив його робити МЕЧ І ПЛУГ. Сьогодні він навчив своїх синів радія, компютора та летів у Космос. Пошум Космо-аеро, як я назвав космічні кораблі ще в 1936-ім році – вже гудуть над простором і заповідають, що нова історія вже зачалася.

Наша. ВІРА – це наймодерніша наука у виді МІТОЛОГІЇ.

Нам треба бути гордими з неї. Це не просто поворот до примітивних уявлень старини, але це віднайдення і об'явлення МУДРОСТИ та ІНТУЇЦІЇ у старинних злетах натхнення наших ВІЩУНІВ.

Вище – себто про першенство і розв'язку питання не тільки [132] для України, але і для всіх інших арійських народів. І саме тут є розв'язка українського питання в світі. Це питання ЦІЛОГО СВІТУ, як очевидно із нашої еміграції.

Але ВЛЕС КНИГА навчить нас, що небесний вогонь принесла на своїх крилах ЖАР ПТИЦЯ. Це сокіл ІНДРИ приніс галузку СОМИ – КОСМІЧНОГО НАТХНЕННЯ ІНДРИ-ПЕРУНА...

Рівняння ІНДРИ-ПЕРУНА знайдете потверджене не тільки в моїх працях ще за часів Університету у Львові, але знайдете цю єдність у Книзі Велеса потверджену ясно і дослівно.

Відроджуючи Рідну Віру, ми продовжуємо духову лінію розвитку: Віри Святослава, Боротьбу Хмельницького,, духового відродження СКОВОРОДИ і ШЕВЧЕНКА. У мові мітології і дійсної духової метафізики – це зветься ВТІЛЕННЯМ...

Відродження УКРАЇНСЬКОЇ РІДНОЇ ВІРИ є історичною подією не тільки для України, але й для цілого Світу! І тому буде рівнобіжне відродження старої арійської Віри серед усіх народів. І навіть тих, що нас зневажають сьогодні і є нашими ворогами...

Ми потверджуємо існування НАЦІЙ в історії, як дієвих її ТВОРЦІВ. Ми потверджуємо, що існують в історії ПРОВІДНІ НАЦІЇ, яких доба скінчилася. Перед нами вибір великого завдання, або засуду на духову провінцію. А РІДНА ВІРА для нас – це не тільки засіб до самозбереження на чужині, а завдання ВЕЛИКОЇ МІСІЇ ДЛЯ ЦІЛОГО ЛЮДСТВА!

Таким є наш «КОСМОПОЛІТИЗМ» і так треба роз'яснювати його тим, що домагаються пояснень чи виправдань...

Найгірший КОСМОПОЛІТИЗМ є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ, який визнають так звані «НАЦІОНАЛІСТИ»... Адже ж їм НІХТО НЕ ЗАКИДАЄ КОСМОПОЛІТИЗМУ.

Але ж для «НАЦІОНАЛІСТІВ» – РИМ є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патриярхат, чи ні – РИМ був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість ПАПІ РИМСЬКОМУ. А цей «КОСМОПОЛІТИЗМ» – ВИКЛЮЧАЄ НАЦІЮ.

А ми віримо, що НАЦІЯ – є творцем історії, і що таким творцем історії буде знову і Україна, коли ми усвідомимо собі свою ПЕРВОРОДШСТЬ та НАШЕ ПОКЛИКАННЯ ДО створення нового ладу на світі!

І саме тут велика і єдина в історії людства МІСІЯ УКРАЇНИ! [133]

Спитайте тепер Шевченка, коли він у своїй марній хаті приймав всіх Гайдамаків. Вони просили його бути їхнім Батьком: це не мрії, але дійсність МЕТАІСТОРІЇ...

І він, Шевченко, освятив їхні ножі. Спитайте Шевченка, чи він був космополітом? І прочитайте добре «Гайдамаків».

Як над Вавилоном, пише Шевченко, повториться історія цілого людства. Шевченко думає про історію ЛЮДСТВА. Чи ж є він проклятим КОСМОПОЛІТОМ? Якщо так – то спаліть «КОБЗАРЯ» і не кривіть душею, що шануєте його, як ПРОРОКА УКРАЇНИ!

Він же вчив поляків подати нам руку і щире серце!

«БО СОНЦЕ СТАНЕ І ОСКВЕРНЕНУ ЗЕМЛЮ СПАЛИТЬ!» (Слово «осквернену» є староукраїнське і старослов'янське.)

Але за це наведення слів Шевченка ідуть сьогодні в Україні на смерть! Вони розуміють, що означають ці слова. Вони розуміють його, як ПРОМЕТЕЯ. Його любов до Якова Де Бальмена, що був українофілом. Його любов до нього, хоч не за Україну, а за її ката довелося йому пролити «кров добру, не чорну»...

І ще одна риса, і то НАЙВАЖНІША в нашій Вірі і Книзі Велеса: РАБІВ НЕ ПУСКАЮТЬ ДО НЕБА!

Воля людини – це найвища цінність! Раб гине духово. Раб є слугою свого пана. Він не має свого «Я», свого місця в небі. Я відкрив це вчення у грецьких джерелах ще до знайомства із Книгою Велеса.

Але ж послух заповітам ОРІЯ І ПЕРУНА випливає із ЛЮБОВИ і ДОВІР'Я. Це не рабство, а найвище здійснення ВОЛІ НАРОДУ І ЛЮДИНИ. Прочитайте в Книзі Велеса, що зрадників, які втікали з поля бою – позбавляли можливості продовження роду і продавали в неволю... Вони не заслужили бути між вільними, коли зрадили їх боротьбу саме за волю під Сурожем і Херсоном. Скажете – жорстоко! Так було. Воля є найвищою цінністю! Ще вищою є героїчна оборона волі. І це саме ГЕРОЇЗМ є найважнішим вченням Книги Велеса. Там не знайдете сторінки без закликів до НАЙВИЩОГО ГЕРОЇЗМУ І ЖЕРТВИ! І це не фашизм, але здійснення ВОЛІ!

Це також ВІРА В БЕЗСМЕРТНІСТЬ ЛИЦАРЯ І НАРОДУ!

ПЕРУН ЛЮБИТЬ БЕЗМЕЖНО СВОЇХ СИНІВ. АЛЕ НЕ ГІДНІ ЙОГО ЛЮБОВИ ТІ, ЩО НЕ СЛУХАЮТЬ ЙОГО ЗАПОВІТІВ. Прекрасні заповіти ОРІЯ були вседушею нашого народу.

Спитайте тепер християнську доґматку, чи людина заслуговує на спасіння, коли вмирає за Батьківщину? Ви дуже здивувалися б, якби я навів цитати таки самого Найвищого, що НІ! Людина не є освячена своєю кров'ю вмираючи за Батьківщину.

Тільки тоді, як вмирає за КАТОЛИЦЬКУ ЦЕРКВУ ЯК МУЧЕНИК і не має гніву на свого мучителя, але розкіш, що вмирає за церкву. Тільки тоді, коли вмирає у стані т.зв. «ласки», яку дає йому католицький священик.

Наше вчення є для ЛЮДСТВА ПІСЛЯ ХРИСТИЯНІЗМУ І ПІСЛЯ СОВЄТСЬКОГО ФАШИЗМУ. Це розуміють мученики в Україні. І вони зовсім не журяться, що їх – ВМИРАЮЧИХ У КАТУВАННЯХ – не приймуть до християнського неба!

Не всі із них знають, що їх ПРИВІТАЄ ЇХ БАТЬКО – ПЕРУН!

Український Нарід зберіг себе від загину на основі ТРАДИЦІЇ СТАРОЇ РУСІ-УКРАЇНИ КИЇВА.

Але ця традиція, виплекана популярною історією, не сягала далі 8-го чи 9-го століття. Що було перед тим – залишалось невідомим.

Учені читали Геродота і дивувалися, котре із описуваних ним племен було старими Українцями. Читали, наприклад, про «АНДРОФАГІВ», себто людоїдів і це не дуже нам подобалося. Ми напевно не були людоїдами! Ми пересували їх на північ, хоч географічне вони «пасують» до наших теренів. Подібно Геродот приписує Неврам, що вони були «вовкулаками». А Неври жили над Дністром. То ми були в грецьких «істориків» чи «людоїдами», чи «вовкулаками»... Треба було аж Книги Велеса, Щоб вона виразно сказала, що греки поширювали наклепи і брехні про нас. Очевидно для доказу своєї «вищости» та виправдання «культуроносности» супроти «варварів». Сьогодні Ще теж пишуться нісенітниці про так зв, «примітивні племена»на Сході Европи… Каже Книга Велеса, що ми не були ані людожерами, ані вовкулаками. Це грецькі брехні! Ага! Але ж мова про часи Геродота, бо в нього ці брехні читаємо в його історії та думаємо: хто це були ті «людожери»?

Виявляється, що МИ БУЛИ НА ВСІХ ТИХ ТЕРЕНАХ І ТИМИ ВСІМА ПЛЕМЕНАМИ, ЯКИХ ГРЕКИ НЕ ВМІЛИ ДОБРЕ РОЗРІЖНЯТИ.

Але до такого висновку я дійшов багато раніше. Тут буде Вам дивно почути – на основі мовознавства! [135]

Стара українська мова, хоч не була прото-індоевропейською, але була дуже близькою до неї на основі мовних поколінь чи епох.

Вона була теж ще ближча, чи тут вже можна говорити про тотожність, до протослов'янської мови. Це, отже, найстарша слов'янська мова, хоч не всі архаїчні ціхи збереглися в ній. Багато із цих архаїзмів збереглося в інших мовах слов'янських.

Наші предки часів далеко до «Книги Велеса» вважали «СКУФІВ» своїми братами. Братами вважали вони і Дулебів». Писали «Братарі». Писали теж «ПИТАР» (той, що годує, питає) замість Батько. Але ще дивніше: є низка незрозумілих слів, які я розшифрував тільки за допомогою прото-індоевропейських коренів, збережених у санскриті. Прочитайте це в моїй праці: «Божественне походження Українського Народу».

Тепер про санскрит. Це не є – НЕ Є – найстарша арійська мова. Вона є нашим кузином, але ані батьком, ані братом.

І ось, Книга Велеса – це документ нашої первісности.

А разом з тим у Книзі Велеса видвигнений культ Київа, як Батька. Київа від Кия. А сам КИЙ був сином прабатька ОРІЯ, себто АРІЯ, чи АРІЯМАНА із Авести і Риґведи, І це цілковито відповідає історичній правді.

Але я не сподівався прочитати це в ніякому тексті!

Книга Велеса змінить не тільки науку історії, але саму історію! Відректися «Книги Велеса» – це значить відректися нашого ПЕРВОРОДСТВА!

Але тут постає тривожне питання нашого «Хоми невіруючого»... «Але що буде, як Москалі візьмуть цю зброю в свої руки і обернуть її проти нас?!» Таке могло б статися... Вже сьогодні московська еміграція – НТС – обіцяє перенести столицю «Єдиної-Неділимої» до Київа. Таке може статися, якщо якісь чужі вчені будуть нас вчити те, що ми самі відкинули...

Так, але постає черговий сумнів. Але ж ми слабі, нечисельні. Наших активістів, що тягнуть гуж, почислити на пальцях. Як ми це зробимо?

Книга Велеса – це більше ніж стара зброя. Це духова атомова бомба!

Там предвиджується наглість вибуху нової, чи старої ВІРИ, [136] саме в Україні. Ми працюємо для ідеології України. Слово проникає кордони і мури. Якже нам бути? – Поможе тут тільки ОДЕРЖИМІСТЬ! Пишу тому, що я зазнав її дії з боку Лариси МУРОВИЧ, а наново в особах оцих друзів.

Розкажу їм казку з переказів Баби Захарихи (поміщених в Жар Птиці Ю. Міролюбовим). Питалися хлопці, молоді воїни, свого старшого: «Що нам робити? Наші мечі закороткі!» А цей їм відповів: «То поступіться два кроки наперед, тоді Ваші мечі досягнуть ворога!»...

Є ще й такі обережні, що бояться, щоб чужинці не довідалися про нашу Віру!

Наша Віра для нас тільки! Тихо, ша, бо москалі можуть цю зброю самі взяти...

Пригадаймо собі, що «Книга Велеса» вже була в московських руках Міролюбова і Кура. І що вони з нею зробили? Не вміли її читати! Хоч знали, що це СКАРБ! Але обоження Київа не було їм в смак.

Ті, що приймуть Книгу Велеса, що є в стані збагнути її ДУХ, мусять НАПЕРЕД ДУХОВО ПРАГНУТИ ДО ВЕЛИЧІ МІТУ КИЇВА, а вороги – МУСЯТЬ СКАПІТУЛЮВАТИ ПЕРЕД НИМ...

Книга Велеса – це програма на століття перед нами.

2. СТРУНКА ОРГАНІЗАЦІЯ, яку дехто мішає із «фашизмом». НАШ ПРОВІД – ЦЕ ДУХОВИЙ АВТОРИТЕТ І ПОСЛУХ. МИ Є ВЕЛИКИЙ ІСТОРЮТВОРЧИЙ РУХ!

А Книга Велеса – це ПАМ'ЯТКА ЦІЛОЇ РУСІ ВІД ІЛЬМЕРА ДО СУРОЖУ, себто сьогоднішнього СУДАКА над Чорним морем. Хай не буде у Вас хитання у свою слабосилість.

«ТОЙ, ХТО МАЄ ДІЯТИ НЕХАЙ НЕ КАЖЕ, ЩО НЕ Є В СТАНІ, А ЩЕ БІЛЬШЕ – НЕХАЙ НЕ КАЖЕ, ЩО НЕ МАЄ ВІРИ» (Книга Велеса, Дощ. 38 А, рядок 27).

Невідклично творчі сили метаісторії спряжуться разом і у висліді постануть нові історії, творені новою ДУХОВОЮ СИЛОЮ.

Дію цієї духової сили вже бачимо сьогодні в Україні.

Ми пишемо для України. Слово перемагає мури, в'язниці, кордони та імперії.

Я тому був за те, щоб зачинати від Інституту.

Декому здавалося, що може краще тут ужити готовий авторитет Сковороди. Але, по-перше, саме Сковорода починає період «знищення», саме знищення ЗМІЯ БІБЛІЇ. Потім продовжує його дію Шевченко. Тут моя праця ще жде на видання. Це все підготовка, плянована і систематична.

Може зрозумієте нарешті, що Я Є ЗНАРЯДДЯМ ДУХУ, що творить нову добу в історії. В тій хвилині неважно скільки досягну за життя... Важне, що створений почин і засіяне зерно.

Чи хочете відректися первородности України і ради своєї зневіри дозволите відібрати собі з рук найсильнішу духову зброю нашого першенства і справжнього проводу між народами?

Справжній ПРОВІД має обов'язок стояти на сторожі чистоти ВІРИ-ІДЕЇ та не допускати до нечистих і неморальних методів її здійснення. Він не. сміє використовувати темноту «незрячої» маси для позірних успіхів і тим самим ставати на шлях демагогії... Бо демагогія зробить нас посміховищем історії...

Треба би ще десять томів написати на тему: «Нарід, що веде історію!» Але ж такі народи були в історії!

Ви боїтеся, що Ваш меч закороткий, чи може Ваша Віра заслаба!..

Я не проповідую Вам ані філософії, ані так званої «науки», але ВІРУ!

Поширюйте думки в дусі цих ВІРУВАНЬ! Форма організації прийде сама від себе на основі ВІРИ І АВТОРИТЕТУ!

З доручення Членів «Інституту імені Проф. В.ШАЯНА» я підготовив манускрипти покійного проф. В. ШАЯНА до друку про «Віру Забутих Предків», при чому всі зауваги та побажання їх були узгляднені мною. При редакційних змінах тексту я намагався додержати ЗМІСТ оригіналу.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: