Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Теорія “договірної держави” Т. Гоббса.





Вважав, що реально існують тільки одиничні речі, а загальні поняття-це лише назви речей. Тому будь-яке знання має своїм джерелом досвід, він є двох типів: перший як результат сприйняття, другий як знання про назви речей. Джерелом другого досвіду є розум. Людина – це машина з природними властивостями, держава – це „Левіафан” – міфічне біблійне чудовисько, яке керує людськими долями, підпорядковує собі людей, народ; свобода – це передусім відсутність опору, а не „сутісна сила”. Держава, має земне (природне), а не божественне походження, її необхідність зумовлена природою людини, потребою жити суспільно за наявності різноспрямованих егоїстичним інтересів, потреб, пристрастей, властивостей та сил кожного окремого індивіда. Людина посідає проміжне місце між природою та суспільством. Усі люди від природи є рівними. Проте різниця у вихованні та «тілесній будові» породжує в них неоднакові прагнення. Це,викликає суперництво, ворожість. Громадянську війну розглядав як «хворобу держави», за якою слідують шаленство, розклад, занепад. Був переконаний, що вся влада в державі має належати правителю – і законодавча, і виконавча, і судова, і зовнішньополітична. Будь-який поділ влади, на думку філософа, неминуче призводить до непорозумінь, суперечок та громадянської війни. Теорія договірної держави за Гоббсом: усі люди за природою є егоїстами, «homo hominis lupus est» (люди людині вовком є). Для того, щоб люди не повбивали один одного, було утворено в наслідок договору державу. Функції якої полягають у придушенні бажань та воль окремих індивідів за допомогою силових методів. В даній концепції цінність держави стоїть вище від цінності індивідума (лінія Платона).

Загальна характеристика філософії Просвітництва.

Просвітництвао серXVII — XVIII ст.

Представники– англійці Джон Локк, Джон Толланд, шотландська школа – Томас Рід, Адам Сміт, Девід Юм., французи Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, П. Гольбах, Ж. Ламетрі,німці– Г. Лесінг, І.Гердер і молодший І.Кант.

Риси:

- Перехід до розробки в якості основної проблеми – гносеологічної;

- Антропоцентризм (справедливість, рівність, свобода, братерство)

- Антиклерикалізм

- Матеріалізм

- Механіцизм

Просвітники таврували раціоналізм як метафізику, філософію, що не сприрається на відомості про реальний світ.. Просвітники погано бачили різницю між філософією й наукою, й ставили до філософії такі ж вимоги, як до науки. В цьому відношенні вони були передвісниками позитивізму.

Методи наукового пізнання:

-Емпірико-індуктивний – дає можливість отримати знання на основі існуючих

-Теоретико-дедуктивний – на основі теоретичних знань формуються практичні

Філософія Шарля Луї де Монтеск'є.

Намагається пояснити буття людини і суспільства, виходячи з природного буття, відмежовуючись від будь-яких релігійно-схоластичних побудов, традиційної "божественної зумовленості". В дусі деїзму визнає Бога лише "творцем та охоронцем" природи, який, створивши світ, більше не втручається в його справи. Підкреслює, що людина є частиною природи і підкоряється її об'єктивним законам, тому досягнення гідного і щасливого життя, справедливого і розумного суспільного устрою залежить від пізнання природи світу і природи людини та від ефективності просвітницької діяльності. Закони історії тлумачаться як втілення розуму, що пізнав закони природи і діє відповідно до них. Проте наголошує на пріоритеті впливу природних географічних обставин на історичний розвиток народів, перш за все клімату, характеру ґрунту, ландшафту, площі.

-Помірний клімат,сприяє формуванню волелюбності, хоробрості, войовничості,

-теплий – лінощів, покірності, розбещеності;

- родючий грунт, вимагаючи багато часу для свого обробітку, сприяє правлінню однієї особи – монархічній формі правління, яка, як правило, домінує у землеробських народів, а

- неродючі ґрунти сприяють утвердженню республіканського правління

Розрізняє три види державного правління: республіканське, монархічне та деспотичне. Характеризує соціальну цілісність через поняття "загального духу народів" як результату дії "багатьох речей", що "управляють людьми": клімату, релігії, законів, принципів правління, прикладів минулого, звичаїв, традицій. Центральним елементом "загального духу народів" вважав специфічні "людські пристрасті", що спонукають людей діяти так, щоб суспільство та його структура мали стійке існування. В республіці таким центром є доброчесність як діяльна любов до вітчизни та рівності; в монархії – честь, як вигідні для правителя забобони окремих осіб та суспільних груп і станів; у деспотії – страх, при цьому підкреслює, що республіки занепадають при послабленні в них доброчесності, монархії – честі, а деспотії – страху. Для кожного способу правління шкідливим є також залучення до нього чужорідних принципів та спонукань до дії.

Філософія Франсуа Марі Аруе Вольтер

Бог, створив Всесвіт, але не мав ніякого відношення ні до чудес, ні до таїнств, відрізнявся від Бога правовірних католиків. Будучи прихильником сенсуалізму англійського філософа Локка, вчення якого він пропагував у своїх «філософських листах», Вольтер був разом з тим ворогом французької матеріалістичної філософії, зокрема Гольбаха, проти якого спрямовано його «Лист Меммій до Цицерона»; в питанні про дух Вольтер коливався між запереченням і затвердженням безсмертя душі, в питанні про свободу волі — в нерішучості переходив від індетермінізму до детермінізму.

Борець проти ідеалізму та релігії, спираючись на наукові досягнення свого часу. У численних статтях він дає яскраву і дотепну критику релігійних уявлень християнської церкви, релігійної моралі, викриває злочини, скоєні християнською церквою.

Вольтер як представник школи природного права визнає за кожним індивідом існування невідчужуваних природних прав: свободу, власність, безпеку, рівність. Поряд з природними законами філософ виділяє позитивні закони, необхідність яких пояснює тим, що «люди злі». Позитивні закони покликані гарантувати природні права людини. Багато позитивних законів представлялися філософу несправедливими, такими, втілюють лише людське невігластво.

Філософія Жан Жак Руссо

Прагнув захистити безпосередній характер моральних і релігійних переживань від роз'їдаючої аналізу розуму. Протиставляє «природного» стану людей (з яким він пов'язує простоту, почуття безпосередності, природність, цілісність, щирість, солідарність між людьми) «цивілізованому» станом (з ним отожествляется штучність, розпад особистості, розсудливість, торгашество, конкуренція, несвобода і нерівність, розбещеність вдач, фальш, прогресуюча спеціалізація, ведуча до зростаючого відчуження між людьми). Вбачав головне зло в самій цивілізації. Вважав, що людська природа є доброю, але людина зіпсований цивілізацією. На думку філософа, перебуваючи в «природному стані» до появи держави, первісний "дикун" був добрий, вільний, незалежний. Основний корінь всіх соціальних зол і нещасть - це поява приватної власності, розділила людей і породили між ними конкуренцію і ворожнечу.







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.