Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







НПА постанова Про практику розгляду судами трудових спорів ; КЗпП





У районних (міських) судах можуть розглядатись трудо­ві спори після розгляду в комісіях по трудових спорах за заявами:

1) працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням КТС;

2) прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству (ст.231 КЗпП).

Згідно ст.232 КЗпП трудові спори можуть розглядатися безпосередньо у районних (міських) судах, тобто без попереднього їх розгляду в комісіях по трудових спорах, за заявами:

1) працівників ПУО, де комісія по трудових спорах не обирається;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання при­чини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів про дострокове звіль­нення від виборної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали, а також спорів суд­дів, прокурорсько-слідчих працівників та інших прокурорських працівників, які мають класні чини (ст..221,222 КЗпП);

3) керівника ПУО (філіалу, пред­ставництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера ПУО, його заступників,

4) роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної ПУО;.

Безпосере­дньо в районних (міських) судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого ПУО; '

2) молодих спеціалістів, які закінчили ВНЗ і в установленому порядку направлені на роботу на дане ПУО;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - за наявності дитини ві­ком до чотирнадцяти років;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

6) інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного за­конодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

Згідно ст.233 КЗпП для вирішення трудового спору працівник може звернутись без­посередньо до районного (міського) суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

 

 

117. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)

Правовою основою вирішення колективних трудових спорів є Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року та ряд інших норма­тивно-правових актів.

Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що ви­никли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економіч­них умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або їх окремих положень;

Г) невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є:

- на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) ПУО чи їх структурних підрозділів або профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник або уповноваже­ний ним орган (роботодавець) чи представник;

- на галузевому, територіальному рівнях - наймані працівники ПУО однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи проф­спілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або упов­новажені ними органи чи представники;

- на національному рівні - наймані працівники однієї або декіль­кох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання, чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники, об'єд­нання власників або уповноважені ними органи (представники) на території більшості областей України.

Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників або профспілки одержав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника), або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

 

118. Правові наслідки законного і незаконного страйку

НПА «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Відповідно до ст. 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудо­вих обов'язків) ПУО (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Організація страйку, визнаного незаконним, або участь у ньому, є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не враховується до загаль­ного і безперервного трудового стажу.

Законодавством передбачені випадки, коли забороняється проведення страйків:

- якщо при­пинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків;

- працівникам (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, без­пеки та правопорядку;

- у разі оголошення надзвичайного чи воєнного може бути заборонено проведення страйківу встановленому законом порядку.

Участь у страйку працівників (за винятком страйків, визнаних судом незаконними) не розглядається як пору­шення трудової дисципліни і не може бути підставою для притяг­нення до дисциплінарної відповідальності.

За працівниками, які не брали участь у страйку, але у зв'язку з і його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові (обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним трудовим договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з ви­щи працівника. Облік таких працівників є обов'язком власника або уповноваженого ним органу (представника).

Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудо­ві спори (конфлікти), несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

 

 

119 Органи, що розглядають колективні трудові спори (конфлікти).

Нормативні акти КЗпП

Трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах;2) районними (міськими) судами.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.