Заходи щодо зниження інфляції

Основною особливістю сучасної кризи врозвинених країнах є не надвиробництво товарів, а перенагромадження основного капіталу. Це викликано тим, що заради підтримки на бажаному рівні цін і норми прибутку монополії напередодні кризи зменшують пропозицію товарів, скорочуючи виробництво. Крім того, ще до настання кризи зменшуються вкладення в товарні запаси при одночасному збільшенні швидкості їх використання. Це призводить до відносного скорочення товарного надвиробництва й падіння інвестиційної активності. Чим активніше розвиваються інфляційні процеси, тим рідше підприємці звертаються до нових інвестицій, а це призводить до знецінення не використовуваного капіталу.

В умовах інфляційних очікувань підприємці прагнуть убезпечити себе від ризику, зокрема від передбачуваного росту цін на сировину, пальне. Щоб уникнути втрат, викликаних знеціненням грошей, виробники, постачальник і посередники підвищують ціни, підстьобуючи тим самим інфляцію.

Інфляційний ризик при здійсненні інвестиційних витрат може бути значно знижений у разі правильно обраного напрямку вкладення коштів. Перевагу в цьому разі віддають підприємствам зі швидкою окупністю й високою часткою платежів у бюджет. При цьому політика держави повинна бути спрямована на підтримку виробника: надання йому на модернізацію виробництва різних форм кредитів, а також на підтримку лізингових компаній і лізингових операцій.

Зниження інфляційного ризику при здійсненні інвестицій може бути забезпечене за рахунок проведення деяких організаційних заходів, наприклад формування мережі інвестиційних банків, спеціально створених для надання кредитів на капітальні витрати на пільгових умовах – під низький відсоток, на порівняно тривалий строк із установленням обов'язкового контролю за використанням виданих коштів.

Під час прийняття інвестиційних рішень ураховувати інфляцію настільки ж важливо, як і під час прийняття рішень про особисті заощадження. При інвестуванні в такі види реальних активів, як нерухомість, заводи й устаткування, майбутні грошові надходження від зроблених капіталовкладень, швидше за все, збільшаться в номінальному вираженні через інфляцію.

При виборі альтернативних варіантів інвестицій, з погляду мінімізації ризиків і максимізації прибутку, ніколи не порівнюйте реальну ставку з прибутковості з найвищою номінальною прибутковістю з альтернативного виду інвестицій.

Проведена державою податкова політика повинна враховувати особливості грошового обігу в умовах інфляції. Намічуване зниження прямих податків буде, звісно, супроводжуватися підвищенням непрямих податків, а це може призвести до поглиблення економічної кризи. Може активізуватися інфляція до розширення інвестицій, пов'язаних з необхідністю закупівлі закордонного устаткування й технологій.

Валютний ризик

Валютний ризик, або ризик курсових втрат, пов'язаний зі створенням інтернаціональних (спільних) підприємств та банківських установ і диверсифікованістю їхньої діяльності і являє собою можливість виникнення грошових втрат унаслідок коливань валютних курсів. При цьому зміна курсів валют відбувається в чинність дії таких факторів, як, наприклад, зміна внутрішньої вартості валют, постійне переливання грошових потоків із країни в країну, спекуляції й т. ін.

Ключовим фактором, що характеризує будь-яку валюту, є ступінь довіри до валюти резидентів і нерезидентів. Довіра до валюти – складний багатофакторний критерій, що складається з декількох показників (наприклад, показник довіри до політичного режиму – ступінь відкритості країни, лібералізація економіки й режим обмінного курсу, експортно-імпортний баланс країни, базові макроекономічні показники й т. п.).

Однак це стосується лише певного типу режиму валютного курсу, а саме – вільно змінного курсу. На сьогодні у світовій практиці існує кілька типів режимів валютних курсів залежно від специфіки країн.

Конверсія валюти

Розглянемо процес конверсії (обміну). Якщо є можливість обміну гривневих коштів на у. о. (під у. о. розуміють ВКВ) і навпаки, то доцільно порівнювати результати від безпосереднього розміщення наявних коштів у депозити або опосередковано через іншу валюту.

Подвійне конвертування валюти є ризикованим, тобто воно може бути й збитковим. В операції нарощення з конверсією валют існує два джерела доходу: зміна курсу й нарощення відсотка.

Уся операція припускає три кроки: обмін валюти на гривні, нарощення відсотків на цю суму й, нарешті, конвертування у вихідну валюту.

Розглянемо таку ситуацію. Нехай процентна ставка з державних облігацій США набагато вища, ніж із державних облігацій Японії, і вони мають приблизно однаковий строк погашення. Хоча облігації даного класу вільні від ризику неплатежу, проте це не приведе до поголовної скупки інвесторами облігацій США. Причина цього полягає в тому, що номінали цих облігацій виражені в різній валюті; облігації США в у. о., а японські – в ієнах. Незважаючи на те, що облігації обох країн даного класу пропонують надійну ставку прибутковості у валюті цих країн, ставка прибутковості в будь-якій іншій валюті буде невизначеною, оскільки вона залежить від обмінного курсу цих двох валют на момент одержання платежу в майбутньому.

Для приймання правильних фінансових рішень щодо різних потрібно використовувати таке правило: при будь-яких розрахунках, що стосуються вартості грошей у часі, грошові потоки й процентна ставка повинні бути виражені в одній валюті.

Зниження валютних ризиків

Валютними ризиками звичайно керують в банках різними методами. Першим кроком до керування валютними ризиками всередині структури банку є встановлення лімітів на валютні операції. Наприклад, дуже поширені такі види лімітів:

• ліміти на іноземні держави (установлюються максимально можливі суми для операцій протягом дня із клієнтами й контрпартнерами з кожної конкретної країни);
• ліміти на операції з контрпартнерами й клієнтами (установлюється максимально можлива сума для операцій на кожного контрпартнера, клієнта);
• ліміт інструментарію (установлення обмежень щодо використовуваних інструментів і валют з визначенням списку можливих до торгівлі валют й інструментів торгівлі);
• ліміт на кожен день стосовно кожного дилера (звичайно встановлюється розмір максимально можливої відкритої позиції з торгівлі іноземними валютами, можливий для перенесення на наступний робочий день, для кожного конкретного дилера й кожного інструмента);
• ліміт збитків (установлюється максимально можливий розмір збитків, після досягнення якого всі відкриті позиції повинні бути закриті зі збитками. В одних банках такий ліміт визначається на кожен робочий день або на окремий період (звичайно місяць); в інших банках – з окремих видів інструментів, а в деяких – стосовно окремих дилерів.

Крім лімітів у світовій практиці, застосовують такі методи зниження валютних ризиків:

• взаємне зарахування купівлі-продажу валюти за активом і пасивом, так званий метод «метчингу», де за допомогою відрахування надходжень валюти з величини її відтоку банк має можливість впливати на їхній розмір і відповідно – на свої ризики;
• використання методу «неттингу», що полягає в максимальному скороченні кількості наявних угод за допомогою їх укрупнення. Для цієї мети банки створюють підрозділи, що координують надходження заявок на покупку-продаж іноземної валюти;
• придбання додаткової інформації з інформаційних продуктів спеціалізованих фірм, у режимі реального часу валютних курсів, що відображають рух та останні відомості.

Аналіз різновиду валютного ризику дозволяє виявити основні методи хеджування цих ризиків. Мова йде, у першу чергу, про розроблення оперативної стратегії хеджування спрямованої на антиризикове керування балансом (вирівнювання активів і зобов’язань, що піддаються валютному ризику) і маніпулювання строками й методами платежів. Крім того, фірма може використати для хеджировання валютного ризику інструменти контрактної стратегії, зокрема форвардні валютні контракти й валютні опціони.

Найпоширенішим способом покриття валютного ризику є купівля або продаж іноземної валюти з поставкою в майбутньому. Форвардна купівля ґрунтується на договорі купівлі-продажу іноземної валюти за обмінним курсом, відкритим у момент укладання угоди, у певний строк у майбутньому або протягом деякого майбутнього періоду. Подібним чином відбувається й форвардний продаж. Цей метод повністю виключає невизначеність щодо того, скільки становитимуть суми майбутніх платежів і надходжень у національній валюті.

Одним із видів угоди на грошовому ринку, що містить форвардну операцію, є своп. Своп припускає купівлю валюти на умовах спот з одночасним форвардним продажем тієї самої валюти (або продаж на умовах спот з форвардною купівлею). Коли форвардна угода не є частиною свопа, то вона вважається угодою аутрайт - простою форвардною угодою. Форвардна угода аутрайт може укладатися з метою хеджування або спекуляції. Можливість прогнозування валютного курсу при укладанні угоди усуває ризик втрат від несприятливої зміни валютного курсу і є коштами хеджування валютного ризику. Спекулянти можуть продавати й купувати термінові контракти, сподіваючись на те, що курс спот на дату виконання форвардного контракту буде відрізнятися від курсу при укладанні форвардної угоди. Якщо спекулянт очікує, що курс спот на якийсь день буде нижче форвардного, то він буде продавати форвардні контракти, сподіваючись на те, що з настанням цього дня він зможе купити валюту на умовах спот за більш низькою ціною, ніж ціна продажу форвардних контрактів. Таким чином, він одержить прибуток унаслідок виконання зобов'язання за форвардним контрактом. Подібним чином спекулянт, який очікує, що наявний курс буде вищим форвардного, купуватиме форвардні контракти, сподіваючись на те, що він зможе продати придбану валюту за більш високою ієною на наявному ринку.

Ризик активів

Біржові ризики

Біржові ризики становлять небезпеку втрат від біржових угод. До цих ризиків належать: ризик неплатежу з комерційних справ, ризик неплатежу комісійної винагороди брокерської фірми й ін.

Практично вся біржова активність піддається не одному, а сукупності ризиків, залежно від обставин, що складаються на ринках, а також від діяльності й професіоналізму самих біржовиків.

Не існує біржової діяльності, що гарантує одержання прибутку за відсутності ризиків. Кожен учасник біржових торгів намагається одержати прибуток шляхом вирішення проблем існуючих ризиків, уживаючи все можливе, щоб уникнути ситуації, безпосередньо пов'язаної з ризиками. Характерною рисою ризиків у біржовій торгівлі є те, що їм піддані всі учасники, навіть ті, хто не зв'язаний у біржовій торгівлі безпосередньо.

Фактори, що підсилюють біржові ризики, нерідко впливають на їх функції. До функцій ризику в біржовій торгівлі, що найбільш повно відображає їх сутність, ставляться інноваційні, регулювальні й захисна функції. До функцій ризику можна віднести й аналітичну функцію. Вона пов'язана з тим, що наявність ризику припускає необхідність вибору одного з можливих варіантів рішення. У зв'язку з цим біржовики в процесі ухвалення рішення аналізують усі можливі варіанти, вибираючи найбільш рентабельні й найменш ризикові.

На фондових і валютних біржах ризик часто пов'язаний з падінням купівельної спроможності грошей (майбутні гроші не зможуть «купити» тієї самої кількості біржових товарів і послуг однакової якості, як гроші сьогоднішні), інакше кажучи, інфляційний ризик.

Індивідуальна й масова психологія поводження біржовиків на фінансових ринках, які прагнуть одержати прибуток на основі свого припущення про майбутні ціни, також є чинником ризику.

Знаходження рішення проблем ризиків визначається тим, який рівень ризику допустимий для учасників біржових торгів. Біржовик може по-різному ставитися до ризиків: не любити ризик, нейтрально до нього ставитися або віддавати перевагу ризику. Критерієм ставлення є потреба біржовика у винагороді за ризик. Біржовики, що не люблять ризику, завжди схильні вимагати компенсацію за можливу невизначеність. Ті, хто ставиться до ризику нейтрально, байдужні до винагороди, а ті, хто ризикує, готові навіть нести втрати, щоб випробувати гострі відчуття.

У кожного професіонала-біржовика свої методи прийняття рішень, на підставі яких він визначає, який рівень ризику для нього прийнятний або як можна його уникнути. Професіонали, спокушені в біржовій грі, визначають кожен фактор ризику заздалегідь і грають тільки тоді, коли є шанси одержати винагороду за ризик.

У результаті ухвалення рішення щодо ризиків учасники біржових торгів можуть зазнавати втрат через дію непередбачених факторів або неправильної оцінки факторів, що підсилюють ризик. Тому при оцінці ризику експерти в першу чергу повинні допускати ймовірність втрат для учасників біржової торгівлі внаслідок ухвалення рішення. Для оцінки ризику найбільш прийнятні такі критерії, як імовірність небажаного результату й рівень кожного ризику за пріоритетами у всій сукупності.

Найбільш важливі рішення, із прийняттям яких зіштовхуються учасники біржових торгів, визначаються тим, які ризики прийнятні й що робити з іншими ризиками, які неприйнятні або непередбачувані. Кожен учасник торгів має власні переваги безпосередньо пов'язані з ризиком або одержанням винагороди, і повинен ідентифікувати ризики, яким підданий, вирішувати, які з ризиків для нього прийнятні й, нарешті, знаходити шляхи й способи того, як уникнути інших небажаних ризиків, а також уміти оцінювати, уякі фінансові витрати це виллється і чи є в цьомуякий-небудь зміст. Біржовик зобов'язаний дотримуватися найбільш підходящого ризику, а також вибору методів, способів і прийомів оцінки, наявних у розпорядженні учасників біржових торгів.

До групи заходів із мінімізації ризиків можна віднести хеджування, створення фінансових, резервів, диверсифікованість, упровадження варіантної системи впливу біржовика на керовані фактори ризику.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: