Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тест контролю астми (Asthma Control Test – ACT; www.asthmacontrol.com)





Як часто протягом останніх 4-х тижнів астма заважала Вам виконувати звичайний об’єм роботи (на роботі, на навчанні або вдома)?   1=увесь час 2=дуже часто 3=іноді 4=зрідка 5=ніколи
Як часто протягом останніх 4-х тижнів Ви відмічали у себе утруднене дихання?   1=частіше, ніж 1 раз на день 2=1 раз на день 3=від 3 до 6 разів на тиждень 4=1-2 рази на тиждень 5=жодного разу
Як часто протягом останніх 4-х тижнів Ви прокидались вночі або раніше, ніж звичайно, через симптоми астми (свистячого дихання, кашлю, утрудненого дихання, відчуття стиснення в грудях або болі в грудях)?   1=≥4 ночі за тиждень 2=2-3 ночі за тиждень 3=раз на тиждень 4=1-2 рази 5=жодного разу
Як часто протягом останніх 4-х тижнів Ви використовували інгалятор “швидкої допомоги” або небулайзер (такі як сальбутамол)?   1=≥3 рази на день 2=1-2 рази на день 3=2-3 рази на день 4=≤1 рази на тиждень 5=жодного разу
Як би Ви оцінили, наскільки Вам вдавалося контролювати астму протягом останніх 4-х тижнів?   1=зовсім не вдавалось 2=погано 3=в деякій мірі 4=добре 5=повністю вдавалось контролювати
Загальна оцінка (сума балів)    

Трактовка результатів:

≤ 15 балів – відсутній контроль БА

16 – 18 балів – частковий контроль БА

≥ 20 балів – добрий контроль БА

Тяжкість БА

Насьогодні класифікація згідно ступеню тяжкості із розподілом на інтермітуючий (епізодичний) перебіг, персистуючий (постійний) перебіг: легкий, середньої тяжкості і тяжкий, яка засновується на вираженості симптомів, обмежені прохідності повітряпровідних шляхів, варіабельності функції легень) може застосовуватися при первинному контакті з хворим, коли він ще не отримує протиастматичної терапії.

Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма
- Короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень.
- Короткотривалі загострення (від декількох годин до декількох днів).
- Нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць.
- Нормальні значення показників ФЗД між загостреннями.
- ОФВ1 або ПОШвид > 80% від належних.
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 < 20%.
Ступінь №2 – Легка персистуюча бронхіальна астма
- Симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день.
- Загострення можуть порушувати активність і сон.
- Нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць.
- ОФВ1 або ПОШвид >= 80% від належних.
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 – 20-30%.
Ступінь № 3 – Середньої тяжкості персистуюча бронхіальна астма
- Симптоми виникають щоденно.
- Загострення призводять до порушення активності і сну.
- Нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень.
- Необхідність у щоденному прийомі β2-агоністів короткої дії.
- ОФВ1 або ПОШвид в межах 60-80% від належних.
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%.

Ступінь №4 – Тяжка персистуюча бронхіальна астма

- Постійна наявність денних симптомів.
- Часті загострення.
- Часті нічні симптоми.
- Обмеження фізичної активності, зумовлене БА.
- ОФВ1 або ПОШвид < 60% від належних.
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%.

NB! Часті та тяжкі загострення (що потребують невідкладної допомоги, позапланових звертань до лікаря, госпіталізації, лікування у ВІТ) свідчать про тяжкий ступінь БА

Лікування БА

Бронхіальна астма — хронічний запальний процес, який треба лікувати постійно протизапальними препаратами, а не тільки симптоматично за допомогою бронхолітиків.

Метою лікування БА є:

· досягнення та підтримка контролю захворювання

· підтримання нормального рівня повсякденної активності, включаючи фізичні навантаження

· підтримання функції дихання як можна ближчої до нормальної

· запобігання загострення

· уникнення побічних дій протиастматичних ліків

· запобігання смертності від астми

Ведення хворих на БА складається з:

· розвитку партнерства пацієнт/лікар (самоспостереження хворого під наглядом лікаря та за допомогою спеціальних індивідуальних планів зменшує смертність від астми (рівень доказовості А))

· ідентифікації та зменшення факторів ризику

· оцінки лікування та моніторингу астми

· ведення загострень

· ведення астми при спеціальних станах

Усунення чинників ризику

Елімінація (усунення) факторів ризику дозволяє значно поліпшити перебіг захворювання. У пацієнтів з алергічною астмою, в першу чергу, має значення усунення алергену. Є дані, що в міських районах у хворих з атопічною бронхіальною астмою індивідуальні комплексні заходи з видалення алергенів в будинках привели до зниження хворобливості бронхіальною астмою.

Домашні кліщі живуть і розмножуються в різних частинах будинку, тому повне їх знищення неможливо. В одному з досліджень показано, що використання чохлів для матраців дозволило дещо зменшити бронхіальну гіперреактивність у пацієнтів з астмою. Використання чохлів, видалення пилу і знищення вогнищ проживання кліщів показало зменшення частоти симптомів захворювання.

Домашні тварини. При наявності підвищеної реактивності до вовни тварин слід видалити тварин з дому, проте повністю уникнути контакту з алергенами тварин неможливо.

Куріння. Пасивне куріння збільшує частоту і тяжкість симптомів бронхіальної астми, тому необхідно повністю виключити куріння в кімнатах, де перебувають хворі на БА. Крім збільшення вираженості симптомів астми і погіршення функції легень у віддаленому періоді, активне куріння супроводжується зниженням ефективності ІГКС, тому всім пацієнтам слід настійно радити кинути палити.

Грип та інші інфекції. Необхідно проводити, по можливості, щорічну вакцинацію проти грипу. Інактивовані грипозні вакцини рідко ускладнюються побічними ефектами і зазвичай безпечні в осіб з астмою старше 3 років. Хворим слід убезпечити себе і від інших інфекцій (риніти, синусити), особливо в холодну пору року.

Фармакотерапія хворих на БА

• Медикаментозну терапію хворих на БА проводять з використанням різних шляхів введення препаратів - інгаляційного, перорального та парентерального.

• Найбільшу перевагу має інгаляційний шлях, що забезпечує виражену місцеву дію лікарських засобів в легенях, не спричиняє їхньої небажаної системної дії, дає можливість прискорити позитивний ефект лікування за рахунок менших доз ліків.

Симптоматична терапія:

• β2-агоніст короткої дії (сальбутамол, фенотерол)

• Холінолітики короткої дії (іпратропію бромід)

• Комбіновані препарати (β2-агоніст короткої дії + холінолітик короткої дії)

Контролююча терапія БА:

Інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС) є препаратами вибору в терапії хворих з персистуючою астмою будь-якого ступеня тяжкості.

Еквівалентні дози ІГКС, мкг

Міжнародна назва Низькі дози Середні дози Високі дози
Беклометазону дипропіонат 200-500 500-1000  
Будесонід 200-400 400-800  
Флунізолід 500-1000 1000-2000  
Флутиказону пропіонат 100-250 250-500  
Тріамсінолон ацетонід 400-1000 1000-2000  

Інгаляційні β2-агоністи тривалої дії (салметерол, формотерол) застосовуються як додаток до ІГКС при недостатній ефективності останніх.

Антилейкотрієнові пероральні препарати (монтелукаст, пранлукаст, зафірлукаст) менш ефективні, ніж ІГКС та інгаляційні β2-агоністи тривалої дії; можуть бути додатком до базисної терапії ІГКС у хворих на астму середнього і тяжкого ступенів.

• З метилксантинів (теофілін, амінофілін, еуфілін) для контролю за перебігом астми (зокрема нічних симптомів), застосовують перорально теофілін тривалої дії.

Глюкокортикостероїди (ГКС) системної дії можуть призначатися в якості базисної контролюючої терапії при тяжкій БА, однак їх використання обмежено ризиком побічних дій







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.