Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти

Мета заняття — опанування здобувачами вищої освіти теоретичними знаннями щодо таких правових категорій як: правовідносини, елементи правовідносин, норма права, юридичний факт, правоздатність, дієздатність, суд, цивільні процесуальні правовідносини, зміст цивільних процесуальних правовідносин, об’єкт цивільних процесуальних правовідносин, суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин, цивільна процесуальна правоздатність, цивільна процесуальна дієздатність, суддя, відвід судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу. А також формування у них практичних умінь та навичок щодо самостійного розв’язання практичних проблем, які виникають у процесі застосування норм цивільно-процесуального законодавства.

Способи організації навчального заняття — розгорнута бесіда, структуровані дебати, обговорення рефератів та вправи на самостійність мислення.

Використані новітні методи навчання —вирішення завдання за методом «снігової лавини ».

1. Поняття цивільних процесуальних відносин.

2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин:

v цивільно-процесуальна правосуб’єктність;

3. Об’єкт та зміст цивільних процесуальних правовідносин.

4. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин (учасники цивільного процесу):

v Суд – обов’язковий учасник цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду, правосуб’єктність, відводи.

v Особи, які беруть участь у справі: загальна характеристика, ознаки, права та обов’язки.

v Інші учасники цивільного процесу: загальна характеристика, ознаки, функціональне призначення кожного з них.

Готуючи відповідь на питаннятеми«Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти»,потрібно запам’ятати, що цивільні процесуальні правовідносини — це врегульовані нормами цивільного процесуального права відносини, що виникають між судами як між собою, так і з учасниками процесу. Поділяються правовідносини на головні, додаткові і службово-допоміжні. Цивільні процесуальні правовідносини характеризуються наступними ознаками: виникають на підставі норм цивільного процесуального права в результаті їх реалізації; створюються між учасниками суспільних відносин — судом і кожним з учасників цивільного процесу під час судочинства в цивільній справі; юридично закріплюють взаємну поведінку зазначених суб’єктів через їх суб’єктивні цивільні процесуальні права і обов’язки; реалізація суб’єктивних цивільних прав і виконання суб’єктивних обов’язків забезпечується заходами правового впливу — санкціями цивільного процесуального, кримінального, адміністративного і трудового права.

Для виникнення цивільних процесуальних правовідносин необхідною є наявність: а) підстави, б) приводу, в) процесуальних передумов. Підставами виникнення є факти, з настанням і завдяки настанню яких виникає цивільний процес: наприклад, пред’явлення позовної заяви (встановлених законом форми і змісту) в справах позовного провадження; приводом єнаприклад,необхідність захисту порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу (в справах позовного провадження). Передумовивиникнення цивільних процесуальних правовідносин це юридичні факти, правосуб’єктність та норма права.

Здобувачамвищої освіти також необхідно з’ясувати, що елементами цивільних процесуальних правовідносин є зміст, об’єкт та суб’єкт. Цивільні процесуальні права та обов’язки суб’єктів правовідносин і процесуальні дії по їх реалізації становлять змістцивільних процесуальних правовідносин. До змісту цивільних процесуальних правовідносин входять разом з правами і обов’язками суб’єктів їх поведінка, тобто процесуальні дії, які існують не самі по собі, а є засобом реалізації суб’єктами своєї волі — прав і обов’язків. Від дії суб’єктів залежить виникнення і розвиток самих відносин. Так, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна заінтересована особа вправі звернутися до суду в порядку, встановленому законом, за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Обов’язок суду приступити до розгляду справи (здійснити захист цивільного права) виникає після того, коли така заінтересована особа подасть до суду позовну заяву, заяву, скаргу. Отже, право заінтересованої особи на звернення до суду за захистом реалізується пред’явленням до суду заяви (виконанням процесуальної дії). Цьому праву відповідає обов’язок суду приступити (виконати процесуальну дію) до розгляду справи. Між судом і заінтересованою особою виникли цивільні процесуальні правовідносини, і його суб’єкти можуть реалізувати процесуальними діями встановлені ЦПК України і пов’язані між собою процесуальні права і обов’язки. Таким чином, тільки сукупність процесуальних прав і обов’язків та процесуальних дій по їх реалізації заінтересованої особи і суду можуть визначати зміст цивільних процесуальних правовідносин.

Цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов’язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов’язковим суб’єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин буде особа, щодо участі якої в процесі є норма права і котра в одній із стадій цивільного процесу може виконувати процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети процесу.

Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносинни можуть бути класифіковані на три групи: 1) особи, які здійснюють правосуддя в цивільних справах: а) суди, котрі розглядають і вирішують справи по першій інстанції; б) суди, які перевіряють законність і обгрунтованість рішень у апеляційному і касаційному порядках та у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами; 2) особи, які беруть участь у справі: а) з метою захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів ─ сторони, треті особи у справах позовного провадження, заявники та заінтересовані особи у справах наказного і окремого провадження; б) з метою захисту прав інших осіб, державних і громадських інтересів: органи прокуратури, процесуальні представники, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і окремі громадяни; 3) особи, які не беруть участі в справі, а котрі сприяють судові в розгляді справи, — свідки, експерти, перекладачі. Суб’єкти повинні мати цивільну процесуальну правоздатність та цивільну процесуальну дієздатність (ст.ст. 28, 29 ЦПК України).

Об’єктом цивільних процесуальних правовідносин будуть процесуальні наслідки, на досягнення яких спрямовуються процесуальні права, обов’язки і процесуальні дії суб’єктів правовідносин. Але, беручи до уваги, що обсяг, зміст, характер процесуальних прав і обов’язків встановлюється і визначається ЦПК України залежно від мети участі суб’єктів правовідносин у судочинстві і виконуваних ними цивільних процесуальних функцій по справі, кожні цивільні процесуальні правовідносини в системі правовідносин у справі мають свій самостійний об’єкт.

Також під час розкриття питання теми «Суд – обов’язковий учасник цивільних процесуальних правовідносин.Склад суду, правосуб’єктність, відводи»необхідно повторити положення Конституції України, відповідно до ст. 124 якої правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Професійні судді – це особи призначені і обрані відповідно до ст. 128 Конституції для здійснення правосуддя на професійній основі. Усі судді в Україні мають єдиний статус. Судді є носіями судової влади і здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Для здійснення своїх обов’язків судді мають необхідні для цього повноваження, передбачені законами України.

Неупередженість та об’єктивність суддів забезпечується можливістю відводу судді, підставами для цього є: його попередня участь у справі, а саме те, що під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сім’ї або близьким родичом (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11 -¹ ЦПК України. Студенти повинні проаналізувати ці підстави, а також знати хто та до якого моменту має право заявляти відвід, як вирішується заява про відвід, наслідки відводу суду.

Відповідаючи на четверте питання теми «Інші учасники цивільного процесу: загальна характеристика, ознаки, функціональне призначення кожного з них»,потрібно засвоїти, що учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу– це особи, які надають суду та особам, які беруть участь у справі організаційну, інформаційну та інші допомогу, чим сприяють належному судовому розгляду та вирішенню справи. Перелік цих осіб, зазначений у ст. 47 ЦПК України не є вичерпний. До інших учасників процесу належать педагоги, лікарі.

Секрететар судового засідання – це працівник суду, на якого покладається організаційне забезпечення судового процесу. Обов’язки секретаря судового засідання поділяються на дві частини: 1) обов’язки визначені законом і 2) обов’язки, визначені головуючим по справі. Повноваження секретаря судового засідання визначені ст. 48 ЦПК України.

Участь судового розпорядника в процесі є гарантією здійснення правосуддя шляхом створення належних умов для проведення судового засідання, забезпечення додержання особами, які перебувають у суді, встановлених чинним законодавством та правилами внутрішнього розпорядку роботи суду норм поведінки, дотримання вимог процесуальних законів під час здійснення судом судочинства.

Окрім ЦПК України, їх діяльність регламентується наказом Державної судової адміністрації України від 14.07.2011 р. № 112 «Про затвердження Положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності».

Свідок – це учасник процесу, основна функція якого – дати правдиві показання щодо відомих йому обставин (ст. 50 ЦПК України). Свідком може бути лише фізична особа, яка може правильно сприймати обставини, що мають значення для справи та давати про ці обставини правильні (достовірні) показання. Свідок з’являється в процесі за клопотанням сторін. З власної ініціативи свідок показання давати не може. Процесуального статусу свідка особа набуває не в силу того, що їй щось відомо, а тому що її залучено в процес у цій якості. На час постановлення ухвали про виклик свідка суд виходить з припущення, що цій особі щось відомо, оскільки про це стверджує особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка.

У статті 51 ЦПК України встановлено обмеження щодо осіб, які не підлягають допиту як свідки. Неможливість використання в цивільному судочинстві показань цих осіб зумовлена фізичним станом особи або її особливим службовим (професійним) становищем.

Згідно зі ст. 52 ЦПК України фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб). Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови.

Експерт - це фізична особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань (ст. 53 ЦПК України). Правовий статус експерта виникає в особи у зв’язку із призначенням відповідною ухвалою судової експертизи.

Відповідно до ст. 10 Закону «Про судову ексертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Спеціаліст – це фізична особа, яка надає допомогу суду під час вчинення певних процесуальних дій, що потребують спеціальних знань або навичок. На відміну від експерта, спеціаліст не складає письмового висновку і його дії не є засобом доказування у справі. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта. Наявність спеціальних знань або навичок в особи, яка залучається до участі у справі як спеціаліст, підтверджується відповідним дипломом. Мета участі спеціаліста в цивільному процесі - надання безпосередньої технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій. До такої належить фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо. Правове становище спеціаліста в цивільному процесі врегульоване ст. 54 ЦПК України.

Перекладач – це учасник процесу, який залучаєтсья судом для надання допомоги особі, яка не володіє мовою, на якій ведеться цивільне судочинство. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими (ст. 55 ЦПК України).

Ще одним учасником цивільного процесу є особа, яка надає правову допомогу. Закон України «Про соціальні послуги» визнає соціальні послуги як комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем. Статтею 56 ЦПК України визначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

1. Суд – як обов’язків суб’єкт цивільного процесу.

2. Експерт – його завдання і функції у цивільному процесі.

3. Функції спеціаліста у цивільному процесі.

5. Учасники цивільного процесу, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті.

1. Який порядок вирішення питань колегією суддів:

1. Окрема думка судді не приєднується до справи.

2. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

3. Суддя, не згодний з рішенням, може усно викласти свою окрему думку.

4. При прийнятті рішення з кожного питання суддя має право утримуватися від голосування, але при цьому він повинен висловити свою думку з цього приводу.

5. Окрема думка судді оголошується в судовому засіданні.

2. Експерт або спеціаліст не може брати участі у розгляді справи, якщо:

1. якщо він є незаінтересований у вирішенні цієї справи.

2. з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

3. якщо при попередньому розгляді даної справи він вже брав участь як експерт, спеціаліст.

4. якщо він не є членом сім’ї або близьким родичем судді, чи осіб, які беруть участь у справі.

5. якщо він не брав участі при попередньому розгляді справи.

3. Експерт або спеціаліст не може брати участі у розгляді справи, якщо:

1. якщо він є незаінтересований у вирішенні цієї справи.

2. він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

3. якщо при попередньому розгляді даної справи він вже брав участь як експерт, спеціаліст.

4. якщо він не є членом сім’ї або близьким родичем судді, чи осіб, які беруть участь у справі.

5. якщо він не брав участі при попередньому розгляді справи.

4. Перекладач не може брати участі у розгляді справи, якщо:

1. якщо немає обставин, які викликають сумнів в його об’єктивності та неупередженості.

2. він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

3. з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його знань.

4. якщо при попередньому розгляді даної справи він вже брав участь як перекладач.

5. він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

5. Назвіть правильні полеження щодо складу осіб, які беруть участь у справі:

1. У справах окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є також свідок, перекладач, експерт, спеціаліст.

2. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

3. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, можуть бути також заявники та інші заінтересовані особи.

4. У справах наказного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, їхні представники.

5. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є також свідок, перекладач, експерт, спеціаліст.

6. Іншими учасниками цивільного процесу (крім осіб, які беруть участь у справі) є наступні особи:

7. Іншими учасниками цивільного процесу (крім осіб, які беруть участь у справі) є наступні особи:

8. Який порядок вирішення питань колегією суддів:

1. Окрема думка судді не приєднується до справи

2. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім

3. Суддя, не згодний з рішенням, може усно викласти свою окрему думку

4. При прийнятті рішення з кожного питання суддя має право утримуватися від голосування, але при цьому він повинен висловити свою думку з цього приводу

5. Окрема думка судді оголошується в судовому засіданні

9. Який порядок вирішення питань колегією суддів:

1. Окрема думка судді не приєднується до справи

2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від підписання рішення чи ухвали

3. Суддя, не згодний з рішенням, може усно викласти свою окрему думку

5. Окрема думка судді оголошується в судовому засіданні

10. Назвіть функції секретаря судового засідання:

1. перевіряє наявність та з’ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому

3. забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу

4. з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання

5. оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати

Запитання та завдання для самостійного контролю:

1. Як вирішується питання про відвід судді при одноособовому вирішенні справи?

3. Яке становище в цивільному процесі займають помічники суддів?

4. Як можна поділити інших учасників цивільного процесу?

5. Чи в будь-якому випадку суд є обов’язковим учасником процесу?

6. Які є види цивільних процесуальних правовідносин?

7. Які цивільні процесуальні права та обов’язки належать особам, які беруть участь у справі?

8. У чому відмінність цивільної правоздатності від цивільної процесуальної правоздатності та відмінність цивільної дієздатності та цивільної процесуальної дієздатності?

Задача 1. Чи можуть бути суб`єктами цивільних процесуальних правовідносин: Марченко - 14 років, Гриценко - 16 років, душевнохворий, Петров - 20 років, які своїми діями завдали шкоди заводу «Світоч» і в якості кого?

Задача 2. Суд під головуванням судді Володар Г. розглядав справу. У судовому засіданні один із суддів захворів і Володар Г., щоб не відкладати слухання справи, замінив його іншим суддею, який перебував у залі судового засідання і закінчив розгляд справи постановивши рішення.

Задача 3. Прокурор району подав позовну заяву в інтересах громадянина Сорокіна Б. про визнання за ним права власності на будинок, який будувався спільно з його братом та його сім’єю, і був зареєстрований на брата. В суд надійшла заява від дружини брата про визнання за нею права на 1/3 будинку, оскільки більша половину її місячної зарплати протягом двох років вкладалася в його будівництво, а також заява від органів опіки та піклування в інтересах неповнолітнього сина Сорокіна Б. про визнання за ним права на 1/3 будинку, оскільки на його спорудження були використані кошти подаровані неповнолітньому дідусем. Крім цього, в справу вступив Акціонерний банк «Промінвест» і просив стягнути на його користь невиплачену позику. Інтереси всіх заінтересованих осіб у справі представляли адвокати.

Для з’ясування деяких обставин будівництва до участі у справі суд залучив Барановського А., Тураша Р., Вавріва Л., які виконували будівельні і столярні роботи. Крім цього, для визначення правильності можливого поділу будинку, судом було залучено до участі у справі БТІ, державну адміністрацію району.

Визначте процесуальне становище кожного із суб’єктів. Прокласифікуйте їх та обґрунтуйте такий поділ.

Задача 4. У зв’язку з тим, що працівники кав’ярні неналежно здійснювали нагляд за роботою пристроїв водопровідної системи підсобного цеху, вода залила розташовану нижче художню майстерню художника Вітриченка Т., у зв’язку з чим було пошкоджено приміщення та картини на суму 10 тис. грн. Потерпілий вирішив відшкодувати нанесені збитки за рахунок винних осіб.

Наявність яких юридичних фактів необхідно для виникнення цивільних процесуальних правовідносин? Визначіть суб’єктів процесуальних правовідносин у цій справі.

Задача 5. Малиновська М. (17 років) пред’явила позов до Гузара В. про встановлення батьківства і стягнення аліментів на утримання дочки. Позивачка зазначила, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, вела з ним сумісне господарство, незважаючи на те, що у відповідача є сім’я, на утриманні у нього двоє дітей. Про ці обставини знають свідки: Полінкевич П. і Задорожний М., яких вона просила викликати в судове засідання. При розгляді справи в судовому засіданні було встановлено, що позовна заява подана неповнолітньою особою, у зв’язку з чим позов суд залишив без розгляду.

Які необхідні умови для участі громадян і організацій в процесі стороною чи іншим суб’єктом процесуальних правовідносин?

1. Сімейний кодекс України: Закон України, 10 січ. 2002 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 21. – Ст.135 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

2. Цивільний кодекс України: Закон України, 16 січ. 2003 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. - №40-44. – Ст.356 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

3. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України, 18 берез. 2004 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відом. Верхов. Ради України. - 2004. - № 40-41, 42. - Ст.492 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

1. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції: Постанова Пленуму Верхов. Суду України, від 12 черв.2009 р. №2 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

2. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верхов. Суду України, 01 листоп.1996 р. №9 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

1. Бичкова С. С. Визначення складу осіб, які беруть участь у деяких справах, що можуть розглядатися в порядку окремого провадження / Світлана Сергіївна Бичкова // Приватне право і підприємництво. – 2009. – Вип. 8. - С. 89–93.

2. Бичкова С. С. Загальні суб’єктивні процесуальні права осіб, які беруть участь у справах позовного провадження / С. С. Бичкова // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць. – Львів, 2010. – Вип. 3. – С. 119−127.

3. Бичкова С. С. Цивільна процесуальна дієздатність осіб, які беруть участь у справах позовного провадження / Світлана Сергіївна Бичкова // Часопис Київського університету права. - 2010. – № 3 (50). – С. 122–126.

4. Бичкова С. С. Цивільна процесуальна правоздатність фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у справах позовного провадження / Світлана Сергіївна Бичкова // Юридична наука. – 2011. – № 2. – С. 66–72.

5. Бичкова С. С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: [монографія]. / Світлана Сергіївна Бичкова. – К.: Атіка, 2011. – 420 с.

6. Бобровник О. Зловживання процесуальними правами в цивільному процесі / О. Бобровник // Право України. - 2008. - № 7. – С.27-29.

7. Вильховик А. Юридический интерес как предпосылка доступности судебной защиты / Анна Вильховик // Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. – № 12. – С. 2–7.

8. Єфімов О. М. Цивільні процесуальні правовідносини та передумови їх винекнення / О. М. Єфімов // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2015. - Вип. 32. Том 2. - С. 32-35.

9. Ізарова І. О. Європейська історична традиція цивільного процесу та перспективи його подальшого розвитку / Ірина Олександрівна Ізарова // Право і суспільство. - 2015. - № 4. Частина 4. - С. 67-72.

10. Ионова Д. Ю. Гражданская процессуальная дееспособность: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 „Гражданский процесс; арбитражный процесс” / Д. Ю. Ионова. − М., 2009. – 29 с.

11. Кімчинська С. В. Загальні ознаки механізму цивільного процесуального регулювання / Сабіна Василівна Кімчинська // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». — 2014. - Вип. 27. Том 1. — С. 141—144.

12. Кімчинська С. В. Суб’єктний склад механізму цивільного процесуального регулювання / Сабіна Василівна Кімчинська // Науковий вісник Чернівецького національного університету. Збірник наукових праць. Вип.714: Правознавство. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. — С. 78—82

13. Кімчинська С. В. Норма цивільного процесуального законодавства як елемент механізму цивільного процесуального регулювання / Сабіна Василівна Кімчинська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2015. - Вип. 2. Том. 1. - С. 123-126.

14. Кімчинська С. В. Тлумачення в механізмі цивільного процесуального регулювання / Сабіна Василівна Кімчинська // Науковий вісник Херсонського державного університету. — Серія «Юридичні науки». — 2014. - Вип. 2. Том 1. — С. 184—188.

15. Кімчинська С. В. Функції механізму цивільного процесуального регулювання / Сабіна Василівна Кімчинська // Право і суспільство. - 2014. - № 6-2. Частина 3. — C. 56 — 62.

16. Кімчинська С. В. Юридичні факти як елемент механізму цивільного процесуального регулювання / Сабіна Василівна Кімчинська // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». — 2015. — Випуск 14. Том 2. — C. 26—28.

17. Колісник О. В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Олена Вікторівна Колісник; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 20 c.

18. Комаров В.В Радченко П.І. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти. Київ: НМК з ВО. Мінвузи УРСР. 1991. – 104с.

19. Кондрат’єва Л. А. Цивільна процесуальна правоздатність неповнолітніх осіб / Людмила Анатоліївна Кондрат’єва // Судова апеляція. − № 3 (8). – 2007. – С. 53−59.

20. Навроцька Ю.В. Роль суду в умовах посилення змагальності в цивільному процесі // Життя і право. – 2004. – №7. – С.45-52.

21. Сакара Н. Ю. Проблема юридичної заінтересованості та її значення в забезпеченні права на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві / Наталія Юріївна Сакара // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 99. - С. 163-170.

22. Сапейко Л. В. Проблема визначення обов’язків осіб, які беруть участь у справі / Людмила Василівна Сапейко // Право і безпека. Науковий журнал. - 2009. – № 1. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pib/2009_1/PB-1/pb-1_39.pdf

23. Сапейко Л. В. Проблематика участі в цивільному судочинстві народних засідателів [Електронний ресурс] / Людмила Василівна Сапейко // Форум права. - 2015. - № 1. - С. 295-300. - Режим доступу до журн.: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2015_1_48.pdf

24. Сапейко Л. В. Участь малолітніх та неповнолітніх осіб у цивільному процесі [Електронний ресурс] / Людмила Василівна Сапейко // Право і безпека. Науковий журнал. - 2010. – № 1 (33). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portl/soc_gum/Pib/2010_1/PB-1/PB-1_35.pdf

25. Сеник С. Поняття цивільних процесуальних правовідносин // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2009. - Вип. 49. – С. 138–141

26. Чечина Н. А. Гражданские процессуальные отношения / Надежда Александровна Чечина. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1962. – 68 c.

27. Ярков В. В. Юридические факты в цивилистическом процессе / Владимир Владимирович Ярков. – М.: Инфотропик Медиа, 2012. – 608 с.

28. Бичкова С. С. Щодо моменту набуття процесуального статусу особами, які беруть участь у справі / Світлана Сергіївна Бичкова // Кримський юридичний вісник. – 2009. – № 2 (6). – С. 51–57.

29. Діденко Л. В. До питання про поняття цивільно-процесуальних відносини / Лариса Василівно Діденко // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 38. - С. 309-312.

30. Діденко Л. В. До питання про цивільно-процесуальні відносини / Лариса Василівно Діденко // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 43. - С. 25-28.

31. Захарова О. С. Суб’єктний склад цивільних процесуальних правовідносин / О. С. Захарова // Вісник Академії адвокатури України. - 2009. - Вип. 3. - С. 21-26.

32. Кіреєва Н. А. Спеціальні знання як критерій розмежування цивільного процесуального статусу експерта та спеціаліста / Н. А. Кіреєва, О. О. Скорич // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2013. - Випуск 23. Частина II. Том 1. - С. 137-140.

33. Лемик Р. Я. Практика застосування спеціальних знань в цивільному процесі в країнах ЄС (на прикладі Німеччини, Франції та Великобританії) / Роксолана Ярославівна Лемик // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2014. – № 1 (9). – С. 1−13.

34. Петрик В. В. Право на відвід у системі цивільних процесуальних гарантій / В. В. Петрик // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2012. - Випуск 19. Том 2. - С. 107-110.

35. Середницька І. А. Цивільні процесуальні правовідносини: виникнення, зміна й припинення // І. А. Середницька, С. К. Даниленко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2013. – № 2. – С. 64–66.

36. Ясинок М. Учасники цивільного процесу як носії цивільних процесуальних обов’язків та їх цивільний процесуальний статус / Микола Ясинок // Підприємництво, господарство і право. - 2013. - № 12 (216). - С. 3-6.

37. Яценко Н. Особливості участі суду в цивільних процесуальних відносинах / Н. Яценко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2011. - № 89. - С. 105-107.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: