Сутність і види доходів бюджету

Як економічна категорія доходи бюджету виражають економі­чні відносини, що виникають у держави з юридичними чи фізич­ними особами в процесі формування бюджетного фонду країни. Формою прояву категорії «доходи бюджету» служать різні види платежів підприємств, організацій, населення в бюджет, а їх ма­теріальним втіленням є грошові кошти, які мобілізуються в бю­джеті. Об'єктом таких відносин є валовий внутрішній продукт.

Доходи бюджету — це частина централізованих ресурсів держави, які необхідні для виконання нею відповідних функцій.

Доходи бюджету поділяються на 4 групи:

1. Податкові надходження — це передбачені податковими за­конами загальнодержавні й місцеві податки та збори й інші обов’язкові платежі (податки на власність, платежі за використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари й послуги, по­датки на міжнародну торгівлю та зовнішньоекономічні операції, інші податки).

2. Неподаткові надходження — доходи від власності та під­приємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, до­ходи від некомерційного і побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій та інші надходження.

3. Доходи від операцій із капіталом — надходження від про­дажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та не­матеріальних активів, податки на фінансові операції та операції з капіталом.

4. Трансферти — кошти, одержані від інших органів держав­ної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав чи міжнародних орга­нізацій на безоплатній і безповоротній основі.

4. Сутність та класифікація видатків бюджету

Видатки бюджету це економічні відносини, що виникають із приводу розподілу коштів бюджетного фонду. Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків. Видатки бюджету — це кошти, які спрямовуються на здійснення програм і заходів, пе­редбачених відповідним бюджетом. Державні видатки залежать від ряду факторів: функцій держави, рівня соціально-економіч­ного розвитку, адміністративно-територіального устрою її тощо.

Видатки бюджету поділяються:

• за функціональною ознакою відповідно до основних функ­цій держави (функціональна класифікація);

• за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація);

• за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (ві­домча класифікація);

• за бюджетними програмами (програмна класифікація).

До функціональної класифікації належать видатки, що здійс­нюються на економічну діяльність, державне управління, науку, соціальний захист населення, соціально-культурну сферу, націо­нальну оборону, правоохоронну діяльність і забезпечення безпе­ки держави, житлово-комунальне господарство, охорону навко­лишнього природного середовища, видатки цільових фондів, видатки на обслуговування державного боргу та ін.

За економічним змістом видатки бюджету включають: поточ­ні видатки, капітальні видатки (видатки розвитку) та кредитуван­ня за вирахуванням погашення. їх склад визначається Міністром фінансів України.

Поточні видатки — це видатки на фінансування мережі під­приємств, установ, організацій виробничої та соціальної інфра­структури, яка діє на початок бюджетного року.

Згідно з бюджетною класифікацією до них належать:

1. Видатки на товари та послуги, у тому числі:

• оплата праці працівникам бюджетних установ;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання та матеріалів;

• видатки на відрядження;

• оплата послуг із утримання бюджетних установ;

• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

• дослідження й розробки, державні програми.

2. Видатки на сплату процентів, у тому числі:

• банківським установам;

• за внутрішніми позиками;

• за зовнішнім державним боргом.

3. Трансферти.

Капітальні видатки — це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності (фінансування капітало­вкладень виробничого й невиробничого призначення, фінансу­вання структурної перебудови економіки й інші витрати, пов'язані з розширеним відтворенням).

До капітальних видатків належать:

1. Видатки на придбання основного капіталу, у тому числі:

• придбання обладнання та предметів довгострокового корис­тування;

• капітальне будівництво;

• капітальний ремонт.

2. Створення державних запасів і резервів.

3. Придбання землі і нематеріальних активів.

4. Капітальні трансферти.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік го­ловних розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом. Найважливіші з них такі:

• надання коштів з урахуванням обсягів і строків надходжень інших доходів;

• проведення бюджетного фінансування лише при виконанні установою своїх виробничих показників та в міру використання раніше виділених коштів;

• дотримання режиму економії та отримання максимального ефекту від використання бюджетних ресурсів;

• цільовий характер використання бюджетних коштів;

• безповоротність та безвідплатність основної частини бю­джетних асигнувань.

Бюджетний дефіцит

Якщо наявні доходи в бюджеті недостатні для фінансування всіх необхідних потреб, то має місце бюджетний дефіцит. Причинами бюджетного дефіциту можуть бути:

1) значні інвестиції держави в розвиток економіки;

2) негативні, руйнівні наслідки непередбачених подій, таких як війна, катастрофа, стихійні лиха;

3) криза в економіці;

4) мілітаризація економіки в мирний час;

5) недосконалість фінансового законодавства.

Розрізняють різні види бюджетного дефіциту. За формою прояву бюджетний дефіцит буває відкритий і при­хований.

Відкритий — це офіційно визнаний дефіцит у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прихований бюджетний дефіцит — офіційно не визнається і проявляється у формі завищення обсягів планових доходів і включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

Виходячи з причин виникнення бюджетний дефіцит поділя­ється на вимушений і свідомий. Причиною виникнення вимушено­го бюджетного дефіциту є зниження росту валового внутріш­нього продукту та недостатність фінансових ресурсів у країні. Основна причина виникнення свідомого дефіциту полягає в то­му, що держава знижує податкові ставки для стимулювання еко­номіки в період її спаду, а недостатні фінансові ресурси компен­сує позиками за мінімальних процентних ставок.

Джерелами покриття бюджетного дефіциту є внутрішні та зо­внішні запозичення. Зовнішні джерела — це кредити міжнарод­них фінансових об'єднань та іноземних держав, безплатна і без­поворотна фінансова допомога під цільові програми міжнарод­ного значення. Внутрішніми джерелами можуть бути кредити центрального банку, доходи від операцій із цінними паперами.

У світовій практиці використовують два основні методи по­криття дефіциту бюджету:

емісійний (проведення грошово-кредитної емісії") та

беземісійний, який не передбачає додаткового випуску грошей в обіг, а допомагає позбутися дефіциту через за­лучення внутрішніх та зовнішніх джерел.

Можливі такі шляхи подолання бюджетного дефіциту:

• оздоровлення економіки країни;

• перебудова податкової системи в напрямку зменшення по­даткового тягаря і стимулювання ділової активності;

• скорочення бюджетних дотацій;

• зменшення фінансування державних інвестицій;

• запровадження обов'язкового медичного страхування;

• економне й цільове витрачання бюджетних коштів;

• посилення контрольної роботи за своєчасною й повною сплатою податків;

• скорочення видатків на управління й оборону;

• використання неемісійних джерел покриття бюджетного дефіциту та ін.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: